X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

22 вересня 2018, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Голосування за Конституцію:“зрада чи перемога”?

Державність 22475 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 16.07.2015 | Всі публікації | Версія для друку

Голосування за Конституцію:“зрада чи перемога”?
Направлення Верховною Радою проекту змін до Конституції щодо децентралізації до КС викликало хвилю емоцій і у парламенті, і у соціальних мережах.

Найбільше критикують згадку в перехідних положеннях Конституції особливого порядку місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей, яке регулюватиметься окремим законом.

Частина депутатів назвали такий крок "зрадою" та "наділенням бойовиків особливим статусом". Окрім того, противники проекту заявили, що його ухвалили під тиском західних партнерів, які можуть не дати Україні фінансову допомогу.

Захисники проекту вказували, що згадка про самоврядування у перехідних положеннях - порожня норма, яка насправді працювати не буде.

У четвер документ підтримали 288 депутатів, але він ще має пройти експертизу в КС, а потім затвердження 300 голосами.

ВВС Україна поставила українським політологам традиційне українське питання останнього року: голосування у Раді у четвер - це "зрада чи перемога"?

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

Ми бачили проміжний результат, доля цього проекту ще зовсім невідома. Треба пройти експертизу Конституційного суду, а потім ще набрати 300 голосів.
Тому в України та влади є поле для маневру. Якщо бойовики будуть зривати перемир’я, то і у нас проект може не отримати позитивну експертизу КС, або ж в Раді не знайдеться 300 голосів.

Результативного голосування сьогодні вимагали наші західні партнери – реалізацію мінських домовленостей та децентралізації. Також нам потрібні гроші МВФ, а фонд теж чутливий до внутрішньополітичної ситуації. Без натяків на мир ніхто нам грошей не даватиме.

Ми маємо показувати, що дотримуємось конструктивної лінії й націлені на мирний шлях. Щоб у нас потім було моральне право застосовувати зброю. Ми не маємо зривати мирний процес, тоді швидше отримаємо зброю.

Не потрібно перебільшувати значення цього законопроекту та надто емоційно до нього ставитись. Говорити ні про поразку, ні про перемогу, сьогодні не треба.

Володимир Фесенко, директор центру прикладних досліджень "Пента":

Є багато міфів навколо цього одного речення, де згадується про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської області. Але ж там немає і близько ніякого особливого статусу Донбасу.
Особливості самоврядування будуть регулюватися окремим законом, а не Конституцією. Кажуть, що перехідні положення, куди вписують цю норму, є "тілом" Основного Закону.

Але це - не пряма норма, якщо б записали у розділі про місцеве самоврядування, це могло б бути потенційною проблемою.

Тому я не бачу в цьому ніякої катастрофи, адже ситуація з виконанням перехідних положень у нас завжди специфічна.

Ризикну припустити, що весь галас закінчиться десь у вересні, коли буде очевидно, що "ЛНР" та "ДНР" проводять у себе вибори усупереч українським законам. Це буде жирний хрест на виконанні других мінських домовленостей. Тоді ця норма буде мертвонародженою або її скоригують.

Плюс ми ж бачили, як проголосували, – 300 голосів немає. Тому гарантії його ухвалення восени немає.

Головний сенс голосування – демонстрація того, що ми виконуємо мінські домовленості. Глобально гра іде в тому, хто їх перший порушить. А ми показали, що це не ми – ми їх виконуємо.

Також західні партнери сьогодні чітко побачили, що парламент не сприйматиме компроміси з сепаратистами.

Віктор Небоженко, політолог:

Голосування в парламенті за зміни до Конституції є поєднанням політичного авантюризму президента Петра Порошенка з безвідповідальністю та некомпетентністю депутатів. Це дуже рідкісне поєднання, коли президент та парламент роблять дурниці для країни.

Щось подібне можна було ухвалювати, аби закон стосувався окупованого Криму. А у такому вигляді проголосовані норми можуть працювати тільки проти України. Думаю, це може дестабілізувати ситуацію.
Навіть якщо такі норми у перехідних положеннях неконституційні, від КС нема чого чекати відповідального рішення. КС за 40 хвилин ухвалював рішення на користь Януковича, так само може зробити зараз.

Мені важко уявити, як цей парламент може ухвалити зміни 300 голосами. Не думаю, що восени депутати ухвалюватимуть закони, які будуть збільшувати їхню вину перед Україною. Хіба що президент прийде в польовій формі з охоронцем зі зброєю - й це подіє на сором’язливих депутатів.

Це безвідповідальне рішення. Зверніть увагу, не Держдума Росії дає якийсь статус "республікам", а Верховна Рада.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Державність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Справедливість без сили і сила без справедливості - обидві потворні”
Жозеф Жубер

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.