Аратта - На головну

30 березня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Наскільки постраждав російський ВПК через розрив із Україною

Економіка та фінанси 10119 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 19.08.2015 | Всі публікації | Версія для друку

Наскільки постраждав російський ВПК через розрив із Україною
Після того як Київ розірвав військово-технічне співробітництво з Москвою, Росія змушена обходитися без українських деталей і двигунів. DW з’ясувала, наскільки їй це вдається.

Наприкінці липня генеральний директор самарського заводу "Авіакор" Анатолій Гусєв заявив про припинення випуску літака Ан-140 через "відмову України поставляти деталі" і "неможливість провести швидке імпортозаміщення". Припинення випуску Ан-140 лише частково демонструє масштаб проблем російського ВПК, які виникли через українське ембарго на військові поставки, що було оголошене у зв’язку з анексією Росією Кримського півострова і російським втручанням на Донбасі.

"Уламки" минулого

Серйозні втрати є відразу в кількох сферах - створення нових літаків, вертольотів, кораблів і ракет, а також підтримки придатності старої техніки. Оборонні системи Росії та України по суті є "уламками" єдиного радянського військово-промислового комплексу. Після розвалу СРСР вони продовжували активно взаємодіяти і навіть нарощувати співпрацю.

За даними щорічної доповіді російсько-французького аналітичного центру "Обсерво", ще влітку 2014 року з України до Росії було поставлено більше трьох тисяч комплектуючих для 200 зразків озброєння російської військової техніки.

Однак у травні 2015-го Київ розірвав угоду про військово-технічне співробітництво з Москвою, оскільки "Росія становить загрозу для безпеки України". Процес ліквідації всіх спільних проектів перейшов у завершальну фазу.

Авіація: відмова від нових літаків

Самарський "Авіакор" встиг випустити не більше десятка літаків Ан-140. Чотири купила авіакомпанія "Якутія", яка пізніше відмовилася від експлуатації лайнера через дорожнечу. Контракт на ще 15 машин вдалося укласти з міністерством оборони РФ. Цей проект поступово закривався і без українських санкцій. "Міноборони просило створити транспортну версію літака. Розробник, КБ "Антонова" в Києві, постійно вимагало гроші, але відмовлялося віддавати права, на цьому все і застопорилося", - пояснив DW експерт комітету Держдуми РФ з транспорту Роман Гусаров.

Раніше закрилося спільне виробництво військово-транспортного Ан-70. А тепер проблеми можуть бути і з пасажирським Ан-148, який виробляється у Воронежі. "Незважаючи на всі труднощі, по кілька штук на рік випускаємо таких літаків, замовлення є. Шкода його втратити", - додає Гусаров. Ан-148 є в авіапарку російських Міноборони, ФСБ, МНС, авіакомпаній "Росія" і "Ангара" і навіть північнокорейської AirKoryo. Вироблено майже 40 літаків.

"Упродовж декількох років всі літаки, яких бракує, будуть замінені новими машинами сімейства "Ільюшин". Вони, щоправда, дорожчі за літаки "Антонова", - зазначив в інтерв’ю DW голова аналітичної служби російського агентства "АвіаПорт" Олег Пантелєєв.

Вертольоти: зрив поставок для армії та закордонних партнерів

Значно гіршою є ситуація з вертольотобудуванням. Ще донедавна практично всі двигуни для російських гелікоптерів, а також для нових навчально-бойових літаків ЯК-130 вироблялися в Запоріжжі компанією "Мотор Січ". Хоча для найбільш популярних машин Мі-8 і Мі-17 вже є російський аналог, обсягів його виробництва поки недостатньо (потреба Росії - близько 500-550 таких двигунів на рік).

"Для деяких вертольотів двигуни в Росії досі не створені", - зазначає Роман Гусаров. За його словами, окрема серйозна проблема - зрив поставок вертольотів іноземним партнерам: "Їх наші відносини з Україною не цікавлять, ми зобов’язані вкластися в термін. Виходить, ми несемо репутаційні ризики".

Примітно, що, за даними центру "Обсерво", часткові поставки тривали весь 2014 в обхід українського ембарго. "Мотор Січ" "прикривалася" тим, що поставляла двигуни невійськовій структурі - "Вертольотам Росії", наголошують автори доповіді. Подібна схема може працювати. І в 2015 році, на думку експертів, не виключені поставки через треті країни. "У компанії розуміють, що без угод з Росією підприємство просто не виживе. Але на "Мотор Січ" продовжать тиснути політики", - переконаний Гусаров.

Кораблі та ракети

Випуск газових турбін для бойових кораблів в Росії не налагоджений досі - з часів СРСР вони вироблялися тільки в Україні. На корабельнях у Калінінграді і Санкт-Петербурзі розпочато будівництво десяти бойових фрегатів для оновлення флоту. До ембарго Росія встигла отримати тільки п’ять установок і тепер намагається освоїти випуск турбін у Рибінську. Будівництво кораблів без турбін призупинено. "Ще є нетривіальне завдання - навчитися без української допомоги монтувати і обслуговувати ці установки", - зазначає директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов.

У лютому Україна також відмовилася постачати системи управління для ракет-носіїв "Рокот". Вони використовувалися для запусків супутників. Втім, Росія вже зараз може замінити "Рокот" іншими ракетами з власними комплектуючими.

"У міністерстві промисловості і торгівлі обіцяють все замінити до 2017 року, але вже ясно - все не встигнуть", - додає Пухов. За різними оцінками, процес імпортозаміщення у сфері ВПК в Росії може зайняти до десяти років. Всі експерти сходяться в тому, що про відновлення військово-технічного співробітництва між Росією і Україною найближчим часом не може бути й мови.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Особа, що не володіє мовою народу, на землі якого проживає, - гість або окупант, або раб цього окупанта”
Карл Маркс

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.