Аратта - На головну

29 травня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовша печера на Україні носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі - це гіпсова печера на глибині 20 м, протяжністю понад 230 км. Вхід до неї розташований поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Це найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю, - вона поступається лише Мамонтовій печері в США...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Чого Путін хоче у Сирії?

Політика 7520 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 25.09.2015 | Всі публікації | Версія для друку

Чого Путін хоче у Сирії?
Захід так і не визначився з політикою щодо Сирії, а Росія, схоже, вибрала ідеальний момент для того, аби направити туди своїх військових.

Рішення відправити десятки російських бойових літаків і сотні військовослужбовців на допомогу військам президента Сирії Башара Асада мали ухвалити як мінімум кілька тижнів тому. Але подумайте про те, що відбулося протягом останніх десяти днів, відколи почали з’являтися повідомлення про несподіване прибуття російських військових на контрольовану Асадом військово-повітряну базу в Латакії.

У США тривають дебати про те, наскільки ефективною виявилася повітряна кампанія проти сил так званої "Ісламської держави". Спеціальний посланець президента з питань Сирії, відставний генерал Джон Аллен і кілька інших високопоставлених чиновників залишили свої пости.

Генерал Аллен виступав за жорсткішу позицію Америки стосовно президента Асада і домагався його повалення. Крім того, він хотів створити безпечну для цивільних зону на півночі Сирії. Судячи з усього, шанси на реалізацію цих двох намірів тануть з кожним днем.

Минулого тижня генерал, який очолює Центральне командування Пентагону, що відповідає, зокрема, за Близький Схід, був змушений свідчити перед комітетом у справах збройних сил Сенату США.

Процедура виявилася принизливою, оскільки генералові довелося публічно визнати, що США витратили 500 млн доларів на підготовку бійців поміркованої сирійської опозиції, але при цьому кількість бійців, які повернулися до Сирії, можна порахувати на пальцях однієї руки.

Генерал додав, що плани зі створення безпечної для цивільного населення зони на півночі Сирії неможливо втілити в життя без відправки туди американських наземних сил. Він зауважив, що не може схвалити такої політики.

Рада національної безпеки Великої Британії минулого тижня розглядала можливість відправки військ до Сирії для захисту цивільного населення. Але вже цього тижня виявилося, що позиції повстанців може бомбити не сирійська, а російська авіація.

"Заздрість до Путіна"

Швидкість і масштаби розгортання російських сил в Сирії змінили всі попередні розрахунки щодо Близького Сходу.

У вівторок зранку я помітив, як двоє відомих науковців у галузі стратегічних досліджень говорили про "заздрість", яку відчувають до Владіміра Путіна деякі західні політики.

З кінця серпня було зрозуміло, що Ізраїль очікує відправки російських бойових літаків до Сирії. США тоді не реагували на ці повідомлення, мабуть розуміючи, що президент Путін готовий втрутитися в сирійський конфлікт, а президент Обама відмовлявся від цього ще від самого початку конфлікту.

Від минулої неділі з чорноморських портів через Босфор до сирійського порту Тартус почали доправляти дедалі більше російських військових вантажів.

Ця операція відповідала військовій логіці. Спочатку необхідно зайнятися безпекою аеропорту в Латакії, створити систему оборони проти можливого повітряного нападу на цей об’єкт, а лише після цього направити туди свої бойові літаки. Згодом десятки вантажних АНів почали доставляти туди нові військові вантажі.

До ранку вівторка Росія перекинула до Латакії 28 бойових літаків (12 бомбардувальників Су-24, 12 штурмовиків Су-25 і чотири багатоцільові винищувачі Су-30), а також два види безпілотників та 20 вертольотів – як транспортних, так і бойових.

Судячи з повідомлень, які надходять із Сирії, Росія направила туди стільки техніки, що одного аеропорту їй буде замало. Останні супутникові знімки вказують на те, що й на інших військових об’єктах на узбережжі Сирії йде активна підготовка до прийому додаткових сил.

Представники Пентагону кажуть, що російські безпілотники вже використовували в понеділок. Припускається, що вони ідентифікували майбутні цілі, отож активна фаза російської військово-повітряної кампанії в Сирії може початися вже у найближчі дні.
Больова точка

Протягом останнього часу Росія перекинула до Сирії приблизно стільки ударних сил, скільки на даний момент залишилося у сирійській авіації. Однак російські літаки оснащені сучасними системами озброєння та спостереження.

Ця ініціатива Кремля, як і його торішня активність в України, б’є по больовій точці у лавах Атлантичного союзу.

Між Білим домом та деякими його європейськими союзниками, які зараз приймають сотні тисяч сирійських біженців, є очевидні розбіжності щодо оцінки ситуації в Сирії.

У понеділок видання Daily Beast, поговоривши з низкою американських чиновників, повідомило, що "в приватному порядку багато з них вітають російську інтервенцію, оскільки це полегшить тягар боротьби з "Ісламською державою".

Але для уряду Великої Британії, який намагається переконати депутатів парламенту підтримати можливість військових дій в Сирії, і ось-ось оголосить про підтримку ідеї створення на півночі Сирії безпольотної для сирійських літаків зони, дії Росії викликають занепокоєння.

Більшість загиблих у сирійському конфлікті стали жертвами бомбардувань урядових повітряних сил. Ці ж бомбардування змусили мільйони людей покинути свої домівки.

Але зараз, коли на підтримку сирійській авіації приходить російська, Велика Британія побоюється, що це призведе до подальшого збільшення кількості біженців. А запровадження безпольотної зони, з огляду на наявність у Сирії російських літаків, загрожує різкою ескалацією ситуації.

Координація дій

Саме необхідність уникнути зіткнень між літаками різних ВПС в Сирії призвела до того, що Америка та Ізраїль почали оперативно домовлятися з Москвою про координацію дій.

Той факт, що в понеділок до Москви для переговорів з російськими військовими прибув прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху в супроводі командувача армією та керівника військової розвідки, означає, що в сирійській політиці Кремля відбувся поворотний момент.

Хоча стратеги і військові в країнах Заходу захоплені тактичним чуттям Путіна, його готовністю йти на ризик і здатністю демонструвати порожнечу західної риторики, багато хто вважає, що він не має продуманого стратегічного плану – це демонструють його дії в Україні, де загинули тисячі людей, а Росія заплатила величезну економічну ціну за цей конфлікт.

У чому полягають його цілі?

Сам Путін публічно пояснив, чого він добивається. Сидячи поруч з паном Нетаньяху, він сказав, що його головна мета - збереження сирійської держави.

Відмітаючи побоювання Ізраїлю, що Сирія має намір спонсорувати напад на Голанські висоти, Владімір Путін сказав своєму гостеві, що сирійська армія не має змоги відкрити другий фронт.

Простими словами, мета Кремля - не допустити розвалу сирійської держави, або хоча б того, що від неї залишилося. Минулого тижня президент Путін сказав, що він має намір запобігти зникненню державних структур, як це сталося в Лівії після інтервенції НАТО 2011 року.

Це - добре зважений натяк Заходу, який відчуває провину за те, що сталося в Лівії після повалення Муаммара Каддафі.

Більше того, ідея збереження сирійської армії та її силових служб разом з процесами створення тимчасового уряду або мирними домовленостями користується певною підтримкою на Заході. США зараз явно схиляються до того, щоб президент Асад залишився при владі на деякий час. Адже на першому місці для них зараз стоїть боротьба з "Ісламською державою".

Сирійські опозиційні угруповання відмовляються брати до уваги ці тонкощі та побоюються, що зміни в політиці Вашингтона і його координація дій з Росією означають, що на практиці США виступають на стороні Асада.

Зараз ніхто не знає, чи збирається Росія відправити до Сирії додаткові наземні сили, чи будуть вони брати участь в наступальних операціях.

Із Сирії вже надходять повідомлення про те, що російських військових бачили на лінії фронту, але наразі їх там замало, аби вплинути на ситуацію.

Можливо, наступного тижня президент Путін, виступаючи в Нью-Йорку на засіданні Генеральної асамблеї ООН, дасть нам зрозуміти, в чому полягають його плани, і з якими з них доведеться погодитися США та іншим країнам.

Але зараз ми можемо лише стежити за розвитком подій в Сирії і протягом найближчих тижнів задаватися питаннями. Коли почнеться повітряна операція? Які саме об’єкти потраплять під удар, що це скаже нам про цілі Москви? Як відреагує Росія, якщо її військові потраплять у полон? І чи має вона намір послати ще більше своїх військ до Сирії?

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Відберіть у народу все, і все він може повернути, але відберіть мову, і він ніколи її більше не створить... Нову батьківщину може створити народ, але мову - ніколи; вмерла мова в устах народу - вмер і народ...”
Костянтин Ушинський

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.