Аратта - На головну

28 липня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовший духовий музичний інструмент в світі - це трембіта, — конічна дерев’яна труба без бокових отворів. ЇЇ довжина може досягати чотирьох метрів. Діапазон трембіти — дві з половиною октави. Її звуки чутно більш ніж за десять кілометрів. Цей традиційний для жителів українських Карпат інструмент і досі використовується. Трембітарі сповіщають горян про важливі події. Якщо Ви включите до програми своєї подорожі один з фестивалів краю, то обов’язково познайомитеся з незвичайним інструментом.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


"Пісающий хлопчик" як пам’ятник Україні

Політмаразми 13740 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 15.09.2006 | Всі публікації | Версія для друку

"Пісающий хлопчик" як пам’ятник Україні
...У минулі вихідні в Севастополі відбулися вуличні протести, організовані соратниками Януковича по коаліції – комуністами. Акція відбувалася під гаслом: "НАТО! НАТО! Геть отсель у свій занюханий Брюссель!". Але, всупереч пораді, в "занюханий Брюссель" полетів сам прем’єр.

"Брюссель зачаровує!", - заявив, ледь заспокоївши дихання, Віктор Янукович у четвер увечері. Таким компліментом він хотів залагодити незручність у зв’язку із запізненням на конференцію Європейського політичного центру, яка була одним із пунктів його довгої програми у бельгійській столиці.

Презентація Януковича-ІІ на Заході тривала з 7-45 ранку до 20 години вечора. Від світанку до заходу сонця найрейтинговіший політик України складав перший після повернення іспит на міжнародній арені.

У результаті було доведено, що всі домовленості з Януковичем краще оформлювати письмово в присутності понятих і нотаріуса, а не в рожевій вітальні на четвертому поверсі секретаріату президента.

Напередодні візиту повідомлення про майбутню участь Януковича у Комісії Україна-НАТО викликало нервовий тік у прихильників інтеґрації до Альянсу.

Янукович, дивлячись в очі представників всіх 25 країн-членів, мав внести ясність в одне запитання: чи підтримує його уряд ідею про перехід України до виконання Плану дій для здобуття членства в НАТО?

Кабмін у зв’язку з темою НАТО на засідання не збирався, тому точка зору, яку Янукович мав повідомити в штаб-квартирі Альянсу, відбивала б його особисті погляди.

Але до моменту приземлення Януковича в Брюсселі в команді Ющенка панувала думка, що прем’єр підкориться президенту.

Існувала інформація, що однією з головних умов Ющенка при внесенні Януковича для затвердження прем’єра була його обіцянка дати згоду на перехід до Плану дій. З тим, щоб оформити це історичне рішення вже на самміті НАТО в Ризі наприкінці листопада 2006 року.

Борисом Тарасюком висувалася ідея, щоб Янукович відвіз до Брюсселю листа, де би просив про приєднання до Плану дій. Олег Рибачук і Анатолій Кінах казали, що під час нічних переговорів Янукович обіцяв таке звернення підписати.

Один високопосадовець у МЗС пояснив, що конверт передавати до НАТО не обов’язково – просто Янукович мав ясно заявити про згоду уряду виконувати програму інтеграції в НАТО.

Зустріч президента з прем’єром, яка відбулася на початку тижня, також була присвячена цьому запитанню. І після неї ніхто не чув різких коментарів ні з боку Ющенка, ні з боку Януковича.

Однак, схоже, вже за кілька днів до від'їзду Януковича в Брюссель стало відомо, що він відмовиться підтримувати План дій. І у складі делегації, яка прилетіла з Януковичем, не було головних НАТОвських лобістів – ні міністра закордонних справ Тарасюка, ні міністра оборони Гриценка.

Тарасюк, який сам заявляв, що збирається скласти Януковичу кампанію, не полетів – пояснивши це тим, що занедужав. Але не існує такого захворювання, яке б зупинило цього євроатлантиста – очевидно, він наперед знав, що заявить Янукович, і вирішив не освячувати своєю присутністю день суму євроатлантистів у Брюсселі.

Зате разом з Януковичем в делегації прибув його зовнішньополітичний радник Анатолій Орел – головний ворог Тарасюка і всього прозахідного вектору МЗС у часи Кучми.

Перед початком Комісії Україна-НАТО джерело в оточенні прем’єра розповіло про настрої Януковича: "Ніякого Плану дій для членства, бо за вступ до НАТО в Україні виступають тільки 15% населення! Ми не можемо підтримувати таку ідею".

Аналогічний аргумент за кілька годин заявить і сам Янукович.

Комісія Україна-НАТО відбувалася у традиційній залі з круглим столом. Країни-члени Альянсу представляли посли при цій організації.

Янукович зайшов, щось шепочучи генсеку Альянсу Яап де Хооп Схефферу. Оскільки прем’єр, згідно зі своєю офіційною автобіографією, володіє англійською "зі словником", то, відповідно, шепотів він Схефферу українською мовою. За ними слідувала перекладачка, тому Януковичу доводилося шепотіти голосно, і до сторонніх вух долітали фрази, якими український прем’єр запевняв шефа НАТО в бажанні підтримувати співпрацю.

У своє вступне слово, яке тривало до п’яти хвилин, Янукович вклав усі месіджі про нові реалії в Україні.

Перше. Янукович сказав, що тепер в Україні парламенсько-президентська республіка, і саме уряд несе відповідальність за розвиток держави.

По-друге, Янукович нагадав, що Універсал національної єдності закріпив – вступ до НАТО тільки за підсумками референдуму.

По-третє, Янукович дав зрозуміти, що не збирається іти далі нинішнього рівня співпраці. Він не вимовив цього магічного словосполучення – План дій для здобуття членства в НАТО.

"На сьогодняшній день ми маємо намір зосередитися на поглибленні відносин партнерства з Альянсом на основі інтенсифікованого діалогу щодо членства та щорічних цільових планів дій", - сказав він.

І, по-четверте, найголовніше – Янукович заявив, що тема членства в НАТО для України більше не пов’язана з темою співпраці з НАТО.

"Після тривалих дебатів в ході політичного, а місцями й вуличного протистояння, провідні політики України досягли розуміння у запитанні євроатлантичної інтеграції нашої держави. Узгоджену позицію викладено в Універсалі національної єдності, який ми підписали разом з президентом", - зачитав Янукович своє вступне слово.

"Ми досягли головного – відокремили запитання членства в НАТО від нормальної взаємовигідної співпраці з Альянсом. Це ключовий орієнтир для подальшого курсу уряду в напрямку відносин з Альянсом", - додав він.

Після Януковича виступали представники країн НАТО в штаб-квартирі організації, з яких найбільш колоритною була посол США. Намагаючись переконати, що інтеграція в НАТО не суперечить дружбі з Росією, вона запропонувала порівняння: "Адже можна іти й одночасно жувати жуйку?!".

Тепер залишається незрозумілим – глибина, на яку закопується тема членства в НАТО. Те, що Янукович поховав надії на Ризький самміт, стало зрозуміло навіть наївним.

Але євроатлантичні оптимісти все одно знаходять щілину, крізь яку можна проскочити: мовляв, існує купа законів, які посилаються на інші закони, де ідеться про стратегічну мету України – членство в НАТО. Зокрема, одним з таких документів є оборонна доктрина України.

Але країнам-членам НАТО нецікаві такі законодавчі головоломки. Не вони їх повинні розв’язувати, а українська влада, яка тепер має дві протилежні позиції – прем’єра і президента.

Чи мав право Янукович так безапеляційно втручатися в сферу компетенції Ющенка, яка дарована йому Конституцією, залишиться темою їх розборок у Києві. Але свою справу Янукович зробив. І після комісії Україна-НАТО до двадцяти п’яти столиць країн Альянсу полетять звіти, про те, що Україна відмовилася від того, чого вимагала останні півтора роки – Плану дій для здобуття членства.

Ситуацію дещо заплутує лексика Януковича. Поруч з неґативними месіджами він надсилає й позитивні. Але без тлумачного темника зрозуміти, що він мав на увазі, складно. Так, на спільній прес-конференції з де Хооп Схеффером український прем’єр наобіцяв: "Зараз ми починаємо новий етап у стосунках з НАТО. Посилюючи цю співпрацю, ми будемо робити все, щоб ця робота переконала український народ, що цьому немає альтернативи". Що мав Янукович на увазі під словом "цьому", він не розшифрував.

Чи така заява Януковича: "Сьогодні немає альтернативи тій стратегії, яку обрала Україна у стосунках з НАТО". Що він має на увазі під словами "та стратегія"? Стратегія, яка існувала до його візиту в Брюссель – на членство в НАТО? Чи стратегія, яку він спробував започаткувати у Брюсселі – про відмову на невизначений час?

Або ще одна фраза. "Сьогодні треба значно підсилити інформаційну політику. Як тільки прийде час, ми зробимо наступний крок", - додав Янукович. Який такий "наступний крок", він не роз'яснив.

Так вийшло, що у Брюсселі Янукович підклав вибухівку під програму, на яку було кинуто всі сили МЗС, і яка мала призвести до найбільшого досягнення України на міжнародній арені за роки незалежності – членства у справді західному клубі.

Між іншим, у тому, що відбулося, є частина провини і "Нашої України", представники якої за часів Кучми кинули багато сил, щоб переконати Америку у недоцільності старту програми Інтенсивного діалогу ще за старої влади. Бо це, мовляв, виглядало б як визнання заслуг попереднього президента.

"Але якби на самміті НАТО в Стамбулі у 2004 році Україні відкрили Інтенсивний діалог, то уже в 2005 вона могла би спокійно приєднатися до Плану дій для здобуття членства в НАТО", - розповів один із досвідчених дипломатів.

Постійним аргументом Януковича у Брюсселі було те, що підтримка вступу до НАТО за останні два роки знизилася. Але хто, як не він і очолювана ним Партія регіонів, доклали руки до дискредитації ідеї євроатлантичної інтеграції?

Існують також наївні, які думають, що зараз, напередодні зими, для Януковича самовбивчо заявляти про підтримку Плану дій для здобуття членства – бо це виллється у газову істерію Росії. Перебуваючи у Європі, Янукович не забував віддавати паси на адресу Москви: "Ми не повинні робити політику, яка б створювала тупик для Росії у стосунках з ЄС і НАТО і у стосунках НАТО чи ЄС з Росією. Треба, щоб Україна будувала надійний міст".

Але після газу проблеми, вирішення яких вимагатиме оглядки на Росію, не припиняться. Навпаки, постійна мобілізація подібних проблем з боку Кремля змушуватимеЯнуковича йти на дедалі більші поступки Москві. І замість мосту Україна швидше перетвориться на пам’ятник "пісяющему хлопчику", такий же кумедний і беззмістовний – як держава, яка навіки застигла у позі, так і не закінчивши почату справу інтеграції до НАТО.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політмаразми»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шануй, Україно, святині свої! Бо вони ж – всесвітньої, загальнолюдської ваги; земна цивілізація виросла з них.”
Юрій Шилов

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.