Аратта - На головну

24 квітня 2024, середа

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Їжаки

Психологія та стосунки 23924 перегляди

Опубліковано - 24.12.2015 | Всі публікації | Версія для друку

Їжаки
Ми всі одне одному… їжаки!

Ми настовбурчуємо колючки, аби ніхто-ніхто не здогадався – десь в глибині глибин – ми білі і пухнасті. І дуже хочемо, щоб нас погладили. Але нас стільки разів уже били словом і ділом у найвразливіші місця, що воно ніби й ліпше – згорнутися клубочком, відгородившись від людей і світу, і дивитися на все через оптичний приціл упередженості. Нехай не гладять. Але ж і не б’ють.

Світ жорстокий. Люди – злі. Жінки – ну, звісно ж, усі, як одна - меркантильні… Чоловікам потрібно лиш одне. А сонце – ліхтар.

Упевнені?

Ох, як же усе задавнено...

Але якщо захотіти щось змінити…

Я не знаю, чому, але працює лиш така послідовність: спочатку ми посміхаємося. Потім життя посміхається нам.
Погоджуюся, це попандос. :-)

Сидиш собі такий колючий-колючий, захищений-захищений – і з’ясовується, що все залежить від тебе. А так хотілося, щоб від когось.

Щоб хтось (коханий, фея, добрий чарівник) прийшов і сказав – я знаю, ти білий і пухнастий, а голки твої – штука вимушена, але тепер вони тобі не потрібні, бо віднині твій світ безпечний і в ньому завжди пануватиме любов. Ну і бажано, щоб ще відповідальну за це особу призначив. Ідеально, щоб це він сам і був. І щоб дослівно все звучало так:"Я зроблю твій світ безпечним, розжену всі хмари, вирішу усі твої проблеми і любитиму тебе завжди".

А ось – все залежить від мене – це якось… Не так прикольно. Відповідальність – вона така… Кажуть же – "весь тягар відповідальності". І оце що його тепер – на себе покласти???

Ну дико важко наважитися дивитись не через приціл. Особливо, якщо до того – не раз було ще і як боляче.

Але інакшого виходу, ніж скласти зброю – нема.

Ми не позбудемося голок. Але якщо їх хоча би не настовбурчувати… Існує ймовірність – хтось таки підійде ближче. Бо не боятиметься поколотися.

Перший крок завжди за тобою самим, як би "незручно" це не звучало.

Для того, щоб довіряли тобі, потрібно почати довіряти комусь. Пустити когось в особистий простір. Де вже не поставиш блок.

Страшно?

Ще і як! :-)

Але інакше – ніяк.

А воно таки того варте!
P.S. Картинка жартівлива. І в ній, як і в кожному жарті…

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Релігія це зітхання пригнобленої тварі, серце безсердечного світу, подібно до того як вона - дух бездушних порядків. Релігія є опіум народу ”
Карл Маркс

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.