Аратта - На головну

23 січня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Нарада

Управління 6765 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 22.01.2016 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Нарада
Існує відома теза Лоуренса Пітера: «В ієрархічній системі будь-який працівник піднімається до рівня своєї некомпетентності». Герої цього оповідання живуть практично у кожному українському офісі чи державному закладі і частенько збираються на наради...

Майстренко прийшов у вівторок на нараду. Йому там вийняли мозок, «розклали по блюдечкам і почали їсти», прицмокуючи і взагалі висловлюючи всіляке схвалення. Начальник Майстренка, Недозайчук, завбачливо роздав присутнім десертні ложечки. І почалося.

- Колеги, - говорить Гичкіна, - перед нашою організацією повстало масштабне завдання. Нам надійшов на реалізацію проект, в рамках якого нам потрібно зобразити декілька червоних ліній. Ви готові взяти на себе це завдання?

- Звичайно, - говорить Недозайчук. Він директор, і завжди готовий взяти на себе проблему, яку доведеться нести комусь з колективу. Втім, він тут же уточнює: - Ми ж це можемо?

Начальник відділу малювання Малярчук квапливо киває:

- Так, зрозуміло. Ось у нас якраз сидить Майстренко, він наш найкращий фахівець в галузі малювання червоних ліній. Ми його спеціально запросили на нараду, щоб він висловив свою компетентну думку.

- Дуже приємно, - говорить Гичкіна. - Ну, мене ви всі знаєте. А це - Оленка, вона фахівець з дизайну в нашій організації.

Оленка покривається фарбою і ніяково посміхається. Вона нещодавно закінчила економічний, і до дизайну має таке ж відношення, як качконіс до проектування дирижаблів.

- Так ось, - каже Гичкіна. - Нам потрібно намалювати сім червоних ліній. Всі вони повинні бути жорстко перпендикулярні, і крім того, деякі потрібно намалювати зеленим кольором, а ще деякі - прозорим. Як ви вважаєте, це реально?

- Ні, - каже Майстренко.

- Давайте не будемо поспішати з відповіддю, пане Майстренко, - говорить Малярчук. - Завдання поставлене, і його потрібно виконати. Ви ж професіонал, Майстренко. Не давайте нам приводу вважати, що ви не професіонал.

- Бачите, - пояснює Майстренко, - термін «червона лінія» має на увазі, що колір лінії - червоний. Намалювати червону лінію зеленим кольором не те, щоб неможливо, але дуже близько до неможливого...

- Майстренко, ну що означає "неможливо"? - Запитує Малярчук.

- Я просто змальовую ситуацію. Можливо, є люди, які страждають на дальтонізм, для яких дійсно не буде мати значення колір лінії, але я не впевнений, що цільова аудиторія вашого проекту складається виключно з таких людей.

- Тобто, в принципі, це можливо, ми правильно вас розуміємо, Майстренко? - запитує Гичкіна.

Майстренко усвідомлює, що переборщив з образністю.

- Скажімо простіше, - говорить він. - Лінію, як таку, можна намалювати абсолютно будь-яким кольором. Але щоб вийшла червона лінія, слід використовувати винятково червоний колір.

- Майстренко, ви нас не плутайте, будь ласка. Тільки що ви говорили, що це можливо.

Майстренко мовчки проклинає свою балакучість.

- Ні, ви неправильно мене зрозуміли. Я хотів лише сказати, що в деяких, вкрай рідкісних ситуаціях, колір лінії не буде мати значення, але навіть і тоді - лінія все одно не буде червоною. Розумієте, вона червоною не буде! Вона буде зеленою. А вам потрібна червона.

Настає нетривале мовчання, в якому чітко прослуховується тихе напружене гудіння синапсів.

- А, що якщо, - осяяний ідеєю, вимовляє Недозайчук, - намалювати їх синім кольором?

- Все одно не вийде, - хитає головою Майстренко. - Якщо намалювати синім - вийдуть сині лінії.

Знову мовчання. На цей раз його перериває сам Майстренко.

- І я ще не зрозумів... Що ви мали на увазі, коли говорили про лінії прозорого кольору?

Гичкіна дивиться на нього поблажливо, як добра вчителька на відсталого учня.

- Ну, як вам пояснити?.. Майстренко, ви хіба не знаєте, що таке «прозорий»?

- Знаю.

- І що таке «червона лінія», сподіваюся, вам теж не треба пояснювати?

- Ні, не треба.

- Ну ось. Ви намалюйте нам червоні лінії прозорим кольором.

Майстренко на секунду завмирає, обдумуючи ситуацію.

- І як вигляд повинен мати результат, будьте ласкаві, опишіть будь ласка? Як ви собі це уявляєте?

- Ну-у-у, Майстре-е-енко! - говорить Малярчук. - Ну давайте не будемо... У нас що, дитячий садок? Хто тут фахівець по червоних лініях, Гичкіна чи ви?

- Я просто намагаюся прояснити для себе деталі завдання...

- Ну, а що тут незрозумілого-то?.. - встромляє свої «п’ять копійок» в розмову Недозайчук. - Ви ж знаєте, що таке червона лінія?

- Так, але...

- І що таке «прозора», вам теж ясно?

- Зрозуміло, але ...

- Так що вам пояснювати? Майстренко, ну давайте не будемо опускатися до непродуктивних суперечок. Завдання поставлене, завдання зрозуміле та чітке. Якщо у вас є конкретні питання, тож задавайте.

- Ви ж професіонал, - додає Малярчук.

- Гаразд, - здається Майстренко. - Бог з ним, з кольором. Але у вас там ще щось про перпендикулярність?..

- Так, - з готовністю підтверджує Гичкіна. - Сім ліній, всі строго перпендикулярні.

- Перпендикулярні до чого? - уточнює Майстренко.

Гичкіна починає переглядати свої папери.

- Е-е-е, - каже вона нарешті. - Ну, як би... До всього. Між собою. Ну, чи як там... Я не знаю. Я думала, це ви знаєте, які бувають перпендикулярні лінії, - нарешті знаходить відповідь.

- Так звичайно знає, - змахує руками Малярчук. - Професіонали ми тут, чи не професіонали? ..

- Перпендикулярні можуть бути дві лінії, - терпляче пояснює Майстренко. - Усі сім одночасно не можуть бути перпендикулярними по відношенню одна до одної. Це геометрія, 6 клас.

Гичкіна струшує головою, відганяючи примару давно забутої шкільної освіти, що раптом почала вимальовуватися. Недозайчук ляскає долонею по столу:

- Майстренко, давайте без ось цього: «6 клас, 6 клас». Давайте будемо взаємно ввічливі. Не будемо робити натяків і скочуватися до образ. Давайте підтримувати конструктивний діалог. Тут же не ідіоти зібралися.

- Я теж так вважаю, - говорить Малярчук.

Майстренко підсовує до себе листок паперу.

- Добре, - каже він. - Давайте, я вам намалюю. Ось лінія. Так?

Гичкіна ствердно киває головою.

- Малюємо іншу... - каже Майстренко. - Вона перпендикулярна до першої?

- Ну-у...

- Так, вона перпендикулярна.

- Ну ось бачите! - радісно вигукує Гичкіна.

- Почекайте, це ще не все. Тепер малюємо третю... Вона перпендикулярна до першої лінії?..

Вдумливе мовчання. Не дочекавшись відповіді, Майстренко відповідає сам:

- Так, до першої лінії вона перпендикулярна. Але з другою лінією вона не перетинається. З другою лінією вони паралельні.

Настає тиша. Потім Гичкіна встає зі свого місця і, обійшовши стіл, заходить Майстренку з тилу, заглядаючи йому через плече.

- Ну... - невпевнено вимовляє вона. - Напевно, так.

- Ось у цьому й річ, - каже Майстренко, прагнучи закріпити досягнутий успіх. - Поки ліній дві, вони можуть бути перпендикулярними. Як тільки їх стає більше...

- А можна мені ручку? - просить Гичкіна.

Майстренко віддає ручку. Гичкіна обережно проводить декілька непевних ліній.

- А якщо так? ..

Майстренко зітхає.

- Це називається трикутник. Ні, це не перпендикулярні лінії. До того ж їх три, а не сім.

Гичкіна стискає губи.

- А чому вони сині? - раптом запитує Недозайчук.

- Так, до речі, - підтримує Малярчук. - Сам хотів запитати.
Майстренко кілька разів моргає над малюнком.

- У мене ручка синя, - нарешті каже він. - Я ж просто щоб продемонструвати...

- Ну, то, може, в цьому і справа? - нетерпляче перебиває його Недозайчук тоном людини, яка щойно розібралася в складній концепції і поспішає поділитися нею з оточенням, допоки думка не втрачена. - У вас лінії сині. Ви намалюйте червоні, і давайте подивимося, що вийде.

- Вийде те саме, - впевнено каже Майстренко.

- Ну, як те саме? - говорить Недозайчук. - Як ви можете бути впевнені, якщо ви навіть не спробували? Ви намалюйте червоні, і побачимо.

- У мене немає червоної ручки з собою, - зізнається Майстренко. - Але я можу абсолютно ...

- А що ж ви не підготувалися, - докоряє Малярчук. - Знали ж, що будуть збори...

- Я абсолютно точно можу вам сказати, - у розпачі каже Майстренко, - що червоним кольором вийде точнісінько те ж саме.

- Ви ж самі нам в минулий раз говорили, - парирує Малярчук, - що малювати червоні лінії потрібно червоним кольором. Ось, я записав собі навіть. А самі малюєте їх синьою ручкою. Це що, червоні лінії по-вашому?

- До речі, так, - зауважує Недозайчук. - Я ж ще запитував вас про синій колір. Що ви мені відповіли?

Майстренка раптово рятує Оленка, яка з цікавістю вивчає його малюнок зі свого місця.

- Мені здається, я розумію, - говорить вона. - Ви ж зараз не про колір мову ведете, так? Це у вас про ось цю, як ви її називаєте? Перпер-чогось-там?

- Перпендикулярність ліній, так, - вдячно відгукується Майстренко. - Вона з кольором ліній жодним чином не пов’язана.

- Все, ви мене заплутали остаточно, - говорить Недозайчук, переводячи погляд з одного учасника зборів на іншого. - Так у нас з чим проблеми? З кольором або з перпендикулярністю?

Гичкіна видає розгублені звуки і хитає головою. Вона теж заплуталася.

- І з тим, і з іншим, - тихо каже Майстренко.

- Я нічого не можу зрозуміти, - говорить Недозайчук, розглядаючи свої зчеплені в замок пальці. - От є завдання. Потрібно всього лише сім червоних ліній. Я розумію, їх було б двадцять!.. Але тут-то лише сім. Завдання просте. Наші замовники хочуть сім перпендикулярних ліній. Вірно?

Гичкіна киває.

- І Малярчук ось теж не бачить проблеми, - говорить Недозайчук. - Моя правда, Малярчук?.. Ну ось. Так що нам заважає виконати завдання?

- Геометрія, - зітхнувши, каже Майстренко.

- Ну, ви просто не звертайте на неї уваги, от і все! - пропонує Гичкіна.

Майстренко мовчить, збираючись з думками. У його мозку народжуються одна за одною барвисті метафори, які дозволили б донести до оточення той сюрреалізм, що відбувається, але як на зло, всі вони, виокремлюючись в слова, починаються незмінно словом «трясця!», що абсолютно недоречне в рамках ділової розмови.

Втомившись чекати на відповідь, Недозайчук вимовляє:

- Майстренко, ви дайте відповідь просто, - ви можете зробити або ви не можете? Я розумію, що ви вузький фахівець і не бачите загальної картини. Але це ж нескладно - намалювати якісь сім ліній? Обговорюємо вже дві години якусь дурницю і ніяк не можемо прийти до згоди.

- Так, - каже Малярчук. - Ви ось лише критикуєте і говорите: «Неможливо! Неможливо!» Ви запропонуйте нам своє рішення проблеми! А то критикувати і дурень може, вибачте на слові. Ви ж професіонал!

Майстренко стомлено каже:

- Добре. Давайте я намалюю вам дві гарантовано перпендикулярні червоні лінії, а решту - прозорим кольором. Вони будуть прозорі, і їх не буде видно, але я їх намалюю. Вас це влаштує?

- Нас це влаштує? - обертається Гичкіна до Оленки. - Так, нас влаштує.

- Тільки ще хоча б парочку - зеленим кольором, - додає Оленка. - І ще в мене таке питання, можна?

- Так, - мертвим голосом дозволяє Майстренко.

- Можна одну лінію зобразити у вигляді кошеняти?

Майстренко мовчить кілька секунд, а потім перепитує:
- Що?

- Ну, у вигляді кошеняти. Кошеняточки. Нашим користувачам подобаються тваринки. Було б дуже добре...

- Ні, - каже Майстренко.

- А чому?

- Ні, я звичайно можу намалювати вам кота. Я не художник, але можу спробувати. Тільки це буде вже не лінія. Це буде кіт. Лінія і кіт - різні речі.

- Кошеня, - уточнює Гичкіна. - Не кіт, а кошеня, таке маленьке, симпатичне. Коти, вони...

- Та все одно, - хитає головою Майстренко.

- Зовсім ніяк, так?.. - розчаровано запитує Оленка.

- Майстренко, ви хоч дослухали б до кінця, - роздратовано каже Недозайчук. - Не дослухали, а вже говорите «Ні».

- Я зрозумів думку, - не піднімаючи погляду від столу, каже Майстренко. - Намалювати лінію у вигляді кошеняти неможливо.

- Ну і не треба тоді, - дозволяє Оленка. - А пташку теж не вдасться?

Майстренко мовчки піднімає на неї погляд і Оленка все розуміє.

- Ну і не треба тоді, - знову повторює вона.
Недозайчук ляскає долонею по столу.

- Так, на чому ми зупинилися? Що ми робимо?

- Сім червоних ліній, - говорить Гичкіна. - Дві червоним кольором, і дві зеленим, і решту - прозорим. Так? Я ж правильно зрозуміла?

- Так, - підтверджує Малярчук перш, ніж Майстренко встигає відкрити рота.

Недозайчук задоволено киває.

- От і добре... Ну, тоді все, колеги?.. Розходимося?.. Ще питання є?..

- Ой, - згадує Оленка. - У нас ще є червона повітряна кулька! Скажіть, ви могли б її надути?

- Так, до речі, - говорить Гичкіна. - Давайте це теж відразу обговоримо, щоб два рази не збиратися.

- Майстренко, - повертається Недозайчук до Майстренка. - Ми це можемо?

- А яке відношення до мене має кулька? - здивовано запитує Майстренко.

- Вона червона, - пояснює Оленка.

Майстренко тупо мовчить, посмикуючи кінчиками пальців.

- Майстренко, - нервово перепитує Недозайчук. - Так ви це можете або не можете? Просте ж питання.

- Ну, - обережно каже Майстренко, - в принципі, я звичайно можу, але...

- Добре, - киває Недозайчук. - Поїдьте до них, надуйте. Кошти на відрядження, якщо буде потрібно, випишемо.

- Завтра можна? - запитує Гичкіна.

- Звичайно, - відповідає Недозайчук. - Я думаю, проблем не буде... Ну, тепер у нас все?.. Дуже добре. Продуктивно попрацювали... Усім дякую і до побачення!

Майстренко декілька разів моргає, щоб повернутися в об’єктивну реальність, потім встає і повільно чимчикує до виходу. Біля самого виходу Оленка наздоганяє його.

- А можна ще вас попросити? - червоніючи, каже Оленка. - Ви коли кульку будете надувати... Ви можете надути її у формі кошеняти?..

Майстренко зітхає.

- Я все можу, - говорить він. - Я можу абсолютно все. Я - професіонал.

Переклад та адаптація українською - «Гармонія»

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Управління»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи не виживе той народ, котрий сприймає свою історію очима сусідів”
Фрідріх Ніцше

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.