Аратта - На головну

24 березня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Заліщики (Тернопільська область), після нападу Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Порошенко ввів у дію бомбу уповільненої релігійного дії

Наука й освіта 7020 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 25.04.2016 | Всі публікації | Версія для друку

Порошенко ввів у дію бомбу уповільненої релігійного дії
Президент України Пётро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів». Цей нормативний акт серед іншого дозволяє релігійним організаціям виступати засновниками закладів освіти, - у тому числі шкіл.

Залишу у спокої систему вищої освіти і середньо-спеціальні навчальні заклади. До цього у мене питань немає. Доросла людина приймає рішення свідомо. І свідомо вибирає куди, як і за якими знаннями їй вирушати.

Але ж школа - зовсім інша річ. Стаття 53 Конституції України починається словами «Повна загальна середня освіта є обов’язковою». І закон України «Про загальну середню освіту» стверджує обов’язок держави забезпечити доступну середню освіту. А також її «стандартизацію». Тобто мінімальний обсяг і тип, які повинен отримати кожен громадянин. Та й в кінці кінців стаття 5 цього закону у визначенні завдань освіти на перше місце ставить «виховання громадянина України».

Тепер по школам. В школу дитина йде не сама. Її відводять батьки. Або вибираючи школу, або за принципом «а інших поруч немає». Тобто про свідомий вибір мова йти не може.

Саме тому, виходячи з принципу свідомого вибору школи відокремлені від церкви. Так, є свобода віросповідання. Але віра - справа кожного. І вона - свідомий вибір, а релігійні організації відокремлені від держави. Так само як і система середньої освіти. Стаття 35 Конституції говорить недвозначно «Церква і Релігійні организации в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви». Зауважте, винятків тут немає. Однозначне твердження. «Школа - від церкви» і крапка.

Обґрунтування або переісточення церкви законом

Виникає питання: А як же так?!

Відповідь на нього спочатку намагається дати Митрополит Філіп (Осадченко) УПЦ МП. У своїй статті стверджує, що Церква є не тільки церквою, але звичайним суб’єктом права. З одного боку правильно. Печатки, статути, рахунки, мерседеси. Це є. І, мовляв, може бути прирівняна до інших організацій: комерційним, громадським і так далі (щоправда, податків чомусь не платить - прим. "Аратти").

Далі цікаво. Дам цитату без купюр: «Іншими словами, для суб’єктів приватного права, до яких відноситься також і Церква, держава встановлює окремі обмежувальні (заборонні) норми. Теоретично ж, Церква як суб’єкт приватного права має всю повноту прав, значить, може робити все, що не заборонено законом.

Об’єктивно, цей принцип встановлення обмежувальних (заборонних) норм для Церкви і релігійних організацій, як для суб’єктів приватного права, статтею 35 Конституції України дотримано.»

Дивно. Священик визнає, що суб’єкти права можуть бути обмежені в правах, виходячи зі своєї специфіки. Що, до речі, і зроблено в статті 35 Конституції.

Але, ось чудеса, - в даному питанні церква перестає бути церквою. Це, мовляв, звичайна юридична особа. Не більше. Цікаве перетворення. Або тут навіть підійде термін «переісточення». Коли одна суть раптом опиняється в іншій. Ну прямо як переісточення хліба і вина.

Тільки в нашому випадку справа стосується не віри, а справ суто земних (пам’ятаємо - школа поза церквою, церква поза державою). Бачиш церква. Але ж ні, преіснує. І це вже не релігійна організація, а звичайний суб’єкт «приватного» (!!!!) права. Цікаво, - чи не правда? Навіть не просто права, а «приватного». Це вам не аби шо.

Ну, добре, думаю, можливо священик переборщив трохи в поясненнях. Читаю пояснювальну записку до закону. Про диво - ті ж самі формулювання. Подаю цитату без купюр: «При цьому мова не йде про релігійну освіту чи підготовку священнослужителів, але про право релігійних організацій, нарівні з іншими суб’єктами права, зокрема громадськими організаціями, засновувати світські навчальні заклади для загальної освіти осіб, що в них навчатимуться»..

Незручні питання про брехню одне одному

Тепер давайте думати. З одного боку - поставимо догмати релігійних організацій. З іншого - закони і норми у державі. Релігійних організацій зі своєю догматикою кілька десятків. Від язичників до зороастрійців. Так навіть шанувальники Летючого Макаронного Монстра і то зареєстрували організацію. Поки це не повноцінна Пастафаріанська церква, але процес йде.

Будь-яка релігійна організація відповідно до своєї догматики може засновувати структури. Але з однією умовою - їхня діяльність не повинна входити в протиріччя з догматами віри. Інакше церква бреше сама собі. Ну, це приблизно так, як які-небудь християни заснують, наприклад, Клуб шанувальників Пекла.

З іншого боку держава зобов’язується надати своїм молодим громадянам середню освіту. Яке, крім усього іншого, має навчити молодих людей сприйняттю інших культур, ціннісних матриць, підготувати їх до спілкування. Дати уявлення, що є індивіди, які думають інакше. І те, що в Україні здається як мінімум дивним, десь далеко може бути нормальним.

Саме для цього вивчається етика, світова література, основи філософії, такий предмет як «Людина і світ» і багато інших. Та й урешті-решт та ж біологія і фізика. Не всі релігії визнають в повній мірі основи даних наук.
І я важко уявляю, як школа, що заснована церквою, буде викладати «мінімальний освітній стандарт», що включає, наприклад:

Етику народів світу. Адже кожен народ має свої етичні норми. Заповіді не універсальні, на жаль. Молодий громадянин замість отримання навичок міжкультурного спілкування ризикує отримати знижений рівень толерантності, нездатність чути точку зору, що відмінна від його власної.

Всесвітню літературу. Адже значна частина творів, які прийнято називати класикою, не особливо вписуються в релігійні догмати.

Основи релігій. Саме у множині. Адже розповідати нейтрально про інші релігійні течії (у тому числі які називають вашу віру єрессю) досить складно. А з точки зору догматів віри неможливо. Як церква вбереже «іновірців» від прихованої релігійної пропаганди. Навіть в оформленні будівлі, в стилі спілкування і т.д.

Викладання різних концепцій виникнення Всесвіту і життя. Еволюціонізм і креаціонізм як мінімум.

Філософія (старші класи) Що робити з філософами-атеїстами. що робити з давньою східною філософією. Або філософськими течіями 60-х років 20 століття?

Історія України врешті. Адже конфесій багато. І кожна «веде свій рід» від Хрещення Русі. Це я про православних тільки. Чи будуть однаково розповідати про кризу православної церкви в Україні в 16-17 століттях в школах УПЦ МП, УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ?

Традиційна українська культура. Ті ж орнаменти, - це язичницька символіка. Глибока і багатогранна. (як і більшість народних свят, які давно привласнила православна церква - прим. "Аратти")

За великим рахунком список можна продовжувати ще довго. Але не в цьому суть.

Релігійна організація опиняється в складній ситуації. Якщо заснована нею школа викладає відповідно до встановлених державних стандартів, то релігійна організація чинить гріх. Вона порушує основи своєї віри, дозволяючи порушувати їх залежним структурам. Тобто, якщо церква виконує Конституцію і викладає за нормами - порушує свої догмати. І бреше. Собі, парафіянам, суспільству. Адже віщає про захист віри, цінності. І робить навпаки.

Якщо ж церква дотримується своїх догматів і «коригує» програми освіти, - вона порушує Конституцію, закони країни. І знову бреше. Уже державі і суспільству.

Проблема, однак. Проблема і для церкви, і для держави, і для суспільства.

Так хто кому буде брехати?

З якого боку не поглянь, - проблема. І вибір, який стоїть перед церквою. Хоча, вибору насправді-то і немає. Вихід із ситуації знову підказали депутати.

Пам’ятайте про Конституцію і відділення церкви від шкіл? Ага. Але зміни зачіпають не лише щодо заснування навчальних закладів.

Повернемося до статті 6 «Закону Про освіту». Там де принципи освіти. Він містив прекрасні пункти. А саме:
  • незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій

  • науковий, а також світський характер освіти


Містив. Тому що вони зараз звучать так:

  • незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій (крім навчальних закладів, заснованих релігійними організаціями);

  • науковий, а також світський характер освіти (крім навчальних закладів, заснованих релігійними організаціями);

Геніально, правда! Конституція говорить, що школа поза політикою. А закон говорить, що освіта може не носити світський характер. Середня освіта. Ось вам і пряма релігійна агітація. Причому в найбільш жорсткому і агресивному виконанні. Діти в школах сприймають вчителя як абсолютний авторитет. А то, що він дає як істину. Припливли, панове.

Ну і маленьке «але». Це щодо поспіху. Вона потрібна при ловлі блощиць, а не написанні законів. Почитайте нову редакцію про «незалежність». Сьогодні освіта МОЖЕ бути залежною від політичних партій якщо школа або ВУЗ засновані релігійними організаціями. Там хтось щось про Конституцію говорив? Ні, - не чули.

Але найстрашніше — зміни закону «Про дошкільну освіту».

У статті 11 (частина 6) зараз присутній пункт «У дошкільних навчальних закладах допускається діяльність релігійних організацій за умови, що вони є засновниками такого дошкільного навчального закладу» Злазьте, дядьку, з воза, - кобила здохла. З садочків і почнеться «виховання в релігійному дусі».

Думаю, тепер зрозуміло, що релігійні організації спокійно будуть робити те, що вони зобов’язані робити відповідно до своїх догматів. Проповідувати і шукати нових адептів. Серед дітей.

Церква поганому не навчить?

Фактично в країні створена ситуація, за якої будь-яка релігійна організація (пам’ятаємо - релігії рівні) при наявності коштів може інвестувати в зростання своєї пастви. Причому хвилеподібне і стійке. Адже система від дитячого садка до середньої школи саме і формує особистість.

Мені зараз заперечать. Мовляв, нічого поганого в цьому немає. Нехай церква вчить доброму. Заперечу. Яка церква? І чи церква? Адже релігії рівні перед законом. І якщо ти маєш гроші, то можеш швидко, дуже швидко, створити власну систему навчання. Ну, не зовсім навчання, - плекання пастви, - так буде більш коректно. Тепер давайте подумаємо, які релігійні організації можуть володіти подібним ресурсом.

Традиційні українські церкви, які мають базу всередині країни, обмежені фінансово. Пожертвувань не так багато. Тобто вони відпадають. Залишаються «зовнішні гравці». І тут згадуємо УПЦ МП. Росія отримала колосальний ресурс пропаганди «русского міра». Навіщо воювати, щоб в огризки типу ДНР і ЛНР возити «потрібні» підручники? За ціну одного танка можна 3 роки фінансувати середню школу і садок. І з трирічного віку віщати про «єдиний російський народ».

Місяць тому я звертав увагу на цікаву казуїстику. У 2015 році патріарх Кирило в проповіді згадав про Україну: «але коли безбожництво стає державною ідеологією». Начебто нічого. Але є такий документ як «ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ». У розділі Церква і держава читаємо: «Якщо влада примушує православних вірян до відступу від Христа і Його Церкви, а також до гріховних, душешкідливих діянь, Церква повинна відмовити державі в покорі». Тобто священики (підкоряючись вченню Церкви) зобов’язані «відмовити державі в покорі». І ці ж священики допускаються до «виховання громадянина України». Кому цікаво - читайте текст «РПЦ оголосила війну Києву».

Але це дрібниці. РПЦ теж не найбагатша релігійна організація. У країні працюють і Свідки Єгови, і Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Останні (вибачте за тавтологію) - мормони. Це зі штату Юта. Інші християни не поспішають читачів «книги Мормона» вважати прихильниками Христа. Але цей факт не особливо засмучує адептів церкви. Організація багата, замкнута. Активно шукає адептів. І вона спокійно може (враховуючи, що в штаті Юта 90% мормонів) зібрати пару сотень мільйонів доларів на освіту в Україні. І вирішити проблеми зростання пастви.

Харизмати-протестанти так само отримують колосальний ресурс. І я більш ніж упевнений, що вони ним скористаються.

Таким чином, якщо ви тішите себе надіями, що в «церковних» садках або школах буде «благовидний» батюшка - вас чекає розчарування. Кого там можна буде побачити, - ще те питання.

А тепер про гроші

Я розумію і навіть приймаю логіку укладачів закону - вони таким чином намагалися розширити можливості традиційних для України церков.

Але замість цього створили ще одну спокусу для служителів культу. Держава взяла на себе обов’язок фінансування середніх і дошкільних навчальних закладів. А значить, є дуже простий спосіб як церкві «підсісти на бюджетні потоки».

Ось алгоритм лайфхаку для церковної школи:
  • У невеликому населеному пункті створюється школа. Гарна. Туди йдуть діти.

  • Державна школа або зачиняється, або втрачає учнів (що не дивно за нинішнього рівня фінансування шкільної освіти - прим. "Аратти").

  • Засновники нової школи просять місцеву владу «допомогти фінансуванням» навчальному закладу. Тим більше, що воно «нове» і «краще».

  • Місцева влада погоджуються (думаю, розумієте, що домогтися згоди не важко). І фінансують... не церкву - школу.

  • А далі засновник починає будувати, наприклад, нове крило. Скажімо спортзал. І під одним дахом (як невід’ємна частина) зводиться храм. Згадаймо «переісточення» - адже будувати буде «суб’єкт приватного права» - жодних претензій і погоджень з будівництва об’єкта культу в навчальному закладі.

Все геніальне - просте. Держава (або місцева влада) думає що фінансує школу. А також оплачує комунальні послуги за церкву. Адже вона під тим самим дахом. 100 шкіл - 100 церков на шиї у держави. Гарний бізнес. Витрат - жодних. А паства і пожертвування рікою. При цьому, повторю, не факт, що це будуть Православні або Греко-католицькі церкви. І не факт що це будуть церкви взагалі.

Далі можна розширювати бізнес. Уроки трудового навчання. Ось тобі безкоштовна сила. На сувеніри, талісмани, обереги і багато іншого. Батьки як джерело грошей. І, природно, робота зі спонсорами. А якщо згадати, що зміни торкнулися і «професійно-технічного навчання», - можна і маленький свічковий заводик під виглядом ПТУ або позашкільного комбінату забабахати. Податків мінімум - прибутки більші.

Президент України визнає верховенство церкви...
Президент України визнає верховенство церкви...
І про закони

Кажуть, Конституція країни - Основний Закон. Вона, мовляв, встановлює рамки існування та розвитку суспільства. На даному прикладі ми бачимо, що в Конституції може бути написано одне, а в законах приписка, що починається словом «окрім. Адже зараз закон обходить відразу кілька норм:
  1. Відокремлення школи від церкви

  2. Відокремлення держави від релігії (дивіться лайфхак як можна сісти на шию державі)

  3. Заборона релігійної пропаганди в дошкільних установах і середніх школах

  4. Відокремлення освіти від політики...

Стаття 8 Конституції наголошує «Конституція України має найвищу юридичну силу». У реальності бачимо, що виключення можливі. І якщо продовжувати в тому ж дусі, виникає питання навіщо потрібна Конституція взагалі? Адже:

  • Статтю 2 «Суверенітет України поширюється на всю її територію» можна доповнити «окрім територій, де громадяни послали на…. державу». І легалізувати таким чином і Бурштинову республіку, і інші веселі утворення.

  • Статтю 18 «Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів» можна доповнити «окрім випадків коли запропонували великі гроші».

  • Статтю 21 «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах…» дописати «але деякі - рівніші»

І так далі, по кожному пункту.

Що робити?

Відповіді на це питання, чесно кажучи я не маю. Адже скасувати закон - нарватися на розкачку ситуації всередині країни. Думаю, ті, хто планує отримати хороший гешефт на освіту вже на низькому старті. І будуть захищати свої перспективи.

Держава таким чином хотіла підсилити церкви. В першу чергу православні. І підштовхнути їх до об’єднання. На жаль, замість цього закон ставить релігійні організації перед великими спокусами. Замість «віддайте кесареве кесарю, а Богу - Богове» (МК 12:17) змішали все до купи. Ой, не дарма ж в молитві «Отче наш» є слова «І не введи нас у спокусу».

Варіантів, на жаль, небагато. Якщо закон починає діяти, потрібно терміново розробляти противаги. Як, наприклад, пряма заборона державі фінансувати школи, засновані релігійними організаціями (лозунг- ні копійки церковним школам). Думати над контролем і вимогами щодо виконання освітніх стандартів. І розробляти заходи як викидати релігійні організації зі шкіл і дитячих садів.

Є місце і активності суспільства. З одного боку петиції. А з іншого старий прийом. «Якщо хочеш поховати ідею - доведи її до абсурду».

Можна, наприклад, почати збір підписів і коштів на організацію шкіл Пастафаріанської церкви. Це тієї, яка шанує Великого Летючого (і так далі) Макаронного Монстра.

Домагатися введення як ОБОВ’ЯЗКОВОГО предмета шкільної програми курсу «Релігії - опіум для народу».

Громадська ініціатива по захисту дітей від впливу нетрадиційних цінностей під гаслом «бородатий чоловік у спідниці - не наш вибір». З розширенням гасла «сутана - теж спідниця. Але велика ».

Варіантів безліч. Можна і потрібно думати. І вкрай потрібно щось робити. Сподіваюся, цей текст викличе обговорення. І навіть обурена реакція, - вже добре, - виносить проблему на світло. Є обговорення - є рішення проблеми.

Віра - свідомий вибір кожного. Саме СВІДОМИЙ. І це потрібно берегти.

__________________

Текст сподобався?

То ж не відмовлюся від «спасибі». Можна словом, репостом. А можна і помірною сумою грошей.

Частину грошей залишаю собі на пиво. Решту:

- пересилаю на потреби одного із загонів спецназу ВМС України;

- витрачаю на подарунки або частування дітей з Ворзельського дитячого будинку.

Реквізити:

Карточка Привата: 5168 7423 0834 3288

Вебмані: U247333217329 або Z293974971904

Бажаючим подякувати з-за кордону - пишіть в личку (https://www.facebook.com/Ihar.Tyshkevich)

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Наука й освіта»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Слово, що йде від серця, проникає в серце”
Нізамі

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.