Аратта - На головну

28 липня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


«Тарифна реформа»: українці наростили борги за житлово-комунальні послуги

Людина і влада 8340 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 2.06.2016 | Всі публікації | Версія для друку

«Тарифна реформа»: українці наростили борги за житлово-комунальні послуги
Заборгованість населення за комунальні послуги у квітні зросла до 13,4 мільярда гривень – це втричі більше, ніж у березні.

Борги населення за централізоване опалення і гаряче водопостачання на кінець квітня склали 6,3 мільярда гривень, за електроенергію – 2,8 мільярда гривень, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 2,3 мільярда гривень, за централізоване водопостачання та водовідведення – 1,6 мільярда гривень, за вивезення побутових відходів – 0,4 мільярда гривень. Про це повідомляє Державна служба статистики.

Водночас боргу за газопостачання немає. Зокрема, за рахунок перевиплати субсидій з держбюджету для газопостачальних підприємств.

Як зазначають в Держстаті, в березні борг населення за житлово-комунальні послуги становив 4 мільярди 329 мільйонів гривень. Натомість у квітні ця сума зросла втричі – до 13,4 мільярда гривень. Тож у квітні люди сплатили за житлово-комунальні послуги 5,9 мільярда гривень, що становить 146,4% від нарахованих за цей період сум. Серед регіонів найвищий рівень оплати за житлово-комунальні послуги спостерігався у Кіровоградській і Запорізькій областях, найнижчий – у Миколаївській, Івано-Франківській, Волинській та Сумській областях. За електроенергію українці заплатили 1,5 мільярда гривень (89,8% від нарахованих за цей період сум).

«Багато років заборгованість тримається на рівні 10 мільярдів»

Експерти збільшення заборгованості пояснюють накопиченням платіжок за опалювальний сезон. Зокрема, й через вагоме зростання тарифів.

«Хоча 13 мільярдів – це вже й не така велика сума. Вже багато років заборгованість за сплату комуналки в Україні зазвичай тримається на рівні 10 мільярдів. Насправді, оплата коливається постійно. Якийсь місяць одні регіони сплачують навіть більше ніж 100%, а в інших йде провал. Окрім того, у ці дані зараховують також субсидію. Тобто якщо держбюджет не проплачує субсидію, то в комунальних підприємств вона вилазить як заборгованість. Але якщо дивитись дані у розрізі областей, то, як правило, показники доволі непогані», – каже директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

Тож експерт вважає, що кризу платежів можна очікувати після старту опалювального сезону – у листопаді. Адже тоді українці почнуть отримувати платіжки за новими тарифами. Також незначне зростання можливе у липні, коли підвищать тарифи на гарячу воду.

«Зараз підстав для катастрофічного зниження оплати немає. Ця заборгованість виникла у результаті недосконалості системи нарахувань. Справа в тім, що раніше ЖЕО виставляли рахунки населенню, а потім розраховувались з теплокомуненерго, водоканалом. І якщо ці показники були більші, ніж нормативи споживання, то ЖЕО не виставляли їх населенню, а брали це на себе як безнадійну заборгованість. Тому й виникла така 10-мільярдна діра. Хоча від 94 до 98% населення справно сплачують за комунальні платежі. А цих десять мільярдів треба списати, бо ніхто й ніколи їх не віддасть», – впевнений Сергієнко.

Через зростання тарифів борги збільшуватимуться – Кучеренко

Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко у 13 мільярдах заборгованості аномалії теж не бачить. Втім не розуміє, звідки Держстат за березень подав цифру, за його словами, втричі меншу.

«Цифра мала зрости, бо накопичились борги за опалювальний сезон. І, очевидно, що через зростання тарифів борги збільшуватимуться. Бо ті, хто приймає рішення про зростання тарифів, не розуміють, що зі стелі ціни на газ не визначаються. Як на мене, то оці підвищення – соціальний експеримент. Ціна на газ абсолютно необґрунтована і непрорахована. І коли уряд визначає, що мінімум половина українців мусить прийти за субсидією, то це якась нормальна політика? А хто має сплатити за них? Зрозуміло, що платники податків. Аби борги не накопичувались, необхідно розібратись із реальною вартістю ціни на газ та енергоносії, методикою ціноутворення, лічильниками, з утепленням та модернізацією. А не оголосити, що від завтра у нас – ринок та ринкова ціна. Це вже не економічне, а політичне питання», – вважає Кучеренко.

Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський впевнений, що сума заборгованості й надалі зростатиме. Адже тарифи почали зростати до європейського рівня, але при цьому до того ж рівня не зростають доходи українців.

«Якщо уряд негайно не прийме рішення про зростання доходів населення і розвитку реального сектору, то заборгованість й надалі зростатиме. Тут більше нічого не допоможе. Бо субсидії – це не вирішення проблеми. Має бути збережений не тільки імпортний паритет у тарифній політиці, але й паритет з доходами населення. Тобто щоб більшість мала змогу оплачувати ці тарифи без якихось значних втрат для сімейного бюджету», – зауважує Землянський.

Також у Держстаті повідомляють, що у січні-квітні населення уклало 12,1 тисячі договорів щодо погашення реструктуризованої заборгованості. Загальна сума, на яку українці підписали договорів, становила 52,1 мільйона гривень, а сума внесених платежів з урахуванням довгострокових договорів склала 31,8 мільйона гривень.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, подаруйте йому спочатку свій гарний настрій ”
Бенедикт Спіноза

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.