Аратта - На головну

27 травня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Хто й чому на Заході наполягає на необхідності виборів на окупованому Донбасі

Політика 6523 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 7.06.2016 | Всі публікації | Версія для друку

Хто й чому на Заході наполягає на необхідності виборів на окупованому Донбасі
З початком весни представники «Нормандської четвірки» активніше заговорили про вибори в окупованих частинах Донбасу.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр заявив у березні, що сподівається на проведення виборів у першому півріччі 2016-го. Дещо згодом цю саму тезу луною повторив міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро. Як вони собі це уявляють на практиці, не зрозуміло. Адже в України та Росії протилежні вимоги до виборів. Україна заявляє, що може провести голосування за належних безпекових умов, після звільнення заручників. Росія — що спочатку потрібно амністувати бойовиків, запровадити політичні зміни, провести вибори, а тоді вирішувати питання безпеки.

У червні країни ЄС мають вирішити, чи продовжуватимуть санкції проти Росії. Вони безпосередньо не прив’язані до виборів в ОРДіЛО. Але багато хто на Заході використовує їх як аргумент для закидів, що Україна теж не виконує своїх мінських зобов’язань, а отже, Москва — не єдиний винуватець у відсутності прогресу в Східній Україні.

На саміті лідерів країн Великої сімки, який відбувся в останні дні травня, очільники заявили, що обмеження буде продовжено, а їх скасування залежить від повного виконання Росією мінських домовленостей. Утім, паралельно в ЄС дедалі більше чуються голоси, які закликають почати поступово послаблювати ці обмеження. У Німеччині, наприклад, під тиском бізнесу, який хоче працювати з Росією, така риторика в Соціал-демократичної партії, що входить до правлячої коаліції з ХДС Анґели Меркель. Міністр економіки Німеччини від СДП Ґабрієль Зіґмар дотримувався її постійно під час конфлікту.

Штайнмайєр застерігає, що цього разу буде значно складніше домогтися єдності ЄС у питанні продовження обмежень, і постійно закликає «обидві сторони» до виконання Мінська. Позиція Меркель жорстка. Утім, автори статті «Покрокове зближення», яка вийшла на початку тижня в Spiegel Online, припускають, що за лаштунками таки розробляється якийсь план покрокового послаблення санкцій, хоч і не найболючіших, за умови співпраці Росії в питанні виборів на Донбасі. Але це може свідчити про поступове зближення з РФ без помітної зміни її поведінки.

Подібні процеси простежуються й у Франції. Президент Олланд не проти санкцій, але завжди казав, що в разі прогресу в Східній Україні їх треба знімати. Тим часом «Республіканці» колишнього президента Франції Ніколя Саркозі вкупі з правоцентристськими та крайніми лівими групами в нижній палаті французького парламенту закликають резолюцією (хоча вона має рекомендаційний, а не обов’язковий характер) уряд своєї країни взагалі зупинити обмеження проти Росії. Крім того, проти санкцій виступають Греція, Італія, Кіпр, Угорщина та Болгарія. Утім, поки що то окремі голоси й вони не в мейнстримі. На продовження санкцій влітку вони, швидше за все, не вплинуть. Але робота ця ведеться вже з прицілом на подальші рішення щодо пролонгації взимку.

Відтак часто складається враження, ніби Захід, особливо країни ЄС, дедалі більше втомлюються від російсько-українського конфлікту, хочуть його закінчення, виведення Росії з ізоляції, яку вважають шкідливою та непродуктивною, і повернення до бізнесу з нею. А для цього будь-що домагаються «прогресу» за Мінськом і стараються не допустити, щоб питання виборів загнало дипломатичний процес у глухий кут (що зараз насправді й відбувається). Оптимальний для них варіант — тиск на Україну, щоб на поступки йшла вона, бо Кремль на дипломатичний тиск не піддається.

Утім, питання виборів і санкцій складніше — воно має свої нюанси.

Якщо дивитися на ситуацію загалом, то переговірники від ЄС і США вважають: якби Україна ухвалила закон про вибори в ОРДіЛО, це дало б їм козирі і в розмовах про продовження санкцій проти Росії, і в позиціонуванні України як відповідального партнера в мінському процесі. Саме ж проведення виборів залежить від обстановки: вони мають відбуватися відповідно до українських та міжнародних норм і за присутності іноземних спостерігачів, а інакше їх можна не визнавати. Норми ці передбачають політичний плюралізм, можливість балотуватися й вести кампанію для різних політичних сил без загрози для життя та здоров’я, присутність ЗМІ, активістів. Крім того, «на місці повинні бути базові безпекові умови, які уможливлюють авторитетне та ефективне спостереження виборів, — пояснює в коментарі Тижню речник Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини Томас Раймер. — Спостерігачі повинні мати змогу працювати без перешкод, їздити будь-куди без попереднього повідомлення, обмежень чи супроводу». Уявити це в ОРДіЛО зараз неможливо. Теоретично такі умови могла б створити поліцейська місія ОБСЄ, про яку говорять як в Україні, так і в ЄС. Утім, зважаючи на останні заяви російського міністра закордонних справ Лаврова, Кремль не в захваті від озброєної місії, натомість готовий підтримати розширення мандата й збільшення контингенту цивільної місії ОБСЄ. Як би там не було, у контексті виборів варто насамперед говорити про створення безпечних умов на місці.

Якщо брати ЄС, то тут заклики до проведення виборів частково пояснюють (окрім того, що такі зобов’язання України за Мінськом) специфікою дипломатичної мови, коли чиновники змушені в публічній риториці наголошувати на зобов’язаннях обох сторін. Частково тим, що в питанні санкцій проти Росії позиції країн ЄС вже й так не збігаються, тому тиск щодо проведення виборів і розмови про пом’якшення обмежень можуть якимсь чином переконати їх залишатися у фарватері спільної політики Євросоюзу. А частково деталями місцевої політики в кожній конкретній країні ЄС.

У Німеччині, наприклад, на початку осені 2017 року мають відбутися парламентські вибори. Відтак політичні сили вже починають закладати ґрунт для кампаній. Рейтинги соцдемів останнім часом не тішать. Крім того, лівоцентристську політику фактично провадить ХДС Меркель, тому СДП доводиться шукати свою фішку. Акцентувати на проблемі, наприклад, мігрантів, вони не можуть. Росія і санкції проти неї — інша справа. Це питання привертає увагу, є важливим для бізнесу, а отже, для роботодавців. Крім того, «прогрес» у питанні Східної України, забезпечений дипломатичними зусиллями Штайнмайєра, міг би докинути балів його політсилі (хоча німецькі виборці не надто переймаються зовнішньою політикою). Втім, вперте домагання поступу в обставинах, за яких він неможливий, не дасть йому такого результату.

У Франції навесні мають відбутися президентські вибори. На економічних перспективах співпраці з Росією балів собі набивають потенційні конкуренти Олланда Марін ле Пен із «Національного фронту» та Ніколя Саркозі з правоцентристської партії «Республіканці». Восени цього року президентські вибори і США — ще один серйозний чинник нестабільності з боку потуги, яка підтримує санкції. І такі моменти дуже зручні для Росії та її впливів на Заході.

Ще варто згадати фактори, які дестабілізують і відволікають ЄС: кризу біженців і розкол між країнами-членами з цього питання, зростання популістів і скептичних настроїв серед виборців, необхідність трансформуватися відповідно до запитів населення в дуже складних геополітичних обставинах.

Як і початкові недоліки врегулювання російсько-українського конфлікту: позиціонування України та Росії як рівних сторін війни, а не як жертви й агресора; відсутність чіткої пріоритетності виконання мінських пунктів; необхідність обговорювати продовження санкцій ЄС щопівроку, а не автоматична прив’язка їх до повного виконання Росією Мінська.

За таких складних умов відстоювати свої позиції в питанні виборів Україні буде важко. Але простір для маневру є. Приміром, наполягати на тому, що вибори можуть відбутися лише за належних безпекових умов.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Знання певних принципів легко компенсує незнання деяких фактів ”
К. Гельвецій

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.