Аратта - На головну

19 жовтня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Що Україна везе з Варшавського саміту?

Національна безпека 10847 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 11.07.2016 | Всі публікації | Версія для друку

 Що Україна везе з Варшавського саміту?
Україні на саміті НАТО пообіцяли матеріально-технічну допомогу, згадали про координацію і взаємодію і нагадали про пріоритетність реформ. Про перспективу членства не йшлося.

Висновки про результати Варшавського саміту НАТО для України можна робити в першу чергу з двох документів - спільної декларації за результатами засідання Комісії НАТО-Україна, яка стосується власне співпраці між Києвом та Альянсом, та Комюніке Варшавського саміту, яке підсумовує подію загалом.

Найбільше - це матеріально-технічна та дорадча допомога НАТО загалом, а також з боку союзників на двосторонній основі, у реформуванні оборонно-безпекового сектору та досягненні взаємосумісності з силами Альянсу. Це здебільшого підтримка, яка вже визначена і узгоджена раніше - зараз її систематизують у Пакеті комплексної допомоги (ПКД). Він передбачає допомогу в реформах за 40 напрямками і буде розвиватися залежно від здатності України освоювати її. Що важливо, 9 липня президент створив Комісію з координації євроатлантичної інтеграції України, яку очолюватиме віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Серед завдань Комісії - моніторинг, аналіз та оцінка діяльності, пов’язаної з євроатлантичною інтеграцією України та співробітництвом з НАТО. Це має забезпечити координацію процесу, який раніше відбувався фрагментовано і хаотично.

ПКД передбачає допомогу через дорадчу підтримку, тобто консультанти з країн-членів і партнерів НАТО допомагатимуть Україні в широкому діапазоні питань, пов’язаних з обороною, зокрема логістикою та стратегічними реформами. Що стосується реформи оборонного сектору, то ключова допомога полягає у розбудові українських спроможностей та інституцій, професійному розвитку цивільних працівників сектору та розвитку стратегічних комунікацій. Також передбачена допомога в освіті: експерти з країн-союзників співпрацюють з вісьмома освітніми установами, трьома навчальними центрами і Дипломатичною академією України над удосконаленням навичок та розробкою навчальних програм, що від повідають західним стандартам. Ще один напрямок допомоги в межах ПКД - протидія саморобним вибуховим пристроям і розмінування, а також підтримка Україні у питанні утилізації застарілої стрілецької зброї, боєприпасів. Допомога в цих напрямках надаватиметься через уже створені за рішенням Уельського саміту трастові фонди, зокрема з допомоги в розвитку командного контролю, логістики і стандартизації, кіберзахисту, перепідготовки колишніх військових, медичної реабілітації військових, і фонду, який має запуститися після Варшавського саміту - протидії саморобним вибуховим пристроям. Також у Києві має бути створений спільний українсько-натівський центр протидії гібридній війні. Після Варшавського саміту має активізуватися наповнення цих інструментів реальними ресурсами.

Усе це відповідає цілям, заявленим у Стратегічному оборонному бюлетені, який має стати дорожньою картою реформ у оборонно-безпековому секторі України. У ньому ж, зокрема, йдеться про те, що "єдиною всеосяжною метою оборонної реформи є розвиток відповідно до євроатлантичних норм та критеріїв членства в НАТО спроможностей Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших складових сил оборони, необхідних для адекватного реагування на загрози національній безпеці у воєнній сфері, захисту України, її суверенітету, територіальної цілісності та непорушності (недоторканності) кордонів, підтримки міжнародного миру та безпеки". Тобто є наголос на руху до гармонізацїі зі стандартами НАТО та досягненні взаємосумісності з силами Альянсу.

На прес-конференції після засідання Комісії НАТО-Україна Петро Порошенко сказав, що Україна отримує "унікальний ПКД" і суттєвішу підтримку, ніж будь-коли отримувала будь-яка країна-партнер. Але поки що говорити про нього в деталях складно, адже що конкретно передбачено пакетом допомоги і в які терміни - цієї інформації поки немає.

Також на прес-конференції президент згадав про те, що рішення, прийняті на саміті, дозволять запустити процес, який приведе Україну до отримання статусу "партнера з розширеними можливостями". Така можливість згадується і у спільній заяві за результатами засідання Комісії НАТО-Україна. Подібний статус на Уельському саміті 2014 року отримали п’ять країн: Фінляндія, Австралія, Грузія, Йорданія та Швеція. Це означає визначення і взаємодія між НАТО і країною-реципієнтом у проведенні певного набору реформ, необхідних для конкретної країни сферах. Для Грузії, наприклад, це підтримка реформ на зміцнення обороноздатності та взаємосумісності з НАТО в межах підготовки до членства у Альянсі. Зокрема, створення у 2015-му Спільного центру з навчань та оцінки прогресу НАТО-Грузії, де мали би проходити спільні навчання грузинських, натівських і регіональних сил, а також Пакет суттєвої допомоги НАТО-Грузії, схвалений 2014 року, який передбачає підтримку в 13 напрямках змін у оборонно-безпековомусекторі. "Це група країн-партнерів, які мають особливі стосунки з НАТО, прагнуть приєднатися до Альянсу після виконання критеріїв… двері НАТО залишаються відчиненими", - прокоментував два роки тому рішення тодішній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Деякі експерти вважають, що подібні інструменти поглиблення взаємодії з НАТО, хоч і не є безпосередньо Планом дій з набуття членства, але можуть за сприятливих політичних обставин або наявності політичного рішення допомогти країні пройти процедуру отримання членства у пришвидшеному темпі, адже всі критерії вже буде виконано й без ПДЧ. На Варшавському саміті прагнення Грузії приєднатися до НАТО і відкритість до перспективи членства було підтверджено. Втім конкретики з приводу перспективи членства не з’явилося. Тут треба згадати, що Грузія ще 2008 року подала заявку на вступ до НАТО і відтоді з більшим чи меншим успіхом проводила реформи, а також активно брала участь у спільних операціях з НАТО закордоном. Україна ж тим часом у 2010 оголосила про позаблоковий статус і скасувала це рішення у 2014-му.

Що ж стосується України - і тут переходимо до політичних результатів, з якими ми поїхали з Варшави - то у цьогорічній спільній заяві НАТО-України, як і в підсумковому загальному комюніке НАТО, про перспективу членства для України згадок немає (про це українські експерти застерігали ще напередодні саміту). Натомість є такий пункт: "Як зазначено на попередніх самітах НАТО у Мадриді, Бухаресті, Лісабоні, Чикаго та Уельсі, незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка віддана демократії та верховенству права, є ключовою для євро атлантичної безпеки. У НАТО підтверджують відданість подальшому розвитку Особливого партнерства між НАТО та Україною." Якщо порівнювати цю заяву з тієї, що була прийнята на Бухарестському саміті 2008 року, то у останній містився пункт про те, що союзники вітають євроатлантичні прагнення України щодо членства у НАТО і погоджуються, що Україна стане членом НАТО, а наступний крок на її прямому шляху до членства буде ПДЧ.

Втім, генсек Єнс Столтенберг на спільній конференції з Порошенком 9 липня заявив: "Для НАТО абсолютним принципом є право кожної країни на визначення власного шляху. Це стосується й України. Чи буде вона членом НАТО, чині, вирішуватимуть Україна і 29 країн-членів Альянсу".

Пріоритетом наразі він назвав реформи і рух України до стандартів НАТО. На цьому ж наголошував і український президент. За словами обох представників, питання перспективи членства України на цьому саміті не стояло.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Національна безпека»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

В цілому, люди працюють більш напружено й більш інноваційно, якщо їх не примушують. Зовсім інша картина там, де їм жорстко вказують, що робити”
Соічіро Хонда

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.