Аратта - На головну

20 січня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Бердичів (Житомирська область) в костьолі Святої Варвари 14 березня 1850 року місцева красуня Евеліна Ганська була повінчана з Оноре де Бальзаком. В цьому ж містечку тривалий час жив Фредерік Шопен, окрім написання музики, він також керував роботами по реставрації тамтешнього органу...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Що Україна везе з Варшавського саміту?

Національна безпека 4434 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 11.07.2016 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

 Що Україна везе з Варшавського саміту?
Україні на саміті НАТО пообіцяли матеріально-технічну допомогу, згадали про координацію і взаємодію і нагадали про пріоритетність реформ. Про перспективу членства не йшлося.

Висновки про результати Варшавського саміту НАТО для України можна робити в першу чергу з двох документів - спільної декларації за результатами засідання Комісії НАТО-Україна, яка стосується власне співпраці між Києвом та Альянсом, та Комюніке Варшавського саміту, яке підсумовує подію загалом.

Найбільше - це матеріально-технічна та дорадча допомога НАТО загалом, а також з боку союзників на двосторонній основі, у реформуванні оборонно-безпекового сектору та досягненні взаємосумісності з силами Альянсу. Це здебільшого підтримка, яка вже визначена і узгоджена раніше - зараз її систематизують у Пакеті комплексної допомоги (ПКД). Він передбачає допомогу в реформах за 40 напрямками і буде розвиватися залежно від здатності України освоювати її. Що важливо, 9 липня президент створив Комісію з координації євроатлантичної інтеграції України, яку очолюватиме віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Серед завдань Комісії - моніторинг, аналіз та оцінка діяльності, пов’язаної з євроатлантичною інтеграцією України та співробітництвом з НАТО. Це має забезпечити координацію процесу, який раніше відбувався фрагментовано і хаотично.

ПКД передбачає допомогу через дорадчу підтримку, тобто консультанти з країн-членів і партнерів НАТО допомагатимуть Україні в широкому діапазоні питань, пов’язаних з обороною, зокрема логістикою та стратегічними реформами. Що стосується реформи оборонного сектору, то ключова допомога полягає у розбудові українських спроможностей та інституцій, професійному розвитку цивільних працівників сектору та розвитку стратегічних комунікацій. Також передбачена допомога в освіті: експерти з країн-союзників співпрацюють з вісьмома освітніми установами, трьома навчальними центрами і Дипломатичною академією України над удосконаленням навичок та розробкою навчальних програм, що від повідають західним стандартам. Ще один напрямок допомоги в межах ПКД - протидія саморобним вибуховим пристроям і розмінування, а також підтримка Україні у питанні утилізації застарілої стрілецької зброї, боєприпасів. Допомога в цих напрямках надаватиметься через уже створені за рішенням Уельського саміту трастові фонди, зокрема з допомоги в розвитку командного контролю, логістики і стандартизації, кіберзахисту, перепідготовки колишніх військових, медичної реабілітації військових, і фонду, який має запуститися після Варшавського саміту - протидії саморобним вибуховим пристроям. Також у Києві має бути створений спільний українсько-натівський центр протидії гібридній війні. Після Варшавського саміту має активізуватися наповнення цих інструментів реальними ресурсами.

Усе це відповідає цілям, заявленим у Стратегічному оборонному бюлетені, який має стати дорожньою картою реформ у оборонно-безпековому секторі України. У ньому ж, зокрема, йдеться про те, що "єдиною всеосяжною метою оборонної реформи є розвиток відповідно до євроатлантичних норм та критеріїв членства в НАТО спроможностей Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших складових сил оборони, необхідних для адекватного реагування на загрози національній безпеці у воєнній сфері, захисту України, її суверенітету, територіальної цілісності та непорушності (недоторканності) кордонів, підтримки міжнародного миру та безпеки". Тобто є наголос на руху до гармонізацїі зі стандартами НАТО та досягненні взаємосумісності з силами Альянсу.

На прес-конференції після засідання Комісії НАТО-Україна Петро Порошенко сказав, що Україна отримує "унікальний ПКД" і суттєвішу підтримку, ніж будь-коли отримувала будь-яка країна-партнер. Але поки що говорити про нього в деталях складно, адже що конкретно передбачено пакетом допомоги і в які терміни - цієї інформації поки немає.

Також на прес-конференції президент згадав про те, що рішення, прийняті на саміті, дозволять запустити процес, який приведе Україну до отримання статусу "партнера з розширеними можливостями". Така можливість згадується і у спільній заяві за результатами засідання Комісії НАТО-Україна. Подібний статус на Уельському саміті 2014 року отримали п’ять країн: Фінляндія, Австралія, Грузія, Йорданія та Швеція. Це означає визначення і взаємодія між НАТО і країною-реципієнтом у проведенні певного набору реформ, необхідних для конкретної країни сферах. Для Грузії, наприклад, це підтримка реформ на зміцнення обороноздатності та взаємосумісності з НАТО в межах підготовки до членства у Альянсі. Зокрема, створення у 2015-му Спільного центру з навчань та оцінки прогресу НАТО-Грузії, де мали би проходити спільні навчання грузинських, натівських і регіональних сил, а також Пакет суттєвої допомоги НАТО-Грузії, схвалений 2014 року, який передбачає підтримку в 13 напрямках змін у оборонно-безпековомусекторі. "Це група країн-партнерів, які мають особливі стосунки з НАТО, прагнуть приєднатися до Альянсу після виконання критеріїв… двері НАТО залишаються відчиненими", - прокоментував два роки тому рішення тодішній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Деякі експерти вважають, що подібні інструменти поглиблення взаємодії з НАТО, хоч і не є безпосередньо Планом дій з набуття членства, але можуть за сприятливих політичних обставин або наявності політичного рішення допомогти країні пройти процедуру отримання членства у пришвидшеному темпі, адже всі критерії вже буде виконано й без ПДЧ. На Варшавському саміті прагнення Грузії приєднатися до НАТО і відкритість до перспективи членства було підтверджено. Втім конкретики з приводу перспективи членства не з’явилося. Тут треба згадати, що Грузія ще 2008 року подала заявку на вступ до НАТО і відтоді з більшим чи меншим успіхом проводила реформи, а також активно брала участь у спільних операціях з НАТО закордоном. Україна ж тим часом у 2010 оголосила про позаблоковий статус і скасувала це рішення у 2014-му.

Що ж стосується України - і тут переходимо до політичних результатів, з якими ми поїхали з Варшави - то у цьогорічній спільній заяві НАТО-України, як і в підсумковому загальному комюніке НАТО, про перспективу членства для України згадок немає (про це українські експерти застерігали ще напередодні саміту). Натомість є такий пункт: "Як зазначено на попередніх самітах НАТО у Мадриді, Бухаресті, Лісабоні, Чикаго та Уельсі, незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка віддана демократії та верховенству права, є ключовою для євро атлантичної безпеки. У НАТО підтверджують відданість подальшому розвитку Особливого партнерства між НАТО та Україною." Якщо порівнювати цю заяву з тієї, що була прийнята на Бухарестському саміті 2008 року, то у останній містився пункт про те, що союзники вітають євроатлантичні прагнення України щодо членства у НАТО і погоджуються, що Україна стане членом НАТО, а наступний крок на її прямому шляху до членства буде ПДЧ.

Втім, генсек Єнс Столтенберг на спільній конференції з Порошенком 9 липня заявив: "Для НАТО абсолютним принципом є право кожної країни на визначення власного шляху. Це стосується й України. Чи буде вона членом НАТО, чині, вирішуватимуть Україна і 29 країн-членів Альянсу".

Пріоритетом наразі він назвав реформи і рух України до стандартів НАТО. На цьому ж наголошував і український президент. За словами обох представників, питання перспективи членства України на цьому саміті не стояло.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Національна безпека»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шумерський тип культури надзвичайно споріднений з неолітичними пам`ятками Південної Русі...”
Рене Генон

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.