X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

20 січня 2018, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Хто стимулює тіньовиків? Бізнес в Україні відправляють на “помийку”

Економіка та фінанси 13975 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 3.08.2016 | Всі публікації | Версія для друку

Хто стимулює тіньовиків? Бізнес в Україні відправляють на “помийку”
Жорсткі валютні обмеження Національного банку вже два роки як перекрили кисень бізнесу. Чим довше вони тривають, тим більше спонукають до тіньових операцій, застерігають у ділових колах.

"Вони перевіряють кожен контракт. Часто прискіпуються до якихось дрібниць, формальностей і доводиться переписувати документ", - обурюється підприємець Дмитро П, який попросив не називати його справжнє ім’я. Його фірма імпортує в Україну з країн ЄС різного роду обладнання. Щоразу, коли фірма Дмитра через банк купує валюту, контракт з іноземним постачальником перевіряє Національний банк. Байдуже, чи йдеться про установку вартістю у десять тисяч євро чи запчастини на 500 євро - кожен контракт кожної фірми, яка щось купує за кордоном опиняється на столі у клерків Національного банку. Такі жорсткі перевірки - частина екстрених заходів Нацбанку, скерованих на контроль обігу валюти і підтримання курсу гривні.

І кримінал, і чесний бізнес - всі на "помийку"

"Всі бюрократичні процедури займають від 5 до 10 робочих днів. І це щоб купити кілька тисяч євро", - нарікає Дмитро. Іноді, каже підприємець, контракти доводиться переробляти на вимогу Нацбанку, що викликає нерозуміння в іноземних партнерів і затягує поставки на декілька тижнів. Дмитру уривається терпець - обмеження тривають вже більше двох років і кінця їм поки не видно. Підприємець зізнається, що вже не раз думав скористатися порадою друзів з бізнес-кіл і піти на "помийку".

"Помийкою" підприємці називають нелегальні конвертаційні центри. На "помийку", яких лише в Києві є десятки, умовному "Петровичу", як жартівливо називають "мінял" знайомі Дмитра. "Петрович" не лише нелегально продає бізнесменам валюту. Він надає повний "пакет" послуг: за комісію у 100-150 євро куплена у нього валюта вже за два дні переказується на будь-який рахунок у країнах Європейського Союзу - без зволікань і контролю з боку Нацбанку. Використовуються при цьому фіктивні контракти і рахунки у банках ЄС, насамперед у Латвії.

Нелегальний бізнес легальних обмінників

"Іноді вчасно виконати зобов’язання перед замовником вдається лише завдяки експрес-послугам "помийки", - зізнається у розмові з DW один з партнерів Дмитра по бізнесу. Він лише знизає плечима, визначаючи, що йдеться про нелегальні грошові потоки, якими часто користуються і для уникнення оподаткування, і для відмивання грошей. "У мене немає вибору. Так працює більшість знайомих мені середніх і малих імпортерів", - каже підприємець.

Який саме оборот нелегальних "помийок" в Україні, ніхто оцінювати не береться. Адже чимало "помийок", кажуть підприємці, працюють за легальним фасадом. Гроші від клієнтів вони приймають не лише готівкою, але навіть абсолютно відкрито - безготівковими переказами. "Тінізація українського ринку обміну валют - це негативний наслідок жорстких валютних обмежень для банківської системи України", - зазначив у розмові з DW експерт банківської сфери Юрій Прозоров з центру CMD-Ukraine.

Водночас Прозоров констатує, що попит на небанківські операції з обміну валюти зростає. "Кількість виданих Нацбанком генеральних ліцензій на валютні операції цього року різко зросла. Це свідчить опосередковано про те, що обмін валют із банківського сектору переходить у "сірий" простір - частково зареєстрований, частково нелегальний", - каже експерт. Фінансові компаній з генеральною валютною ліцензією від Нацбанку ростуть, мов гриби після дощу. На сьогодні такі ліцензії НБУ мають 28 фінансових компаній. Ще рік тому їх було лише чотири.

Офіс бізнес-омбудсмена: має бути оцінка ризиків

В офісі бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети повідомили DW, що отримують від підприємців скарги на безпідставні відмови Нацбанку у купівлі валюти і мають свідчення про те, що бізнес подекуди змушений шукати обхідні шляхи. "Українське валютне регулювання, мабуть, найжорсткіше у світі. Але чим жорсткіші обмеження, тим винахідливіші наші люди. Якимось же чином треба працювати", - зауважує заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка. На її переконання, моніторинг законності валютних операцій має відбуватися на підставі оцінки ризиків: перевіряти не всі до одного контракти, а лише ті, які викликають обґрунтовані підозри у зловживаннях. Бізнес, у свою чергу, вимагає, аби перевірки стосувалися лише великих контрактів обсягом, щонайменше, у десятки тисяч євро.

Скарги на бюрократичні перепони - буденне явище для офісу бізнес-омбудсмена, розповідає Тетяна Коротка. Як ще один приклад вона наводить безпідставне переведення підприємців у режим індивідуального ліцензування операцій зовнішньоекономічної діяльності."У такий режим можна потрапити, якщо, скажімо, із Вами одного разу несвоєчасно розрахувався клієнт. Тоді вам треба на кожну зовнішньоекономічну операцію отримувати дозвіл у міністерстві економіки", - розповідає Коротка.

Потрібна максимальна лібералізація

Офіс бізнес-омбудсмена закликає максимально лібералізувати зовнішньоекономічну діяльність. Із залученням міжнародних експертів команда Альгірдаса Шемети готує пропозиції щодо спрощення і оновлення правил зовнішньої торгівлі. В Україні діє безнадійно застарілий закон про зовнішньоекономічну діяльність від 1991 року, зауважує Тетяна Коротка. За її словами, фахівці у своїх пропозиціях щодо оновлення законодавства орієнтуються на правила, що діють в ЄС. "На рівні національних законодавств жодних обмежень у торгівлі не має бути, окрім товарів подвійного призначення та зобов’язань за міжнародними торгівельними угодами", - наголошує Коротка.

Це саме експерти говорять і про валютні обмеження Нацбанку. Крім згаданих перевірок контрактів, діє також зобов’язання продажу експортерами валютної виручки. Нещодавно Нацбанк знизив вимоги обов’язкового продажу із 75 до 65 відсотків. Однак і ці обмеження бізнес вважає зайвими. "Свого часу бізнес із розумінням поставився до таких обмежень, проте, незважаючи на поступове послаблення обмежень Національним банком, бізнес-спільнота сподівається на якнайскоріше забезпечення вільного руху капіталу", - зазначила у коментарі DW виконавчий директор Анна Дерев’янко.

Дивіденди вивести неможливо

Тетяна Коротка наголошує на ще одній болючій проблемі валютного регулювання - забороні виведення іноземними інвесторами дивідендів в іноземній валюті. "Який сенс вкладати гроші в Україну, якщо потім неможливо отримати дивіденди?", - запитує представниця офісу бізнес-омбудсмена.

Таке саме запитання ставлять перед собою, напевно, і чимало інвесторів. Обсяги прямих іноземних інвестицій вже кілька років не збільшуються, а головними інвесторами залишаються Кіпр і Нідерланди, звідки реінвестуються гроші українських олігархів.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ваша так звана релігія діє як опій: вона заманює і приглушує болі замість того, щоб надати сили”
Новаліс

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.