Актуально
16018 переглядів
 |
Про це пишуть у своїй статті для видання Foreign Policy британські дослідники Нік Чізмен, професор Бірмінгемського університету, та Браян Клаас, дослідник Лондонської школи економіки.
На президентських виборах в Україні 2004 року багато виборців приєднались до опозиції, сподіваючись вигнати Віктора Януковича, нагадують дослідники, наводячи приклад виборів 2004 року в Україні, які були підтасовані але, через обурення виборців, все ж зміна влади відбулась.
Прибувши до виборчих дільниць під час виборів 2004 року, виборці отримали новенький бюлетень для голосування та ручки, поставили позначку в бюлетені на користь опозиції і проти правлячого режиму. Потім, вони акуратно вкинули бюлетень до скриньки для голосування для підрахунку. Виконавши свій демократичний обов’язок, вони пішли.
Через чотири хвилини, бюлетені стали порожніми. Хоча ті, хто голосували за опозицію цього не знали, їм дали ручки з чорнилом, що зникає. Скриньки для голосування виявились наповненими порожніми бюлетенями.
Незважаючи на такі брудні витівки, Янукович з часом програв. Однак, програш Януковича не є звичайним.
Парадокс нашого часу в тому, що кількість виборів зросла, але світ став менш демократичним.
Якщо ви вважаєте, що вибори поганої якості, як українські вибори 2004 року є виключенням, зауважте за шкалою від 1 до 10, де 10 – досконалі вибори, а 1 – найгірші з можливих, середній бал проведення виборів становить 6, згідно з даними Проекту з доброчесних виборів. В Азії, Африці, посткомуністичній Європі та на Близькому Сході ця цифра наближається до 5. В світі лише 30% виборів завершуються передачею влади, наголошують дослідники.
За останні десять років, якість демократії в світі знизилась. В 2017 році, згідно з даними Freedom House, 71 країна зазнала зменшення політичних прав та громадянських свобод і тільки 35 мали їх розширення. Сьогодні, 2 з 3-х громадян у світі живуть у системах, які не є повністю демократичними.
Дослідники виявили шокуючий факт: авторитарні режими, які проводять вибори і маніпулюють на них, виявляються більш стабільними, ніж ті, які взагалі не проводять виборів.
Дослідження проведене на основі інформації з 11 країн Африки, на Близькому Сході, в Південно-Cхідній Азії та колишніх комуністичних країнах Східної Європи. Дослідники опитали 500 представників політичної еліти від прем’єр-міністрів та президентів до посадовців місцевого рівня, від опозиційних кандидатів до тих, хто планує путчі через розчарування у стані демократії в своїх країнах.
Є широкий ряд можливостей, які автократи та демократи-шахраї використовують для того, щоб схилити виборчі ваги на свою користь.
Найрозумніше – це вкрасти вибори до того, як бюлетені надруковані. Якщо для впливу на вибори потрібно залучати озброєних бойовиків і вкидати бюлетені до скриньки – ви вже програли. Зараз, найефективніші автократи крадуть вибори ще до голосування.
Російські політики навчились цьому давно. В 1998 році Олєг Сєргєєв планував балотуватись до місцевої ради Санкт-Петербурга. Однак, його вважав загрозою для себе губернатор міста Владімір Яковлев.
Коли Сєргєєв подав свою кандидатуру, він з подивом побачив імена двох своїх опонентів: Олєг Сергєєв і Олєг Сергеєв. Один з них був пенсіонером, інший – безробітним, але їх обрали за одну характеристику – за іменем. Коли виборці прийшли на дільницю, вони не були певні за котрого із Сєргєєвих голосувати, як Яковлєв і розраховував.
Багато лідерів все ще намагаються роздавати готівку впливовим особам в селах в Африці та Південно-Східній Азії, наголошують дослідники. І, навіть вони, вдосконалюють свою тактику. Раніше виборці могли забрати гроші, а проголосувати за власним бажанням. Тепер, в деяких випадках, автократи кажуть виборцям прикинутись сліпими, чи неписьменними, щоб вони могли голосувати «з голосу» так, щоб той, хто платив їм гроші почув, що вони голосують «вірно».
Американці та європейці можуть зверхньо ставитись до таких тактик, однак, їх використання не обмежується країнами, що розвиваються. В США зустрічаються такі порушення як формування територій виборчих дільниць так, щоб зменшити конкуренцію. Це зустрічається в таких штатах як Північна Кароліна, Мічиган і до прийняття нещодавнього рішення про переділ виборчих кордонів – у Пенсильванії.
Ситуація ще не скоро покращиться, переконані дослідники. Багато західних країн звертають менше уваги на демократію за кордоном. Європа має внутрішні загрози, наприклад, Brexit і через зростання авторитарного популізму в Угорщині та Польщі, вони менше можуть підтримувати демократію, наприклад, на Мадагаскарі, або в М’янмі. Президент США Трамп також не є однозначним в підтримці демократій і декілька разів висловлювався прихильно до лідера Китаю Сі Цзіньпіна та президента Росії Путіна, зазначають дослідники.
Публiкацiї за темою «Політика»:
