Аратта - На головну

24 березня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Всупереч загальній логіці

Пам’ять 11304 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 9.10.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Всупереч загальній логіці
„Ви не боїтеся за своє життя?” – питали в Ганни Політковської французькі журналісти, коли вона презентувала в Парижі свою книгу „Росія болісна”.

„Моя популярність захищає мене,” – впевнено відповіла журналістка. Це було півроку тому.

А минулої суботи Ганну Політковську було вбито у власному під”їзді. Всесвітньо відоме ім”я виявилось недостатньо надійним захистом від логіки російської державної машини.

Навіть якщо Ганну Політковську вбивали не за прямою вказівкою кіл, близьких до господаря Кремля, її смерть ідеально втрапляє до системи інтересів тієї частини радикальних російських силовиків, котрі вже включилися до президентської кампанії в Росії.

Кавказькі зачистки, що шокували світ демонстративним розривом з Грузією, а також пошуком по школах малюків грузинського походження під приводом боротьби з нелегальною міграцією, стали очевидним анонсом нового, жорсткішого підходу до кавказького питання з боку Кремля. Але кавказька проблема в принципі не розв'язується без вирішення чеченського питання. А чеченська проблематика в Росії міцно зав'язана на репортажах Ганни Політковської. Після від'зду до Праги, до центрального офісу радіо „Свобода” репортера Андрія Бабицького, Політковська залишалася останньою вплововою журналісткою не-кавказького коріння, яка надавала в своїх репортажах слово чеченцям, подавала принципово відмінне від офіційного бачення війни на винищення цілої нації, яку веде Москва під приводом „боротьби з тероризмом”.

Мало хто знає, що Ганна Політковська була за походженням українкою: її дівоче прізвище Мазепа. Втім, українкою вона була й за світовідчуттям. Як розповідала Політковська у Парижі, її батьки, фахові дипломати, вдома спілкувалися українською, а тато „завжди говорив, що рано чи піздно Україна здобуде незалежність”. Ганна щиро тішилася Помаранчевою революцією та, хоч і не афішувала свого українського коріння, володіла українською мовою. Можливо, саме розуміння української проблеми дозволяло Ганні бачити Кавказ не елементом московської експансії, а з точки зору права тих маленьких кавказьких народів на власні мову, культуру, звичаї.

Те, що Політковську вбили зухвало, у під'їзді, чотирма пострілами, навіть не намагаючись закамуфлювати її смерть під нещасний випадок чи самогубство, додає аргументів на користь політичної версії убивства. Це не лише розправа із незручною журналісткою – це також залякування всіх тих інших, кому спало б на думку їздити по подібні репортажі в Чечню.

Людська пам'ять – річ безжалісно коротка. Очевидно, що на цю цинічну аксіому і робили ставку вибвці. Сподіваючись, що люди швидко забудуть Ганну, а за нею - всі ті цінності та принципи, за які наша колега поплатилася життям.

Україна би вчинила мудро, якби, всупереч загальній логіці, політичним розрахункам та енергетичним інтерем, знайшла можливість вшанувати пам'ять Ганни Політковської – українки за походженням, якою варто пишатися. Нехай вона і працювала, і загинула в сусідній державі. У Києві існує вулиця Георгія Гонгадзе, у Львові - Джохара Дудаєва. Було би справедливо, якби десь постала й вулиця Ганни Політковської (Мазепи), - українки, яка стільки зробила задля того, аби світ став кращим.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Пам’ять»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Історія народу починається не з писемних згадок про нього, а з тих часів, які історична пам'ять цього народу зберегла””
Юрій Шилов

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.