X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

13 грудня 2018, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


5 років після Майдану: хроніка народного повстання

Євроінтеграція 2291 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 20.11.2018 | Всі публікації | Версія для друку

Так все починалося. 22.11.13 р.
Так все починалося. 22.11.13 р.
П’ять років тому в Києві розпочалися масові протести, викликані відмовою державного керівництва України підписувати угоду про асоціацію з ЄС.

Пропонуємо хроніку подій, які призвели до історичних змін у країні.

20 червня 2013 року після багаторічних переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на офіційному сайті Комітету з євроінтеграції Верховної Ради публікують погоджений сторонами текст Угоди українською мовою.

21 листопада 2013 року прем’єр-міністр України Микола Азаров своїм розпорядженням призупиняє процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Український прем’єр пояснює це тим, що економічна ситуація погіршилася через євроінтеграційні наміри держави, і що тепер слід розвертатися у бік Митного союзу з Росією.

У соціальних мережах починають закликати до протесту. Відомий журналіст Мустафа Найєм закликав у Facebook вийти на Майдан Незалежності в Києві. "Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Одягайтесь тепло, беріть парасольки, чай, каву, гарний настрій та друзів", - написав Найєм. Спершу на спонтанну акцію протесту виходять журналісти та громадські активісти. Але протестувальників стає дедалі більше.

Українці ще мають надію, що президент Віктор Янукович на наступному саміті Східного партнерства все ж таки підпише документ.

28-29 листопада 2013 року у Вільнюсі відбувається саміт ініціативи Євросоюзу "Східне партнерство". Під час цієї події Віктор Янукович так і не підписує угоду про асоціацію з ЄС. Янукович обрав "шлях, котрий веде в нікуди", зауважила тоді литовська президентка Даля Грибаускайте, чия країна приймала саміт "Східного партнерства". В Україні розростаються протести.
Перші сутички з спецназом МВС почалися ввечорі 29.11.13 р
Перші сутички з спецназом МВС почалися ввечорі 29.11.13 р
Перші сутички

У ніч проти суботи 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в Києві перебуває близько 400 демонстрантів, переважно - студенти. Під ранок службовці спецпідрозділів "Беркут" жорстоко розганяють мітингувальників. Офіційно в МВС України пояснюють такі дії необхідністю зачистити площу для встановлення новорічної ялинки.

1 грудня 2013 року на знак протесту проти жорстких дій правоохоронців півмільйона людей виходить на Михайлівську площу і на Майдан Незалежності. Частина з них вирушає до вулиці Банкової, де розташована будівля Адміністрації президента. Згодом там починаються сутички з міліцією. Пізніше опозиція звинувачує у сутичках провокаторів. Протестувальники захоплюють будівлю Київської міської державної адміністрації та Будинок профспілок.
Перша екзекуція студентів на Майдані вночі 30.11.13 р.
Перша екзекуція студентів на Майдані вночі 30.11.13 р.
8 грудня 2013 року відбувається Марш мільйонів - перше найчисленніше віче на Майдані Незалежності. Учасники мітингу, які зібрались у центрі Києва, ухвалюють рішення про розширення протестів та початок блокування Адміністрації президента, будівлі уряду України та інших установ. Наступного ж дня "Беркут" починає розчищати урядовий квартал від наметів.

10 грудня 2013 року, наступної ночі після зачистки наметових містечок біля Будинку офіцерів, а також на вулиці Лютеранській та Богомольця, "Беркут" штурмує Майдан та Будинок профспілок. Але активісти втримують наступ завдяки тому, що багато киян швидко з’їжджаються в центр міста на допомогу.

Наступні кілька тижнів на Майдані спокійні. Там виступають політики, активісти та відбуваються концерти, серед яких - наймасштабніший за участю гурту "Океан Ельзи". "Акція протесту на Майдані - це не акція на користь політиків, а акція на користь певних цінностей", - говорить зі сцени вокаліст гурту Святослав Вакарчук.
Сутичка протестувальників з силами МВС 19.01.14 р.
Сутичка протестувальників з силами МВС 19.01.14 р.
"Диктаторські закони"

17 грудня 2013 року в Москві зустрічаються президенти України та Росії - Віктор Янукович та Владімір Путін. Кремлівський лідер заявляє, що Росія готова допомогти Україні вийти зі скрутної економічної ситуації, що склалася. Росія надає Україні знижку на ціну на газ та обіцяє кредит на 15 мільярдів доларів. Перший транш Росія надає вже 20 грудня 2013 року, коли Фонд національного добробуту РФ купує на Ірландській фондовій біржі випущені українським урядом облігації на три мільярди доларів під п’ять відсотків річних.

На відміну від Євросоюзу і Міжнародного валютного фонду, які раніше також пропонували Києву кредити, Росія не висуває вимог щодо проведення реформ. Опозиція називає російський кредит хабарем президенту Віктору Януковичу за відмову підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом.

29 грудня 2013 року сотні автомобілів беруть участь в автомарші протесту з Києва до резиденції Віктора Януковича у Межигір’ї.

16 січня 2014 року Верховна Рада голосує за пакет законів, який значно звужує права громадян і надає органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту. Закони передбачають кримінальну відповідальність за будь-який прояв протесту. Їх ухвалюють з порушенням регламенту, без жодного обговорення. Нардепи голосують за скандальні закони підняттям рук, оскільки трибуна заблокована опозицією. Пізніше їх називають "диктаторськими законами".

Наступного дня у відставку йде голова Адміністрації президента Сергій Льовочкін. Його призначають радником президента.
Перші жертви

19 січня 2014 року обурені диктаторськими законами та бездіяльністю лідерів опозиції протестувальники вирушають до урядового кварталу. Там, на вулиці Грушевського, на них уже чекає кордон міліції. Починаються зіткнення. "Беркут" застосовує проти протестувальників світлошумові гранати, гумові кулі, кийки і водомети. У правоохоронців летять петарди, коктейлі Молотова, бруківка.

22 січня 2014 року - перші смерті на вулиці Грушевського. Від вогнепальних поранень гинуть два активісти - Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. "Беркут" застосовує силу до протестувальників, заарештовує і б’є активістів. До кінця дня медики констатують смерть п’ятьох протестувальників, ще кількасот - поранені.

28-31 січня 2014 року прем’єр-міністр Микола Азаров подає у відставку, як він тоді заявляв "задля можливості всім політичним силам досягти згоди і закінчити кризу". Парламент скасовує закони "16 січня".
Розстріл майданівців 20.02.14 р.
Розстріл майданівців 20.02.14 р.
Розстріл і втеча

Вранці 18 лютого 2014 рокукілька тисяч активістів Євромайдану вирушають від Майдану Незалежності вгору вулицею Інститутською до Верховної Ради. Опозиція цього дня вимагає ухвалити в парламенті зміни до Конституції, які б суттєво звузили повноваження президента. Незабаром починаються сутички на вулиці Грушевського, в Маріїнському парку та на Інститутській. "Беркут" стріляє в протестувальників пневматичною зброєю, кидає світлошумові гранати. Пізніше силовики спускаються вулицею Інститутською для штурму Майдану. Протистояння триває всю ніч.

19 лютого 2014 року "Беркут" намагається штурмувати Будинок профспілок, там спалахує пожежа. Внаслідок зіткнень, станом на ранок, гинуть 16 активістів і 11 працівників міліції.

20 лютого 2014 року - день розстрілу "Небесної сотні". Служба безпеки України заявляє про початок "антитерористичної операції". Коли протестувальники рушають відбивати барикаду біля Жовтневого палацу, їх починають розстрілювати бійці спецпідрозділів. За даними слідства, від пострілів бійців у формі спецпризначенців "Беркуту" на вулиці Інститутській у центрі Києва загинули 48 беззбройних євромайданівців.

21 лютого 2014 року опозиція та президент України за участі міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, а також уповноваженого з прав людини Росії Володимира Лукіна підписують угоду про повернення до Конституції 2004 року, яка обмежує повноваження глави держави. Втім, люди на Майдані угоду опозиції з режимом освистують. На сцену виходить "сотник" Володимир Парасюк і вимагає від Януковича піти. "Ніякий Янукович - ніякий! - цілий рік не буде президентом. Завтра до десятої години він має піти геть", - кричить зі сцени Парасюк. У цей день міліція та спецпідрозділи залишають центральні вулиці Києва.

У ніч проти 22 лютого 2014 року Віктор Янукович тікає з Києва. На ранок його резиденцію Межигір’я займають активісти. Парламент повертається до Конституції 2004 року. Спікером обирають Олександра Турчинова.

Анексія Криму і війна на сході

26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради Автономної республіки Крим відбуваються сутички між представниками двох мітингів. Проросійські організації вимагають приєднання півострова до Росії, а кримські татари - за територіальну цілісність України. Під час сутичок двоє людей гинуть і 30 отримують травми.

У ніч проти 27 лютого 2014 року будівлі парламенту та уряду Криму захоплюють бойовики без розпізнавальних знаків і вивішують над ними прапор Росії.

1 березня 2014 року самопроголошений "голова Ради міністрів АР Крим" Сергій Аксьонов звертається до Путіна з проханням "посприяти забезпеченню миру і спокою" на території Криму.

16 березня 2014 року окупаційною владою проводиться так званий "референдум" про незалежність АР Крим, який мав створити видимість легітимності анексії півострова Росією.

18 березня 2014 року в Москві підписують договір про "прийняття Республіки Крим до складу Росії".

6 квітня 2014 року невідомі озброєниі бойовики оточують та захоплюють приміщення Донецької обласної державної адміністрації.

12 квітня 2014 року в Слов’янську та Краматорську з’являються озброєні військові без розпізнавальних знаків.

13 квітня 2014 року в Донецькій області починається антитерористична операція (АТО) з метою зупинити терористів та сепаратистів.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Євроінтеграція»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Чудо не суперечить законам природи - воно суперечить нашим уявленням про неї ”
Блаженний Августин

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.