X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

24 липня 2019, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- гетьман Петро Дорошенко останні двадцять років свого довгого й бурхливого життя прожив у почесному засланні в Росії. Був Вятським воєводою. Отримав від російського царя в маленькому містечку Яропольче (Волоколамський повіт поблизу Москви) помістя - 1000 дворів і пенсію в 1000 карбованців. Там же він і помер 9 листопада 1698 року, де і був похований. Був тричі одружений, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою, по лінії останнього шлюбу з Агафією Єропкиною, була .... дружина Олександра Пушкіна – Наталя Гончарова...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Рекомунізація. Чому українським вулицям повертають попередні назви

Політика 1538 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 11.07.2019 | Всі публікації | Версія для друку

Рекомунізація. Чому українським вулицям повертають попередні назви
В Україні скасовують здійснені у процесі декомунізації перейменування вулиць, яким повертають попередні назви. Причиною цього є політичний вакуум та політично ангажовані суди, вважають експерти.

В Україні переглядаються результати декомунізації. Так, іще в червні Харківська міська рада повернула проспекту генерала Петра Григоренка попередню назву на честь маршала СРСР Георгія Жукова. А вже в четвер, 11 липня, міський голова Харкова Геннадій Кернес на своїй сторінці у Facebook повідомив, що в місті було відновлене погруддя Жукова, яке було знесене групою праворадикалів на початку червня.

Перед цим, 25 червня, Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради щодо перейменування проспектів, які зараз носять іменя Степана Бандери і Романа Шухевича, вже в українській столиці. Якщо у Харкові ініціатором повернення назви був мер Геннадій Кернес, то позивачкою у справі щодо перейменування назв київських вулиць була проросійська активістка Олена Бережна.

У розмові з DW професор політології Києво-Могилянської академії та науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань зазначає: ініціаторами в обох випадках є проросійські сили, які користуються вдалим моментом, аби отримати ідеологічну перемогу. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович також стверджує, що ці рішення мають політичне підґрунтя.

Проросійський виборець

На думку В’ятровича, міський голова Харкова Геннадій Кернес використовує повернення до попередніх назв як можливість мобілізувати на свою користь проросійських виборців. Загалом станом на 2017 рік декомунізацію підтримували близько 52 відсотків українців, зазначає історик. Однак, додає він, симпатії до Росії властиві радше жителям Сходу та Півдня України. Саме тому Кернес упевнений, що цей крок принесе йому електоральні бали, пояснює В’ятрович.

Щоправда, дані опитування КМІС, проведеного у лютому 2017 року, дають трохи інші результати. Тих, хто підтримує необхідність очистити Україну від символів радянського минулого, приблизно стільки ж, як і супротивників цієї ідеї, - 42,5 відсотка і 43,8 відсотка відповідно.

Соціологічні дослідження демонструють ще один цікавий факт. У той час як значна частина українців підтримує декомунізацію, вони часто проти конкретних змін у її рамках, які стосуватимуться їх безпосередньо. Так, у квітні 2016 року, напередодні перейменування Кіровограда на Кропивницький, КМІС опитував місцевих жителів щодо їхнього ставлення до цієї ініціативи. Попри той факт, що 95 відсотків опитаних знали, що це відбувається в рамках декомунізації, 67 відсотків не підтримували перейменування безвідносно до можливих варіантів заміни. В’ятрович визнає цю тенденцію: "Це особливість багатьох українців, які хочуть змін, але так, аби вони зачепили не їх, а лише тих, хто мешкає на сусідній вулиці".

Президент без чіткої позиції

Ситуація із рішенням київського суду не має передвиборчого підґрунтя, натомість більше пов’язана із тим, що у судовій системі залишилися люди, які орієнтуються на домайданівську владу, зазначає Гарань. На його думку, ці судді користуються відсутністю чіткої позиції щодо гуманітарних питань нового президента України Володимира Зеленського. "Вони використовують цю ситуацію, виявляючи, так би мовити, політичну спритність", - відзначає експерт.

На брак чіткої позиції президента вказує і В’ятрович. Проросійські сили використовують цей вакуум, аби заявити, що відтепер усі надбання декомунізації можна буде скасувати, вважає він. Без чіткої підтримки Зеленським декомунізаційних законів, на думку історика, спроби скасовувати перейменування вулиць та міст в рамках декомунізації продовжуватимуться і надалі.

Щоправда, на рішучість з боку президента В’ятрович вже не розраховує. За його словами, заклик прессекретарки Зеленського Юлії Мендель до Кернеса "взяти на себе відповідальність" за ситуацію в Харкові і стати "головним арбітром", фактично, на руку проросійській стороні. "Мер Харкова у цьому випадку ніякий не арбітр, а провокатор", - обурюється В’ятрович.

Питання спротиву

Попри це голова Українського інституту національної пам’яті впевнений, що успіху спроби повернути декомунізовані назви не матимуть. На його думку, такі намагання зустрічатимуть опір з боку патріотично налаштованих громадян та громадських активістів.

Поки ж Інститут має намір боротися проти цих випадків у юридичній площині. Так, юрист Інституту Сергій Рябенко заявив про намір звернутися до Генеральної прокуратури із вимогою перевірки перейменування на предмет порушення закону про декомунізацію, а також ініціювати позов до адміністративного суду щодо скасування рішення Харківської міської ради.

У цьому питанні прихильники декомунізації мають підтримку і київської влади. Мер Києва Віталій Кличко пообіцяв оскаржити рішення Окружного адміністративного суду Києва і ще раз ухвалити рішення про перейменування Московського проспекту та Проспекту Ватутіна на честь Степана Бандери і Романа Шухевича на наступній сесії міської ради.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Нація не помирає від інфаркту, вона помирає тому, що в неї відібрали мову”
Ліна Костенко

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.