Аратта - На головну

20 вересня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Мова в законі. Або поза законом?

Мова 14680 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 20.10.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Партія регіонів, схоже, планує знов підняти питання статусу російської мови в Україні
Партія регіонів, схоже, планує знов підняти питання статусу російської мови в Україні
Не хочеться наврочити, але, схоже, деякі вітчизняні діячі від політики планують чергове штучне загострення мовної проблеми в Україні.

Зачекавши, поки уляжуться пристрасті після інспірованого нею “параду мовних суверенітетів”, Партія регіонів знову береться за старе. У надрах Верховної Ради готується до 50 законопроектів, покликаних якщо не де-юре, то де-факто зробити російську мову другою державною.

Незаконне рішення? Міняємо закон!

18 жовтня у Верховній Раді було зареєстровано чотири законопроекти під номерами 2344, 2345, 2346 і 2347. Автором усіх чотири значиться народний депутат Вадим Колєсніченко від фракції Партії регіонів. Виходець із Севастополя, Вадим Васильович за весь час діяльності ВР п'ятого скликання не був відмічений серед особливо активних захисників російської мови. Судячи з його виступів, йому були набагато ближче проблеми нібито незаконної забудови Севастополя, долі кримських виноградних господарств, ну і, звичайно, забивання цвяхів у “кришку труни НАТО”. Але тепер, певно, руки у нього дійшли і до російської мови.

Спершу пан Колєсніченко збирається запропонувати своїм парламентським колегам прийняти закон "Про регіональні мови й мови меншин" (# 2346). Як слідує із пояснювальної записки до цього законотворчого опусу, його головною метою є "регулювання відносин по визначенню адміністративно-територіальних одиниць, на території яких регіональні мови й мови меншин поширені в об'ємі, достатньому для застосування до них положень Європейської хартії регіональних мов і мов меншин".

У цьому місці зробимо невеличкий ліричний відступ. Річ у тому, що в 2003 році на ратифікацію у Верховну Раду України був представлений текст Хартії в перекладі українською мовою, здійсненою, всупереч елементарним правилам, не з офіційних копій автентичних екземплярів (англійською й французькою мовами), а з далекого від досконалості і навіть не офіційного російськомовного перекладу. Такий, м'яко кажучи, безвідповідальний підхід спотворював винесений в назву Хартії базовий термін, який є ключовим для розуміння її суті й змісту. Українські перекладачі сходяться на думці, що вона повинна називатися "Європейська хартія регіональних або міноритарних мов", тобто мов, що використовуються в певному регіоні і є менш поширеними, на відміну від інших у межах цього регіону, а також мов, що знаходяться під загрозою зникнення. Крім того, ряд інших принципових положень Хартії також переклали неправильно.

Повертаємося до наших проектів. У тексті даного законопроекту "регулювати" "відносини за визначенням" пропонується дуже просто: надати місцевій владі як за власною ініціативою, так і за ініціативою територіальних громад визначати ту або іншу мову "такою, який є поширеною на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць". Само по собі подібне рішення нічого не означає. Але, завдяки збоченому перекладу Хартії, воно може стати підставою для визнання цієї мови "регіональною" і, відповідно, її захисту за всією строгістю Хартії.

А зараз спробуйте вгадати з першого разу, яка мову отримає такий статус найпершою? Правильно. Враховуючи "походження" законопроекту і представництво "регіоналів" в місцевій владі на Сході й Півдні країни, цією мовою, безумовно, стане російська. При цьому залишається відкритим питання, що вже не один рік хвилює вітчизняну інтелігенцію: а чи має потребу російська мова в Україні (особливо в її південно-східних регіонах) у захисті?! Так і хочеться сказати: "Хай кине в мене камінь той, хто так вважає", але інстинкт самозбереження сильніший - адже таки закидають донеччани, луганці, харків'яни...

Іншим законопроектом (# 2347) пропонується внести необхідні зміни до закону "Про місцеве самоврядування" (сільські, селищні, міські, районні й обласні ради отримують право визнавати ту або іншу "регіональну мову або мову меншин такою, що є поширеною на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці") – і, - вуаля, півсправи зроблено! При цьому нам ніде не вдалося знайти навіть натяку на те, хто і як визначатиме міру "поширеності" мови. Може, цим займатимуться ті ж сільські та міськради? Але ж у них немає ні засобів, ні фахівців на такі складні і глибокі дослідження, а якщо проводити їх централізовано, то за всіма охочими не встигнеш...

Проте, думається, ці "дрібниці" зовсім не хвилюватимуть політиків, що в черговий раз намагаються розіграти мовну карту в і без того напруженому українському суспільстві. Адже по суті мова йде про підведенні законодавчої бази під сумно відомі рішення деяких обласних рад про надання російській мові статусу регіональної, більшість яких на сьогодні скасовано судами. Якщо ж дані законопроекти пройдуть Раду, то "парад мовних суверенітетів" поновиться з новою силою - і тут уже ніякі суди не допоможуть, окрім, напевно, Конституційного.

Під знаком “регіональної” Хартії

Наступний плід законотворчих зусиль пана Колєсніченко має на меті змінити порядок і об'єми застосування в Україні положень Європейської хартії регіональних мов. Проект під номером 2344 пропонує цікаве нововведення: передбачити залежно від рівня "традиційного використання мов меншин у межах тієї або іншої адміністративно-територіальної одиниці" різні режими дії Хартії - загальний і розширений. Що, відзначимо, в самій Хартії не обмовляється.

Отже, "загальний" режим, за задумом Вадима Колєсніченко, повинен включати 35 положень Хартії, які "є необхідними для забезпечення мінімального рівня мов меншин у місцях її використання незалежно від того, наскільки поширеною на такій території є державна мова України або ж будь-яка інша мова меншин або регіональна мова". До речі, - 35 положень - це своєрідний мінімум зобов'язань, які бере на себе держава, яка ратифікує Хартію (так учинила Україна); можна погодитися виконувати і більше, але менше - не можна. А "розширений" режим дії Хартії, на думку "регіонала", міг би включати аж 49 (!) її пунктів. Це нібито необхідно для забезпечення "належного захисту мовних прав населення на територіях, де відповідна мова меншин використовується переважною більшістю жителів". Що називається, "відчуйте різницю": одним - "мінімальний рівень", іншим - "належний захист". При цьому знову не ясно, хто ж, і головне як, розділятиме українські області на "одних" і "інших".

Ми тут не перераховуватимемо ні 35, ні тим більше 49 пунктів, зобов'язання по яких, на думку Колєсніченко, має взяти на себе Україна. Відзначимо лише, що і в тому і в іншому випадку передбачається істотне розширення сфер відповідальності країни за їх виконання, а також посилювання мір і заходів щодо захисту "регіональних" мов. Більш того, в пояснювальній записці до законопроекту Вадим Васильович скаржиться, що нині діючий закон про ратифікацію Хартії не передбачає права представників меншин створювати й інші, сприятливіші умови для функціонування й розвитку відповідної мови, "за власною ініціативою і за власні кошти". І, природно, пропонує цей недолік усунути. Чомусь здається, що проблем із коштами на підтримку однієї, цілком певної мови, у її лобістів не буде, особливо де-небудь у Криму...

Турботі, що проявляється "регіоналами", про "регіональні" ж мови можна було б тільки поаплодувати. Коли б не одне "але": це турбота тільки про єдину мову - російську. (При цьому, що б там не говорили Янукович і Кушнарьов сотовариші, у програмі Партії регіонів ви не знайдете ні слова про надання російській мові статусу державної.) Підтвердити наші слова може наступний законопроект Колєсніченко про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо мови, на якій здійснюється цивільне судочинство (# 2345). У діючому ГПКУ чорним по білому написано: "Цивільне судочинство здійснюється державною мовою". А в проекті змін: "Цивільне судочинство здійснюється українською мовою. [...] Сторона в справі має право... заявити клопотання про розгляд справи російською мовою (виділено нами. - "Подробиці")". Чому тільки російською?! Чому не будь-якою іншою мовою, яка на даній території визнана "регіональною"?! Адже закарпатські румуни або кримські татари часто рівно погано розуміють як українську, так і російську, а їх рідні мови мають всі шанси стати такою ж "регіональною", як і "великий і могутній".

Здавалося б, чотири документи, тим більше законопроекти, - це ще не привід бити тривогу. Проте за інформацією "Подробиць" чотирма проектами справа не обмежиться. Наше джерело у Верховній Раді говорить, що мова йде про масштабну кампанію, в рамках якої до розгляду в парламенті готуються близько 50 законопроектів. "Тільки змін планується внести до тих, 42 діючих законів, плюс нові законопроекти", - пояснює воно. За словами джерела, метою кампанії є прирівнювання російської мови якщо не де-юре, то де-факто до державної. І проходити вона буде під знаком Європейської хартії регіональних мов і мов меншин, збоченою до невпізнання непрофесійним перекладом. І якщо Хартія для Європи стала документом конструктивної категорії "за" (за збереження мов, що знаходяться під загрозою їх існуванню), то в українському варіанті її втілення проходить під деструктивним гаслом "проти". Проти державної української мови.

P.S. Враховуючи масштаби кампанії і кількість підготовлюваних законопроектів, "Подробиці" припустили, що представники Партії регіонів могли хоч би для годиться зв'язатися з носіями мов, що захищаються українським "варіантом" Європейської хартії, дізнатися про їхні проблеми і вислухати їхні прохання, які потім можна було б відобразити в законотворчих ініціативах.

Ми запитали голову Російської общини України Костянтина Шурова про те, чи зверталися до них "регіонали" із такими або подібними питаннями або за консультаціями. І отримали одночасно прогнозовану й несподівану відповідь. Прогнозовану - тому що ніхто з "регіоналів" із цією, однією з провідних, російських організацій не контактував; більш того, ПР ніяк не відреагувала і на численні листи Російської общини з проханнями про співпрацю. Несподівану - тому що пан Шуров відізвався про ПР достатньо різко: "Вони використовують це питання (статусу російської мови. - "Подробиці"), переслідуючи свої цілі, а не для задоволення наших (росіян в Україні. - "Подробиці") потреб".

Після цього питання про те, чи зверталися "регіонали" до інших національних меншин, остаточно перетворилося на риторичне. Але ми все ж таки запитали про це голову Київського національно-культурного гагаузького товариства "Халк Бірлії" Василя Келіогло. Як і очікувалося, відповідь послідкувала негативна; гагаузька община (одна з найменш численних в Україні) й її мова (яка нарівні з російською входить в перелік мов, що захищаються в наший країні Хартією) "регіоналів" явно не цікавлять. Напевно, тому, що "державний статус" гагаузам зовсім не потрібний, вони не перший рік усього лише намагаються "вибити" декілька тисяч підручників на рідній мові для своїх дітей...

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Мова»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Нація не помирає від інфаркту, вона помирає тому, що в неї відібрали мову”
Ліна Костенко

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.