X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

28 вересня 2020, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Гоголь, зупиняючись у німецьких готелях, підписувався як “Гоголь-українець”. Гоголя не любили в Росії, бо героїчною і красивою показував він Україну, а нерозумною і дикою Московщину. “Киньмо Московщину… Для кого ми працюємо?… Поїдемо до Києва, адже він наш, не їхній”, – писав він у листі до другого українця – Михайла Максимовича, видатного нашого вченого-природознавця, історика, філософа, фольклориста.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Експерти Міжнародної кризової групи не сподіваються на припинення вогню на Донбасі, радять малі кроки

Політика 3317 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 6.08.2020 | Всі публікації | Версія для друку

Експерти Міжнародної кризової групи не сподіваються на припинення вогню на Донбасі, радять малі кроки
Розвести війська на Донбасі заради полегшення гуманітарної ситуації, якщо не вдається досягти припинення вогню, радять експерти Міжнародної кризової групи (МКГ), недержавної організації, що займається вирішенням конфліктів в інших «гарячих точках» планети.

Днями вони опублікували свою другу доповідь, присвячену війні на території України та шляхам виходу з цього конфлікту. Першу доповідь «Мир в Україні: Європейська війна», опубліковану наприкінці квітня нинішнього року, зустріли в Україні з певним скептицизмом через пропозиції поступово винагороджувати Росію за мирні кроки шляхом поетапного послаблення санкцій.

У доповіді, названій «Мир в Україні (II): Новий підхід до розведення», опублікованій 3 серпня, міжнародні фахівці зі встановлення миру доходять висновку, що «припинення вогню на українському Донбасі щоразу зривається, тому що жодна зі сторін не докладає усіх зусиль для миру». Бо «кожна з воюючих сторін готова піти на припинення вогню лише тоді, коли воно призведе до миру на їхніх умовах».

За цих умов міжнародні фахівці радять: «Доки сторони не домовляться про довготривале політичне рішення, вони повинні сфокусуватися на захисті цивільного населення через секторальні розведення з ретельно визначеними завданнями». Експерти МКГ сподіваються, що такі заходи полегшать встановлення миру в перспективі та принаймні покращать ситуацію для цивільного населення, яке нині потерпає не лише від військових дій, які хоч і втратили інтенсивність, але не припинилися, але і через епідемію коронавірусу та запроваджених карантинних заходів, що ускладнюють і без того важкі життєві умови людей.

Обговорюються українські мирні зусилля

Надію на зміни в ситуації в Донецьку міжнародним фахівцям дали слова президента України Володимира Зеленського про те, що війну можна закінчити, «просто припинивши стріляти». Однак цього виявилося недостатньо. «Перемир’я, останнє з яких оголосили наприкінці липня, зазнало невдачі переважно тому, що сторони розходяться у поглядах стосовно майбутнього Донбасу та побоюються, що припинення бойових дій гарантуватиме вигідніші для противника результати», – мовиться у звіті.

Фахівці МКГ сторонами конфлікту бачать українські урядові війська з одного боку і «сепаратистів, підтримуваних Москвою», з іншого. Також у звіті мовиться про те, що певний час українським військам протистояли регулярні війська Російської Федерації, принаймні в момент підписання Мінських домовленостей. Але при цьому міжнародні експерти не визнають чітко, що у цій ситуації одна сторона є агресором, а інша – жертвою агресії, аналізують ситуацію та пропонують вихід з неї, ставлячись до обох сторін конфлікту як до рівних його учасників, які мають бути однаково зацікавлені в його завершенні, не беручи до уваги стратегічних цілей Росії, що розпочала війну на Донбасі, та захоплення української території не лише на сході, але і в Криму, який у доповіді не згадується.

Різний погляд на Мінські угоди

На думку авторів звіту, однією з найбільших перешкод до встановлення миру на Донбасі є різне трактування підписаних у Мінську мирних угод. «Угоди, підписані тоді, коли російські регулярні сили завдавали нищівних ударів по українських військах, закликають до негайного припинення вогню і, врешті-решт, до реінтеграції частин Донбасу, які перебувають під контролем підтримуваних Москвою сепаратистів, в українську державу, відповідно до особливого статусу, що надає їм часткову автономію», – говорять автори звіту.

Вони додають, що вбудовуючи дружні Росії анклави в систему державного устрою України, «Москва, ймовірно, сподівається забезпечити постійний важіль впливу на зовнішню та внутрішню політику свого сусіда».

У цій ситуації представники «сепаратистів», які не є стороною Мінських угод, намагаються пручатися планам Москви щодо повернення контрольованих ними територій під керівництво Києва на будь-яких умовах і деякі з них мріють про повну інтеграцію з Росією.

Що ж до Києва, то там проти цього плану виступає не так нова влада, як «вмотивовані активісти», які були «обурені явним домінуванням Москви у підготовці других Мінських домовленостей і тим, що вона не поспішає примушувати своїх ставлеників виконувати умови цих угод».

Також експерти МКГ звертають увагу на те, що західні держави, які намагаються відігравати роль посередників у питанні вирішення конфлікту, не мають єдиної позиції. Позицію європейців вони бачать більш схильною до компромісів з Росією, а США в їхніх очах виглядають ледь не як країна, що зацікавлена у його продовженні.

«Від західних прихильників Києва надходять суперечливі сигнали: тоді як Німеччина та Франція, схоже, прагнуть до компромісу в інтересах досягнення угоди, США, здається, бачать своєрідний плюс в нестабільному статусі-кво, який створює головний біль для Москви», – мовиться у звіті. Документ посилається на розмову з неназваним американським дипломатом, який говорить, що чим довше Росія «загрузає» на Донбасі, тим менше в неї можливостей підривати інші країни, зокрема Балтійські, які є членами НАТО. Також, посилаючись на розмову з американським представником, експерти МКГ кажуть, що США не вважають, що швидка інтеграція жителів окупованих територій Донбасу є в інтересах Києва зараз через надмірну «радянізацію» цього регіону.

Розведення сил не вдається

Звіт МКГ наголошує, що після початкових успіхів, включно з домовленістю про нові жорсткі умови припинення вогню і розведенням сил в луганському селищі Станиця Луганська, далі «рухатися стало значно важче». «Жовтнева заява Зеленського про те, що сторони погодили пропозицію 2016 року (висунуту тодішнім міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром), яка могла б іще наблизити їх до реінтеграції, спровокувала вуличні протести. Цей спалах активізму фактично поклав край нещодавно озвученим планам Києва домагатися розведення військ по всій лінії фронту в найближчому майбутньому, відтак сторонам довелось зосередитися на визначенні трьох окремих зон розведення – без особливого успіху дотепер», – мовиться у звіті.

Далі звіт обговорює внутрішньоукраїнські дискусії про те, чи можна відводити війська вглиб території України в односторонньому порядку в той час, як інша сторона конфлікту – Росія та підтримувані нею «сепаратисти» не роблять кроків у відповідь. При цьому може створитися враження, що успіх чи провал відведення військ залежить тільки від дій Києва, який виступає з мирними ініціативами.

МКГ пропонує «секторальне розведення»
Усвідомлюючи, що процес відведення військ вздовж всієї лінії фронту «вже не виглядає можливим», принаймні у найближчому майбутньому, експерти МКГ пропонують «скромнішу стратегію» – обмежене секторальне розведення, пов’язане з гуманітарними завданнями. На їхню думку, такі маленькі кроки «мають потенціал» та «могли б розчистити шлях для ширшого розведення та повнішого та стійкішого припинення вогню у майбутньому».

Суть пропозиції полягає у тому, щоб сторони домовилися «відтягнути війська від густонаселених районів та основних об’єктів цивільної інфраструктури з метою захисту останніх, поліпшення свободи пересування і гуманітарного доступу для місцевого населення». Деякі представники українських військових та силових структур заявляли про потенційну підтримку такого підходу, мовиться у звіті.

На думку фахівців МКГ, криза COVID-19 та супутній економічний спад створюють «важливий стимул» для подальшого просування цих заходів, оскільки розведення поблизу основних транспортних шляхів і комунікацій дозволить сторонам ефективніше задовольняти потреби охорони здоров’я та економіки. «Гуманітарний підхід може полегшити Києву подолати опір українських скептиків», – вважають в МКГ.

Що ж до Москви, яка заявляє про те, що інтереси мирних жителів для неї головне, вона зможе це продемонструвати. «Спочатку варто зосередитися на коридорах пересування цивільних осіб у Луганській області, де мирні жителі сьогодні можуть перетинати лінію фронту тільки в одному переповненому пункті та лише пішки, а також на такому важливому об’єкті інфраструктури, як Донецька фільтрувальна станція, від якої залежить постачання води для 345 000 цивільних осіб і яка працює з постійними перебоями внаслідок обстрілів», – пропонують фахівці МКГ.

У звіті пропонується відкрити додаткові пункти переходу в Золотому та Щасті для полегшення гуманітарної ситуації місцевих жителів та для того, щоб створити додатковий стимул для військових, щоб вони склали зброю.

Проведення таких розведень, що зорієнтовані на потреби людей, на думку аналітиків, не потребуватиме особливих технічних або логістичних напрацювань, яких бракує сторонам. Однак ці заходи вимагатимуть від них відокремити місію з розведення від їхніх довготривалих політичних завдань, вважають фахівці.

Вони переконані, що попередні зусилля у цій сфері зазнавали невдач, оскільки сторони намагалися або використовувати, або заважати цим заходам на догоду ширшому порядку денному. «Важливо, щоб розведення мало на меті порятунок і покращення життя, поки сторони намагаються знайти довготривале політичне рішення конфлікту на Донбасі», – вважають автори звіту.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Слово, що йде від серця, проникає в серце”
Нізамі

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.