Аратта - На головну

21 вересня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Вони кастрували Українську державу

Політологія 11617 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 21.11.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Вони кастрували Українську державу
Парламентська республіка в Україні - це гарантована Руїна, це гарантована керованість ззовні і некерованість усередині країни.

Я пам'ятаю цей вечір як зараз, хоча пройшло вже декілька років.

24 серпня 2002 року, провінційне місто на Сході України. Ми з дівчиною удвох йдемо нічними вулицями і радіємо, що ніч тепла, зоряна, і що навколо все так зворушливо й цікаво.

В центрі міста голосно розважається місцева молодь під якусь дискотечну російськомовну «голімую попсу». Я подумав, що в день Незалежності України попса могла б бути й україномовною, нехай навіть і такою ж «голімою». Але молодь, мабуть, вважала інакше. На стіні старовинної будівлі, збудованої років двісті назад у стилі імперського класицизму, - величезний екран: мерехкотять якісь ді-джєї, співаки, інопланетяни і всяка нечисть.

Раптом «голімая попса» стихає, потвори зникають і з'являється він, - «Тато». Людина, яку всі боялися й ненавиділи. Яку всі ненавиділи й боялися. Я до цих пір не розумію, за що. Його причетність до вбивства Гонгадзе й отруєння Ющенка викликає великі сумніви.

Так от, - з'являється двічі президент України Леонід Данилович Кучма і з черговим фейсом скривдженої дитини починає вантажити «кислотну» молодь своїм зверненням.

Деталей не пам'ятаю, але коли почув, що Україна повинна стати парламентською республікою, трохи не впав, трохи не розсипав мощами. Я довго не міг відхекатись - немов мені «натовкли ріпу». «Так, вони зробили це! Марат, Ігор, ви змогли! Але краще б ви не народилися на світло або жили на Марсі! - бурмотів я. - А злобний Наполеон-Медведчук, - чому ти не виїхав на Корсіку або в Красноярський край? Чому тебе не заслали на острів Святої Олени?! Але краще - на Марс!». Зараз, напевно, я б відправив їх до Бобруйська, але 2002 року мої пізнання в білоруській географії були скромніші. Дивно, але обличчя самого президента не виражало ніяких відчуттів, - в цій трагікомедії він, безумовно, був не драматургом і не режисером, а лише виконавцем однієї із заголовних ролей.

Я зрозумів: вони ударили в найбільш больове місце. Чи то трохи нижче, чи то трохи вище пояса. Вони кастрували українську державу. Позбавили її останніх залишків суб'єктності. Вони чи бика перетворили на вола, чи жеребця в мерина.

Дівчина дивувалася, - мовляв, Андрію, що ж воно таке? Що буде далі?

Крім насіння, вона розбиралася і в теоретичній політології. Але зась: романтика розсіялася, дівчина з натхненного піднесеного об'єкта перетворилася на просто людину.

Уже одразу було зрозуміло: стартував колосальний за масштабами бізнес-проект під назвою «Україна як парламентська республіка». Єдине, чого я не знав тоді, так це кількості грошей, яку на нім зароблятимуть і відмиватимуть впродовж декількох років сотні українських політиків і десятки російських політтехнологів і пройдисвітів. Але кількість мільярдів, зароблених зацікавленими суб'єктами на технології «керований український Хаос», набагато більше, ніж чайові для політтехнологічної «братви».

Пекельний план буде реалізований лише під час Помаранчевої революції, - в обмін на «третій» тур президентських виборів: так званий закон № 2222 про внесення змін до Конституції, хоча насправді його справжній номер інший: № 0000. Або, можливо № 6666.

У деяких західноєвропейських країнах можна трохи випити перед тим, як сісти за кермо - головне знати міру. Ні в Україні, ні в Росії за кермом пити не можна взагалі, - аніскільки і ні за яких обставин. Тому що такі традиції національних культур пиття: у них немає уявлення про межу між «трохи випити» та «п'яний у чіп».

Приблизно те ж саме з формою державного правління: Італія, Німеччина, Чехія й інші парламентські республіки живуть відносно щасливо та гармонійно.

Парламентська республіка в Україні - це гарантована Руїна, це гарантована керованість ззовні і некерованість усередині країни. (Аналогічно в Росії: російська парламентська республіка - це неодмінна Смута, неодмінне відпадання проблемних і слабо освоєних територій. Адже не випадково Михайло Ходорковський з найбагатшого російського олігарха перетворився на кравця по пошиттю робочих рукавиць на зоні саме після того, коли заявив про Росію як про парламентську республіку, в якій йому, судячи з усього, було б уготоване крісло всесильного прем'єр-міністра.)

І справа тут зовсім не в розвитку якої б то не було демократії. Сенс президентської (президентсько-парламентською) республіки в Україні в тому, щоб хоч би формально центр ухвалення рішень був тільки один, щоб не було «бігетьманства» або «тригетьманства». Навіть якщо президент «поза-реальний» або впадає в зимову сплячку - разом із бджолами.

Адже два або три гетьмани - це дуже по-українськи, бо в Україні верховна влада не має сакрального походження. Але далі, - та сама «точка неповернення», після якої перестає працювати навіть унікальна матриця української самоорганізації та починається війна всіх проти всіх, - чи то у вигляді післябогданівської Руїни, чи то у вигляді махновщини, чи то у вигляді «холодної війни» між прихильниками Ющенка й Януковича, початою два роки тому.

Коли мова йде про форму державного правління, мають значення принципи і моделі, а не прізвища конкретних людей, що претендують на крісла. До речі, це як тест на природжену вошивість: саме твердість у питанні про форму державного правління відокремлює державних діячів від просто політиків. Останні схильні міняти свою позицію залежно від сьогохвилинної вигідності / невигідності.

Біда не в тому, що всі політики - покидьки. Біда в тому, що всі покидьки тяжіють до політичної діяльності. А парламентська республіка - ідеальне середовище для їхнього існування та розмноження. Іноді здається, що їх як бактерій - все більше, і більше, і більше.

Невже зжеруть?

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політологія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Той, хто проявляє жалість до ворога, безжалісний до самого себе”
Френсіс Бекон

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.