X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

12 грудня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Заліщики (Тернопільська область), після нападу Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Сколько стоит капитальный ремонт двигателя ваз 21093 тут
Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Шотландія і Союз: 300 років потому

Політологія 16334 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 8.12.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Картина Уолтера Томаса (1925 р.) “Парламентський Союз Англії і Шотландії 1707 р.”, що зараз висить у Вестмінстерському палаці. На ній зображено офіційне представлення закону, за яким створюється Королівство Великої Британії
Картина Уолтера Томаса (1925 р.) “Парламентський Союз Англії і Шотландії 1707 р.”, що зараз висить у Вестмінстерському палаці. На ній зображено офіційне представлення закону, за яким створюється Королівство Великої Британії
В 2007 році виповнюється 300 років, як Шотландія пішла під Англійську корону. Після чотирьох століть протистояння і війн з Англією Шотландія об’єдналася з Англією. Шотландський націоналізм завжди хвилеподібно піднімався і падав.

Що ми знаємо про Шотландію, окрім її стереотипних атрибутів (шотландське віскі, волинка і кілт шотландських чоловіків)? Так само, як більшість європейців знають про Україну лише в асоціації з Чорнобилем, варениками і борщем. І це вже добре, тому що раніше пересічні європейці чи американці вважали, що борщ – це російська національна страва.

Чи знає хтось з цих самих пересічних і навіть непересічних європейців про багату і трагічну історію України, про її перебування в лоні Російської імперії 350 років? А чи знаємо щось ми, українці, про національні прагнення шотландців і про те, що вони вже 300 років, як знаходяться в лоні Британської імперії?

В 2007 році виповнюється 300 років, як Шотландія пішла під англійську корону. Після голосування в Шотландському Парламенті за Союз (який часто називають Унією) Англії і Шотландії 16 січня 1707 р. був підписаний Акт проголошення цього Союзу. З утворенням Союзу формально завершилося протистояння Англії і Шотландії, що тривало декілька століть, і виникло знамените Об’єднане Королівство Великої Британії.
Прапор Англії до 1707 р.
Прапор Англії до 1707 р.
Англія і Шотландія стали єдиною країною з одною валютою, оподаткуванням, торгівлею, з однією верховною владою і прапором. Хрест Святого Джорджа – покровителя Англії (прапор Англії) поєднався з хрестом святого Андрія – покровителя Шотландії (прапор Шотландії) – і вийшов прапор, відомий як “прапор старого союзу”. В 1801 році (після ще одного союзу – з Ірландією) до цього прапора приєднався діагональний хрест святого Патріка. В результаті отримали прапор Об’єднаного Королівства, який ми знаємо сьогодні.

Прапор Шотландії до 1707 р.
Прапор Шотландії до 1707 р.
Після чотирьох століть протистояння і війн з Англією Шотландія об’єдналася з Англією. Пам’ятаєте фільм “Хоробре серце” з Мелом Гібсоном? Його герой Уільям Уолас – національний герой для шотландців і непохитний борець за незалежність Шотландії, за що прийняв мученицьку смерть від англійців, для яких він – вбивця і злодій, оголошений англійськими літописцями “персоною поза законом”, які обвинувачували його в жорстокості та звірствах.

Епічна поема 15 століття “Уолас” протягом всіх наступних століть була другою найбільш читаною книгою в Шотландії після Біблії. В 1296 році Шотландію завойювала Англія на чолі з королем Едвардом І, який ув’язнив багато шотландської знаті, країна мала сплачувати данину, а її чоловіки йти до армії короля і брати участь у його військовій кампанії проти Франції.

Уільям Уолас в бою. Картина з сайту http://www.magicdragon.com/
Уільям Уолас в бою. Картина з сайту http://www.magicdragon.com/
По всій Шотландії спалахнули повстання, які обернулися в національно-визвольну боротьбу під проводом Уоласа з травня 1297 р., коли той вбив англійського шерифа Ланарка. Його повстання посилювалося, оскільки шотландці, невдоволені тягарем і гнобленням англійців та їхнім пануванням, масово приєднувалися до нього. В 1305 році Уоласа схопили і стратили в Лондоні. Його голову прибили цвяхами до Лондонського мосту, а фрагменти тіла поширили по декількох шотландських містах як нагадування ціни за повстання.

Тут знімався фільм "Хоробре серце"
Тут знімався фільм "Хоробре серце"
Уільяма Уоласа називають в Шотландії “хоробрим серцем” – він прагнув замирити і об’єднати тодішню шотландську шляхту задля зміцнення Шотландії та її незалежності від Англії. І це, зокрема, показано у фільмі “Хоробре серце”. Які чудові паралелі з історією України можна побачити в тодішній історії Шотландії! Врешті кадри з фільму, де показуються краєвиди і гори Шотландії, мимоволі викликають асоціації з українськими Карпатами. Але не про це будемо говорити.

“Шотландія одна”. Так називається стаття, що вийшла в грудневому номері журналу “Проспект” (№129). Її автор – Майкл Фрай – історик і автор праці “Союз: Англія, Шотландія і Договір 1707 року”.

Він пише, що деволюція (передача влади і зобов’язань - прим. О. Каганець) мала намір дати Шотландії можливість вирішувати свої проблеми. Але з часу отримання власного Парламента залежність Шотландії від Англії, на його думку, навіть зросла. Шотландець і колишній торі (представник Консервативної партії в Парламенті Великої Британії - прим. О.К.) пояснює, чому він дійшов до розуміння незалежності як необхідного нині рішення і чому це також буде корисним для Англії.

Перед ознайомленням з його статтею, лише нагадаємо, що на виборах до Парламенту Великої Британії 1997 р. перемогла Лейбористська партія. Одним з головних пунктів в її предвиборчій платформі було створення в Шотландії свого національного Парламенту. На референдумі, проведеному 11 вересня 1997 р. в Шотландії, більшість громадян висловилася за створення Парламента Шотландії. Після цього уряд лейбористів передав проект Акта про Шотландію у Парламент Великої Британії, який його прийняв 17 листопада 1998 р. А 19 листопада 1998 р. його схвалила Королева Об’єднаного Королівства.

My Heart’s in the Highlands, my heart is not here; 
My Heart’s in the Highlands chasing the deer; 
Chasing the wild deer, and following the roe; 
My Heart’s in the Highlands, wherever I go. 
(Рядки з вірша Роберта Бернза - знаменитого шотландського поета, національного символа Шотландії)
My Heart’s in the Highlands, my heart is not here; My Heart’s in the Highlands chasing the deer; Chasing the wild deer, and following the roe; My Heart’s in the Highlands, wherever I go. (Рядки з вірша Роберта Бернза - знаменитого шотландського поета, національного символа Шотландії)
В наступному, 2007 році, – наступні вибори в Шотландський парламент. Останнє опитування в Шотландії показує незначну більшість – 51% опитаних, що зараз підтримують незалежність Шотландії. Останнє опитування 1998 року принесло 56% на підтримку незалежності – це тоді, коли мало відбутися неминуче воскресіння Парламента в Едінбурзі, і хвиля націоналістичної ейфорії була на висоті.

Шотландський націоналізм завжди хвилеподібно піднімався і падав. Як тільки фактично був створений Парламент, та хвиля націоналістичної ейфорії безневинно вдарилася в камінь шотландського юніонізму. Але останніми місяцями підтримка Шотландської Національної Партії почала непомітно зростати зі своїх звичних 25%. Схоже на те, що це відбувається завдяки розчаруванню коаліцією лейборисько-ліберальних демократів, що знаходиться при владі у Шотландії з 1999 року, і навіть самим Парламентом.

Не вдаючись до розбору всіх проблем Шотландії, як напочатку було задумано, Парламент навіть не змусив шотландців краще про себе дбати. І знову можна відчути підземні поштовхи з глибини Шотландії. Вони не зможуть призвести до політичного вибуху, але принаймні подібно до того, що вони кидають тінь на заплановане на 1 травня 2007 року святкування 300-річчя Союзу Англії і Шотландії. Коли набув чинності цей союз, Англія швиденько відсвяткувала і забула про нього. Шотландія на мить заткнулася, але потім ніколи не замовкала.

Знаком тих часів є те, що шотландська виконавча влада, здається, не впевнена, як відзначити цю подію. Звичайно, що все ж таки буде королева, маршируватиме один з Шотландських полків (з шести, що колись існували), а над Едінбургським замком запустять фейерверк. Але чи змусить святкування Союзу шотландців почуватися більшими британцями? Чи пробудить національний одяг і звуки волинок ті емоції, що сховані в душі кожного шотландця, стару образу на Англію та мрію свободи?

Всього за три дні після ювілею, 3 травня – наступні вибори в Шотландський парламент. Якщо теперішня націоналістична хвиля залишатиметься такою ж великою, а ШНП добре спрацює, Шотландія і Британія можуть потрапити в конституційну кризу. Виборна система робить більш-менш неможливим для будь-яких партій виграти абсолютну більшість в Парламенті.

Перегони відбуватимуться за позицію найбільшої партії. Зі 129 місць в Парламенті Шотландії Лейбористська партія зараз має 50, ШНП – 25, Консервативна – 17, Ліберально-демократична – 17; група, яка складається з тих, хто відколовся від партій – решту місць. ШНП потребує більшості, а опитування натякає на те, що ШНП може його отримати. Навіть тоді ліберальні демократи мають вірогідність залишитися, тримаючи баланс влади. Вони для цього сильно стараються. Ключовим моментом незгоди з ШНП є те, чи має у наступному Парламенті відбутися референдум про незалежність.

Що б не думали міністри в Лондоні, проблема Шотландії в Союзі не вичерпалася – і заходить ще глибше, ніж випадкий шквал англійського незадоволення асиметрією в деволюції, більшим представництвом шотландців у Британському Парламенті і Кабінеті міністрів або перевагою Шотландії у державних витратах.

Навіть всередині Шотландії важко визначити глибокі політичні зміни. І Единбург, і Глазго – стабільні і нетипові. Здається, що найбільші зміни відбуваються в таких маленьких містах, як Кілмарнок, Лінлітгау або Елджін – населення, їхні думки і уявлення залишаються таємницею. Ми навіть не знаємо, якого характеру націоналізм там підтримується.

Це “90-хвилинний націоналізм”, протестний електорат, примха постмодерної ідентичності, що народжена від нудьги та нарцисизму? Чи він (цей націоналізм) лежить глибше, в міцній народній пам’яті, що уходить своїм корінням в часи державності, збереженій завдяки героїзму Роберта Брюса в 1314 році, і цей націоналізм не вмер, а лише спав протягом трьох століть і готовий знову повстати?

Автор пише, що його дратує політкоректність, яка стала головною ідеологією держави в Шотландії з 1999 р. Уряд послідовно демонструє свій найбільший ентузіазм, коли насаджує мікроорганізацію приватного життя шотландців. Він хизується тим, що заборонив палити в пабах. Зараз існують плани накинутися на “Бакі” - дешеве вино, яке п’ють підлітки з трущоб Ланкашира як прямий і легкий шлях до забуття. Уряд хотів би заборонити шльопати дітей, але не зміг знайти практичного механізму, як засунути свій ніч в чужі справи.

Але він (уряд) заборонив сектанські або національні образи, що зазвичай сипляться на футбольних матчах, і штрафує фанів, яких спіймає на цьому. Він (уряд) заборонив полювання (що нам найменше потрібно), норкові ферми, хоча жодної такої ферми не існує в Шотландії. Манія заборони – це противага в інших областях поведінці, спричиненої манією вседозволеності: декількох пожежників з Глазго нещодавно було покарано за відмову вручити брошури з техніки безпеки на параді геїв.

Шотландія – більш консервативна в моралі країна, ніж Англія. Це частково завдяки більшому впливу протестанської та католицької церков, але також і через те, що робітники-шотландці залишаються відданими моральним правилам, які давно відкинула ліберальна еліта мультикультурного Лондона. Старі традиції все ще тримаються в Шотландії. Ось чому законодавство, встановлюване Шотландським Парламентом, спеціально відзначає, що не може бути прийнятий закон про аборти і відкладає це питання для Вестмінстера (для Британського Парламенту, який засідає у Вестмінстерському палаці, що в Лондоні – прим. О.К.). Якби навіть такий закон і був би зроблений в Едінбурзі, він, безсумнівно, був би з більшими обмеженнями, ніж англійський.

Автор пише, що на його думку, Шотландія втратила шанс стати знову не просто політичною, але й моральною спільністю, яка б у намаганні вирішити складні питання не дозволила звідкісь диктувати їй мораль.

Націоналізм, на думку автора, є консервативною силою в сучасному світі. Консервативні партії по всьому світі є зазвичай націоналістичними. Виключення складає Шотландська Консервативна партія, яка за останню чверть століття була різко антинаціоналістичною. Юніоністи-торі кажуть, що вони не настільки антишотландські, наскільки пробританські – а це означає, що кордони їхньої політичної спільноти відрізняються від вузької території шотландських націоналістів. Але їхніх послідовників все менше.

В 1979 р. на питання “З якою національністю Ви себе ототожнюєте?”, 56% штландців відповіли, що з шотландською, а 38% шотландців – що з британською. На це ж саме питання в останньому опитуванні (2003 р.) 73% сказали, що вони ототожнюють себе з шотландцями, а 20% – з британцями (і це при одинаковій кількості голосування за Торі). Отже немає сумнівів, що британськість розбивається в Шотландії.

Автор вважає, що потрібно піднімати на вищий рівень аргумент на користь незалежності. Для чого Шотландський Парламент? Для того, щоб виражати характер і цінності своєї нації і через політичні процеси кристилізувати її прагнення і домагання. А сьогодні Шотландський Парламент цього не робить, а цінності імпортує ззовні. Автор не має сумнівів, що незалежність зробить Шотландію щасливішою, але йому соромно, що із-за позиції підпорядкованості Шотландії в Союзі багато хто з шотландців відчувають до англійців ненависть і що на це їхнє почуття йде взаємність з боку південного кордону (тобто з Англії – О.К.).

Автор вважає, що незалежнісь Шотландії буде визволенням і для Англії – це дозволить їй здійснювати заходи в реальних розмірах і не вдивлятися у криве дзеркало, яке роздуває її останні імперські фантазії. Більшість англійців вже переступили кінець імперії, а сьогоднішній їхній статус їм робить успішна країна середнього розміру з багатьма активами – англійською мовою, збройними силами, фінансовим сектором, вищою освітою, членством в ЄС. Важко уявити, яким чином незалежність Шотландії могла б зашкодитибудь-якому із цих активів.

Переклад статті Олени Каганець

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політологія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що ітернаціональними ідеалами хотіли би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими “вселюдськими” фразами прикрити своє духове відчуження від рідної нації...”
Іван Франко

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.