Аратта - На головну

24 травня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Дві версії однієї трагедії

Правопорядок 12626 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 13.12.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Дві версії однієї трагедії
2 грудня ми повідомляли про жахливу трагедію в Росії: хтось живцем спалив сільського священника разом із його сім'єю. Із того часу в російських медіа з'явилося декілька версій...

Загадки Тверської трагедії

Так хто ж оголосив священикові війну?

Вчора в Тверській області відбулася панахида й похорони сім'ї священика Андрія Ніколаєва, живцем спаленої в ніч на 2 грудня у власному будинку. На сільському кладовищі поховали останки Андрія Ніколаєва, його дев'ятирічного сина Давида, семирічної Ганни і чотирилітньої Анастасії.

Їх трагічна загибель обростає все новими подробицями.

Село Прямухино лихоманить.

До цих пір залишається невідомою доля дружини священика, 32-річної Оксани Василівни. Але в Генпрокуратурі вважають, що матінка Ксенія швидше за все згоріла живцем в будинку. На попелищі були виявлені кісткові останки. Але поки про виявлення її тіла офіційно не оголошено. Якщо експертиза підтвердить, що матінка Ксенія теж згоріла, її останки будуть поховані в тій же могилі.

Ніхто з місцевих не має сумніву, що будинок панотця підпалили. Всі, хто проходив суботнього вечора повз їхню садибу, відзначали запах бензину.

Згадують нині і те, що багато часу панотець проводив в Москві. Скарбник храму, де служив Андрій Ніколаїв, пояснює:
— Сім'ю годувати треба, машину “Ауді” “годувати” теж треба. Ось панотець й їздив до більш хлібної Москви соборувати. Підробляв тим, що освячував спроможним москвичам новенькі іномарки, дачі і заміські будинки

Проте в селі всі упевнені, що у священника в Москві був свій бізнес.

— Як не запитаю у його синочка Давида, де тато, він відповідав: “У Москві”, — розповідає вчителька Олена Морозова. — Я хотіла, щоб панотець провів у нас спеціалізований урок, але викликати в школу, з-за частої відсутності, так його і не змогла.

— У свій час панотець тримав в Сергієвому Посаді лавку з церковним начинням, — говорить скарбник Віктор Козлов. — Але справа виявилася невигідною, і крамничку довелося закрити.

Питання про те, чи залишився священик комусь винен, залишається відкритим.

Але те, що священнику хтось постійно загрожував, підтверджує все його оточення.
— І це не можуть бути місцеві алкоголіки, як пишуть зараз газети, — говорить Козлов. — Нашим п'ючим громадянам не до погроз, була б самогонка під боком. Ніхто з них ніколи б не підпалив будинок з дітьми.

Попередження Андрію Николаєву поступали не одноразово.
— Не просто так йому декілька разів “пускали півня”, — говорить старожил села Олександр Сидоров. — Один будинок згорів, потім банячи... Сліди варто шукати не в Прямухині, а в Москві.

Щоб не зв'язуватися з дровами, священик влітку розібрав пекти. Тоді ж поміняв всю проводку на нову. Приміщення в будинку обігрівалися за допомогою ТЕНів.

Подробиць про особисте життя священика небагато. Досить сказати, що панотець був потайливою людиною. І матінці вселяв: “Нікого не пускай в будинок!” Зі всіма гостями Ксенія розмовляла на порозі.

Але в суботу сім'я Ніколаєвих приймала гостей. Біля будинку священика весь день стояла невідома місцевим “Нива”.

У селі упевнені: панотця з сім'єю спалили прийшлі люди. Грабіжникам в селі робити нічого.

По розповідях скарбника храму Віктора Козлова, чутки про постійні напади і крадіжки в підвідомчій ним церкві теж сильно перебільшені. Церква в селі відреставрована, чиста, але дуже скромна: ніяких реліквій або дорогих предметів церковного ужитку не немає. Люди, які “професійно” займаються пошуком і продажем церковних цінностей, в Прямухино не заїжджають: знають, що брати нічого. За останні десять років з храму умикнули тільки невеликий дзвін. А випадки, коли панотець, по сигналу тривоги, біг вечорами до церкви з рушницею, Козлов вважає показушними. Сигналізація від церкви була проведена тільки до будинку скарбника, який за сумісництвом був й сторожем.

На питання про складні відносини Андрія Ніколаєва з дружиною, Віктор, після паузи відповів:
— Мені краще цього не знати. У нас з ним був духовний зв'язок.

Проте, по визнанню скарбника, в останній рік панотець наблизив до себе одну з прихожанок. Олена Шилкіна часто-густо супроводжувала Андрія в поїздках по області і до Москви. Працювала і при храмі — продавала свічки.

При всій своїй поталивості Андрій Ніколаєв прагнув бути на очах у преси. У інтерв'ю він нерідко розповідав про свою боротьбу з сільськими випиваннями.

— Мене і інших селян він просив розповісти кореспондентам, якими ми були любителями випити, а після його бесід і проповідей задумалися, мовляв, про грішний спосіб життя і перестали пити, — розповідає житель сіла Семен Богданов. — А нам що, жалко? Розповідали!

У загибелі сім'ї Ніколаєвих залишається багато загадок. Наприклад, навіщо священник напередодні від тестя привіз каністру бензину, мало відповідного, по марці, для його “Ауді”? За декілька днів до трагічних подій, священик пробував позичити у місцевої знаті грошей. Навіщо Андрію знадобилася крупна сума, з'ясовує зараз слідство. Оперативники як і раніше відпрацьовують чотири версії: чи винна в загибелі сім'ї несправна електропроводка, торговці сурогатним алкоголем, московські бізнесмени або, навіть, якісь міфічні сатаністи. Хоча останні не залишили ніяких слідів.
Отець Андрій: місія нездійснима

Священик сам спалив свою сім'ю — до цього схиляється офіційна версія

Загибель священика Андрія Николаєва і його сім'ї, що згоріли у власному будинку в тверському селі Далекуши в ніч з 1 на 2 грудня, намагалися списати на підступи місцевих алкашів. Пізніше приплесли до справи “бормотушну” і “антикварну” мафію, пригадали, що через Тверську область проходить наркотрафік.

Представники релігійних конфесій поспіхом оголосити Андрія Николаєва і членів його сім'ї “мучениками, страждальцями за Христа”. Але правда виявилася страшнішою, ніж помста алкоголіків чи підступи сатаністів.

Ми не хотіли вірити у версію самоспалення до останнього. Не хотіли надавати значення страхам, які переслідували останнім часом отця Андрія. В те, що він у всьому бачив “знаки долі”. Коли спалахнув його перший будинок в Лопатині, потім баня, услід — господарські споруди, священник став одержимий ідеєю, що за ним йде полювання.

“Нас спалять!” — говорила останнім часом знайомим і матінка Ксенія. То ж вона твердила і сусідці Фарзані Образцовій. Близькі знали, що Оксана дуже легко піддається вселянню. В усе, що говорив чоловік, вона вірила беззастережно. А панотець все частіше став замислюватися про смерть, годинами міркував про кінець світу. У близький кінець стала вірити і Ксенія. Протоієреєві Анатолію Волгину, що гостив у них, вона обмовилася: “Добре б було померти всім в один день”.

Часто-густо сільські жителі бачили батечка, що мчить вечорами на всіх парах до церкви. Отцеві Андрію здавалося, що храм хочуть пограбувати. Хоча сигналізація від церкви Святої Трійці була проведена тільки до будинку скарбника Віктора Козлова, який за сумісництвом був і сторожем. Тільки він міг чути сигнал тривоги. Чиї голоси чув отець Андрій, що з рушницею залізав на ніч на дзвіницю охороняти церкву? І чому цим “голосам” ніхто не надавав значення?

Тільки тепер прихожани стали пригадувати, що у вікнах церкви панотцеві, останнім часом, бачилися відблиски полум’я.

Сприяло страхам отця Андрія і навколишнє середовище. За специфікою служби, панотець багато що знав про чужі гріхи. А кінці місцеві жителі нерідко ховали у вогні.

— Вітьку Смирнова в лазні спалили, а до того, будинок Афганця підпалили, — розповідає старожил Іван про трагічні випадки як про щось буденне. — В нас як: якщо не згідливий, відразу підпалять.

Панотець згадував, що за рік до того, як переїхати йому в бакунінський будинок, в сусідній хаті згорів місцевий дурник Сашко, якого потім й поховати не було кому.

Паства відзначила: панотець змінився. За умов анонімності, одна з прихожанок церкви Святої Трійці нам розповіла: “У пастиря в якийсь момент відбувся злам. Він зрозумів, що не має сил подолати страшний гріх односельців — пияцтво, що у сільських дітей і молоді немає майбутнього. Він любив всіх, і навіть тих, хто був одержимий злом, а допомогти їм не міг. Отець Андрій став замислюватися про безглуздість існування на цій землі. Говорив кіношними словами: “Місія нездійснима!” Тоді у нас закралася думка: рятувати треба душу самого панотця Андрія”.

Але ніхто його рятувати не поспішав, не радив лягти на обстеження в лікарню. Зате в селі охоче пересуджували про розлад в сім'ї Николаєвих. А винною оголосили 18-річну Олену Шилкіну, якій священик, останнім часом, приділяв забагато уваги. Прихожани, які добре знали обох, нас переконували: “Це звичайна церковна допомога знедоленій. Дівчині, фактично — соціальній сироті, не було на що спертися, окрім як на церкву. Вона з 13 років ходила до церковної недільної школи. А наші сільські неуки в благословенні з цілуванням руки священика побачили інтимні відносини”. Проте з джерел, близьких до слідства, нам стало відомо, що в п'ятницю в 23.30 з мобільного телефону отця Андрія Шилкиній поступив дзвінок.

Про дивакуватості священика говорило, останнім часом, все село. Сусіди розповідали, що панотець став піднімати руку на дружину, безпричинно її ревнуючи. Йому здавалося, що всі навколо нього зраджують. Увижалися вороги. Знайомим він розповідав: “Я в селі, як на війні”.

Діти Ніколаєвих вчилися музиці. Але місяць тому батько приїхав в райцентр в музичну школу і, не пояснюючи причин, узяв для сина Давида річну академічну відпустку. До останнього панотець Андрій хотів врятувати дітей. За день до трагедії він відпросив Давида і Ганну зі школи, хоча раніше ніколи цього не робив. Хотів відвезти дітей до тестя і тещі в село Ново. Але в останню мить передумав. Приїхав до родичів дружини один. Узяв сокиру-колун, хоча потреби в дровах не було: його будинок в Далекушах опалювався — електроприладами, що використовуються для обігріву трамваїв. Захопив у тестя каністру бензину, що мало підходив для його старенького “Ауді”.

В п'ятницю увечері в будинку Ніколаєвих вікна залишалися темними. Господиня не вийшла до автолавки. Хоча біля воріт стояла машина священика, сусіди були упевнені: сім'я виїхала в Ново. Чуйний сусідський пес жодного разу не подав голосу. Місцеві жителі вважають, що чужі до будинку священика, того вечора не підходили. Тим часом, біля хати сильно пахло бензином.

Залишки дітей і матінки опинилися в душовій — розміром метр на півтора метри. Ця частина будинку не опалювалася. Панотця знайшли в кімнаті, що виходить вікнами на вулицю. Діти, за словами криміналістів, лежали в неприродних позах. Скарбник храму Св. Трійці, що побував на пізнанні, розповідав, що на дітях збереглися залишки одягу, частина волосся. Керамічна плитка, якою була обкладена ванна, завалила дітей і частково затулила від вогню. Але ніяка сила врятувати їх вже не могла. Криміналісти нині прийшли до висновку, що до того як в будинку палахкотів вогонь, діти з матінкою були вже мертві.

Яка трагедія розігралася в будинку Ніколаєвих, тепер не дізнатися. “Не міг щиро і сильно віруючий отець Андрій спалити себе і свою сім'ю!” — повторюють сьогодні прямухінці.

“Священик не міг! — підтверджують психіатри. — А хвора людина Андрій Ніколаєв — який не відав, що творить, — міг”.

Дуже шкода усіх: і дітлахів, і променисту матінку Ксенію, і самого отця Андрія. І не нам судити останнього, бо є Вищий суд.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Правопорядок»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Люди, які ніколи не оглядалися на предків, не дбатимуть про нащадків”
Едмунд Берк

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.