Аратта - На головну

28 березня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Букет для диктатора

Громадянська позиція 15827 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 15.12.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Валерія Новодворська
Валерія Новодворська
Аугусто Піночет представ перед Творцем. Маю сумнів, що він може розраховувати на райське блаженство. Райське блаженство отримає добрий, безневинний, благородний, нікчемний і бездарний президент Чилі Сальвадор Альєнде, який пустував як дитя, нічого не розуміючи ні в політиці, ні в економіці, поки кубинські командос за його спиною не стали просто захоплювати чилійські підприємства і землі в провінції.

Товариші по “народній єдності”, такі ж фанатики й ідіоти, як усі червоні на світі, допомогли йому тільки в одному: подарували автомат, із якого скоро довелося відстрілюватися в Ла Монеде.

Націоналізація мідних копалень, спроби фіксації цін і дика інфляція, видача дітям по півлітра молока - все це дуже характерна для лівих суміш любові до людства з безвідповідальністю і некомпетентністю.

Молоді ентузіасти зі всього світу, безвідповідальні і некомпетентні, просто через вік, помчали в Чилі залучатися до нової цікавої утопії. Художники з Європи, ліві, як майже всі художники, малювали на чилійських асфальтах. Молоді музиканти, шанувальники Віктора Хари, грали й співали. Саме ця молодь потрапить під танки військового перевороту, саме її заженуть на стадіони, саме вона пропаде без вісті. І іспанці, і американці, і англійці недорахувалися своїх дітей. Про це кубинська зграя з її теорією експорту революції не подумала. Вони все життя кидали людей у вогнище в ім'я вищих ідеалів. Погано, коли борода замінює мізки.
Сальвадор Альєнде
Сальвадор Альєнде
Перший свій гідний вчинок Сальвадор Альєнде зробив, коли відкинув ради червоних доброзичливців (вже коли в країні пропадала їжа, і почався страйк водіїв вантажівок - зовсім не буржуїв, і взагалі все пішло шкереберть у результаті мудрої економічної політики соціалістів). Доброзичливці нагадували про Леніна, Всеросійську Надзвичайну комісію (ВЧК), червоний терор, відміну прав і свобод, закриття правої преси. Альєнде на це не пішов, він був усе-таки інтелігент.

А потім він зробив справжній подвиг (це коли вже почався заколот). Альєнде послав радянського посла. Той пропонував “допомогу”. Зрозуміло, “інтернаціональну”. Радянське вторгнення, Куба-2, другий “комунізм під носом у Америки”. Альєнде розумів, що загине (до речі, Піночет його загибелі не хотів і пропонував літак і виліт за кордон, але Альєнде не був боягузом, і хтось вже повинен був розплатитися за тих хлопців і дівчат, яких повинні були убити через його некомпетентність). Розумів, що загине багато лівих. Але він, мабуть, знав, що таке СРСР. І вважав за краще для Чилі Піночета. “Антеї” не сіли. СРСР залишився з носом. Альєнде заробив собі рай: там, нагорі, не карають за невміння управляти державою, не карають і за атеїзм.

Жертвувати порятунком душі довелося ревному католикові Аугусто Піночету. Я тільки сподіваюся, що Бог пригадає свої ж власні обіцянки: “Хто хоче душу свою врятувати, той її погубить; а хто вважає її за мене, той її врятує”. Я сподіваюся, що (хоч би нині) старий знайде трохи спокою; адже якщо Понтій Пілат міг врятувати Ієшуа Га-Ноцрі, але не врятував через боязливість, то Піночет піднявся проти Альєнде через власну хоробрість, намагався врятувати, але не міг його залишити у влади, тому що гинула країна, тому що владу вже тупо і методично брали комуністи, брали у Альєнде за спиною. Загинули 3000 чоловік, а якби Піночет не зупинив тріумфальний хід радянської влади, загинули б сотні тисяч, а ті, хто залишилися в живих стали б рабами, як на Кубі.
Аугусто Піночет
Аугусто Піночет
Молитимемося, щоб Господь був милосерднішим до Піночета, чим суддя Балтасар Гарсон. Хай вони з Альєнде ходять місячною стежиною і сперечаються. Яка жорстока доля! Дисидент Альєнде помер законним президентом, а новий консерватор Піночет вимушений був зробитися спочатку бунтівником, а потім узурпатором і диктатором. І мадам президент Мішель Бачелет відмовляє йому в президентських почестях і національному траурі. Яка ниць! Йому і пам'ятник не потрібний, пам'ятник Піночету - це щаслива, вільна, багата країна Чилі на тлі голодних, убогих латиноамериканських легітимних утопій.

Бути б президентові Мішель Бачелет “жінкою в білому” із кубинської організації родичів в'язнів совісті, якби Піночет не відтягнув Чилі від краю того провалля, куди колись скотилася Куба. Божевільні супротивники мертвого старого бігають по Сантьяго, кидають пляшки з палаючим бензином і біснуються, вимагаючи чи то воскресіння Піночета для покарання, чи то замогильного суду, чи то заочного вироку. Право бігати, стрибати і кричати забезпечив їм той же генерал і диктатор. На Кубі не пострибаєш і не погаласуєш, а Піночет, провівши реформи, усунувши червону загрозу, передав владу парламенту, ризикнувши опинитися коли-небудь у в'язниці.

Спасибі Маргарет Тетчер, яка оцінила старого і допомогла, спасибі Аліку Коху, вічному плавцеві проти течії, який в день смерті Піночета на каналі НТВ один серед лівих завивань і чисто радянської хули сказав про старого добре слово. Спасибі американцям, що трішки допомогли тоді, в 1973-му, хоча їх громадяни, що потрапили під гарячу руку, теж загинули в Чилі...
Чилі прощається з Піночетом...
Чилі прощається з Піночетом...
Піночет врятував країну, як рятує хворого хірург: кров, крики, конвульсії, прокляття, а наркозу немає. Громадянська війна - це операція без наркозу. Або умілі і жорстокі руки хірурга, або морг. Ніхто з нас, правих лібералів, не зміг би узяти на себе те, що узяв на свою відповідальність і совість Піночет, Маннергейм, Франко. Ми б не перенесли: тортури, стадіони, розстріли, загибель Федеріко Гарсіа Лорки, незаперечного генія. Більш того, я б не вижила ні за Франка, ні за Піночета. Спроба захищати права людини під час громадянської війни і говорити “під руку” озвірілим військовим завжди кінчається смертю правозахисника. Адже в 70-х буцнули не тільки комуністів, але і свободу преси та слова. І немало християнських демократів і журналістів. Але ми знаємо альтернативу, ми народжені в СРСР. Нас хотів врятувати Корнілов, але лівий неврастенік Керенський віддав перевагу союзу з більшовиками. Ви знаєте, що було далі. Читайте “Архіпелаг ГУЛАГ”.

Маннергейм поховав в братській могилі двадцять тисяч робочих і лівих активістів, але врятував Фінляндію. Франко не врятував Лорку, пролив немало крові, але не пустив за Піренєї ні Гітлера, ні Сталіна, і рятував євреїв, і приймав біженців із Віші. Пам'ятник Маннергейму стоїть у Хельсінкі, могилу Франка під гігантським хрестом у Долині Полеглих ніхто не сміє поганити.

Пройде час, пройде покоління, і Піночету теж поставлять пам'ятник. А його сподвижникові, нащадкові славного отамана Краснова, Мігелю Краснову, дали 10 років тільки за те, що він бився у сімдесятих із кубинськими герільєрос, що проникли до Чилі. Він зараз сидить у в'язниці. Хоробра російська людина, чий народ був виданий англійцями Сталіну, по-звірячому знищений, і ніякий “Конгрес російських общин”, ніякі ЛДПР навіть не думають його захищати, тому що наші нацисти за сумісництвом ще і совки, в душі залишилися червоними і захищають тільки своїх.

У вогні броду немає, і ніхто ще не вигравав громадянську війну без жорстокості і крові. І коли я бачу “Іншу Росію”, Громадянський конгрес і об'єднаний громадянський фронт, що заграють з лимонівцями, АКМ-івцями й іншими “червоно-коричневими елементами”, у мене виникає питання, чи розуміють вони, що викликають дух Піночета (добре, якщо не Сталіна)? Як багато у нас охочих зіграти роль Альєнде і Керенського. Якщо хто-небудь із чилійських лівих прочитає мою статтю, хай покладе пару квіточок на могилу Альєнде з карткою “Від переконаного супротивника”. А якщо її прочитає чилійський правий, хай покладе на могилу Піночета букет, а на картці напише “Від прихильника і потенційної жертви”.

Піночет був для Чилі історичною необхідністю. Це треба вміти визнати. Хрест над Долиною Полеглих - це знак туги і знак примирення. Такий меморіальний комплекс побудують і в Чилі.

Покладіть на Час вінки,
У цьому вічному вогні ми згоріли.
З жасмину, з білого бузку
На вогонь покладіть вінки.


(Андрій Вознесенський)


Переклад українською – Валерій Колосюк

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Громадянська позиція»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Тільки люди розумом убогі, особливо недоумки та ідіоти, позбавлені національних прикмет”
Арсен Річі

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.