X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

14 грудня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


У Києві відкрилася перша посмертна виставка Подерв’янського-старшого

Образотворче мистецтво 47699 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 21.12.2006 | Всі публікації | Версія для друку

У Києві відкрилася  перша посмертна виставка Подерв’янського-старшого
Сергій Подерв’янський малював оголених жінок. А синові Лесю він ставив “трійки”.

”Натурщиці віддано йому служили, — розповідає про чоловіка вдова художника Сергія Подерв’янського Людмила Міляєва, 81 рік.

— Міністр культури Ростислав Бабійчук сердився: ”Щоб цих жіночих портретів Подерв’янського не було”.

У невеличкій галереї ”Арт-Фокстрот” у Києві відкрилася перша посмертна виставка художника. В експозиції 35 робіт, 11 з яких — ”Оголені”. На відкриття прийшло 30 гостей.

— Сергій не любив виставлятися і продаватися, — зізнається Людмила Семенівна. — Якось прийшов до нього покупець. Сергій відмовив йому, бо в нього було неприбрано. Він був педант, майстерню тримав в ідеальному порядку.

Син художника — поет і художник Лесь Подерв’янський, 54 роки, — запізнюється. Приходить зі своєю третьою дружиною, 33-річною Марією. Вітається з матір’ю, знімає куртку й прямує до столика з вином.

— Кілька років тому Сергія вдарило дверима на вході до станції метро Політехнічний інститут, — продовжує пані Людмила. — Упав і зламав кульшовий суглоб. Зробили операцію. За рік стало гірше. Довелося робити другу, а серце мав слабке — 10 років тому він переніс інфаркт. От воно й не витримало. У реанімації малював — хворих, які лежали поруч, медсестер. Останні малюнки — дерева, які бачив з вікна квартири.

Розповідає, що разом вони прожили 54 роки. А познайомилися у друзів.
На посмертну виставку батька Лесь Подерв’янський прийшов із дружиною Марією (фото: Володимир Пономаренко)
На посмертну виставку батька Лесь Подерв’янський прийшов із дружиною Марією (фото: Володимир Пономаренко)
— За два тижні одружилися, — згадує. — Йому було 36 років, мені — 27. Він був красень. Учився в Пітері, до Києва приїхав на канікули. У Пітері я побачила, що в побуті йому дружина не потрібна. Бо хоч і був бідним студентом, мав прачку, швачку. Я поїхала на Кавказ лікуватися, мала проблеми зі щитовидкою. Коли повернулася, від Сергія прийшов церемонний лист з проханням руки і серця. Наступного дня вислав гроші на квиток до Пітера.

Лесь бере келих червоного вина.

— Батько малював отак — витягнутою рукою, — перекладає келих в ліву руку й витягує праву. — Чітко, точно та впевнено. Пензлем володів, як майстри кендо мечем.

Навпроти столика висить портрет чоловіка в картузі.

— Це сторож Іван у Києво-Печерській лаврі, — пояснює вдова. — Любив випити. Коли побачив свій портрет, спитав Сергія: ”Чого це ви мене такою мазепою зробили?”.

— Я його пам’ятаю, — втручається Лесь, — батько бухав з ним.

— Ні, то Михайло Дерегус з ним випивав. Ішла якось до Сергія в майстерню, назустріч — п’яний Дерегус (народний художник України, покійний. — ”ГПУ”). Каже: ”Оце трохи випив з Ванею”. Потім додає: ”Сеніним”. Сенін був поважною людиною — зампредсовміну.

— Я із сином Сеніна вчився в школі, — згадує Лесь. — Великий хуліган був. Мав таку здібність — пускав кільце диму від цигарки так, що йшло рівнесенько через усю уборну. А ще міг музикально ригнути — видавав любу мелодію Баха.
Дружина Сергія Подерв’янського Людмила Міляєва позувала чоловікові-художнику на відпочинку. Вдома не мала часу
Дружина Сергія Подерв’янського Людмила Міляєва позувала чоловікові-художнику на відпочинку. Вдома не мала часу
— Ну, я цього не знаю, — скромно усміхається мати. — Сергій любив випити, але не п’янів.

Розповідає, що, коли Лесь учився в художній академії, його батько очолював там кафедру:

— Завжди ставив Лесику за малюнок ”трійку”. Дитина через це ніколи не отримувала стипендії. На п’ятому курсі один з викладачів заявив: ”Родичів просимо вийти”. Сергій вийшов, і Лесик уперше отримав ”п’ятірку”.

Син бачив себе біологом, вивчав комах. А в 9 класі почав запоєм малювати. Вступив до художньої академії з другого разу. Було мало натурщиків, то замість атлета Лесеві впіймали десь двірника. Він був з великою головою, животом і кривими ногами. Лесик отримав за малюнок ”двійку”.

Жінка сідає на стілець. Каже, що втомилася.

— Влада не дуже шанувала мого чоловіка, — продовжує.— Він був безпартійний, із корінних киян. ”Народного художника” отримав уже в часи незалежності. Та й ”заслуженого” дали пізно. У нас були ”жигулі”, на яких ми об’їздили всю Україну. Трохи подорожували за кордоном. Разом нас пускали лише в соцкраїни. До Югославії чомусь не пустили. 10 років ми жили в моїх батьків. Сергієву маму перед війною заарештували, відібрали квартиру.

Згадує, як у воєнні роки чоловіка врятував альбом.

— У розбомбленій школі він знайшов аркуші паперу, зшив їх. Весь час носив цей альбом за плечима у речмішку. Поряд розірвався снаряд, осколки прошили три його альбоми наскрізь. Тому рану отримав несмертельну. Ці альбоми збереглися.

Між пейзажами висить портрет жінки в червоному піджаку. Це — пані Людмила. Підписано: ”1964”.

— Удома я була зайнята, тому малював мене на відпочинку. А це, — показує на портрет засмаглої жінки в капелюсі, — одна з дружин скульптора Валентина Зноби.

Подерв`янський Сергій Павлович

Народився 15 липня 1916 року в м. Києві.

Живописець, графік. Заслужений діяч мистецтв України, народний художник України. Ветеран Великої Вітчизняної війни.

У 1952 році закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектури ім. І.Ю.Рєпіна (вчителі з фаху К.Рудаков, В.Конашевич, М.Авілов).

Працював у різних видах, жанрах і техніках живопису і графіки. Значну частину творчого доробку посідають портрети.

Твори: станкові картини - "Покинута" (1961), "За живою стіною" (1965), "Добровільно. /Язик/" (1977); низка портретів діячів культури і мистецтва, робітників та ін.; серія пейзажів "Шляхами Польщі" (1970-1972); ілюстрації до творів Е.Войнич "Овод" (1967), Р.Джованьйолі "Спартак" (1966), О.Герцена "Кто виноват" (1958), В.Короленка "Діти підземелля" (1964).

У Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури викладав на кафедрі рисунка з 1952 року, у 1971-1977рр. був завідувачем цієї кафедри, з 1982 - професор.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Образотворче мистецтво»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

У сучасних умовах будь-яка нація, що не бажає «самознищення» чи рабського становища у світовому співтоваристві, повинна на перше місце висувати завдання інтелектуальної безпеки”
Юрій Канигін

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.