Аратта - На головну

18 жовтня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Українські дерев`яні церкви були збудовані у символічній формі кораблів та звернуті зі Сходу на Захід. Історично, українські церкви були побудовані з центральним нефом та двома боковими проходами. Це розділення споруди на три частини відповідає трьом догмам, або Божої Священної триєдності: духу, душі, та тілу людини. Багаточислені куполи та шпилі позначають щогли кораблю, а хрести на кожному вістрі розмежовують де бути вітрилам.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Від ностратичної до індоєвропейських мов

Мова 24688 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 26.01.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Батьківщина частини носіїв ностратичної мови і носіїв мов сино-кавказької макрородини була на східніх відлогах Тибету.

А розселення носіїв цих мов почалося не пізніше XV тисячоліття до н. е. Археологія засвідчує наявність пізніших археологічних культур у П-подібній видузі середньої течії Хуанхе.

Початок приручення й розведення дрібної рогатої худоби, овець і кіз, примусив компактні племена подрібнюватися й розселятися на різні боки, шукаючи пасовиська для ростучих отар.

Нові види господарства змушували придумувати назви новим предметам і діям, передовсім, назвам одомашнених тварин, що поповнювало словник ностратичної людини. До того ж ці назви вже відрізнялися від назв, які було придумано для тих же об’єктів іншими племенами – родичами, які мали ту ж базисну лексику. Мабуть, тому ностратичний Словник В. М. Ілліч-Світича майже не містить скотарської лексики. Словник містить дві праформи, які, можливо, стосуються приручення тварин. Це kOr’I – ‘ягня, вівця’ і pokwe – ‘худоба’. Причому друга праформа має подібність до східнокавказької форми, що означає ‘худоба, скотина’.

Факт відмінності лексики скотарства навіть в окремих індоєвропейських мовах свідчить, що праіндоевропейці вельми рано відокремилися одні від одних. Наприклад, слово “баран” в латині – vervex, aries, в італійській – montone, в румунській – berbec, в німецькій – Hammel, в англійській – ram, в слов’янських (польській, російській, українській, чеській) – baran, beran, у сербо-хорватській – ovan, у литовській – avins, tekis, у перській – gusfand, juc, в осетинській – fis. Тільки слова “пасовисько”, “пасти”, “пастух” схожі в усіх індоєвропейських мовах.

Поява ностратиків у Великому Степу, тобто вихід із Центральної Азії, відбувся дуже рано. Розселяючись на захід, вони частинами перейшли через Волгу приблизно в IX-VIII тисячоліттях до н.е.

Племена культури Трипілля-Кукутені запозичили у носіїв східнокавказьких мов одну з назв зернових. Це назва ячменю – bar, яка, на нашу думку, потрапила тільки до деяких слов’янських мов, передовсім, до украінської:
слово ‘барило’, ‘борошно’ і стара назва пива – ‘бро’. Слово ‘барило’ можна пояснити як місце зберігання ячменю – бара, ‘борошно’ – на нашу думку, означало порушений ячмінь. У мові шумерів теж було слово bar –‘зерно’.

В українській мові найліпше збереглася лексика, близька до ностратичної. А трипільці почали розселятися після того, як тут, у центрі культури Трипілля-Кукутені, почався демографічний вибух. Головні напрямки розселення трипільців були північно-східній і південно-західній. Останній обходив Карпати з півдня низинними місцями сучасної Румунії. Це пересування на захід було повільним розселенням хліборобів, які тоді вже застосовували плуг (рало) і волів як тяглову силу. Так було заселено землі, людність яких значно пізніше стала сербами, хорватами, словенцями.

Ті, що пішли на північ від Сербії, як чехи, стали носіями лужицьких, полабських, кашубських та інших західно-слов’янських мов. Пізніше вони заселили Польщу, де вже були прибульці з Трипілля. Такая модель появи слов’ян із заходу збігається з моделлю, яку пропонують археологи.

Наприкінці III тисячоліття трипільська культура реґресує. Певно, були причини. Видається, цьому сприяло запровадження технологічнішого матеріялу для знарядь праці та зброї – бронзи, яка надходила зі сходу, точніше з Кавказу. Є. Н. Черних стверджує, що 86% усіх виробів із бронзи, знайдених на території України, виготовлено з кавказької сировини, яка характеризується наявністю мишака.

Підтримуючи думку В. М. Даниленка (“Апенніни було заселено з території культур північних Балкан”), ми стверджуємо, що перші рільники-хлібороби на Апеннінах були саме трипільці.

Нами виявлено невідому досі подібність рільничої лексики трипільців і лексики вирощування хліба в італічних мовах. Цікаво, що порівнювана італійська лексика найближча саме до української, позаяк деякі терміни найчастіше наявні тільки в українській та італійській лексиці.

Для прикладу, ‘барило’ (тільки в українській, польській, італійській та англійській мовах), ‘борошно’ (в українській, болгарській, сербсько-хорватській, ця основа споріднена з італійським і латинським farina). ‘Сапа’ (в українській, румунській та італійській), ‘пересівати’ (в українській у формі точити, а в італійській у формі stacciare), ‘цибуля’ (в українській, польській і чеській). І ще декілька слів: ‘овес’, ‘ріпа’, ‘каша’, ‘орати’, ‘місити’, ‘терти’, ‘сьорбати’ та інші слова є в слов’янських та італічних мовах.

У таблиці наведено ще й німецьку лексику, яка не має нічого спільного зі слов’янською (окрім слів ‘зерно’, ‘олія’, ‘молоти’, ‘сім’я’, ‘ріпа’ (можливо, останні два слова – ностратичні).

Отже може видатися несподіваним, але перші рільники Апенінського півострова (не кажучи про країни, що згодом стали Чехією, Сербією, Словенією, Хорватією та ін.) спілкувалися мовою, лексика якої найближча до лексики саме української мови.

Українська

Італійська  

Латина

Грецька

Німецька

Литовська

Російська

барило

barile

dolium

πιθος

Faβ

statináite

боченок

борошно

farina

farīna

σιτοσ

Mehl

miltai

мука

жати

segare

seco

 

ernten

piáuti

жать

жито

segala

secale

σιτοσ

Roggen

rugỹs

рожь

зерно

grano

granum

καρπος

Korn

 

зерно

каша

сascia

puls

ζωμος

Grűtze

kõše

каша

місити

mestare

miscere

μιγνυμι

kneten

mẽsti

месить

молоти

pestare

maleus

μιλλω

mahlen

málti

молоть

молотити

trebiare

terere

αλοαν

dreschen

kùlti

молотить

овес

avena

avēna

βρομος

Hafer

aviža

овёс

орати

arare

arare

αρατρον

pflugen

árti

пахать

пшениця  

frumento

triticum

σιτος, συρος

Weizen

kviečiai

пшеница

сапа

zappa

ligo

σατιρι

 

kople

мотыга

терти

tritare

tritus

τριβειν

reiben

trinti

тереть

хліб

pane

panis

πυρος

Brot

duona

хлеб

цибуля

cipolla

caepa

τοξον

Zwiebel

svogunas

лук



Окрім того, наведемо мовні факти, які арґументують появу трипільських племен в Італії:

Українська

Латина

Італійська

Німецька

Чеська

Польська

барвінок

pervinca

pervinca

Barwinkel

barvinek

barwinek

булава

clava

clava

Beule

bulava

bulawa

бро (пиво)

cerevisia

zytum, birra

Bier

pivo

piwo

голуб          

columba

colombo

Taube

holub

golab

каша

puls

cascia

Grütze

kase

kasza

комин

caminus

camino

Rauchfang

komin

kominek

комора 

cella, canaba

deposito

Lager

komora

komora

льон 

linum

lino

Flachs

len

len

мур

murus

muro

Mauer

stena

mur

олія

oleum

olio

Ol

olej

oliwa

оцет

acetum

aceto

Essig

ocet

ocet

пасти

pascere 

pasturare

weiden

past

pasc

пiка, спис

lancea, hasta

pica

Lanze, Speer

kopi

kopia

піна, шум

spuma

schiuma

Schaum

pena

piana

решта

reliquus

resto

Rest

zbytek

reszta

рiпа

rapum

rapa

Rube

repa

ržepa

свинина

suilla

carne suina

Schweine-fleisch

veprove maso

wieprowina

сироватка

serum

siero

Molke

syrovatka

serwatka

скриня

scrinium

scrigno

Truhe

truhla

skrzynia

стригти

tagliare

striga *

scheren

strihat

strzyc

сьорбати

sorbeo

sorbire

loffeln

chlemtat

siorbac

тато

tata

tata

Papa, Vati

tatinek

tata

теплий

tepide

tiepido

warm

teply

cieply

тремтіти

tremo

tremare

schutteln

trast se

trazasc

картоплина

tubero

bulbo

Bolle

hliza

bulba

чуб

ciuffo

ciuffo

schopf  **

cuprina

czub

черга, череда

series

schiera

Reihe, Zug

řada

szereg

шкіра

scortum

pelle

Fell, Haut

kuže

skóra

юрба, юрма

turba, turma

turba, turma

Menge

zastup

tlum



* покос, ** середньо-верхньо-німецька форма.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Мова»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Нація або спільнота людей, що не використовуватиме свій інтелект, уважається за тварин, котрі не мають інтелекту взагалі. Таких людей можна використовувати як робочу худобу або матеріал залежно від вибору чи уподобань”
Таємна доктрина так званої «Більдерберзької групи»

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.