Аратта - На головну

18 січня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


У взаєминах Києва та Москви назріває напруга

Українці 16504 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 8.01.2007 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Володимир Сенишин пішов від нас... Фото зроблене за 5 годин до трагедії на території Тульського Кремля.
Володимир Сенишин пішов від нас... Фото зроблене за 5 годин до трагедії на території Тульського Кремля.
У взаєминах Києва та Москви назріває напруга: після жорстокого вбивства третього поспіль лідера української громадської організації Володимира Сенишина, активісти українських громад надіслали Звернення до президентів Росії й України.

У взаєминах Києва та Москви назріває напруга: в РФ вбито третього поспіль лідера української громадської організації. Так, 2002 року в м.Тейково Івановської області позбавили життя Володимира Побурінного, 2004 - забито до смерті лідера далекосхідної громади українців Анатолія Криля, 24 грудня 2006 посеред білого дня зарізали голову Тульської української громадської організації "Батьківська стріха", члена Ради Об'єднання українців РФ Володимира Сенишина.

Володимир Сенишин народився в місті Воркуті в родині українців, яку репресував сталінський режим. Дитинство і юнацькі роки провів у Республіці Комі, де закінчив музичне училище. З 1995 року жив у Тулі, де очолив українську громаду. Паралельно займався промисловим і будівельним проектуванням.

2004 року за його ініціятиви створено українську організацію в Тулі - "Батьківська стріха". Восени Cенишин - офіційний спостерігач від Світового Конґресу Українців на президентських виборах в Україні (у складі групи спостерігачів від Об'єднання українців Росії).

Брав участь у створенні та діяльності Тульського клубу вболівальників українського футболу, української недільної школи. Його діяльність була яскравою і привабливою, що не подобалося шовіністам. За даними української громади Мурманська, покійний брав участь у популяризації героїчних сторінок української армії, зокрема УПА, розповідає сайт UGRAЇNA.org.

Про останній день життя і демонстративне убивство чоловіка розповідала дружина Наталя Ковальова:

"У неділю 24 грудня приблизно в 19 годин мій чоловік Володимир Іванович Сенишин вийшов з під'їзду нашого будинку №170 по вулиці Марата, щоб завести і прогріти машину. Перед цим Володя велів мені і члену організації «За права людини» Сергію Дмитровичу Смердову, що знаходився в нас у гостях, через п'ять вийти до машини, сказавши, що посигналить нам знизу.

Останнім часом, після нападу на мене в під'їзді цього ж будинку 19 липня поточного року, Володя постійно оберігав мене. Він сам завжди виходив з будинку першим, і обов'язково просив кого-небудь супроводжувати мене.

Так і не почувши від нього обіцяного звукового сигналу з нашого «уазика», ми зібралися і вийшли із Сергієм на вулицю. Він йшов переді мною і першим побачив Володимира, що лежав на землі прямо біля дороги. Володя лежав, скорчившись, на лівому боці і дихав з голосними хрипами. Портфель з документами був при ньому.

Я підбігла до Володі, і, не вірячи своїм очам, обережно взяла його під голову, що була на льоду в калюжі крові. Згадала слова Володі, який розповідав про те, як рятував мене – він тримав мою голову і, дивлячись на моє розірване обличчя, кричав: «Дихай ротом, Наташа! Дихай ротом!». И я теж стала кричати йому: «Дихай, Вовка! Дихай!..»

При цьому помітила на нашій вулиці Марата кілька людей, в основному жінок, що кричали нам: мовляв, вони вже викликали «Швидку» і міліцію. Сергій початків розпитувати їх про тільки що побачене. Почув від очевидців: двоє спортивного виду молодих людей у темному одязі вибігли за Володею з-під арки нашого будинку № 170 з якимись бітами в руках. Володя вискочив з арки на дорогу, він кричав і намагався вибігти на світло, до людей. Було слизько, схоже, він посковзнувся на льоді. Переслідувачі наздогнали його, звалили з ніг і стали бити. Це відбувалося на очах багатьох людей, які виходили з трамвая і з прохідної Тульського патронного заводу імені Сергія Кірова (вул. Марата, 139), що знаходиться саме напроти нашого будинку. Ці двоє нанеся удари «бітами” по голові Володі і швидко утекли…

Пройшло всего 5 хвилин, як Володя вийшов з будинку. Машина була відкрита, ключі від неї я знайшла в складках його одягу, коли його роздягали в лікарні перед реанімацією. Чому він, відкривши машину, повернувся до будинку?

«Швидка» приїхала хвилин через 10-15, до лікарні добралися за такий же час - і відразу ж в реанімацію. Ще у салоні «Швидкої» намагалися на ходу поставити йому крапельницю, але безуспішно. Вибої на вулицях, “пробки” на дорозі і т.д. У лікарні на «каталці» Володю роздягнули. Його шкіряна куртка була повна крові, він ще дихав. Обличчя усі спухнуло, я не могла зрозуміти, де рани, що з ним зробили.

Зараз усе відомо. Основна причина смерті – перелом склепінної кісти черепа, колоті рани в праву скроню, наскрізь проткнуте обличчя в області щік - ушкоджена основа язика, різана рана в області шиї, сильно ушкоджене праве плече – колоті рани, усе розірвано.

Сколотий він був не ножем, чимось більш могутнім і не плоским. Удари в плече були нанесені першими, а все інше – коли він уже був на землі, на лівому боці, тому що всі удари – по правій частині голови і шиї. І весь цей жах убивства людини відбувся в Тулі на світлій частині вулиці, на очах у багатьох людей.

Писати далі пока не можу – нема сил…

P.S. Про те, як розслідувалася кримінальна справа, збуджена по факту замаху на моє життя 19 липня 2006 року, і як полковник міліції, начальник Пролетарського УВС міста Тули, що прибув до нас додому вечором після звістки про смерть Володі, став кричати на мене - чому, мовляв, ми не зверталися до них і не говорили про погрози – розповім пізніше. Додам тільки, що я так і не бачила ні єдиного документа про «мою» кримінальну справі. Загалом, у Тулі атмосфера повного безправ'я - і в правоохоронних органах, і в лікарні. Поки незмога писати про це...

Є тільки Володіна могила в Тулі на новому цвинтарі №3, ділянка 36."
СЕНИШИН Володимир Іванович, 24.12.2006, м. Тула
СЕНИШИН Володимир Іванович, 24.12.2006, м. Тула
Представники української громади Башкортостану вже узагальнили розправи з представниками національної громади і направили відповідні звернення до Президента РФ В.В. Путіна; до Президента України В.А. Ющенка; до члена Ради Федерації Федеральних Зборів РФ В.М. Думи.

Звернення стосуються останніх подій в Москві і Російській Федерації (пікетування Бібліотеки в Москві, низка вбивств активистів українського руху). Ці звернення надіслано офіційно поштою.

У зверненні до Президента України В.А. Ющенка, зокрема, йде мова:
КРИЛЬ Анатолій Улянович, 01.04.2004, м. Владивосток
КРИЛЬ Анатолій Улянович, 01.04.2004, м. Владивосток
"По країні пройшла серія вбивств активістів українського руху в Росії: 24 грудня 2006 року було вбито Володимира Сенишина, голову громадської регіональної української організації Тульської області "Батьківська стріха"; у липні цього ж року було звіряче побито й покалічено його дружину, заступника голови громадської регіональної української організації Тульської області "Батьківська стріха" Наталію Ковальову; у квітні 2004 року було забито до смерті керівника музично-літературного центру "Горлиця" й голову першої на Далекому Сході парафії Української православної церкви Київського патріархату Анатолія Криля у місті Владивосток; 19 листопада 2002 року у місті Тейково Іванівської області вбито заступника голови регіональної організації української культури "Мрія" Володимира Побурінного. Досі ще жоден злочин не розкрито.
ПОБУРІННИЙ Володимир Євгенович, 19.11.2002, м. Тейково
ПОБУРІННИЙ Володимир Євгенович, 19.11.2002, м. Тейково
Усі ці факти свідчать лише про одне, що низка розправ над людьми за національною приналежністю, розпочата в Росії, серед яких значаться вірмени, грузини, азербайджанці, цигани, вихідці з Африки, Азії, тепер поповнилася українцями. Нас убивають тільки за те, що ми є українці, за нашу любов до рідного народу, рідної мови, до святої України.

Просимо Вас поставити перед Російською стороною питання про недопустимість подібних дій, та захистити честь і гідність українців, котрі проживають на теренах Російської Федерації, виступити гарантом нашого здоров'я і життя."


Активісти українських громад у РФ впевнені: влада свідомо тероризує їх кількамільйонну громаду, превентивно залякуючи простих громадян українського походження.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Українці»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Людина – це духовна істота. Саме тепер на часі звернення до традицій і духовності рідного народу. Чесність, щирість, мудрість – ось що вимагається від нових людей України. Потрібна Нова Січ – Духовна Січ! ”
О.Бердник, український філософ і письменник, засновник Української Духовної Республіки

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.