Аратта - На головну

24 березня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Історик Олександр Анісімов: “З Хрещатика зникає життя...”

Людина і влада 19310 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 17.01.2007 | Всі публікації | Версія для друку

З Хрещатика зникає життя...
З Хрещатика зникає життя...
Київська влада планує провести масштабну реконструкцію Хрещатика.

Зміни торкнуться у першу чергу славнозвісних київських каштанів. Їх збираються викорчувати, а на їхньому місці посадити нові. Але вже не білі, а червоні, бо вони нібито, як кажуть чиновники, краще пристосовані до київського клімату.

Такою ініціативою стурбовані київські старожили, яких бентежить радикальні зміни у центральній частині міста. Тим більше, якщо йдеться про його символи. Білі київські каштани оспівані у піснях і є однією з візитівок міста.

Однак каштани то не єдине, за що критикують владу. За останні кілька років із центру міста, і зокрема із Хрещатика, зникли улюблені усіма магазини: Центральний гастроном, «Тканини», «Мистецтво» і тд.

Про те, як і чому міняється обличчя Києва та на що у майбутньому може перетворитися його головна вулиця Марта Шокало розмовляла з істориком, автором численних книг про Київ Олександром Анісімовим.
1842 році на Бібіковському бульварі (нині - бульвар Тараса Шевченка) було вперше висаджено молоді деревця каштана, завезенного з далеких Балкан. Та після довгого шляху саджанці прив’яли, отож їх викопали та повикидали на задвірки, замінивши молодими тополями. Частину прив’ялих саджанців університетські вчені перенесли до Ботанічного саду, решту порозбирали кияни та порозвозили аж до найдальших околиць міста. І незвичайне деревце прижилося...
1842 році на Бібіковському бульварі (нині - бульвар Тараса Шевченка) було вперше висаджено молоді деревця каштана, завезенного з далеких Балкан. Та після довгого шляху саджанці прив’яли, отож їх викопали та повикидали на задвірки, замінивши молодими тополями. Частину прив’ялих саджанців університетські вчені перенесли до Ботанічного саду, решту порозбирали кияни та порозвозили аж до найдальших околиць міста. І незвичайне деревце прижилося...
- Коли і хто посадив у Києві каштани? І як Ви особисто ставитеся до ідеї їх зрубати і посадити нові?

- Каштани з’явилися після повоєнної реконструкції Хрещатика. Десь у 1952 році кияни вийшли на Хрещатик і висадили там 300 дерев. Тобто, це вже пам’ятка історії.

На цій алеї від Бесарабки до Майдану Незалежності, наскільки мені відомо, з того часу загинуло десь 30 дерев, і близько 30 дерев хворіють. Але спилювати всі дерева – це злочин проти історії і проти Хрещатика. А злочинів проти Хрещатика вже дуже багато.

- Справді за останні кілька років Хрещатик дуже змінився. Зникло дуже багато улюблених киянами магазинів. Буквально нещодавно закрили відомий магазин “Фарфор-Фаянс”, магазин “Взуття”. Із старих залишився хіба що ЦУМ та магазин “Знання”. Чому з Хрещатика зникає історія?
Хрещатик. Фото. М.Козловського
поч. 1950-х рр.
Хрещатик. Фото. М.Козловського поч. 1950-х рр.
- По війні та, власне, і по революції була така традиція: коли Хрещатик формувався як центральна вулиця, то він формувався за рахунок того, яким був попит киян та гостей міста на той момент.

Попит до революції був такий – збудували перший київський театр на сучасній Європейській площі. Потім там з’явився готель. Взагалі на Хрещатику до початку німецької окупації було 19 готелів.

По війні була загальна криза – і продовольча, і промислова. Хрещатик, як і Невський проспект у тодішньому Ленінграді, формували не тільки своє архітектурне обличчя, але й формували мережу магазинів, які були б доступні для людей, і в яких би люди могли купити щось необхідне для себе.

Тому на Херщатику, за вказівкою, до речі, Хрущова, було відкрито такі принципово важливі для киян магазини, а саме: “Капелюхи”, бо тоді на них була мода і необхідність, магазин “Тканини”, магазин косметики, власне, “Центральний універмаг”, який ще до війни проектувався і був збудований, але війна йому завадила працювати нормально. На Хрещатику була мережа кінотеатрів, звичайно, книжкові магазини, тому що попит на книги був дуже великий.
Київрада на Хрещатику

- Виходячи із нинішній реалій, що, на вашу думку, мало би бути на Хрещатику?
Хрещатик. 1960-х рр.
Хрещатик. 1960-х рр.
- З Хрещатика зникає життя. Це хвороба будь-якого мегаполісу. Там з’являються офіси, там можуть жити тільки дуже заможні люди. Хрещатик перетворюється у такий собі торгівельно-офісний центр, який нікому, окрім тих, хто там торгує і займає офіси, не потрібен. Найближчі двадцять років, я думаю, Хрещатик втратить будь-який нормальний сенс. Це буде місто в місті для певної кількості людей.

- Зараз багато говорять про спотворення старої частини Києва новобудовами. Але чи не є це природнім процесом. Адже Київ завжди мінявся. Можливо, колись все, що набудували зараз, теж сприйматиметься як історичні пам’ятки?

- Київ переживав подібну велику будівельну та архітектурну лихоманку на рубежі 19-20 століття. 1895 по 1914 роки замість одно- двоповерхових обійсть виросли будинки в п’ять, шість, навіть сім поверхів. І це дратувало киян. Вони казали, що зникає київська старовина, і натомість виникають такі потворні ящики. Але з плином часу ми дивимося на ці будинки старої забудови і вважаємо їх архітектурними пам’ятками. Ми не уявляємо Києва без них. Але я хочу сказати, що все ж таки перетворення отого Києва, коли більші ніж 1200 споруд з’явилися менш як за два десятиліття, не псували Києва, були гармонійними. Більше того, деякі вулиці виникли на пустирях: сучасна вулиця Заньковецької, площа Івана Франка, вулиця архітектора Городецького, вулиця Ольгинська.

Інша справа, що коли інвестори не хочуть будувати на пустирях, які знаходяться за межами історичної частини Києва. Натомість вони з корінням виривають те, що там стояло раніше. Деякі з будинків в архітектурному плані красиві, але недоречні у тому чи іншому місці.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи нічого не замишляйте проти Росії, тому що на кожну вашу хитрість вона відповість своєю непередбачуваною дурістю ”
Отто фон Бісмарк

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.