Аратта - На головну

27 березня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


У стильовій суміші століть - особливий шарм Києва?

Архітектура 39654 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 5.02.2007 | Всі публікації | Версія для друку

Кияни не пробачили О.Омельченко спляндрованого Майдану Незалежності
Кияни не пробачили О.Омельченко спляндрованого Майдану Незалежності
Класичні пам'ятки мусять боронитися від спроб перебудувати їх.

У п’ятницю 2 лютого гостем Бі-Бі-Сі був архітектор Георгій Духовичний, - український архітектор, член ECOMOS - організації ЮНЕСКО із захисту архітектурних пам'яток, а також член Національного союзу архітекторів України (КОНСАУ).

Веде активну боротьбу із незаконною забудовою Києва та знищенням культурних пам’яток у місті.

- Пане Георгію, добрий вечір, дякуємо, що завітали до нашої студії… Напевно, не помилюсь, якщо скажу, що Київ Ви любите, бо як же його не любити?! Мабуть, навіть попри те, що, на думку багатьох, зараз обличчя старовинного і неповторного Києва паплюжиться і змінюється не завжди на краще, але це -як кохання у доброму шлюбі - наречену люблять не лише молодою і вродливою, але й тоді, коли вік починає малювати на обличчі павутиння зморшок, з’являється сиве волосся, та й фігура вже не така струнка. ...

- Так, місто рідне і єдине. Всім замовникам, всім колегам, які кажуть, що не завжди терба зберігати те, що маємо, я нагадую постійно про те, що, коли ми будемо знищувати це рідне, може, вже підстаркувате, може, не зовсім свіже, і заміняти це восковими фігурами, ми отримаємо парадоксальний ефект.

У наших квартирах будуть сидіти свіженькі родичі, з ідеальною зовнішністю, показниками 90-60-90, але це не буде справжня родина, це буде паноптикум. Для того, щоб зберегти місто, ми повинні зважати на те, що це місто багато років не мало потрібного догляду.
Золоті ворота
Золоті ворота
У радянські роки знищувалися пам’ятки, у довоєнні роки знищувалися не тільки об’єкти сакрального призначення, а й цілі квартали історичної забудови, будинку стилю «модерн», який було оголошено антикомуністичним, будинки епохи еклектики, які було об’явлено зразками несмаку, знищувалися квартали класичних аристократичних маєтків на Печерську та в інших місцях. Знищувалися сади і парки, все те, чим Київ жив. Ми повинні дякувати Богові, що Київ взагалі зберіг свій культурний ландшафт.

На початку 20 ст. нуворіші хотіли забудувати київські схили, але міська управа, що складалася лише з семи осіб, серед яких були тільки художники і архітектори, не дала їм цього зробити. Тоді в Києві панував закон і семеро осіб змогли врятувати київські схили. Сьогодні при наявності рад і товариств з охорони пам’яток, парламенту ми маємо те, що маємо і те, що відбувається на схилах.

Дописувач Олег з Києва: Останнім часом багато говорять про знищення архітектурних та історичних пам’яток у Києві. Хотів би вас запитати, коли почалося отаке масове нищення і скільки за цей час зникло історичних будов і місць, а скільки лишилося? Можливо, щоб багато не перераховувати, скажіть приблизно у відсотках. Дякую.

- Я хочу наголосити, що знищення почалося давно. Київ це не те місто, яке є власником архітектурних пам’яток. Його головне надбання – це історичне середовище і культурний ландшафт. Панораму Києва, схили Дніпра, Києво-Печерську Лавру – все це неможливо забути і те враження, яке справляє Київ – це унікально. Усе це не можна було б створити тільки руками людей.

- Створити неможливо, а знищити - руками людей - можна. Запитання Олега було якраз про те, скільки вже знищено і скільки оцих ансамблів ще можна врятувати?

- За останні 20 років було знищено цілі історичні ареали. Це трагедія, яку вже не можна компенсувати. Урочище Кожум’яки – одна з таких трагедій. Знищено такі вулиці як Вознесенський узвіз (вулиця Смирнова-Ласточкіна), вулиці Боричів Тік та Боричів узвіз. Знищено значною мірою забудову історичного Подолу… Уздовж річки Либідь майже все знищено…

- Перелік сумний і тривалий. А що лишилося?
Площа Богдана Хмельницького (Софіївський майдан)
Площа Богдана Хмельницького (Софіївський майдан)
- На жаль, найцінніше і найдавніше – знищене. Як я сказав, найдавніші забудови знаходилися у районі Подолу. Ми маємо зараз окремі ділянки, вулиця Андріївський узвіз, які дійсно зберігли первинний характер. Ділянка від вулиці Десятинної до Боричевого току…

- Але зараз є побоювання, що і цій вулиці загрожує перебудова, що і за неї візьмуться, архітектори, розбудовники…

- За Андріївський узвіз вже взялися, на жаль… Ще залишилися фрагменти забудови на вулиці Горького, на вулиці Саксаганського. На вулиці Ярославів вал…

- Отже, ще щось лишається, ще є за що боротися…

- Зараз триває боротьба двох концепцій. Одна концепція – це точка зору моя та моїх колег, ми вважаємо, що історичний Київ має самостійну цінність. Це історія в камені, яку не можна переписати і з нею до останнього часу можна було звірити історичні романи, підручники історії. А інша концепція – це, як би банально це не лунало, - що архітектура це застигла музика і що вона змінюється з часом. Ми зараз її переписуємо у більш мажорному плані. Це, так би мовити, свято – змінювати будівлі, їхні фасади. Зараз поруч з благородними спорудами доби класицизму з’являються такі речі… Кітчем їх назвати було би м’яко.

З двоповерхових споруд роблять переростки без стилю. Це навіть не можна назвати архітектурою. Усе це увінчується вже традиційними шпилями та банями і називається «новою українською архітектурою». На жаль, це не викликає жодного інтересу ні у професіоналів, ні у туристів, ні в істориків.

Ми тільки жахаємося, коли це бачимо, але нічого не робимо, щоб це змінити. Єдині, кого це все цікавить – це російські телевізійники, які знімають серіали у цих декораціях. Є небезпека, що ми взагалі втратимо історичний Київ і залишимося з цими будівлями, які взагалі не мають стилю.

Архітектор, так само, як і лікар, повинен дати клятву Гіппократа, і обіцяти не руйнувати і не нищити того, що було створено до нього.
Площа Сталіна, Ленінського комсомолу (Європейська)
Площа Сталіна, Ленінського комсомолу (Європейська)
Запитання від слухача. Євген з Харкова: – пане Духовичний,коли Україна буде мати Державний реєстр нерухомих пам'яток держави і коли всім комплексом проблем пам'яткоохороної сфери буде перейматися один державний орган?

- Реєстр було прийнято 2005 року, коли було прийнято останню редакцію Закону про охорону культурної спадщини. Але я вам наведу приклад. У Києві, як історичному місті, є служба, яка опікується пам’ятками. Воно не змінювалося вже 15 років. З першого дня заснування служби вона весь час збільшувалася, але реальної користі вона не принесла.

Запитання від слухача Ігор, який мешкає в Америці і в Україні: "Пане Георгію, якщо ми говоримо про повернення Києву його історичного обличчя, то близьким до якого століття воно повинно бути?"

- Київ - це місто, яке чарує усіх, хто сюди приїздить, якраз оцим "букетом" стилів та століть. Неможливо уніфікувати ті історичні враження, які можна отримати на кожній старовинні вулиці Києва, бо жодна вулиця не забудовувалася одноманітними будинками в одному стилі.

- Тобто, можливо, в цьому і шарм Києва - в цій суміші, в цій еклектиці стилів і століть?

- Це не еклектика, хоча в самому слові еклектика нічого поганого немає!

- А знаменитий Дім з Химерами - це еклектика?

- Я дуже люблю і поважаю нашого співвітчизника Вацлава Городецького, надзвичайно цікаву людину, справжнього плейбоя свого часу, який був унікальним прикладом киянина, що прожив своє життя так як хотів. Дім з химерами - це його портрет у камені, якщо можна так сказати. У Києві він починав з будівництва туалетів - не нехтував жодною роботою. Потім його фірма будувала все, що завгодно - від склепів на кладовищах до соборів. Але цей Будинок з химерами втілив усе, що було у нього в душі. Мало хто знає, що будував він його на парі, адже мало хто з київських архітекторів вважав за можливе збудувати такий будинок на цих чудових схилах у такі стислі терміни, як запропонував Городецький.

Він зробив блискучу бізнесову кар"єру, але також був професійним мисливцем, який їздив до африки і написав книгу, який мав величезну кількість трофеїів полювання, який наприкінці життя заробляв не стільки архітектурою, скільки призами за різні стрілецькі змагання - адже він міг влучити з мисливської рушниці у п"ятак. Це була фантастика!

- Дякуємо за такий чудовий історичний екскурс. У нас слухач на лінії.

Запитання від слухача. Володимир з Дніпропетровська: У нас теж таке варварство відбувається в історичному центрі, де руйнуються будинки кінця 19го-початку 20го століття, і натомість будують торгівельні центри.

- Запитання навздогін, яке ми отримали текстовим повідомленням: "Яка з перших забудов в Києві збереглася досі?"
Площа Льва Толстого
Площа Льва Толстого
- Найдавніші містобудівні комплекси Києва - то комплекси монастирів. Перший комплекс підземний - це Зверінецькі печери, в яких жили перши київські християни з часів Аскольдового хрещення Києва, яке було досить невдалим. Друге - то печерне місто Печерської Лаври і її наземні споруди. Ранній характер має і Видубецький монастир, який мав у своєму комплексі споруду, що вважалася одним з див світу. Це - стіна Мелонега, яка рятувала монастир від Дніпровських паводків.

На жаль, Київ був на перехресті доріг, і будь-які війни, які проходили по цій території, знищували геть усе. Стародавні будинки Подолу були знищені пожежею 1811 року, після чого Поділ здобув нинішню, регулярну забудову. Ознакою первинної забудови Подолу є ті будинки, які не вписуються у це регулярне планування. Десять-п"ятнадцять років тому таких будинків було багато, але сьогодні це здебільшого сакральні об"єкти теж.

Запитання від слухача: Як Ви ставитесь до планів реконструції Хрещатика, вулиці Богдана Хмельницького і всього цього історичного квадрату, який залишився?

- Цей квартал - між вулицею Богдана Хмельницького та бульваром Шевченка, який зберігся під час другої світової війни. Будь-яка реконструція не повинна торкатися фасадної лінії забудови, яка є пам"яткою останньої чверті та кінця 19го століття. Я про це знаю, було проведено три архітектурні конкурси, але не визначили, як треба поводитись з власниками будинків в центрі кварталу. Рішення про реконструкцію буде прийнято лише по тому, як буде вирішено цю проблему.

- А чи існують якісь обмеження на поверховість забудови в центрі Києва?

- У затвердженому генеральному плані розвитку Києва визначено максимальну поверховіть центральної історичної частини міста. Ми наполягали на тому, щоб це була не поверховість, а висотність. Так от забудови в історичному центрі ен можуть перевищувати 28 метрів, крім будівель, які є містобудівними акцентами.

Запитання від слухача Коли були побудовано перший міст через Дніпро, і скільки ще планується мостів?
Пасаж
Пасаж
- За літописами, перший наплавний міст існував ще у 7-8 віці. Зараз у Києві знаходяться у стані будування такі мости: Подольсько-Воскресенська лінія, інший міст - це дублер нинішнього мосту, що є подовженням Верхнього та Нижнього валу на Рибальський півострів, третій будується з набережної до Рибальського півострова, ще один будується коло Залізничного мосту. Отакі чотири мости зараз будуються.

Запитання від слухача: Чи є плани по відновленню Десятинної церкви у Києві?

- Це дуже складне питання. Архітектурна, історична і археологічна спільнота Києва вважає, що оскільки ми не знаємо, якою була та церква до монгольської пори, і оскільки містобудівна ситуація в цьому місці радикально змінилася, то говорити про відбудову зовсім не коректно, але говорити про будівництво нового храму в значному масштабі ми вважаємо неправильним. Ми вважаємо, що там може з"явитися якась невелика церква чи каплиця, але в процесі будівництва знищувати пам"ятку археології, фундаменти Десятинної церкви, просто неможливо.

Запитання від слухача: Чому б не винести ділове життя Києва за межі міста, як зробили в Едінбурзі? Таке собі ділове містечко, на зразок також Ла Дефанс у Парижі чи Вол Стріт в Нью Йорку?

- Ще 35 років тому було спроектовано такий собі суспільний центр на Лівобережжі, куди можна було перенести все адміністративне життя Києва. На жаль, ці плани не були реалізовані, і вже не можуть бути реалізовані, адже частина території була віддана під житлову забудову, а залишки ділянок зараз віддані під будівництво супер-хмарочосу, найвищої споруди в Києві, більше 100 метрів заввишки. Тому цей шанс ми мабуть вже втратили.

Запитання від слухача. Оля з Києва: "Бачила в Інтернеті ваш проект монументу Соборності на оглядовому майданчику у Маріїнському парку. У мене виникло таке питання, а навіщо його там взагалі будувати? Там і без тих колон гарно. Скільки можна вже цих пам"ятників наставляти. Вже набридло. А Ви Київ захищаєте, а за такий сумнівний проект готові взятися!"

- Я хочу сказати, що архітектура - це мистецтво можливого. Коли було оголошено конкурс на реалізацію ідеї пам"ятки соборності, ми зробили те, що вважали за можливе, на тій ділянці, яка була відведена під проектування. Я вважаю, що те, що зробили ми, не завадило би схилам, бо там є каскад підходів та підйомів, які вирішують проблеми, що Київ мав з часу започаткування - йдеться про комунікацію між середнім рівнем схилів до верхньої тераси.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Архітектура»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Минулі покоління лишили нам не так розв`язання проблем, як самі проблеми”
Сенека

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.