Аратта - На головну

27 вересня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Два протести, одна ознака надії

Інший погляд 14009 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 17.04.2007 | Всі публікації | Версія для друку

 Два протести, одна ознака надії
А тепер, мої уважні читачі, прийшов час для невеличкого іспиту. Дано: дві демонстрації, які представляють два політичних рухи, які проходили в двох сусідніх країнах. Питання: яку з них прихильники “демократизації” повинні вітати гучніше?

Приклад номер 1: демонстрація відбувалася в Москві в суботу. А саме, на Пушкінській площі, легендарному місці дисидентських виступів радянської епохи. 2-3 тис. осіб прийшли, щоб висловити свій протест Кремлю, і їх зустріла 9-тисячна армія озброєних кийками омоновців. Близько 200 осіб були заарештовані, у тому числі Гаррі Каспаров, екс-чемпіон світу з шахів, названий на сторінках російської газети "Правда" "політичним пішаком, який продав душу зрадникам, які задумують знищити Росію". Пізніше Каспарову поставили в провину "вигукування антиурядових гасел серед великої групи людей".

Приклад номер 2: ця демонстрація почалася в Києві декількома днями раніше і дотепер продовжується. Якщо бути точніше, вона проходить на Майдані, також відомому як площа Незалежності, легендарному місці "помаранчевої революції" 2004 року. Цього разу організаторами виступає "антипомаранчева", проросійська "Партія регіонів". Її мета - не допустити, щоб президент України Віктор Ющенко скликав нові вибори. На піку свого виступу на минулому тижні організатори збирали від 35 до 70 тисяч демонстрантів - у залежності від того, чиї підрахунки вам більше подобаються. ОМОН їх не атакував. Арештованих не було.

Отже, необхідно сказати, що оцінка достоїнств цих двох демонстрацій поєднується з певними, пов’язаними з їхньою природою, труднощами, особливо якщо, як це любимо робити ми, американці, ви намагаєтеся визначити, де тут погані хлопці, а де гарні. Адже, з одного боку, російські демонстранти, як вони самі говорять, дійсно виходять на вулиці для боротьби за свободу слова, преси та зібрання; вони справді протистоять зростаючому авторитаризму президента Володимира Путіна; вони справді висловлюють своє обурення практично повним знищенням опозиції за період його правління. Правда і те, що в їхніх лавах є і добре відомі люди, які володіють величезними зв’язками, і люди, які чудово володіють англійською мовою. І ще те, що в Росії вони користуються вкрай слабкою підтримкою, частково через те, що в російській пресі їх зображають, як це зробила газета "Вести", крихітною купкою незадоволених, очевидно, які отримують гроші з-за кордону, навмисно провокуючої бійки з мирною владою.

Київські демонстранти, навпаки, протестують проти прозахідного курсу країни, заперечують проти зближення України з НАТО та ЄС і в цілому хочуть повернення тих днів, коли їхня країна була "клієнтом" Росії. Більшість їхніх прихильників - провінційні жителі без будь-яких зв’язків і, швидше за все, не знають англійської мови. У їхніх лавах немає жодного чемпіона світу з шахів. Проте, вони користуються великою народною підтримкою: хоча може видатися, що їхня демонстрація далеко не така весела, як "помаранчева революція" - один з оглядачів описав демонстрантів як "колони мовчазних погано одягнених людей, переважно молодих чоловіків, які крокують під блакитними прапорами", - але їхній лідер Віктор Янукович є законно обраним прем’єр-міністром країни, і вони справді за нього проголосували на демократичних виборах.
Це непростий вибір. Я розумію, інтуїтивно хочеться вірити, що перед російською демократією відкриваються більш яскравіші перспективи. Російські опозиціонери відважні, їхня мета гідна захоплення, їхні лідери і методи добре відомі. На жаль, протести опозиції не є доказом демократизації, а скоріше свідчать про її відсутність. Правда в тому, що російська влада шляхом цензури, залякування і навіть убивств практично знищили в країні справжні політичні дебати. Реакція поліції на суботню демонстрацію в Москві жваво ілюструє, що навіть невеликі групи людей, які бажають виступити з якоюсь публічною заявою, відмінною від політики влади, повинні бути готові зіштовхнутися з насильством.

З іншого боку, Україна, яка часто зазнавала суворої критики за політичну неорганізованість і безпорадність, хоча і повільно, але трансформується в державу, де люди принаймні можуть вибирати з двох зрозумілих політичних варіантів у ході більш-менш відкритих дебатів. Рішення президента Ющенка про призначення повторних виборів, звичайно, досить неоднозначне. Однак його в даний момент розглядає Конституційний суд України, і всі сторони висловили готовність підкоритися рішенню суду. Заклик прем’єр-міністра Януковича до проведення акції протесту на площі являв собою політичний трюк. Однак цей трюк законний, ненасильницький, і в кожного є право вдатися до таких хитрощів.

Іншими словами, якщо говорити просто, використовуючи усім зрозумілу мову, то груба правда полягає в наступному: Україна, з усіма своїми численними недоліках, є вільною країною, у якій антидемократичні сили мають можливість виражати протест шляхом демонстрацій. Росія залишається авторитарною країною, у якій представників демократичних сил б’ють і поміщають під варту.

Особисто я бажаю Росії успіху, але в даний момент я гучно вітаю Україну.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Інший погляд»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Кількатисячолітня безперервна традиція густонаселеної Пра-України... дає сучасним українцям доказ непорушності володіння своєю землею упродовж тисячоліть. Треба визволитися від змови істориків”
Юрій Липа

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.