Аратта - На головну

25 березня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень - це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. На Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Любити Естонію - не любити Росію?

Національне питання 12665 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 8.05.2007 | Всі публікації | Версія для друку

Любити Естонію - не любити Росію?
В Естонії розташовано близько 450 поховань часів Другої світової. Одне із них, те, що в центрі столиці, вирішили перенести на військове кладовище. Там же, у Таллінні, тільки на околиці міста. Мовляв, надто багато сутичок було біля бронзової статуї визволителя, який для багатьох естонців був символом радянської окупації.

Для інших естонців, переважно російського походження, і громадян Росії, які мешкають там же, це стало приводом для проведення масових акцій і чомусь аж мародерства. Тоді постраждав центр столиці країни, після втручання поліції – й самі учасники заворушень. Один із них – громадянин Російської Федерації - загинув, хоча приписувати цю смерть жорстким діям поліції було б занадто – його було поранено чи то заточкою, чи ножем.

Наступними жертвами стали естонські дипломати у Москві, яких буквально взяли в облогу незадоволені політикою естонської влади. Постраждали навіть естонські шпроти (з ними – й інша продукція), яким оголосили бойкот у декотрих країнах СНД. Очевидці та аналітики зовсім по-різному тлумачать події й по-різному ставляться до потерпілих у естонсько-російському конфлікті й визначають, хто в ньому правий, а хто - ні.

Валерій Зайцев, журналіст, автор книги “Возвращенная история или Антиледокол”:

“ЗАСВОЄННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ЗАМІНЮЮТЬ ЗНИЩЕННЯМ ЦІННОСТЕЙ РАДЯНСЬКИХ”

Варто звернути увагу на те, що міська влада Таллінна була проти цієї акції. І цілком очевидно, що Естонія, як і всі прибалтійські країни, переживає та намагається позбутися певного комплексу. Для основної частини політичної еліти існує ілюзія, що так звану європейську ідентичність можна набути, якомога жорсткіше дистанціювавшись від старої ідентичності Естонської Радянської Соціалістичної республіки. Це величезна проблема так званих “європейсько-ментальних” колишніх республік Радянського Союзу, коли реальна робота із засвоєння європейських цінностей замінюється боротьбою проти цінностей радянських. Щодо позиції Польщі, яка підтримала естонську сторону... Я би не ризикнув підтримку Польщі, особливо з цього конкретного питання, називати “міжнародною підтримкою”, оскільки позиція Польщі не завжди кореспондується із позицією старої Європи. Особливо з цього питання, тому що для Польщі це історична, навіть не радянської доби, проблема – неприйняття Росії у цілому. Позицію Польщі можна було спрогнозувати по куди більш одіозних акціях, які можуть бути подразником для Росії. В принципі, у близькій перспективі всі подібні питання будуть пов’язуватися із сучасною політикою і завжди будуть ідеологізовані та політизовані.

Анатолій Лютюк, Голова українського культурного Центру в Естонії, парафіянин Церкви Матері Божої Троєручиці (Українська Греко-католицька Церква):

“ГИДКО ДИВИТИСЯ НА ЦЕЙ ЕТНОБІЗНЕС”

В цілому в Естонії живе біля тридцяти тисяч українців. Серед них є як громадяни України, так і Естонії, Росії та інших держав. На третій день події українська громада підписала офіційний лист на підтримку влади. Як почалися ці події, я зібрав маленькі збори нашої громади, проаналізував думки різних людей. Ми навіть влаштували круглий стіл з міністром культури і міністром народонаселення. Я йшов на ці збори як представник українців Естонії. І скажу: ми в цілому підтримали дії влади. Бо всі знають, що перенесення цього пам’ятника - не причина тих подій. Ці всі події сплановані з боку Росії.

- Ви бачили, як це було?

- Я сам не ходив, але бачив усе з сусідньої вулиці, зі своїх вікон: у кожній групі був лідер, який кричав: “Рєбята, впєрьод!” А “рєбята” такі, знаєте, по п’ятнадцять років буратіни. Їм все одно, їм просто було весело.

- Сьогодні в Естонії теж пошкодили пам’ятник, але вже есесівцям...

- Думаю, назвати цих жителів хуторів “есесівцями” не можна. Яка влада прийшла, за тих вони і воювали. Взагалі-то по своїй натурі естонці дуже спокійні й законослухняні. Про них ходить такий анекдот із комуністичних часів: “Їм кажуть: приходьте, завтра вас будуть вішати”. А хтось запитує з натовпу: “Скажите, а веревки с собой брать или нам выдадут?” Викликати в них агресію дуже важко.

- Як парафіянин, Ви не бачите у цьому перенесенні кісток якогось ритуального значення?

- Ні. Подивіться, скільки переносять різних поховань усюди. Тут же хочуть перенести на прекрасний військовий цвинтар, де є як радянські воїни, так естонські повстанці. Одне, що мені не сподобалось... Треба було, щоб перенесення було не в цей час, не напередодні дев’ятого травня. А взагалі, ви знаєте, гидко дивитися на цей етнобізнес.

Юрій Пахомов, директор Iнституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України:

“ЕСТОНЦІ ЗРОЗУМІЮТЬ, ЩО ТРЕБА ВІДРІЗНЯТИ КАГЕБІСТІВ ВІД ВОЇНІВ-ВИЗВОЛИТЕЛІВ”

Події в Естонії – віддача розпаду Союзу. Не більше того. З часом усе заспокоїться, і я певен, навіть усередині Естонії все увійде в норму. Бо естонці – абсолютно раціональний народ. Вони заспокояться і зрозуміють, що треба відрізняти кагебістів від воїнів, що вибивали з країни німців.

Я не можу позитивно ставитися до паплюження пам’яті воїнів, загиблих у війні з фашизмом. Але вважаю, що це – закономірно. Цього не уникнути. Народи, що страждали від радянських військ, хочуть нанести відповідного удару тим, хто ображав їх, хто саджав людей у в’язниці. Те, що відносини Естонії з Росією погіршилися, це теж справа тимчасова. Коли все заспокоїться, раціональні відчуття візьмуть верх.

Кость Бондаренко, керівник Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна:

“ЕСТОНЦІ ПРОВОДЯТЬ РЕВІЗІЮ ІСТОРИЧНИХ ФАКТІВ, ЩО МЕЖУЄ З ЇХ ПЕРЕКРУЧУВАННЯМ”

Стосунки Естонії та Росії протягом останніх півтора десятка років не були безхмарними. Взаємна недовіра була протягом тривалого часу. Те, що відбувається зараз – це намагання Естонії переглянути історію, побудувати нову концепцію історії, концепцію, де все, пов’язане з Радянським Союзом, зображено у негативних тонах.

Сьогоднішня війна проти пам’ятників – не найкращий вихід із ситуації. Думаю, що згодом нові покоління естонців спробують звести до одного знаменника усе, пов’язане з естонською історією до 1940 року та після 1944-го. А зараз це намагання дистанціюватися від Росії, відрізати пуповину, що з’єднувала її з Росією.
Коли виникають подібні конфлікти між державами, спрацьовує одеський принцип “обоє хуже”. А щодо Естонії, я не схвалюю її дій, спрямованих на руйнування пам’ятників, радикальну ревізію історичних фактів, що межує з прямим їх перекручуванням.

Так само й інші країни, що вступили до ЄС і відчувають зараз від цього певну ейфорію, намагаються відмежуватися від спільного з СРСР минулого.
Та це навряд чи зможе вплинути на стосунки Росії та ЄС, вона буде й надалі розвиватися на захід. Тим більше, що має потужних партнерів в особі Франції та Німеччини, які лобіюють її інтереси на заході й навіть вибудовують вісь Париж-Берлін-Москва. Але є і країни, з якими Москва має нерівні стосунки – Польща, Великобританія, до якої Росія має безліч претензій – що стосується Березовського та діяльності чеченських активістів на території Британії. Отже, стосунки Росія-ЄС будуть розвиватися вибірково до окремих членів Європейського союзу, а не в цілому.

Ні Польща, яка заявила про підтримку Естонії у знесенні радянських пам’ятників, ні Угорщина, яка це вже давно зробила, не викличуть такого резонансу, як Естонія, яка була однією з республік СРСР, і багато в чому завдячує Союзу – в тому числі – і економічним розвитком. Отже, Росія з великим обуренням поставилася до цього факту. Усі події найбільше б’ють по російськомовному населенню і росіянах, що мешкають в цій прибалтійській країні – по родинних, культурних зв’язках. А щодо економічних обмежень... Естонія може налагодити аналогічні поставки нафти з Норвегії, скажімо. Це для неї не страшно.

Президент Литви Валдас Адамкус вважає «політику Москви» однієї з причин безладів, що сталися в Естонії.

“ВЛАДА ЕСТОНІЇ ДОЧЕКАЛАСЯ НЕАДЕКВАТНОЇ РЕАКЦІЇ ПОЛІТИКІВ З РОСІЇ ”

Про це заявив Президент Литви в Брюсселі на форумі щодо ролі Росії на сцені міжнародної політики.

Пан Адамкус, торкаючись конфліктів, що виникли в Естонії у зв`язку з перепохованням останків радянських солдатів, сказав, що «Естонія виконала цей процес, не порушуючи принципів міжнародного права і з належною шаною». «Немає сумнівів, що пам`ять про полеглих має поважатися, проте радянська армія не принесла свободу країнам Балтії, тому чи можна засуджувати Естонію, якщо останки радянських солдатів перепоховають з центральної площі Таллінна на військовий цвинтар», - підкреслив президент Литви.
Валдас Адамкус закликав на форумі «шукати нові формати співпраці з Росією». «Литва бажає бачити демократичну і дружню Росію, оскільки тільки така Росія могла б сприяти безпеці не лише регіону, але й світу», - заявив президент Литви.

Дмитро Басілія. Рух-Прес, редактор.

РОСІЯ ВЕЛИКА КРАЇНА, АЛЕ ЦЕ НЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ВСІ МАЮТЬ ДИВИТИСЯ НА СВІТ ЧЕРЕЗ ЇЇ ОКУЛЯРИ

Російське месіанство, яке особливо культивується на внутрішньому просторі Росії, час від часу переливаєтся через краї горщика, в якому "вариться", і відтоді потрапляє частково до зовнішніх споживачів, але водночас більшою мірою це варево викликає гостру ідіосинкразію у людей, які не бачать сонця за сяянням Росії.

Колись президент Путін, чергового разу ображаючись на Сполучені Штати, заявив, що світ не має бути однополярним. От біполярна модель - це як раз те, що треба. Це ностальгійне російське капризування щодо розподілу сфер впливу вельми відгонить тугою за актом Молoтова - Рібентропа і цілковито виключає багатополярність у реально існуючому світі.

Автор ніколи не був прибічником плюндрування будь-яких поховань. Тим паче - якщо це були солдати, люди, котрі віддавали свої життя не з власної волі, а виконували наказ, і кожен виконував свій наказ у боротьбі з ворогом. Ось чому всі воїни заслуговують найбільшої поваги.
Далеко не всі люди сприймали радянські війська як визволителів, оскільки після їх приходу починалися репресії, аж до масових страт. Ось чому і світ не може бути однополярним, і правда Сталіна-Путіна часом узагалі може не мати нічого спільного з правдою.

Зовнішня активізація "п'ятої колони" у Естонії мала би продемонструвати силу і озброєний авторитет сучасної російської політики, але, на жаль, результат виявився класично-черномирдінським - "вийшло як завжди". Пам'ятник перенесли, людей нацькували одне на одного, авторитет Росії постраждав у зв'язку з одностайною підтримкою маленької Естонії з боку ЄС, навіть прихильна до Росії Ангела Меркель змушена була пригрозити зривом саміту Росія-ЄС, який має відбутися наприкінці травня. Результатом стало зняття облоги з Естонської амбасади, майже нульова активність "п'ятої колони" в Естонії і впевненість Естонської поліції у ефективності жорстких відповідей на активність так званого російськомовного населення.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Національне питання»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Свобода, якщо вона пустила коріння, швидко зростає”
Джордж Вашінгтон

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.