Аратта - На головну

16 січня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Острів недовіри - Росія посварилася з 11 із 17 сусідів

Холодна війна-2 28526 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 16.05.2007 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Непорушною дружба народів залишилася лише в монументі радянської епохи
Непорушною дружба народів залишилася лише в монументі радянської епохи
Росія поступово опиняється в усе щільнішому недружньому оточенні. Нещодавні події в зв’язку з демонтажем Бронзового солдата в Естонії поповнили ряди “недобрих сусідів” РФ.

Недавні події навколо «бронзового солдата» в Естонії поповнили ряди «недобрих сусідів» Росії. Таким чином, країна поступово опиняється у все щільнішому недружньому оточенні. При цьому відносини псуються не тільки з тими сусідами, суперечності з якими об'єктивно зумовлені, але і з тими, хто просто не згоден визнавати Росію великою державою. Політика «острова в облозі» звична для багатьох чиновників ще з радянських часів. Проте, на думку експертів, така стратегія неминуче приведе до відставання Росії по цілому переліку напрямів.

Кроки Таллінна відносно «Бронзового солдата» і як наслідок тижнева облога естонського посольства активістами провладних молодіжних рухів, бойкот естонських молочних продуктів деякими російськими торговими мережами і відмова російської делегації брати участь в офіційних урочистостях в Таллінні з нагоди Дня Перемоги привели до того, що у Росії виявилися міцно зіпсованими відносини з ще одним сусідом. Тепер поганими або дуже поганими можна назвати відносини з 11 з 17 країн, з якими межує Росія.

При цьому лише з трьома з цих 11-ти країн - Японією, Китаєм і Норвегією протиріччя визначені якими-небудь об’єктивними історичними обставинами. Так, Росія не збирається віддавати Японії чотири спірних острови Курильської гряди, а Японія завзято продовжує вважати їх своїми Північними територіями. В результаті японські рибаки запливають туди ловити рибу, а російські прикордонники ловлять японських рибаків, яких вважають браконьєрами. Минулим літом одного з таких рибаків прикордонники навіть застрелили.

Аналогічна причина конфлікту в Росії з Норвегією. Тут не поділена водна акваторія Баренцева моря. З Китаєм прикордонні суперечки Росія останніми роками врегулювала, причому не на свою користь, віддавши Китаю півтора острова на ріці Амур. Джерело конфлікту тут - нерівномірність заселення прикордонних територій двох країн. З російського боку кордону проживають близько 10 млн. осіб, з китайської - більше 100 млн. осіб, причому на китайській території населення зростає, а на російській - скорочується. Експерти передрікають, що у разі масової міграції китайців, Росія може втратити Далекий Схід, як Сербія втратила Косово, яке заселили албанці. І недавня заборона іноземцям торгувати на російських ринках ударила перш за все по китайцях.

Інші спірні сусіди Росії - це колишні республіки СРСР, а також Польща - колишній союзник з Організації Варшавського договору. Протягом минулого року сильні суперечки виникли в Росії з Грузією. Спочатку Росія заборонила імпорт грузинських вин і мінеральної води Боржомі, потім справа дійшла до депортації грузинів і транспортної блокади.

Політолог Дмитро Орєшкін говорить, що нинішня російська ідеологія - це спроба домогтися реваншу і відновити велику державу. Але, за його словами, "у Росії немає того, що могло б її зробити центром притягання і геополітичного впливу - могутньої і різноманітної економіки". Громадяни колишніх радянських республік хочуть жити "як у Німеччині, а не як у Смоленській області", тому "всі орієнтуються на Захід". А Росії залишається лише обмежувати імпорт товарів місцевого виробництва і підвищувати ціни на енергоносії.

Втім, і це не допомагає. Наприклад, зростання ВВП Грузії в минулому році склало 9,5% - майже у півтора рази більше, ніж у Росії. Інший південний сусід, Азербайджан, незадоволений тим, що Росія підтримала Вірменію в карабахському конфлікті. Результатом стало будівництво нафтопроводу Баку-Джейхан в обхід Росії, а також постачання енергоносіїв до Грузії, коли Росія підвищила їй ціну на газ.

Директор Інституту країн СНД депутат Держдуми Костянтин Затулін заявив, що "не слід шукати друзів серед сусідів". "Це країни, які переживають період становлення своєї незалежності, і серед них логічно шукати добичу, а не друзів", - уточнив він. Коментуючи ж дії російської влади, Затулін говорить, що "відбувся різкий перехід від байдужності до своїх інтересів до їх відстоювання", а сама незалежність пострадянських республік "уже є актом волевиявлення не на нашу користь".

Відносини з Україною і Білоруссю за останні роки також стрімко погіршилися. У першому випадку це відбулося після конфлікту навколо розділу Чорноморського флоту і втручання Росії в протистояння між кандидатами в президенти Віктором Ющенком і Віктором Януковичем. В результаті Росія підвищила Україні ціну на газ, а Україна зробила одним із пріоритетів своєї політики вступ до НАТО. З Білоруссю Росія формально з 1994 року будує союзну державу. В реальності - економічна інтеграція двох країн провалилася. Єдиної валюти і єдиних податкових законів немає. Більше того, цього року з автомобілістів двох країн на митниці стали стягувати податок за користування дорогами іншої держави. А коли нинішньою зимою Росія підвищила Білорусі ціни на газ, білоруська сторона у відповідь збільшила плату за транспортування через свою територію, що призвело до тимчасового припинення експорту нафти в Європу. Зараз Росія стоїть перед необхідністю будувати нафтопровід в обхід свого західного сусіда, який ще нещодавно вважався самим вірним союзником.

Відносини з країнами Балтії в Росії із самого початку були зіпсовані через те, що Росія була правонаступником СРСР, що прибалти сприймали не інакше як країну-окупанта. Періодично прибалтійські політики піднімали питання про те, щоб стягнути з Росії збиток за окупацію. При цьому називалися суми в десятки мільярдів доларів. А Латвія один час намагалася одержати Питаловський район Псковської області, яким володіла з 1920-го по 1940 рік. У 2005 році країни підписали договір про кордон, і наразі питання вичерпано. Однак латвійські шпроти не пускають у Росію через перевищення норм бензопірену. Заборонила Росія й імпорт м’яса з Польщі під приводом його невідповідності ветеринарним нормам.

Серед пострадянських республік гарними можна назвати відносини лише з Вірменією, що залежить від постачань російських енергоносіїв і присутності російської військової бази в Гюмрі, а також із усіма середньоазіатськими республіками. Дмитро Орєшкін говорить, що це показово для нинішньої російської політики, коли "на європейському фланзі ніде успіхів немає, а на східному з режимами типу Туркменбаші в нас непогано". За його словами, тяжіння цих країн до Росії пов’язане з їхньою відносною нерозвиненістю, в той час, коли "в Росії ВВП на душу населення - 11 тис. доларів, а в Узбекистані - 3 тис. доларів". Виключення, напевно, складає Казахстан з його динамічною економікою, але йому потрібні шляхи для транспортування газу і нафти. Тим часом конкуренцію із західними сусідами Росія програє. У прибалтійських країнах вище, ніж у Росії, ВВП на душу населення і темпи зростання економіки. Тому є бажання окремих чиновників обрати білоруський шлях - пересваритися з сусідами, відгородитися залізною завісою і оголосити своїм головним досягненням "стабільність, яка все більше нагадує радянський застій". Проте інформаційна прозорість і зростання запитів населення при неефективній владі, за словами Дмитра Орєшкіна, можуть привести до потрясінь.

Однак, поки Росія є країною, куди приїжджають. Голова комітету Держдуми зі справ СНД Андрій Кокошин учора заявив, що Росія повинна залучати трудових мігрантів у першу чергу "із країн, з якими складаються дружні відносини". Так у Росії з’являється ще одна зброя - міграційна. А в сусідів - ще один привід для образ, зазначає видання. Костянтин Затулін рекомендує не звертати на це увагу. "Антиамериканізм у всьому світі - набагато сильніше і аргументоване явище, ніж якісь сплески критики в адресу Росії".

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Холодна війна-2»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Коли ти говориш про Господа або Його чесноти, роби це серйозно і з належною повагою”
Джордж Вашінгтон

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.