Аратта - На головну

24 травня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Українські дерев`яні церкви були збудовані у символічній формі кораблів та звернуті зі Сходу на Захід. Історично, українські церкви були побудовані з центральним нефом та двома боковими проходами. Це розділення споруди на три частини відповідає трьом догмам, або Божої Священної триєдності: духу, душі, та тілу людини. Багаточислені куполи та шпилі позначають щогли кораблю, а хрести на кожному вістрі розмежовують де бути вітрилам.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Вони – це пуп землі, а решта світу – вороже лайно

Національне питання 13435 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 16.05.2007 | Всі публікації | Версія для друку

Вони – це пуп землі, а решта світу – вороже лайно
За ноутбук всівся в одному із стандартних кафе столиці. Передобідня пора. Відвідувачів ще не багато. Писати про політичну кризу політичних інвалідів дуже не хотілося. Дістали. Телевізор над баром говорив бадьоро і голосно. Як звично?!(sic) для столичного бару дивились російський РТР.

Новини. 15 хвилин про Путіна і його «бєспрєцєдєнтний і унікальний» вояж по Середній Азії, щоб каспійська нафта-газ текли лишень через Росію. Далі – якісь кадрові перетасовки у РФ і ще один подвиг ФСБ, які випередили черговий теракт «ко дню побєди». Що примушує киянина перебувати в інформаційно-пропагандистському просторі Москви і Кремля? Що такого важливого і головне – рідного у цих солодких і пафосних новинах Росії, де все звично: вони – це пуп землі, а решта світу – вороже лайно, яке посягає на їх самобутність, православіє, дорогого ВВП, могутність спецагентів та військово-промисловий комплекс?

А що тягне людей чіпляти у ці травневі дні георгіївські стрічки царської Росії? А що змушує молодняк купувати новинки «нашей» музики на збірці московської попси із чергової порції співаючих трусів? Чому «русская класика» з радянськими фільмами розпродається на Петрівці щотижня? Чому усі українські телеканали вже пів-травня у прайм-таймі вкотре крутять сталінський агітпроп із «нашими» і німцями? Чому на ТРК Україна?! вкотре несуть брехню про УПА і Нюрнберг та іншу «лапшу»? Скільки ще слухати від українських?! депутатів повчання як мають правильно жити естонці?

Чому тих, хто вижив на фронтах, у сталінській м’ясорубці і комуністичних концтаборах водять по центральних вулицях наших міст саме комуністи під кривавими прапорами? Скільки ще років слухати похвали на адресу жукових і ватутіних, які нашими дідами загатили Дніпро і затикали пащу фронтових кулеметів? Чому монополію на ветеранів і травень зберігають симоненки-морози? Чому покоління «снікерс» вдягає футболки СРСР? Чому ветерани давно вибачили нацистам, (яких і понині чомусь називають фашистами,) але так і не можуть примиритися із ветеранами УПА та комбатантами інших формувань?

Чому у підтримку «своїх» бритоголова пацанва у спортивних штанах спокійно лузгає насіння під завивання совєтських «пєсєн о главном» і їх не верне? Чому в козацькому селі на Полтавщині у травні 2007-го селяни самі собі встановлюють нового Лєніна? Чому на Артеку комуністи руйнують знак ЮНЕСКО? Чому в Криму б’ють Студентське братство за захист захоплених маяків, державні прапори топчуть і закликають не їсти таллінські шпроти?

Чому персонам нон-грата надають національний телеефір для чергової порції зневаги до всього народу? Чому мені в кінотеатрі продають квиток і навздогін вибачаються: «Ізвінітє, но фільм на украінском»? Скільки ще ФМ-ки будуть талдичити «Што всьо лучшеє вазвращаєтся»? Чому люди і далі не хочуть знати, як СОЦІАЛІСТИЧНИЙ режим Сталіна десятки років озброював і навчав націонал-СОЦІАЛІСТИЧНИЙ режим Гітлера? Чому діти тих, кого вбивали голодом і тюрмами, люблять і шанують усе те, що любили кати їх батьків? Чому вони ненавидять таких самих, як вони, але з «того» берега Дніпра, чиїх батьків ті самі так само розстрілювали і знищували у сибірських концтаборах? Чому роблять євроремонти і тікають на заробітки в Європу, але з гордістю розкажуть на пиві, як корєш звалив в Маскву і добре «запакувався»?

Відповідей на усі ці спонтанні запитання в газетах-інтернетах нині хоч відбавляй. Одні пояснюють, що у кожного СВОЯ правда, інші кажуть, що це - частина НАШОЇ історії, і тикають то на Лєніна біля київської Бессарабки, то на масові поховання. А ще говорять про духовний Чорнобиль і про нових яничар та манкуртів, інші – співчувають «темним і затурканим». Кожен, хто намагається знайти відповідь на одне з цих питань, одразу отримує тисячі проклять від хейтерів - тих, хто думає(не думає?) інакше.

Я втратив бажання кому-небудь щось доводити історичними фактами, логікою чи хоча б здоровим глуздом. Ні, не боюся почути прокляття від іншодумців і схвальні відгуки від однодумців. Просто, нікого страшнішого за носія ідеологічних штампів вам не зустріти у житті. Їх не можливо у чомусь переконати, бо маючі очі не почують, а маючі вуха – не побачать...

Пригадую свої часи радянської армії. Був 1989 рік. Тоді всі все масово читали. «Огоньок», «Юность», «Іностранная література», «Жовтень», «Прапор», «Літературна Україна» і т.д. Працівниця штабу дивізії, яку радянська доля у її 50 занесла на Закарпаття, кожної вільної хвилі брала у мене свіжі журнали. Про Жданова «подвиги» вона читала мені вголос, вставляючи свої короткі ремарки «сволочі», «какіє падонкі!», показувала фото і документи в журналі і навіть розплакалась… А тоді вирекла: «Нє вєрю!» і повернула мені журнали. І портрети Лєніна та Дзержинського і далі висіли почесно за нею на стіні між вазонами квітів…

Бути совком у наші юнацькі роки було гірше, ніж прокаженим. Ми демонстрували спротив усім, чим могли: «заборонені» джинси, футболки і кросівки, не ті зачіски, пожмаканий піонерський «галстук» у кишені, у десяте перезаписані Pink Floyd, AC/DC, Deep Purple, перша платівка U2, плакати Smokie, Jesus Christ-Superstar, розмальовані вусами і ріжками портрети Політбюро на стінах школи, жувачки з-за бугра, анекдоти про тупого Брежнєва. Наївно, але ми бунтували проти системи. Що сталося з тими після нас, кого і далі неосовкова система нагинає у незручну порно-позу і вони цей совок не лише плекають, але й агресивно захищають від критики та нападок?

Я можу зрозуміти агресивну солідарність Путін-югенд з усяких «наших», «проривів» та інших фашистських неоімперських рухів, тіпа «євразійскаго саюза». Це агресія ще вчора сильного, до всіх, хто сумнівається у його силі сьогодні. Совок – це їх система самозахисту від всіх. Це їх біта і кастет. Але принижені до рівня сердючківського хахла із салом в зубах, безправні остарбайтери у себе вдома добровільно пожирають совковий секунд-хенд. Добровільно…

Чому хтось все ще лякає східняків бандерівцями Львова чи Франківська? Ви коли були там востаннє? Там, де усі партери центру міст заполонила російська Євросєть з мобілками, а нерухомість наввипередки викуповують москвичі та «нові донецькі», де з кожної маршрутки чи кав’ярні валить московська попса? Тут молодняк «нєхіло» опанував «фєню». А в Карпати заїзджали? Ви чули яку музику валять гуцули в колибах-ресторанах? Ви чули, як базарить гірська западенська молодь, жмакаючи SMS-ки на мобілках? Подивіться на гастрольні афіші Бандерштату і ви переконаєтесь, що тут «москалів» люблять аж до переповнених залів і не менше за столицю «родіни»…

У центрі Києва стоїть молодьож з прапорами і «сємєчками» і підспівує «за намі расія, масква і арбат». Вони цілуються і спльовують лушпайки. Вони вже приготували на літо футболки СРСР і радо помчать в чьорном бумєрє на Крим і там, в пластмасових кабаках під шансон для брата-2 із солнєчного Подмосков’я та старих пєсєн о главном або інших звєрєй та решти блєстящіх атдахнут. І я чомусь вірю, що Євроньюс вони дивитись не будуть, а от пригоди Путіна в Казахстані передивляться на РТР в барі і потім добре відтягнуться.

Бо вони – молоді. Бо вони - майбутнє твоє, Україно! Україно?..

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Національне питання»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шануй, Україно, святині свої! Бо вони ж – всесвітньої, загальнолюдської ваги; земна цивілізація виросла з них.”
Юрій Шилов

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.