Актуально
23821 перегляд
|
Російська мобільна пускова установка “Тополь-М” |
Першу ракету запустили на космодромі Плєсєцк, що під Архангельськом, а іншу, майже одночасно, на полігоні Капустін Яр в Астраханській області. Радіо Свобода запросило до розмови керівника Центру досліджень Армії конверсії та роззброєння Сергія Згурця.
Пане Згурець, чи російські випробування являють собою якусь небезпеку для сусідньої України?
С.З.: Насправді ці випробування нових ракет балістичних і оперативно-тактичних здійснюються на російських полігонах і фактично вони не загрожують Україні. З іншого боку – показово, що коли ми говоримо про міжконтинентальні балістичні ракети, то це ті ракети, які через 4-5 років замінять ракети, які на сьогодні стоять на озброєнні армії Росії і які обслуговуються сьогодні українськими фахівцями. Тому що сьогодні Росія озброєна ракетами, які розроблялися і підготовлялися на «ПівденМаші».
Р.С.: Перший віце-прем’єр Росії Сєргєй Іванов вже після випробувань заявив, що відтак його країна має стратегічні комплекси, які здатні подолати будь-які існуючі і майбутні системи ПРО. Це можна назвати прямим натяком на тему американських ПРО в Європі?
С.З.: Насправді, коли ми говоримо про міжконтинентальні балістичні ракети, то родзинкою цих випробовувань є те, що до цього часу нова ракета «Тополь», яка була поставлена на озброєння російської армії десь 5 років тому, мала лише одну боєголовку. Тепер вони провели випробування і здійснили пуск цієї ракети з боєголовкою, яка розподіляється на 6 і 10 боєголовок. Тобто, поява такої ракети говорить про те, що Росія продемонструвала власну технологію створення боєголовки, яка має велику ефективність з точки зору протидії будь-якій системі протиракетної оборони. Фактично вона засвідчила, що як раніше, так і зараз спроможна зруйнувати той протиракетний щит, який потенційно може створити американська сторона. Росіяни демонструють, що дійсно вони мають можливість домогтися певних переваг в ядерному протистоянні і, таким чином, опосередковано примушують країни, які готові розміщувати бази ПРО в Європі, робити певні висновки, що так чи інакше доведеться рахуватися з усіма негативами і позитивами розміщення баз ПРО на своїй території.
Р.С.: Але чи справді бази ПРО в Єроопі загрожують Росії, це питання вже більш риторичне...
С.З.: Насправді, вони не загрожують, тому що існують певні розрахунки, які відомі і російським генералам, і американським генералам: ракети, які будуть стартувати з території Росії, умовно кажучи, у бік США, вони будуть стартувати і летіти через Північний полюс, і «протиракети», які розміщують у Польщі, насправді неспроможні їх наздогнати навіть із суто технічних характеристик.
Р.С.: Отже, Росії йдеться передусім про імідж, а не про захист від справжньої загрози, чи я правильно зрозуміла Вас?
С.З.: З точки зору тиску на Європу й на американців, ці два види озброєнь (оперативно-тактичний і стратегічно-наступальний) є насправді досить дестабілізуючими чинниками. Знову починається відтік ситуації в часи «холодної війни», коли ставки робляться на наявність деструктивної зброї, аніж на можливість домовленості між тими чи іншими країнами в рамках існуючих договорів і угод. Це більш політичний акт, аніж акт військово-технічний. Зараз, напередодні виборів, подібні «месиджі» важливі для зміцнення військово-політичної еліти в Росії, і створення таких «фетишів», за які ухоплюється російський виборець. «Ми – супердержава» – для них дуже важливе. Тобто, треба чимось гордитися. Окрім військової сили, їм мало чим можна пишатися.
Публiкацiї за темою «Національна безпека»:
