Аратта - На головну

26 березня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Анатолій ПАХЛЯ: «Туризм в Україні ще потрібно створити...»

Туризм і подорожі 27688 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 3.06.2007 | Всі публікації | Версія для друку

Голова Державної служби туризму та курортів України Анатолій ПАХЛЯ
Голова Державної служби туризму та курортів України Анатолій ПАХЛЯ
З настанням літа розпочинається й курортний сезон. Для багатьох країн саме туризм є куркою, котра несе золоті яйця. За статистикою, це одна з найприбутковіших галузей світової економіки: принаймні для 40 країн світу туристична галузь є основним джерелом наповнення національного бюджету, а в 70 входить до першої трійки.

Україна має значний туристичний потенціал. Наші чиновники на словах розуміють важливість туристичної галузі для розвитку країни, але на ділі віз ніяк не може зрушити з місця. Чому так відбувається? І що треба зробити, аби виправити ситуацію? Саме про це розповідає голова Державної служби туризму та курортів України Анатолій ПАХЛЯ.

– Наш туризм насправді є й своєрідним каталізатором для економічного розвитку країни в цілому, і генератором додаткових прибутків населення та поповнення місцевих бюджетів, – одразу став заступатися за очолювану ним галузь мій співрозмовник. – А якщо говорити без красивих фраз... На офіційному рівні галузь сприймають нормально, та в організації її діяльності ще дуже багато проблем. Тож туризм в Україні, по суті, ще треба створити...

– І якими, на ваш погляд, є основні причини низької туристичної привабливості нашої країни?

– Низький рівень стимулювання розвитку турбізнесу, незадовільні темпи реорганізації туристичної та рекреаційної інфраструктур, неналежний рівень послуг у готельній сфері... Необхідно не лише модернізувати наявну готельну базу, а й упроваджувати нові технології та економічні стимули для залучення інвестицій у будівництво нових готелів.

Сьогодні вже не можна розраховувати тільки на державну підтримку туристичної галузі, перекладаючи весь тягар її розвитку на плечі держбюджету. Основне, що повинна зробити держава, – створити певні механізми для надання гарантій, які працювали б на залучення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій. Тобто на сьогоднішньому етапі завданням найбільшої ваги для нас є підключення можливостей бізнесу...

– Скільки треба часу, щоб туризм запрацював на наповнення держбюджету?

– Щоб Україна почала отримувати серйозні прибутки від туристичної галузі, нам потрібно – щонайменше! – років 10–15. Хоча вигадувати свій велосипед не треба – варто скористатися тим, що вже напрацьовано в інших країнах. Скажімо, у Єгипті чи Греції. Навіть Росія розвиткові свого внутрішнього туризму приділяє сьогодні дуже серйозну увагу. Та, як на мене, найпоказовішим для нас є турецький досвід. Наприкінці 60-х років минулого століття там прийняли 15-річний план розвитку економіки. Найцікавіше те, що власне туристичній галузі в цьому плані відводили близько 4–5%. Але туризм було визнано повноцінним і важливим сектором економіки, що потребував окремої уваги з боку держави.

Для Туреччини це мало несподіваний результат: уже через 10 років доходи цієї країни від туризму зросли із 7 млн. доларів до 200, тобто більше ніж у 25 разів! Тоді там збагнули, що туризм необхідно активно розвивати, і прийняли інтегровані плани розвитку визнаних перспективними з туристичного погляду провінцій, почали за державний кошт будувати дороги... Фактично там щороку будують до 2 тис. км нових високоякісних автошляхів.

– Чи здатна Україна повторити «турецьке туристичне чудо»?

– І не сумнівайтеся! Але для цього потрібна добра воля української влади, котра б спрямувала свої зусилля на розробку стратегічної національної програми розвитку туристичної галузі й курортів України, забезпечивши її реальним фінансуванням. Ця програма має охопити кілька періодів розвитку туристичної сфери: комплекс першочергових заходів, розробку та прийняття низки законодавчих актів, визначення перспективних туристичних регіонів, що передбачало б суттєві податкові пільги та інші державні преференції тим бізнесменам, які розвиватимуть турпроекти саме в цих регіонах.

Необхідно також подбати й про туристичну інфраструктуру, тобто створення нових транспортних коридорів, аеропортів, розбудову готельної сфери, зведення комплексу розважальних закладів...
Однак допомагати треба не лише розвинутим із туристичного погляду регіонам – Криму чи Карпатам, а й тим, котрі мають туристичний потенціал, та поки що не сп’ялися на ноги...

– Поляки, скажімо, навіть найменші музеї в селах привели до ладу й заробляють на цьому гроші, показуючи їх туристам. А в Україні руйнуються старовинні замки...

– Ви правильно акцентуєте увагу на цій проблемі! Вона є – і її треба вирішувати. Причому якнайшвидше! На державному обліку в нас усього 75 замків, тоді як іще 200 не те що не взяли на облік, а й не дослідили... Та що там казати, лише п’ята частина тих, що на обліку, використовують для потреб туризму. Можна, звичайно, казати, що коштів, наданих державою на ремонт і реставрацію цих унікальних об’єктів, недостатньо та що питання залучення недержавних інвестицій вирішують украй мляво. Але біда в тім, що немає механізму взаємодії державних і недержавних структур у проведенні необхідних пам’яткоохоронних заходів.

І поки що вдіяти тут щось важко: будь-яким інвесторам потрібні законодавчі гарантії.

– Анатолію Івановичу, що заважає навести в цій сфері лад? Певна байдужість дер­жави чи банальна відсутність необхідних коштів?

– Усе взаємопов’язано... Наразі доцільно розробити й унести на розгляд парламенту нормативно-правові акти, які б регламентували питання приватизації, концесії, оренди та використання об’єктів культурної спадщини. Але наше суспільство це досі сприймає надто хворобливо.

А Держслужба туризму й курортів одноосібно нічого вдіяти не може: вона мусить координувати діяльність усіх причетних до розвитку галузі відомств...

– Які з них ідуть на співпрацю, а які найбільше впираються? Чи не Мінфін часом?

– Ви мене провокуєте! Але скажу. Зазвичай допомагає Мінтрансзв’язку. Минулого року ми разом приводили до ладу Батурин на Чернігівщині. Проте фа­хівці переконані, що туризм міг би розвиватися динамічніше, якби діяли певні податкові пільги для туристичних фірм, що займаються в’їзним і внутрішнім туризмом. Але ні Міністерство фінансів, ні Державна податкова адміністрація не підтримують наших пропозицій...

– Крим, за прогнозами, цього року може провалити туристичний сезон...

– Не думаю, що це станеться, хоча владі півострова, який був і традиційно залишається основним туристичним регіоном нашої країни, справді є над чим замислитися. Там не лише потребують оновлення й реставрації окремі бази – надані послуги мають відповідати європейським стандартам, а не стрімко падати. Крім того, Кримові потрібне серйозне державне фінансування: запланованих цього року коштів (а це 2 млн. 200 тис. грн.) вистачить хіба що на повноцінне забезпечення рекламно-інформаційної діяльності... З такими темпами про «українське туристичне чудо» нам залишиться тільки мріяти.

До речі

Починаючи з 1991 року з державної скарбниці на потреби туристичної галузі надавали не більше як 3 млн. грн. щороку. У 2003–2004 роках галузь отримала по 12 млн. грн., що фактично дозволило їй «запуститися». Натомість у 2005–2006 роках на розвиток туризму у держбюджеті не було передбачено жодної копійки.

2007 року український туризм отримає майже 23 млн. грн., тоді як, за підрахунками фахівців, аби галузь могла нормально функціонувати й розвиватися, потрібно не менше як 48 млн.

Туреччина в розвиток власної туристичної сфери щороку вкладає понад 80 млн. доларів, Греція – близько 120 млн. Більше, ніж передбачено в цьогорічному українському бюджеті, витратила минулого року на туризм навіть невелика за розмірами Литва.

ДОВІДКА

Минулого року в Україну в’їхало майже 19 млн. туристів із 25 країн світу. Найбільше серед них росіян (майже 6,5 млн.). На другому місці за кількістю – Польща (близько 4 млн.). Далі йде Молдова (3 млн.), Білорусь (2 млн. 120 тис.), Угорщина (1 млн. 158 тис.), а також Словаччина, Румунія й Німеччина (до 500 тис.), США (111 тис.).

З решти країн українські курорти відвідало не більше як 40–50 тис. осіб.

Динаміка приросту туристичних потоків розподіляється дещо інакше, аніж абсолютні показники: найбільший приріст (порівняно з попереднім туристичним сезоном) минулого року дала Румунія – 115%.

На другому місці – США (52%). Далі йде Вірменія (41%),

Італія (33%), Азербайджан (31%), Англія (9%) і Росія (6,5%).

Єдина країна, кількість туристів з якої зменшилася (– 40%), – Угорщина.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
Фотогалерея:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Туризм і подорожі»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Християнська етика була явним противенством поганської. Коли поганство головними чеснотами громадянина вважало гордість, смілість, неуступчивість, – християнство бачило свій ідеал у покорі, податливості та незлобності. Поганин (культурний чоловік) любив гарну одежу, пахощі, чистоту, тілесну красоту – християнин усе те вважав чортівською спокутою, гріхом та злочином. Світ і природа, що (...) були джерелом усього живого, всієї краси, всієї радості, в очах християнина – се минущі тіні, ілюзії, чортяча мана, джерело зла, гріха та чортячої спокуси. Більшого, повнішого противенства годі собі уявити ”
Іван Франко

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.