Аратта - На головну

23 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». Після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Наші корені - різні

Цивілізаційні процеси 16075 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 12.03.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Ще раз про походження українців. Уточнення та доповнення до статті «Різнорасові витоки українців і росіян».

Стаття професора М.Пригодія "Різнорасові витоки українців і росіян" (ЛУ, №34, 1997) цілком слушно спростовує імперську теорію про те, що - "мы - единый народ!", "братья-славяне!" і т.і. Однак потребує деяких уточнень.

Автор (як і його численні попередники) дещо свавільно визначає Росію, як "західний форпост азійської цивілізації". Чи справді через Росію ширилося на захід вчення Гаутами та філософія Конфуція? Або тібетські та індійські системи психічного тренінгу? Такого,наче, не було.

Поняття, якими ми намагалися науково оперувати, завжди мають бути стисло визначені; байдуже, історія це чи математика. От і спробуємо це зробити. Візьмемо часовий відтинок історії десь на початку нашої ери. Європу представляє Рим, рабовласницька та агресивна імперія. А хто ж Азія, що лежить поруч із нею? Хто має представляти її? Від Карпат (географічний центр Європи) по Алтай простягся Великий Степ, західною, найбільш квітучою частиною якого є Скитія-Україна, яка розташована у Європі, але… За однодухим свідоцтвом археологів, цей степ довший час утворював єдиний культурний простір. Золоті скитські вироби України не відрізнити від таких самих Сибіру. У народів, що здавна кочують Великим Степом, а з часом осідають на його притульному заході, - не практикується рабства (бо хто ж би їм того раба стеріг - у вільному степу?) Розділяє на дві різні світи річка Дунай, римський "Лімес Германікум".

Між Римом, що представляє Європу, та відкритою зі сходу Скитією, що представляє Азію, - весь час точаться війни. Спочатку війни Трояна (98-117), якому вдається захопити за Дунаєм Дакію (сучасна Румунія), потім - маркоманські війни, в яких теж бере участь Україна (167-180), що покінчуються ремісом. У наступних готських війнах (250-278) ініціатива вже на боці Скитії, яка 274 р. відбиває у Риму Дакію, пустивши з димом весь схід Римської імперії.

Причиною воєн була не імперська агресивність Риму і не постійна жага "варварів" грабувати "цивілізованих", як це вигадав відомий марксист.

Їх причиною було, радше, протистояння двох несумісних суспільств - рабовласницького (Рим) та суспільства вільних виробників (Скитія, Германія): вони вважали рабство просто аморальним. Пригадайте перший наказ Аларіха Балта, який 410 р. з візіготами зайняв Рим: "Негайно звільнити всіх римських рабів, які зможуть довести, що вони варвари".

Великого значення в цій суперечці мала, можливо, найвидатніша подія І тисячоліття н.е. - війна у самій Скитії. Великою була кількість її біженців та емігрантів, вони відібрали у Риму чимало захоплених ним земель - Галлію та Еспанію, де виникли нові держави вільних народів сходу. Скандінавія на півночі Європи заселювалась також зі Скитії.

Продовження цих подій, подальші війни Аттіли (434-453) призводять 476 р. до остаточного розпаду Західного Риму та падіння його рабовласництва. У Західній Європі починає утверджуватись громадське суспільство вільних виробників - азійська модель, принесена зі Скитії, з Великого Степу - зі сходу.

На жаль, не вдалося зломити сили Східного Риму, й невдала війна проти нього 610-627 рр. полишає цей розплідник рабства в Європі. Але докорінно змінюється його історичне значення. Поміж вільною тепер Західною Європою та вільною Скитією він стає культурним маргінесом у просторі і в часі, - історичним анахронізмом.

Післяримська Західна Європа - це тривалий збір мононаціональних держав, хоч час від часу повторюються інтеграційні намагання в суто римському імперському дусі; втім, вони не мають великого успіху - часи імперій минають.

Кочова Азія подарувала світові не лише вільне суспільство, громадське та громадянське, а й модель багатонаціональної держави - каганату. Таких там було кілька, а найближчий з них - Гунський каганат в Україні та Паннонії, що існував до Х ст. (тому й Олега ще називають "коганєм", а от Ігор був уже звичайний князь). Гунський каганат виник внаслідок війни 375 р. між гунським ханством на Лівобережжі та двома готськими державами Правобережжя і Дакії. Від нього вже 490 р. відділився Булгарський каганат, утворений з попередніх Аттілових завоювань на Волзі. За його долею й цікаво прослідкувати.

Цей каґанат складався з численних волзьких народів - угрів, фіннів та тюрків, але був вільний від національного чи релігійного утиску. Він проіснував з 490 по 1238 рр., коли ввійшов до складу Алтин Орду ("Золотої Орди"), західної частини Монгольського каґанату. Підкреслимо, що коли ці народи були приєднані до Москви у ХVI ст., - вони всі, живучи разом, під єдиною владою, зберігали свої мови,звичаї та вірування, чого не можна сказати тепер. Бо імперія - не каґанат, а його протилежність.

Пригадаємо чималий розділ монгольського права - Яси, що містив статті екологічного змісту: проти псування природи, нищення лісів, забруднення водоймищ і т.і. Якби ці культури дотривали нашого часу - вони не опинилися б у такій екологічній халепі, як ми…

Війни Аттіли знесли рабство у Західній Європі й прищепили їй основи варварської демократії, але… Початок національної толерантності та віротерпності створив у Європі лише могутній виклик Монголії. То він пробудив приспалу Європу, пульс життя якої на той час перемістився з підупалої Скитії до великої північної культури вікінгів, - породив Відродження та епоху Великих відкриттів.

…Сьогодні ці три древні основи людського буття - вільність, гідність та толерантність, разом із європейською цивілізацією, розповсюджуються світом, отже, які на сьогодні можуть бути "євроазійські проблеми"?

Але полишається інша проблема: а де ж місце Росії в історії і в сучасному світі? Вона ніколи не поділяла і не можна сказати, що поділяє тепер, цих трьох загальнолюдських основ суспільного життя. Пригадуючи постійне джерело її натхнень, "Другий Рим" - Візантію: "Москва - Третій Рим, а чєтвєртому - нє бивать!" - ми легко сформулюємо її культурну приналежність - маргінес маргінесу, маргінал від маргінала. Як у просторі, так і в часі. Бо сьогодні її нема з ким порівняти: ні Європа, ні Азія - невідомо що. І марно брехати сьогодні, що безкультур'ям вона заразилася саме від монголів. У бібліотеках Алтин Орду були рукописи Арістотеля, Авіценни або Біруні, яких не знайти в бібліотеках Каїру чи Багдаду. А їхні бібліотеки - де вони? - заведуться мало не через півтисячоліття, чи не так?

Монгольські наукові енциклопедії на півтисячоліття випередили першу в Європі - французьку. А при складенні календаря в Алтин Орду (в цьому не може бути жодного сумніву!) - уміли враховувати й прецесію земної осі (!). Італійці, генуезці та венеціанці були свого часу не останніми в Європі, а з Алтин Орду чомусь не вилазили…

На поверхні лежить і відповідь на запитання про расові витоки двох народів, українців та росіян.

Відомо, що за князя Володимира (978-1015) у межиріччі Волги та Оки, на землях угро-фіннів і тюрків, поблизу Булгарського каганату, засновуються київські колонії: Володимир, Муром та Суздаль. Вони хутко збагачуються, продаючи місцевих людей до арабського й візантійського рабства. Їх метрополія - Київ не несе за це відповідальності: так само було по колоніях європейських держав, в яких не було рабства з римських часів, а по їхніх колоніях чи не з перших днів квітло рабство.

Багатство спонукає до незалежності, та по війні 1169 (остаточне розходження України з майбутньою Росією) суздальський князь Андрій Боголюбський здобуває її, оголошує у себе на півночі "вєлікоє княжество" - суверенну державу. В ній буде схожа мова, бо раб завжди розмовляє мовою пана, а перші пани були саме з Києва. Що ж до етніки, то… По наречених до Києва за тисячу кілометрів, мабуть, не їздили, знаходили десь ближче, а етнічна асиміляція наступає за 4-5 поколінь.

Спочатку, коли відносини стали напружені, обміну населенням практично не було; потім розділили монголи, відтак Україна та Білорусь входять до Великої Литви, демократичної та правової держави свого часу, і перебувають там до її кінця.

Отже, пройшло півтисячоліття повністю роздільного існування, за цей час у кожного з суздальців, суміші угро-фіннів та тюрків, полишилися сліди слов'янської крові перших поселенців (скільки ж їх могло бути?). Сьогодні ми є різні етнічно та ще й протилежні культурно та ментально. Не те, що не брати, а навіть і не свати.

Про перші систематичні контакти між двома різними народами може бути мова лише по першій російській окупації України 1709 р., але жодних наслідків це дати не могло. Українство сиділо собі по селах, а москальство хабарювало по містах.

Все це, зокрема, - відділення майбутньої російської державності від старої української 1169, - давно відоме, але російською історією свідомо ігнорується. Чому? Теж цілком зрозуміло. Щоб можна було підкрадати собі нашу українську історію - скільки сили вистачить, та святкувати фіктивне "Тисячєлєтіє Росії" ще минулого сторіччя.

Українська історична наука й досі тихо спить в обіймах російської, тихо пливучи руслом імперських концепцій Росії, великодержавних та шовіністичних, з цим треба нарешті кінчати. Нам, українцям, нема чому вчитись у імперської науки. Про все це писали Д.Донцов та М.Хвильовий, але - повного розуміння наче й досі немає.

Нашою історією починалася історія Європи, нами вона довший час і визначалася. Ми проіснували як держава тисячі років, а виникнення 1169-го окремої, згодом - російської державності є лише епізодом нашої великої історії. Не своєю волею мали до цієї російської історії пасивне відношення протягом 282 років. За цей час ми не набули від російського царизму нічого позитивного. Набули чужу мову з усім її бруднослів'ям. А до того ще безвідповідальність, нехлюйство, ворожість до природи, пияцтво, крадійство та злочинність.

Олександр Боргардт,
доктор фізико-математичних наук, професор, провідний науковий працівник Донецького фізико-технічного інституту НАН України.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Цивілізаційні процеси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Якщо народ позбавити його історії, то через покоління він перетвориться на натовп, а ще через покоління ним можна буде управляти ”
Йозеф Геббельс

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.