Аратта - На головну

30 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Степан Хмара: «Прем’єрство слід віддати Тимошенко»

Думка українця 11320 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 10.10.2007 | Всі публікації | Версія для друку

Степан Ількович Хмара
Степан Ількович Хмара
«Я був категорично проти лідерства Луценка… Коли чуєш, що боротьба з корупцією починається з ліквідації депутатської недоторканності – блювати хочеться… Кампанія НУНС була бездарною… Я не буду в парламенті ніколи…»

94-й номер списку блоку «Наша-Україна – Народна Самооборона», радянський дисидент Степан Хмара продовжує дисидентствувати. Тепер - у власній політичній силі, порушуючи фундаментальний закон української політики – не чіпати «своїх».

- У чому, по вашому, найголовніший підсумок парламентської кампанії, яка щойно закінчилася? Хто переможець?

- Головний позитив у тому, що Партія регіонів відтиснута від влади шляхом виборів. Бо це така відверта антиукраїнська мафія. Я навіть не хочу зупинятися на цьому.

- А негатив?

- Негатив - що людям не було з чого вибирати. Люди не знали, кого вони вибирають, і досі не знають, кого вибрали. Вони голосували «за Юлю», як вони казали. Я питав людей: «що ж ви, одну Юлю вибираєте? Ви ж разом з нею голосуєте і за Фельдмана, і за Губського, і за Васадзе, і за Жеваго. Ви знаєте таких?» «Ні, не знаємо - відповідають. - А хто вони такі? А що воно таке?...»

От такі вибори. По цьому закону – мафіозному, ніколи нормальних виборів не буде. Люди грають в лотерею. Хто більше кине грошей, хто більше організує за допомогою всіляких політтехнологів всілякої солодкої брехні, той і виграє. Парламент цей ще не буде українським, там дуже мало українців.

Якщо, наприклад, у Юлі в блоці 80 % бізнесу є представниками великого антиукраїнського капіталу, компрадорської буржуазії, це дуже небезпечно. Якщо в «Нашій Україні» вирішили за необхідне включати до списку таких осіб, як Поляченко - представника «будівельної мафії в білих рукавичках», якого на гарматний постріл не можна до влади допускати, - це теж становить небезпеку. Чи взяли Олександра Омельченка, який породив Черновецького. Бо не було б Омельченка з його мафіозними штучками, люди б не проголосували за Черновецького. Всі ж знають, що витворяв Омельченко. І все це лайно опинилося в «Нашій Україні»…

- Але ви теж - член списку НУНС. Коли список затверджувався, ви казали, що треба не включати того чи того політика?

- Ми в списку стоїмо як представники окремої структури – УНП. Ми не могли впливати на так звану президентську партію. Я не знаю, хто там керує разом із президентом. Нас почали включати лише з другого десятка, і нас усього 6 чоловік увійшло до списку. Якби ще й нас там не було, вони набрали б не 14 %, а й до 10 % не дотягнули б. Люди плювалися. Кажуть – «будемо голосувати, бо ви там. А так би ми ніколи б не голосували за «Нашу Україну». В багатьох областях так казали. Люди якби знали, який список в пані Юлії, дві третини не голосували б за Юлю. Отакі наші парадокси.

- То ви не згодні з оцінкою, що результат виборів – перемога демократичних сил?

- Це можна умовно так сказати – перемога демократичних сил. Безперечно, що я не згодний. І я не сумніваюся, що ця Верховна Рада ніколи не прийме прогресивного закону про податок на прибутки, на розкіш, тобто на маєтки і т. д. Ну, хто ж там буде голосувати за ці податки? Ніхто з них (новообраних депутатів – ред.) правдивої декларації не заповнить. Так само ніколи вони не приймуть виборчого закону, який би передбачав відкриті списки, де б кандидати від партій персонально закріплювалися за окремими округами. Юля ніколи за це не проголосує. Їй це не вигідно, бо тоді вона не буде керівником, хрещеним батьком чи хрещеною мамою для членів своєї організації.

- І все-таки, дайте свою відповідь на найважче та найважливіше запитання: яку слід створювати коаліцію, і хто має бути прем’єр-міністром?

- Звичайно, коаліція повинна бути в складі «Нашої України» та БЮТу.

- А прем’єр хто?

- Той, хто набрав більше голосів, той і призначає прем’єра. Домовленості треба виконувати. Які б вони не були. І якщо є домовленість, що прем’єром стає той, хто набере більше голосів, то в БЮТ голосів у два рази більше, ніж в «Нашої України». Отже, БЮТ і повинен формувати уряд. Тобто, запропонувати свого прем’єра. А це вже внутрішня справа, чи Юля сама буде висуватися. Раптом вона скаже, давайте Вінського поставимо. Чи Жеваго. А може – Фельдмана. Це вже Юлина справа. Як Юля скаже, так має бути. В нас звикли спочатку брехати, а потім кидати. Так робити не можна.
Інавгурація Президента на Майдані. 2005 рік.
Інавгурація Президента на Майдані. 2005 рік.
- Тобто, попри всі застереження, ви вважаєте, що прем’єрська посада має бути віддана БЮТу?

- Безперечно. А що вже з того вийде – побачимо. Силовий блок повинен бути збережений за Президентом. Але треба, щоб Президент теж відчував свою відповідальність. Бо наш Президент іноді може й такого генпрокурора, як Медведько, призначити…

- Які ваші враження від заяви Президента про те, що три головні переможці виборів повинні вести між собою переговори, і чи можливе зараз створення широкої коаліції?

- Я не знаю, що саме Президент мав на увазі. Коментарі пішли різні. Думаю, тільки сам Президент знає, що він мав на увазі. Розмовляти можна з усіма. Але творити урядову коаліцію треба БЮТу й «Нашій Україні». Представники цієї коаліції звичайно повинні говорити з потенційною опозицією – з Партією регіонів. Але говорити – це не значить – творити коаліцію.

- Якщо все ж таки буде створена широка коаліція, як ви оцінюєте політичні перспективи нашого Президента?

- Ніяк. Президент весь свій потенціал тоді пустить з димом. Так й так йому не позаздриш.

Вибачте мені – так, як була організована виборча кампанія блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» - абсолютно бездарно… Вороги би не зуміли так погано зорганізувати виборчу кампанію…

- А що саме було невдалим?

- Все. Починаючи від складання списку і закінчуючи агітацією та основними гаслами. «Ліквідуємо депутатську недоторканність» та «Закон один для всіх» - це маразматичні, дурні та шкідливі гасла.

- Чому?

- Депутатська недоторканність повинна бути. Її, можливо, треба дещо підкоригувати. Депутатська недоторканність потрібна таким депутатам, як Хмара. Але депутатської недоторканності не треба ні Жеваго, ні Ахметову. Вони й так давно не доторканні. Але як будуть нормальні депутати доторкані, олігархи їх в порошок зітруть, якщо ті їм чимось не сподобаються.

Ви думаєте, хто придумав ці гасла? Це придумала мафія. Ще давайте, як запропонувала Ганна Герман, зробимо зарплату депутата таку, як середня зарплата в Україні. Ну, тоді вже парламент можна буде точно забивати дошками. Це буде виключно мафіозне гніздо.

Як можна називати пільгами транспортні можливості депутатів? Це не пільги, це обов’язок депутата, це потреба для виборців – щоб депутат міг їздити по країні. Ахметов буде літати чартерним рейсом. А той депутат, який на свою зарплату живе, не зможе нормально пересуватися, не зможе зустрічатися з виборцями, не зможе вникати в ситуацію на місцях і т. д. Це все робиться проти людей, але це все хитро робиться, підступно, використовуючи сліпий совковий популізм – мовляв, депутати з’їли нашу ковбасу, депутати з’їли наше сало.

Зауважте, ніхто не сказав – давайте введемо справедливий, прогресивний податок на прибутки. Щоб великі багатії, мільярдери платили по максимальній ставці. Я вважаю, що якщо в людини мільярд доходу на рік, треба оподатковувати його доходи по ставці 80 %. Мільярд заробив – 800 млн. заплати в бюджет.

Або візьмемо податок на нерухомість. Це і на вашу, і на мою квартиру, і на палаци цієї банди, яка пограбувала Україну, податок однаковий. А має бути - диференційований, має бути податок на розкіш. Тому що 15 кв. метрів на душу в сім’ї - це нормальні умови для нормального життя. А 1000 кв. метрів – це розкіш, і за неї треба здирати такі гроші, щоб невигідно було палаци будувати, омертвлюючи капітал. Треба, щоб ці гроші інвестувалися у виробничу сферу.

Але ж ніхто про це не говорив і ніхто цього не збирається робити. Бо ніхто не хоче платити податки.

- Судячи з усього, в новому парламенті ви будете найбільшим дисидентом, як і раніше…

- Я не буду в парламенті ніколи. Я 94-й у списку. До мене ніколи черга не дійде. Все було зроблено, щоб таких, як я, вичистити за борт. Тому що ми їм завжди створювали дискомфорт. Там нормальних людей буде мізер.

Коли чуєш, що боротьба з корупцією починається з ліквідації депутатської недоторканності – блювати хочеться.

- Ви зараз велику крамолу з точки зору своєї політичної сили кажете.

- Я перед виборами не міг цього говорити. Якби мене спитали, я би ніколи не погодився призначити першим номером Луценка, наприклад. Я, до речі, висловлював таку думку, але не для публіки. Кириленка треба було призначати першим номером. Хто наполіг на Луценкові, я не знаю.

- Які питання у вас до Луценка?

- Не хотілося б зараз це особливо розбирати. Багато питань. Він був дуже поганим міністром внутрішніх справ. Одним з найгірших міністрів. І нічого він не зробив, окрім демагогічних заяв. Ахметова він мав би закрити. Ахметов не був держслужбовцем, так що прокуратура не могла заважати. Інша справа, якби вона потім намагалася щось зашкодити – але то вже було би потім. Замість того, щоб привести Ахметова в наручниках, він публічно пив з ним чай. Серйозні люди таких людей всерйоз не можуть сприймати. Тому Хмара їх не сприймає. Я був категорично проти лідерства Луценка, але голос таких, як я, сьогодні в Україні заглушений. Ми не потрібні ні тим, хто є при владі, ні тим, хто до неї рветься. Ми їм заважаємо.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Знання певних принципів легко компенсує незнання деяких фактів ”
К. Гельвецій

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.