Аратта - На головну

23 січня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Золоті труби у дірявому басейні

Національна безпека 11059 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 9.02.2008 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Золоті труби у дірявому басейні
Чого лишень не відбувається в «газовому королівстві» країни! Про це стільки вже говорено-переговорено, писано-переписано, що, напевно, й чути нічого на цю тему не хочеться. Але найнеприємніше те, що в нафтогазовій галузі і безпосередньо в НАК «Нафтогаз України» сфокусовані всі проблеми країни.

І розв’язати ці проблеми способом замовчування, а вже тим більше шапкозакидальства ніяк не вийде. Тривалий час «Нафтогаз» був годівницею для вузького кола наближених людей, котрі, навіть будучи відлученими від нафтогазового «коритця», з усіх боків і на весь голос запевняють нас, що, мовляв, нічого міняти не можна — це смерті подібно.

Насправді ж вони просто бояться, що їхні схеми вимивання коштів із нафтогазової галузі якщо не будуть зруйновані остаточно, то все ж, у будь-якому разі, значно зміняться, а колишніх «газових баронів» відлучать від такого непильного способу заробляння колосальних коштів.

Новий уряд і керівництво «Нафтогазу» вже встигли заявити про поступову відмову від газових посередників, таких, як «РосУкрЕнерго» при імпорті газу в Україну й «УкрГаз-Енерго» — на внутрішньоукраїнському ринку газу, і перехід на прямі контракти з виробниками газу. Зрозуміло, що за день такі справи не робляться. Але вже сам факт намірів викликав невимовний опір як «РосУкрЕнерго» і «УкрГаз-Енерго», так і «Газпрому». Зазвучала стара пісня про ненадійність України як транзитера газу, раптом невідомо звідки взялися мільярдні борги й усе в тому ж дусі.

При цьому на нинішній момент саме колишні керівники «Нафтогазу» довели його до цугундеру. І без одностайної підтримки президента й уряду країни найбільшій нафтогазовій компанії України не вилізти ні з боргової ями, ні з тенет непрозорих схем. Щоправда, іншим боком медалі стане значне подорожчання газу в Україні. Якщо хочете — це плата за незалежність, причому не тільки енергетичну.

Про те, як розвивається ситуація в НАК «Нафтогаз України», кореспондент «Дзеркала тижня» розмовляла з головою правління цієї компанії Олегом Дубиною.

— Олегу Вікторовичу, 1 лютого відбулося, здавалося б, доленосне засідання Ради національної безпеки та оборони «по газу» загалом і НАК «Нафтогаз України» зокрема. Продовженням теми стало не менш ажіотажне засідання в Кабінеті міністрів 5 лютого. З тією лише відмінніс­тю, що в Кабміні прем’єр Юлія Тимо­шенко дуже красномовно живописала схеми розкрадання коштів із НАК «Нафтогаз», доведення цієї компанії до банкрутства і навіть називала винних. А для ринку газу України та компа­нії «Нафтогаз» усе це має практичне значення, крім кон­статації кричущих фактів? Ад­же ви брали участь в обох згаданих засіданнях і напевно маєте власну точку зору. Ми принаймні не почули резонних варіантів порятунку ринку газу України та «Нафтогазу»...

— Пропозиції щодо врегулювання проблеми НАК «Нафтогаз України», які прозвучали на засідан­ні Кабміну, були раніше в письмовому і графічному вигляді представлені на засіданні РНБОУ 1 лютого. Тоді ж було узгоджено, що піс­ля рішення Радбезу протягом десяти днів мають бути вжиті конкретні заходи. Дотепер ні про які кон­кретні заходи, що їх необхідно вжити не тільки «Нафтогазу», а й багатьом міністерствам і держкомітетам, нам невідомо.

— Це фактично була офіційна констатація того, що НАК «Нафтогаз України» — у стані дефолту?

— У документах, аналізованих на засіданнях у РНБОУ і Кабміні, йшлося про те, що на сьогодні фінансовий стан НАК «Нафтогаз України», м’яко кажучи, жалюгідний. Але при цьо­му нами були запропоновані шляхи виведення компанії з патової ситуації. Був озвучений дефіцит «Нафтогазу», але головне — було подано наші пропозиції і комплекс заходів щодо порятунку НАКу, у буквальному сенсі цього слова. Було враховано і старі борги компанії, котрі не враховані й не підтверджені бюджетом-2008. А також чітко показано комплекс заходів для повернення коштів внутрішнього ринку України, адже цей ринок в останні три роки занадто вже нерівномірно розділений — на користь «УкрГаз-Енерго» (див. рис. 2. — А.Є.).

У Кабміні та РНБОУ було наочно показано, що на сьогодні «Нафтогаз» — це реальний платоспроможний інструмент, який може бути таким, але поки що таким не є. Якщо 2005 року «Нафтогаз України» забезпечував газом практично всю промисловість, і його частка в цьому сегменті становила близько 99%, або 42,7% від загального обсягу ринку, то нині в цьому сегменті у НАКу практично нічого не залишилося, всього лише 0,8% від загального обсягу ринку (див. рис. 2. — А.Є.). Але ж робота з промисловим сектором давала можливість НАКу заробляти кошти на дотації населенню, на розвиток компанії. При цьому й сьогодні всі зобов’язання поставляти газ населенню за соціально захищеними цінами за «Нафтогазом» залишені. Попри нерентабельність таких продажів.

— Чи відомо вам, на якому етапі зараз перебуває перевірка фінансово-господарської діяльності НАК«Нафтогаз України» та її дочірніх підприємств? Який період роботи компанії перевіряється? Коли можна очікувати остаточних результатів перевірок і, відповідно, ваших кадрових рішень після цього або за результатами перевірок?

— На жаль, ми найчастіше створюємо групи для різних перевірок, потім починаємо частково «вихоплювати» матеріали з роботи цих груп і щось заявляти, казати, коментувати. Я розумію так: 8 лютого, відповідно до постанови Кабміну, пан Турчинов має доповісти про результати перевірок Кабінету міністрів. Всі рішення. А доти ніхто не в праві щось коментувати. І я в тому числі.

Коли тільки формували таку комісія, я просив включити мене до її складу, наприклад, як заступника керівника цієї групи. До того ж мені було важливо знати, перебуваю я серед тих, кого перевіряють, чи серед тих, хто перевіряє. Але й досі це залишається під питанням. Бо через те, що перевіряють «Нафтогаз», керівники цієї компанії не можуть входити до складу такої комісії. Тому про можливі результати перевірки я поки не готовий говорити, бо не брав участі в самому процесі.

— А те, що ви «всього лише» очолили «Нафтогаз» — хіба не аргумент?

— Вже, мабуть, ні. Тому чекаємо 8 лютого, коли маємо одержати офіційні документи про перевірку НАК «Нафтогаз України».

— Що ви зробили б, перевіряючи роботу такої компанії, як «Нафтогаз»?

— Якби мені довелося перевіряти діяльність такої компанії, то спершу Державна податкова адміністрація мала б узяти всі дані від постачальника (імпортера) газу — по всьому ланцюжку до споживача-товаровиробника. А потім розшифрувати цей ланцюжок: де, на якому рівні губиться прибуток чи ПДВ. Щоб розуміти загальну картину на ринку.

— Але зараз ви не берете участі в подібному процесі. Невже ви вже готові здатися?

— Я такого не казав. Коли переді мною, а також мною поставлено чітке завдання і я розумію, куди йти, — не здаюся. Якщо мені чітко буде поставлено завдання, що треба от це своєчасно зробити, то я не здамся. Потрібно чітко усвідомлювати, що ти в це «вплутався» і розраховуєш на свої сили, і сподіваєшся на краще, тоді все нормально. Але якщо ти розумієш, чому тебе «кусають» і що комусь це просто так треба, — навіщо всі зусилля?

Але сьогодні «Газпром» починає казати про те, що ми перебираємо газ для українських споживачів.

— Саме так. 7 лютого прес-секретар голови «Газпрому» Сергій Купріянов заявив, що Україні можуть відключити подачу газу з 11 лютого, якщо не буде виплачено не лише січневі борги (за версією «Газпрому» — близько 500 млн. дол.), а й усі 1,5 млрд. дол. Але, пробачте, у «Нафтогазу» немає прямого контракту на закупівлю російського газу. Так у чому претензії?

— Коли кажуть, що ми перебираємо російський газ, то це не так. Балансом ВАТ «Газпром» передбачено обсяг поставок середньоазіатського газу в 58 млрд. кубометрів. З них для України «РосУкрЕнерго» має викупити 55 млрд., а 3 млрд. кубометрів може експортувати на Захід. На сьогодні добова норма поставок газу в Україну становить 156 млн. кубометрів. Якщо цю норму помножити на кількість днів у січні (з урахуванням температурного графіка), то отримаємо 4,9 млрд. кубометрів — це той обсяг газу, який має прийти в Україну. За попередніми даними, ми взяли за січень 4,7 млрд. кубометрів. Тобто в межах зазначених 55 млрд. кубометрів середньоазіатського газу для України.

А от 1,5 млрд. кубометрів газу, який «РосУкрЕнерго» відправило на експорт, — це не середньоазіатський газ, тому що в угоді 2006 року записано, що спочатку має бути забезпечений газовий баланс України, а вже потім експорт. Іншими словами, «РосУкрЕнерго» хоче заробити і при цьому ще глибше посадити «Нафтогаз України» в боргову яму. Це те, що робили з «Нафтогазом» і Україною. Російська сторона всіма силами намагається загнати «Нафтогаз» і Україну в глухий кут. І все це відбувається безпосередньо перед візитом президента В.Ющенка до Росії.

— Президент вас підтримує?

— Так, я хотів би подякувати президенту за його послідовну позицію в газовому питанні. В нас цілковите порозуміння щодо подальшого руху як у переговорах із «Газпромом», так і щодо реформування внутрішнього ринку газу.

— Чи досить виважено ви уявляєте фінансове становище НАК «Нафтогаз України», її багатомільярдні зовнішні борги? Яка все ж таки заборгованість «Нафтогазу» на сьогодні? Як після всього, що відбувається в «Нафтогазі» та навколо нього, ви розмовляєте з його кредиторами і що можете їм пообіцяти?

— Заборгованість НАК «Нафтогаз України» перевищує на сьогодні 11 млрд. грн. (це зобов’язання лише за зовнішніми боргами). Плюс внутрішні борги (див. рис. 2. — А.Є.).

Що ж стосується кредиторів, то я спілкуюся з усіма кредиторами. Тому що на сьогодні фінансових звітів за 2006 рік у НАКу немає. Підписання результатів аудиту весь час відкладається. І це заважає вирішенню багатьох важливих для компанії питань. 6 лютого відбулося засідання кредиторів. Як я міг переконувати кредиторів «Нафтогазу»? Говорити про гарантії уряду України і тому подібне. Але я хочу всіх кредиторів переконати в тому, що «Нафтогазу» не потрібна гарантія уряду за його позиками, компанія НАК «Нафтогаз України» здатна розібратися з ситуацією самостійно. Наскільки в мене це виходить, сказати можна вже зараз. НАК отримала підтверджену відстрочку до 31 березня. Плюс фінансова звітність компанії як мінімум за 2006 рік має бути завізована аудиторами. Але якщо не буде прийнято ті рішення, які ми пропонували на засіданнях РНБОУ та Кабміну, то навіть фінзвіт за 2006-й не буде підписано. І ми ще не розглядаємо фінансовий звіт за 2007 рік...

— Наскільки відповідають дійсності наполегливі заяви екс-голови Мінпаливенерго Юрія Бойка, а нині — депутата Верховної Ради від Партії регіонів і заступника голови комітету ВР з «енергопитань» (він же — уповноважена особа «РосУкрЕнерго») і аналогічні заяви співвласника РУЕ Дмитра Фірташа про те, що з листопада і донині «Нафтогаз України» використовує незаконтрактований імпортний газ? І заборгував уже близько 2 млрд. грн. Це правда? Якщо так, то як ви збираєтеся розв’язувати цю проблему?

— У нас немає документів від ЗАТ «УкрГаз-Енерго» про надходження належного йому газу до України в зазначений період. Коли 25 грудня після призначення головою правління НАК «Нафтогаз України» я запитав: «Чому?», мені доповіли: «УкрГаз-Енерго» не підписало договір із «Нафтогазом» на листопад і грудень 2007-го про поставки газу. Якщо кажуть про те, що ми маємо п’яти- і десятирічні контракти, то у відповідь на це можу лише сказати, що НАК «Нафтогаз України» зі своєю ж дочірньою компанією — «УкрГаз-Енерго» підписувала контракт щомісяця. Не маючи контракту на листопад 2007 року (а газ уже пройшов, гадаю, пан колишній міністр палива та енергетики та всі інші це знали), «Нафтогаз» юридично не міг нічого зробити.

За відсутності документів газ не може бути, висловлюючись бухгалтерською мовою, оприбуткований. При цьому на «Нафтогаз» нараховувалися зовсім інші податки. І треба було сплачувати більше до бюджету. Однак ми не могли отримати компенсацію з бюджету на соціальний тариф для підприємств теплокомунальної енергетики. 25 грудня питаю: «Коли буде газ?» Мені кажуть: «Є заборгованість — 0,9 млрд. дол. на 1 листопада». Починаємо розбиратися з цією заборгованістю. «Знаходимо» (за документами) газ, використаний у 2006 році, оприбуткований у 2007-му, але вже за цінами 2007 року. Природно, звертаємося з позовом до суду. Інакше кажучи, сьогодні — без рішення суду — я не маю навіть права сказати, що заборгованість у 0,9 млрд. дол. існує. Мені треба зрозуміти всю картину того, що відбувалося.

— Однак ви не одинокі у такому прагненні. Логічно було очікувати зустрічних дій «УкрГаз-Енерго».

— На жаль, мої звернення до голови «УкрГаз-Енерго» пана Вороніна: «Оформіть, будь ласка, газові договори!» залишаються без відповіді... Далі — більше. В січні з’ясовується, що ті договори, які НАК «Нафтогаз» відправила компанії «УкрГаз-Енерго» із протоколами розбіжностей, але відповіді вчасно не отримала, за законодавством України вважаються укладеними. От чому останнім часом ви не чуєте в пресі про газопоставки та розрахунки за листопад і грудень 2007 року.

Тепер у нас проблема січня й лютого 2008-го. «УкрГаз-Енерго» всім розказує, що ми не виходимо на тендер для закупівлі імпортного газу. А це ще одна пастка.

— І в чому ж секрет цієї пастки?

— Щойно буде організовано такий тендер, то «УкрГаз-Енерго» отримає законну й повну можливість розподілити газ між своїми ж посередниками. Тому НКРЕ підтверджує для «УкрГаз-Енерго» ліцензію (тобто право реалізації, продажу) тільки на 5 млрд. кубометрів газу. Виходить ситуація минулого року, коли по судах було «затерто» ситуацію на нібито дозволений для ЗАТ «УкрГаз-Енерго» в Україні продаж 34 млрд. кубометрів газу. Зрештою, торік їм видали ліцензію на продаж такого обсягу газу.

Але ЗАТ «УкрГаз-Енерго» — це афільована з НАК «Нафтогаз України» компанія. А відповідно до антимонопольного законодавства, володіти більш як 35% ринку разом із НАКом на ринку газу України ніхто не має права.

— Проте фактично «УкрГаз-Енерго» має набагато більшу частку газового ринку, до того ж його прибуткову частку — газозабезпечення промисловості. А це вам не фіксовані соціальні ціни...

— Реально «УкрГаз-Енерго» володіє значно більшою часткою ринку газу України, ніж дозволяє законодавство... Але такий був вердикт Антимонопольного комітету, це питання не до мене.

— Чи звертався до вас чи, може, просив зустрічі співвласник «РосУкрЕнерго» Дмитро Фірташ або його партнери?

— Ні, я з ними не зустрічався, вони не просили зустрічі зі мною.

— Чи отримувала НАК «Нафтогаз України» офіційні претензії від ВАТ «Газпром» чи його європейських партнерів про недопоставки російського експортного газу в листопаді 2007-го — лютому 2008 року?

— Те, що стосується претензій. У листопаді 2007-го «Газпром» заявив про транзит у Європу 9,66 млрд. кубометрів газу. НАК «Нафтогаз» транспортувала 10,44 млрд. Грудень: заявлено на транзит 9,98 млрд. кубомет­рів, транспортовано 11,73 млрд. Січень: заявлено 9,72 млрд. кубометрів, прокачано 10,55 млрд. Претензій бути не може. Ми транспортували на 3 млрд. кубометрів газу більше, ніж заявив «Газпром». Є запитання: скільки «Газпром» («Газпромекспорт») від­дає з газосховищ в Україні для «РосУкрЕнерго» і чому він не віддає газу для експорту цієї ком­панії зі свого ж експортного магістрального потоку? Та це запитання не до нас. Це питання взаємовідносин двох партнерів, і «Нафтогазу» серед них немає за визначенням.

— Чи скаржилося офіційно «РосУкрЕнерго» та його партнери на «Укртрансгаз»? У чому полягали їхн? претензії?

— Ні, не скаржилося. У них із «Укртрансгазом» усе гаразд. «Укртрансгаз» виконує їхню команду швидше, ніж наші вказівки — компанії «Нафтогаз України».

— Чи має намір «Нафтогаз» здійснювати політику, спрямовану на укладання прямих договорів із виробниками газу, зокрема з «Газпромом», а не з посередником РУЕ? Чи відома вам позиція «Газпрому» щодо цього? У чому вона полягає?

— Я хотів би через «Дзеркало тижня» донести до громадськості таке. Не можу сказати зараз, що я прийшов — і все повернулося.

— А навіщо повертатися, коли треба рухатися вперед?

— Саме тому на сьогодні є поступальний рух, тобто ми маємо прийти до того, що НАК «Нафтогаз України» повинна стати самостійною компанією. Реалізацією газу в Україні має займатися «Нафтогаз». Усі фінансові потоки повинні бути зосереджені в НАКу для того, щоб цю компанію якимось чином збалансувати й витягти з тієї фінансової клітки, в яку її за останні роки загнали. На сьогодні я бачу ситуацію так: український ринок — весь НАК, а не так, як його поділили до цього (див. рис. 2. — А.Є.). І потрібно сказати велике спасибі пану Бойку, тому що в «РосУкрЕнерго» за ціною 179,5 дол. за тисячу кубометрів, яку вони декларують, НАК готова купити весь обсяг газу, якщо цей газ продається на українсько-російському кордоні.

— НАК «Нафтогаз України» створювалася і завжди була «бізнесом президентів». Якщо ця компанія, як ви пророкуєте, стане фінансово самостійною, то де гарантії, що вона знову не стане фінансовою «кубушкою» для чергового президента чи прем’єра?

— Жалюгідність ситуації в тому, що ми («Нафтогаз») надто залежимо від тих чи інших політичних рухів. Однак є низка рішень, які дадуть змогу цього уникнути. Якщо НАК — стратегічне підприємство в Україні (це всі розуміють), то давайте його перепідпорядкуємо РНБОУ. Це один із варіантів. Є інший. Давайте його відкриємо і продамо: 1% — Укрсиббанку, 1% — Ощадбанку, зробимо «Нафтогаз» відкритим, приберемо політизацію і спокійно працюватимемо.

Я пам’ятаю НАК кінця 2002 року. Хоч би що там говорили і писали, компанія отримувала прибуток, володіла достатнім запасом газу у власних газосховищах, мала прямі відносини з Росією і Туркменистаном. І «Нафтогаз» міг розмовляти з тим самим «Газпромом» як партнер. А що на сьогодні? І «Газпрому» ще треба сказати спасибі за те, що вони з нами розмовляють, — у принципі, у нас немає з ними жодних відносин. Щоб розв’язати свої проблеми, ми маємо їхати до Швейцарії і спілкуватися з «РосУкрЕнерго».

— Ви кажете про поступальність у газовій галузі. Тож, можливо, першим логічним кроком має стати виселення з українського ринку РУЕ та його сателіта?

— Знову ж таки — не потрібно крайнощів. У нашій ситуації необхідно розуміти, що в принципі нам ніякі «газові»посередники не потрібні. Так, ми хочемо зберегти доступ до «ресурсів», а загалом — до квоти «РосУкрЕнерго». Або, швидше, це потрібно «Газпро­му»... Тоді, будь ласка, «Газпром», продайте нам 50% так званої української частки в РУЕ.

— Така пропозиція була?

— Так, цю пропозицію «Газпрому» зробили.

— А «Газпром» не пропонував «Нафтогазу» викупити 50% або хоч якусь частку РУЕ?

— Ні.

— А на вашу пропозицію відповіли?

— Ні.

— Ви можете спростувати тверд­ження Ю.Бойка, І.Вороніна і Д.Фірташа про те, що в Україну надходить туркменський та інший центральноазіатський газ?

— Мене як голову НАК «Нафтогаз України» влаштовує, що на сьогодні до нас надходить природний газ за ціною 179,5 дол. за 1000 кубометрів. Нехай навіть він називається центральноазіатським. Однак ми купуємо його на українсько-російському кордоні.

— Чи залишається ще газ, який належить НАК, у підземних сховищах газу? На скільки його вистачить?

— Немає в НАК газу в підземних сховищах узагалі. Українсь­кого газу, на жаль, немає.

— І що ви робитимете?

— Ходити з простягненою рукою... Якщо нас підтримають РНБОУ і Кабмін, тоді купимо необхідний обсяг газу. З іншого боку, для себе я вже конфігурацію можу зрозуміти, де, куди і якими кроками потрібно рухатися, щоб цю ситуацію розв’язати. І те, що газ не буде політично залежний від когось — від другого, третього, десятого, — у цьому можете мені повірити.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Національна безпека»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Знаєте, що таке малорос? Ні? Паршивець, просто кажучи, ні те ні се. Він, бачите, собі з походження — українець, з виховання — руський, з переконань — неук у всьому, що торкається рідного народу, по вдачі — боягуз, себелюб, раб. От це — малорос.”
Володимир Винниченко

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.