Аратта - На головну

19 квітня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Дитячий стрес впливає на мозок підлітків

Охорона здоров`я 11399 переглядів

Опубліковано - 14.11.2012 17:09 | Всі новини | Версія для друку

Дитячий стрес впливає на мозок підлітків
Дитячий стрес впливає на мозок підлітків
Два десятиліття досліджень доводять нейронний зв`язок між стресом у ранньому віці зі станом тривоги і депресії у дівчат-підлітків.

Для деяких дівчат наявність стресових ситуацій у перший рік життя, можливо, є причиною гормональних змін у більш старшому віці. І ці хімічні зміни, в свою чергу, призводить до ненормальною підключення головного мозку та прояву ознак тривоги і депресії у віці 18 років, припускає дослідження американських вчених, результати якого опубліковані сьогодні в Nature Neuroscience.

Дослідникам давно відомо, що стрес у ранньому віці є чинником ризику для цілого ряду психологічних і фізичних проблем, - від розладів настрою та токсикоманії до ожиріння і серцево-судинних захворювань. Нове дослідження припускає, що для деяких людей події дитинства постійно змінюють спосіб боротьби зі стресом як мозку так і організму в цілому.

"Це одна з перших демонстрацій, які доводять вплив раннього стресу, на стан організму ​​в пізньому підлітковому віці", говорить Річард Девідсон, нейрофізіолог з Університету Вісконсін-Медісон, один з керівників дослідження.

Дослідження у 1989 році розпочала колега Девідсона - Мерилін Ессекс. Її команда з того часу зібрала безліч медичної і демографічної інформації про декілька сотень дітей від народження до раннього дорослого життя.

Перші результати дослідження були опубліковані в 2002 році. Доктор Ессекс повідомила, що 4-річні діти, які піддаються впливу високих рівнів щоденного стресу, -такого як материнська депресія, батьківські настанови і фінансові проблеми, мають велику кількість гормону стресу кортизолу в їх слині. Ці високі рівні кортизолу пов’язані з агресією, імпульсивністю та іншими поведінковими проблемами, які були помічені у дітей через два роки опісля.

Нове дослідження, що спирається на ці дані, свідчить, що у дівчат цей підвищений рівень кортизолу впливає на функції мозку і через 14 років.
Мигдалевидна залоза (мозочкова мигдалина) відповідає за прояви страху, стресу та соціальну активність дорослих людей
Мигдалевидна залоза (мозочкова мигдалина) відповідає за прояви страху, стресу та соціальну активність дорослих людей
Дослідники сканували мозок п’ятьдесяти семи 18-річних, поки вони спокійно лежали впродовж 7 хвилин. Дослідження показало, що 18-річні дівчата, які мали високі рівні кортизолу у віці 4 років мають слабкі зв’язки між мигдалиною головного мозку, яка відповідає за формування емоцій і подолання страху, і вентромедіальною префронтальною корою зовнішньої діялінки головного мозку, яка приймає участь в припинення стресової реакції в мигдалині.

Але, не зважаючи на кортизол, ранній стрес, сам по собі, ще не достовірно корелює з відмінностями в активності мозку, що спостерігається у віці 18 років. "Так що дійсно має значення індивідуальних відмінностей для окремих дітей", відзначає Кетлін Томас, психолог з Університету Міннесоти в Міннеаполісі, яка не приймала участь у дослідженні.

Дослідження також показало, що дівчатка, які мають більш високі бали у тесті на визначення стану тривоги, мають слабку синхронність між цими двома регіонами, ніж дівчата з більш низькими балами. Цікаво, що протилежна картина була знайдена при депресивних симптоми: чим вище бал, тим депресії корелює з сильним зв’язком. Це спантеличує, тому що депресія і тривога, як правило, йдуть рука об руку, і депресивні симптоми також пов’язані з раннім стресом, зазначає Томас. Цілком можливо, що як сильні, так і слабкі ознаки синхронності впливають на зв’язок між двома регіонами головного мозку, говорить вона.

Дослідження також відзначило, наявність статевих відмінностей, говорить Брюс Мак-Уен, нейробіолог з Університету Рокфеллера в Нью-Йорку. Хоча немає жодного очевидного пояснення, занепокоєння і розлад настрою більш поширені у жінок, в той час як антигромадська поведінка і зловживання психоактивними речовинами частіше зустрічається у чоловіків. "Це узгоджується з ідеєю, що представники обох статей відчувають, що відбувається, але мають різні стратегії для вираження своїх нещасть і дезадаптації", говорить він.

Раніше вчені встановили, що мигдалевидна залоза (мозочкова мигдалина) відповідає за соціальну активність дорослих людей і може виявитися емоційним центром людського організму.

Про це свідчить результати дослідження, проведеного групою американських вчених на чолі з доктором Лісою Фельдман-Баррет із Гарвардської медичної школи.

Вчені і раніше пов’язували мигдалевидну залозу, спеціальну ділянку мозку, розташовану між корою двох півкуль та продовгуватим мозком, із емоційним та розумовим станом людини. Отримані ними результати комп’ютерної томографії засвідчили - в соціально активних людей мозочкова мигдалина має більший розмір.

У тому ж журналі Nature Neuroscience вчені написали: "Ми виявили, що розмір мозочкових мигдалин співвідноситься із розміром та складністю соціальних контактів дорослих людей".
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Охорона здоров`я»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Справедливість без сили і сила без справедливості - обидві потворні”
Жозеф Жубер

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.