За вибір друзів відповідають гени

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Американські вчені встановили, що гени можуть відігравати певну роль у встановленні дружніх відносин.

У ході дослідження, про яке повідомляє Бі-Бі-Сі, вчені проаналізували варіації в шести генах приблизно п'яти тисяч добровольців, які взяли участь у двох незалежних генетичних дослідженнях. У кожному гені вчених цікавило одне - однонуклеотидний поліморфізм (single-nucleotide polymorphism, SNP) - мінімальна варіація послідовності ДНК.

Після того як автори врахували ефекти генетичної схожості, які дають стать, вік, расову приналежність і спільне походження, виявилася цікава закономірність: у людей, що перебувають в дружніх стосункахх, частіше трапляється один і той же SNP в гені дофаминового D2-рецептора DRD2 і різні варіанти гена CYP2A6.

Точні функції цих генів поки не визначені, але DRD2 може впливати на розвиток алкоголізму, а CYP2A6 пов'язаний з соціальною відкритістю людини, її прагненням до нових ідей і вражень.

За словами вченого, генетична сумісність, зближення людей, що мають однакові варіації DRD2, може бути обґрунтована з еволюційного погляду і з точки зору виживання.

"Наприклад, якщо люди, що мають підвищений імунітет до будь-якого інфекційного захворювання, об'єднання їх в групу підвищує їх колективний імунітет, тому що бактерії не можуть знайти серед них жодного сприйнятливого організму", - прокоментував дослідження Ніколас Крістакіс, співавтор публікації.

При цьому дружба людей з підвищеною варіабельністю гена CYP2A6, на думку авторів статті, укладається в уявлення про те, що протилежності притягуються.

З іншого боку, друзями часто стають люди зі схожими поглядами і загальними інтересами, а поведінка людини визначається великою кількістю генів. Багато фахівців у галузі генетики незадоволені наданими вченими доказами виявленої взаємозв'язку між генами людей та їх соціальним оточенням. Основна критика полягає в тому, що вченими був вивчений дуже маленький набір генів для того, щоб проводити паралелі і шукати соціальні взаємозв'язки на його основі. Багато експертів вважають, що для подібного рівня аналізу необхідно мати дані про варіації в генах всього людського генома, а не шести обраних генах.

Колег авторів дивує те, що відмінності були виявлені на нижчому рівні - рівні окремих SNP.

Повністю дослідження опубліковане в журналі “Proceedings of the National Academy of Sciences”

Раніше бразильські вчені-генетики на рівні шостої хромосоми довели, що для шлюбу ми обираємо партнера з прямо протилежним набором генів по гістосумісності, тим самим забезпечуючи здорове потомство.

Генетики пролили світло на те, як люди вибирають партнерів. Насправді нас приваблюють не позитивні риси характеру або спільність інтересів, а відмінності в геномі. Ці відмінності забезпечують успіх відтворення.

На щорічній конференції Європейського товариства генетики, що відбулася 25 травня 2009 року професор Марія да Граса Бікальо (Maria da Graça Bicalho), керівник лабораторії імуногенетики і тканинної сумісності університету Парани (Бразилія), з колегами з'ясувала, що люди з різними, так званими головними комплексами гістосумісності (ГКГС), скоріше виберуть один одного як партнери для спільного життя, ніж ті, чиї ГКГС подібні. Можливо, - то така еволюційна стратегія, яка гарантує народження здорового потомства.