Уряд ухвалив непопулярні рішення. Бюджетні установи тепер будуть госпрозрахункові

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Уряд ухвалив низку рішень, згідно з якими бюджетні організації переводяться на госпрозрахунковий спосіб роботи.

Про це прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко повідомила на брифінгу за результатами позачергового засідання Кабінету Міністрів.

Рішення уряду регулює надання платних послух державними закладами освіти, науки, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, а також установами та організаціями, що входять до сфери управляння МНС, МВС, Департаменту з питань виконання покарань.

За словами Тимошенко, відтепер кожна бюджетна установа матиме свій розрахунковий рахунок на який перераховуватимуться кошти, отримані від надання платних послуг. Такі рахунки будуть відкриті в Державному казначействі до 1 липня 2009 року.

"Ми робимо все для того, щоб всі кошти за платні послуги, які надаються громадянам України, потрапляли до Державного бюджету", - заявила Тимошенко.

При цьому прем’єр-міністр відзначила, що рішення Уряду стосуються тільки вже існуючих платних послуг: "Жодної додаткової платної послуги не введено. Всі гарантовані державою безкоштовні послуги будуть надаватися безкоштовно".

Замість післямови. Зі слів Тимошенко не зрозуміло, про що власне йдеться: про упорядкування роботи і конролю за фінансовими надходженнями чи про щось інше.

Адже, госпрозрахунковий принцип полягає у забезпеченні повної чи майже повної самоокупності роботи установи. Очевидно, що для цього державні установи будуть змушені підвищувати вартість платних послуг, а значить - вони стануть доступні далеко не для усіх. Тим більше зараз, під час кризи.

Цілком логічно, що у ситуації, коли держава й громадяни рахують кожну копійку, непопулярні кроки - сувора необхідність. Проте, на жаль, зараз ми спостерегаємо рух в один бік - фіскальний.

Однак, цілком очевидно, що такий шлях є хибним. Бо не можна вичавити багато із мільонів жебраків. Значно продуктивніший інший шлях: створення нових робочих місць, умов, за яких громадяни мали б змогу своєю працею заробити на гідне життя. Тобто, варто було б державі принаймі не заважати приватній підприємницькій ініціативі громадян. А у ідеалі - пропонувати громадянам сфери діяльності, де при мінімальному стартовому капіталі можливо заробити на пристойне існування родини.

На жаль, поки що ми цього не спостерегаємо.