Він і Вона. Японська казка

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна” 



Дата публiкацiї - 18.05.2012 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2418

Їх було двоє – Він і Вона. Вони десь знайшли одне одного і жили тепер одним життям, десь смішним, десь солоним, загалом, звичайнісіньким життям двох найзвичайнісіньких щасливців.

«Мало бути чоловіком і дружиною... Треба ще стати друзями і коханцями - щоб потім не шукати їх на стороні...»
Японська мудрість


Вони були щасливими, тому що були Удвох, а це набагато краще, ніж бути поодинці.

Він носив Її на руках, ночами запалював на небі зірки, збудував Дім, щоб Їй було де жити. І всі говорили: «Ще б пак, - як його не любити, адже він — ідеал! З таким легко бути щасливою!» А вони слухали всіх і посміхалися і не говорили нікому, що ідеалом Його зробила Вона — Він не міг бути іншим, адже був поряд з Нею. Це було їхньою маленькою таємницею.

Вона чекала Його, зустрічала і проводжала, зігрівала їх будинок, щоб Йому там було тепло і затишно. І всі говорили: «Ще б пак! Як її не носити на руках, адже вона створена для сім’ї. Не дивно, що він такий щасливий!» А вони тільки сміялися і не говорили нікому, що Вона створена для сім’ї лише удвох із Ним і лише йому може бути добре в Її будинку. Це було їхньою маленькою таємницею.

Він йшов, спотикався, падав, розчаровувався і втомлювався. І всі говорили: «Навіщо Він Їй, такий побитий і змучений, адже довкола стільки сильних і впевнених». Але ніхто не знав, що сильнішого від Нього немає нікого на цілім світі, адже вони були Разом, а значить, і сильнішими за всіх. Це було Її таємницею.

І Вона перев’язувала Йому рани, не спала ночами, сумувала і плакала. І всі говорили: «Що він у ній знайшов, адже у неї зморшки і синяки під очима. Адже, що йому заважає вибрати молодшу і гарнішу?». Але ніхто не знав, що для Нього Вона була найгарнішою у світі. Хіба може хтось зрівнятися по красі з Тією, яку кохають? Але це було Його таємницею.

А Вони все жили, кохали і були щасливими. І всі дивувалися: «Як можна не набриднути одне одному за такий тривалий час? Невже не хочеться чогось нового?» А Вони так нічого й не сказали. Просто Їх було всього лише Двоє, а всіх було багато, але всі були поодинці, адже інакше ні про що б не запитували. Це не було Їхньою таємницею, це було те, чого не поясниш, та й не треба.

Переклад українською - Володимир Ант

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.