Надмірна гігієна - шкідлива

Автор/джерело -  © Катя Москвіч, BBC Future 

Ми регулярно приймаємо душ, міняємо одяг щодня і ретельно миємо руки. Втім, чи не приносить надмірна гігієна нам більше шкоди, ніж користі?

Не всі частини нашого тіла треба мити так ретельно, як руки

А як часто ви виконуєте гігієнічні ритуали? Приймаєте душ щоранку чи лише через день або два? Міняєте постільну білизну щотижня або тільки тоді, коли вона починає смердіти? А рушники? Щосуботи, як годинник, чи лише коли вони стають геть брудними?

Ми живемо у добу чистоти. Користуємось антибактеріальним милом. Побутова хімія обіцяє знищувати 99,9% мікробів. Мікроби – це погано, все просто і ясно.

Але в той же час, деякі вчені застерігають, надмірна чистота – також шкідлива, бо вона може спричиняти астму і алергію. Тож де той баланс, між бездоганною чистотою і вмінням жити з бактеріями навколо нас?

Той факт, що деякі бактерії викликають специфічні захворювання, відомий нам ще з кінця XIX століття завдяки відкриттям німецького лікаря Роберта Коха. З тих пір санітарні норми та особиста гігієна суттєво допомогли нам подолати деякі хвороби.

Втім, далеко не всі мікроби шкідливі. Чимало бактерій є надзвичайно корисними для нашого здоров’я. Вони виробляють вітаміни в кишечнику, створюють захисний шар на шкірі і сприяють травленню. Поза межами нашого організму вони допомагають розкладатися органічним відходам, виробляють половину всього кисню в світі і сприяють балансу азоту в повітрі – все це робить нашу планету придатною для життя.

Домашні улюбленці створюють необхідний рівень бактерій навколо нас

Сьогодні багато вчених побоюються, що люди стали "надто чистими", і це нам шкодить.

У 1989 році британський епідеміолог Девід Страчан припустив, що контакт з інфекціями в дитинстві забезпечує захист від алергій у подальшому житті. Ця ідея отримала назву "гігієнічна гіпотеза".

Алергія – це "неадекватна" реакція нашої імунної системи, коли нешкідливу речовину, яка потрапляє в організм, вона сприймає, як загрозу. Наш організм, пояснює Дороті Метьюз, біолог з Коледжу Рассела Сейджа в Трої, штату Нью-Йорк, може занадто гостро реагувати на корисні мікроби, тому що імунна система забула, як уживатися з ними.

Тому дуже важливим є збереження мікробіоти – нешкідливих бактерій, які населяють наш кишечник, шкіру та інші частини тіла, а також контакт з розмаїттям бактерій у навколишньому середовищі.

Як боротися зі шкідливими бактеріями

Коли дитяча пустушка раптом падає на підлогу, значно краще, якщо мати оближе її, ніж дасть малюку стерильну соску. Як показали досліди, це сприяє розвитку мікробіоти у малюка, а також може зменшити ризик алергії в майбутньому.

Дехто називає такий підхід "терапією зовнішнього впливу". Він включає різноманітне харчування з великим вмістом фермерської продукції, заняття спортом на природі, а не в тренажерному залі і заведення домашнього улюбленця, приміром, собаки, присутність якого значно урізноманітнює мікросвіт навколо нас і зменшує ризик алергії.

"Бактерії в нашому організмі впливають на імунітет, алергії, аутоімунні хвороби, настрій, аутизм та розвиток центральної нервової системи", – пояснює Мері Рюбуш, мікробіолог та інструктор в Коледжі професійної освіти Бекера.

Дехто з вчених вважає, що поширення алергій та астми спричинене недостатнім контактом сучасної людини з бактеріями з навколишнього середовища

Ця терапія зовнішнього впливу починається з моменту нашого народження. Відомо, що діти народженні природним шляхом мають нижчі показники алергії, ніж ті, хто з’явився на світ за допомогою кесарева розтину. Можливо тому, що під час звичайних пологів вони отримають перший контакт зі здоровою флорою організму матері.

Контакт з бактеріями у ранньому дитинстві активує в кишечнику іммунні клітини, які з часом не реагуватимуть надто бурхливо на мікроорганізми із зовнішнього середовища. Дослідник Грехем Рук називає такі бактерії нашими "старими друзями". Часто нам бракує їхньої "дружби", тому що через звичку до надмірної чистоти, ми не контактуємо з мікробами у такому обсязі, як наші предки.

Ці дані змушують нас замислитися. Як уникнути хвороб, спричинених шкідливими бактеріями, і водночас підтримувати баланс здорової флори в організмі? Звичайно, ніхто не каже відмовлятися від необхідних правил гігієни, й у першу чергу, миття рук. Вчені вважають, що брудні руки є найбільш імовірною причиною передачі інфекцій.

Втім, головне в митті рук, не те, як довго ви це робите, втім, наскільки добре. Руки треба спочатку намилити, кажуть експерти, ретельно потерти всю поверхню, принаймні, 15 секунд, а потім промити під проточною водою і висушити рушником. Намилювання відокремлює мікробів з поверхні шкіри, а полоскання змиває їх з рук.

Втім, далеко не всі частини нашого тіла треба мити так ретельно. Надмірна чистота "порушує нормальну флору, яка бореться зі шкідливими організмами і таким чином захищає наше здоров’я", – пояснює Мері Рюбуш.

Корисні бактерії на шкірі людини захищають від шкідливих мікробів

Коли ваша імунна система працює в стерильному середовищі, це так само, якби ваш мозок позбавили сенсорних відчуттів. Зрештою, вона починає божеволіти. Таким чином схильність до алергій та аутоімунних захворювань зазвичай характерна для тих, хто фанатично намагається уникати будь-якого контакту з середовищем, пояснює вчена.

Довге миття в душі щодня не дуже корисне, бо воно видаляє "хороші" бактерії з нашої шкіри. Все що треба – це ретельно промивати місця, в яких виділяється піт, та навколо статевих органів, і міняти нижню білизну щодня.

А що стосується чистоти оселі, важливо не те, як ретельно ви це робите, а як часто. Замість "генерального" прибирання раз на тиждень, краще підтримувати чистоту щодня і там, де це необхідно, радить Саллі Блумфілд, дослідниця з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини, а також голова Міжнародного наукового форуму з домашньої гігієні.

Наприклад, стільнички після розчинення м’яса та риби треба мити негайно, тому що вони є джерелом шкідливих бактерій. Відомо, що близько 70% м’яса курей заражені бактеріями Campylobacter, які можуть викликати харчове отруєння, і які швидко розмножуються на обробній дошці.

Стільнички після розрізання м’яса та риби треба мити негайно і не використовувати для розрізання інших продуктів

Небезпека вологих рушників

Серед побутових речей серйозним розсадником бактерій є вологі махрові рушники. "Наукових даних про те, як часто ми маємо міняти постільну білизну та рушники, не існує", – каже Саллі Блумфілд. Але існує достатньо доказів того, що вони можуть бути джерелом інфекцій.

Дослідниця рекомендує міняти постільну білизну та рушники щотижня, і особливо застерігає від користування спільними рушниками та іншими предметами особистої гігієни.

В теплій вологій тканині розмножується дуже багато неприємних мікробів. Ось чому вовняні серветки на кухні та у ванній в ідеалі треба міняти після кожного використання. Принаймні, їх треба добре прополоскати після використання і висушити, радить Саллі Блумфід.

Рушники для посуду – це надійний засіб поширити мікробів на всі склянки, чашки та тарілки у вашій шафі, тому міняти їх треба щодня.

Щоби вбити всі шкідливі бактерії, білизну та рушники треба прати при температурі 60° або, якщо ви робите це при нижчій температурі, у пральний порошок треба додавати кисневий відбілювач.

Мало, хто це робить, але після користування унітазом треба обов’язково закривати його кришку.

Ще одним слабким пунктом в особистій гігієні багатьох людей є піжами, які обов’язково треба міняти раз на тиждень.

Біолог з Хельсінкського університету Ілкка Ханскі рекомендує шукати корисні бактерії за межами наших помешкань. "Дозвольте своїм дітям гратися у місцях, де вони контактують із землею та рослинністю, які містять дуже багато корисних мікробів, – радить вчений. – Якщо у вас є будинок, не треба постійно доглядати за газоном, дозвольте диким рослинам розростися на ньому. Ви можете підстригати їх всього один або два рази на рік".

Дозвольте своїм дітям гратися у місцях, де вони контактують із землею та рослинністю, які містять дуже багато корисних мікробів

Хворійте на здоров’я

Діти, яких не виховували в стерильному середовищі, рідше хворіють на алергії та астму. А деякі бактерії активно захищають нас навіть від таких нервових розладів, як синдром подразненого кишечника, тривоги і депресії.

Якщо "гігієнічна гіпотеза" правдива, вона може пояснити швидке поширення астми та алергії впродовж останніх 20 років. Звичайно, існують й інші пояснення, приміром, загальні тенденції в охороні здоров’я, як-от використання очищеної води, надмірний прийом антибіотиків і забруднення довкілля.

"Багато чинників, які є частиною західного способу життя, впливають на розвиток алергій. Антибіотики знищують корисні мікроби, і тим самим завдають шкоди імунітету", – каже Ілкка Ханскі. А ось всупереч популярній думці, дослідження ясно свідчать, що вакцини не є шкідливими і не спричиняють збільшення алергій.

Вчені запевняють, що трохи похворіти час від часу також корисно, бо це зміцнює наш організм.

"Втім, якщо ви відразу кидаєтесь до фармацевтичних засобів, як тільки відчуваєте найменший дискомфорт, ви завдаєте шкоди вашому імунітету", – каже Мері Рюбуш.

Подумайте про це, наступного разу, коли зберетеся вилити на себе багато гелю для душу.