Реанімація Оборонпрому. 2017 рік. Авіація і БПЛА

Автор/джерело -  © InformNapalm 



Дата публiкацiї - 23.02.2018 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=3914

Публікуємо другу частину огляду основних досягнень українського оборонно-промислового комплексу за 2017 рік в бронетанковій, авіа- і суднобудівельній галузі, у високоточному озброєнні, радіолокації, радіозв’язку і системах ППО.

Ан-132

Ми вивчили результати виробничої діяльності за 2017 рік більше сотні підприємств Концерну «Укроборонпром», десятків підприємств Ліги оборонних підприємств України, Асоціації виробників озброєння і військової техніки України, окремих українських розробників і виробників ОПК. Зібрали та проаналізували великий масив інформації з відкритих джерел, який свідчить, що Україна активно нарощує військово-технічний потенціал і посилює обороноздатність армії в умовах російської агресії. Адже для деокупації територій потрібна сильна армія. «Добрим словом і пістолетом можна зробити більше, ніж просто добрим словом».

У першій частині огляду ми розглянули результати діяльності підприємств бронетанкової галузі українського оборонно-промислового комплексу (ОПК). У другій частині представляємо основні досягнення авіабудівельних та авіаремонтних підприємств України.

Авіабудування та авіаремонт

Авіабудівельна галузь має стратегічне значення в оборонно-промисловому комплексі. Вона відіграє одну з основних ролей у збільшенні обороноздатності держави. Україна по праву входить в число дюжини найбільш розвинених держав світу, що володіють повним високотехнологічним циклом створення авіаційної техніки. Ключовими підприємствами української авіапромисловості є компанії, що входять в авіакластер Концерну «Укроборонпром»: державне підприємство «Антонов» — флагман цієї галузі, Завод 410-ї цивільної авіації, авіаремонтні заводи, а також приватні компанії, представлені передусім одним з провідних виробників гелікоптерної техніки та авіаційних двигунів – ПАТ «Мотор Січ».

Одним з основних завоювань українського авіабудування минулого року став військово-транспортний літак Ан-132D, який вперше піднявся в небо 31 березня 2017 р. Крилату машину збудувало ДП «Антонов» у кооперації з компаніями KACST і Taqnia Aeronautics Co. з Саудівської Аравії.

Літак оснащений сучасною авіонікою і збудований без російських складників. Це перший прототип нового легкого транспортного літака Ан-132, який має замінити Ан-32 і Ан-26. Призначений для виконання широкого спектру завдань з перевезення вантажів на ближньо- і середньомагістральних маршрутах. Вантажність Ан-132D збільшена до 9200 кг, дальність польоту становить 3700 км. Літак обладнаний герметичною вантажною кабіною і зсувною вантажною рампою. Може перевозити стандартні палети, особовий склад до 75 осіб чи 27 поранених на ношах, легку техніку, а також скидати вантаж масою до 3000 кг. Ан-132D збудували за рекордно короткий строк, всього на півтора року, він є успішним прикладом інтеграції авіаційного кластера ОПК України зі світовими гігантами авіабудування, такими як американський Honeywell, канадський Pratt & Whitney, німецько-французький Liebherr−Aerospace Toulouse SAS, британський Dowty Propellers.

Наступною метою міжнародної кооперації має стати модернізований літак Ан-70, який буде оснащено новою авіонікою, виготовлятиметься без російських складників.

Під час проведення міжнародної виставки Dubai Airshow 2017, яка проходила з 12 по 16 листопада 2017 року в ОАЕ, уклали стратегічні угоди, які дадуть змогу реалізувати державні програми з подальшого розвитку українського авіабудування. Про бажання брати участь у модернізації унікального літака заявили компанії з ОАЕ, Саудівської Аравії та Туреччини. Це дасть можливість значно розширити технічні характеристики літака, прийнятого в 2015 році на озброєння української армії.

Завод 410 Цивільної авіації після проведеного капітального ремонту передав у 2017 році Повітряним Силам ЗСУ три військово-транспортні літаки Ан-26. Крім капремонту з повним відновленням всіх систем, провели модернізацію систем зв’язку, навігації, електронної та іншої бортової апаратури літаків. Завдяки проведеній модернізації літаки тепер можуть не тільки виконувати бойові завдання ЗСУ, а й брати участь у спільних операціях з силами НАТО. Також по одному літаку після капітального ремонту передали НГУ та ДСНС. Всього в 2017 році підприємство провело ремонт 11 літаків і для державних, і для закордонних замовників.

Одна з основних подій року для 410-го заводу – підписання меморандуму про співпрацю з американською корпорацією Rockwell Collins (один з передових світових виробників авіоніки).

 

Мі-24ПУ1

На початку квітня 2017 року на ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» проведено успішні контрольні випробування модернізованого гелікоптера Мі-24ПУ1, оснащеного виробленими в Україні агрегатами системи управління двигунами, озброєного 30-мм автоматичною гарматою і ракетним озброєнням, включно з високоточними протитанковими керованими ракетами (ПТКР).

Бойову гвинтокрилу машину, призначену для підвищення мобільності підрозділів і забезпечення їх вогневою підтримкою на полі бою, передали армійській авіації командування Сухопутних військ ЗСУ. До кінця 2017 Збройні Сили України могли отримати ще щонайменше дві одиниці Мі-24ПУ1.

У липні 2017 року на «Авіаконі» проведено контрольні випробування військово-транспортного гелікоптера Мі-8МТ, на якому замінили багато російських складників, встановили реєстратор українського виробництва і провели комплексні роботи з покращення технічних характеристик.

До кінця 2017 року конотопське підприємство повинно було передати 7 гелікоптерів Мі-8МТ на озброєння армійської авіації, по одному гелікоптеру цієї ж модифікації мали передати НГУ, ДСНС.

Повністю за рахунок власної ресурсної бази «Авіакону» проводились роботи з модернізації і капітально-відновного ремонту не менше двох унікальних протичовнових гелікоптерів берегового базування Мі-14, один з них передали ВМС України, він став на бойове чергування і охорону морських рубежів.

Всього в 2017 році підприємство «Авіакон» планувало провести заводський ремонт щонайменше 12 одиниць бойової авіатехніки для поповнення авіапарку Повітряних Сил ЗСУ, Національної Гвардії і ДСНС. У грудні 2017 року підприємство виграло тендер на капітальний ремонт, модернізацію та дообладнання гелікоптера Мі-8МТ ДСНС на суму 100 млн грн.

З відкритих джерел відомо, що Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» отримав фінансування в 2017 році в розмірі 74,18 млн гривень на проведення контрольно-відновного ремонту військово-транспортного літака Іл-76МД і середнього ремонту розвідувального літака Су-24МР.

 

Су-27УБ

Силами запорізького державного авіаремонтного заводу «МіГремонт» проведено ремонт і відновлення щонайменше двох винищувачів Су-27 і одного Су-27УБ, їх передали Повітряним Силам ЗСУ.

У грудні 2017 підприємство виграло тендер на середній ремонт ще одного винищувача Су-27 для ЗСУ.

Хмельницьке державне підприємство «Новатор» у 2017 році також виграло два тендери на капітальний ремонт блоків винищувачів Су-27 і МіГ-29 (1, 2) на загальну суму 8,7 млн грн.

Львівський державний авіаційний завод продовжив ремонт та модернізацію з наступною передачею бригадам тактичної авіації винищувачів МіГ-29.

Силами заводу також проводиться робота з удосконалення модернізації винищувачів до рівня МіГ-29МУ2.

Найбільший виробник гелікоптерної техніки, авіаційних двигунів та газотурбінних установок — запорізьке ПАТ «Мотор Січ» — передало в авіаційну бригаду Нацгвардії один модернізований і ремоторизований гелікоптер Мі-2МСБ, оснащений новим двигуном власного виробництва і озброєний 80-мм некерованими авіаційними ракетами (НАР) С-8. Є інформація, що Національній Гвардії планували передати ще один гелікоптер цієї ж модифікації.

Торік компанія спільно з ЗСУ також провела випробування багатоцільових модернізованих гелікоптерів Мі-2МСБ і Мі-8МСБ, оснащених 122-мм НАР С-13. На базі Центру авіаційних тренажерів компанія успішно сертифікувала комплексний тренажер гелікоптера Мі-2 з двигунами AІ-450M і двигунами ГТД-350, який відповідає європейським стандартам. Також реалізовується проект з виготовлення лопатей для гелікоптерів Мі-2МСБ, Мі-8 і Мі-24 , необхідних для повністю закритого циклу виробництва гелікоптерної техніки. У серпні 2017 року компанія «Мотор Сич» представила гелікоптер МСБ-2 «Надія», розроблений та збудований спільно з ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес».

Серійний випуск заплановано на 2018 рік. Гелікоптер адаптований для застосування підрозділами Прикордонної служби, ДСНС та інших відомств.

Крім компанії «Мотор Січ», постачанням в ЗСУ гелікоптерів Мі-2МСБ займається Вінницький авіаційний завод, який проводить заводський ремонт і модернізацію гелікоптерів Мі-2 до рівня Мі-2МСБ. В останньому кварталі 2017 підприємство проводило ремонт не менше 2 гелікоптерів цієї модифікації.

ДП «Одеський авіаційний завод» створив власну розробку нового легкого чотиримісного одномоторного літака, назвали його Y1 “Дельфін”.

Головні особливості літака – легкість управління і можливості багатофункціонального використання, що дає змогу проводити навчання льотчиків початкового рівня, а також навчати азам сучасного маневрового повітряного бою і виведенню літака зі «штопора». Крім цього, “Дельфін” можна використовувати під час патрулювання та моніторингу прикордонних регіонів. На Y1 “Дельфін» встановлено двигун французької компанії Societe de Motorisations Aeronautiques, що дозволяє розвивати швидкість до 385 км/ч і забезпечувати дальність польоту на відстань до 1320 км. Інноваційним рішенням є використання на “Дельфіні” спеціальної аварійної системи, яка забезпечує під час позаштатної ситуації випуск парашута, який спускає на землю сам літак разом з екіпажем.

 

Десантна парашутна систему «Dedal»

У 2017 на озброєння ЗСУ прийнято десантну парашутну систему «Dedal» виробництва польської компанії Air-Pol.

Система призначена для виконання навчально-тренувальних, бойових та інших видів стрибків з парашутом окремими особами чи групами з повним штатним озброєнням і спорядженням парашутистів-десантників всіх спеціальностей з військово-транспортних літаків і гелікоптерів. Систему можна використовувати на висотах від 100 до 8000 м, площа купола становить 83 м2, вертикальна швидкість зниження парашутиста – не більше 5 м/с. Слід зазначити, що «Dedal» стоїть на озброєнні польської армії і застосовується аеромобільними підрозділами.

Безпілотні авіаційні комплекси (БпАК)

Оснащення української армії високотехнологічними засобами повітряної розвідки критично важливе для ефективної відсічі збройній агресії Російської Федерації. Безпілотні авіаційні комплекси дають змогу в режимі реального часу виявляти і уточнювати дислокацію підрозділу окупаційних армійських корпусів ЗС РФ на сході України і, в разі потреби, у взаємодії з артилерією завдавати по них високоточні удари. Крім цього, з допомогою БпАК не раз фіксували сучасні засоби РЕБ і РЕР, які ЗС РФ постачають своєму окупаційному контингенту на Донбас, скупчення забороненої мінськими домовленостями російської військової техніки, розташованої біля лінії фронту.

У грудні 2017 на озброєння ЗСУ прийняли багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс «Fly Eye». БпАК може розвивати швидкість до 160 км/ч і проводити повітряну розвідку на відстані до 50 км протягом 2-3 годин на висоті до 4 км. Апарат передає дані в режимі реального часу. Злітна маса – 11 кг, корисне навантаження – до 4 кг.

Комплекс виробляють на ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» («ЧеЗаРа») за ліцензією та зі складниками, які постачає польська компанія-розробник WB Electronics. Також разом з польськими партнерами розробляється розвідувально-ударний комплекс «Сокіл», його завдання: повітряна розвідка, виявлення і знищення живої сили і техніки ворога на відстані до 10 км від пункту управління.

 

Тактичний безпілотний авіаційний комплекс (ТБпАК) «Горлиця»

8 листопада 2017 провели перші випробування польоту прототипа нового тактичного безпілотного авіаційного комплексу (ТБпАК) «Горлиця» – розробки ДП «Антонов».

Перший український ударний ТБпАК складається з чотирьох безпілотників, наземної станції управління і засобів забезпечення старту і посадки літальних апаратів, їх транспортування і ремонту. Призначений для виконання повітряної оптико-електронної розвідки у видимому та інфрачервоному спектрі протягом не менш як 7 годин в будь-який час доби за будь-якої погоди, передавання отриманих розвідданих на командний пункт. Практична дальність польоту «Горлиці» становить 1050 км, тактичний радіус дії – 120 км, швидкість до 230 км/ч. До переліку беззаперечних переваг цього комплексу входить можливість використання ударного озброєння, забезпечення розвідувальною інформацією в режимі реального часу, наведення на цілі високоточних керованих боєприпасів, коректування вогню артилерії, забезпечення оперативного зв’язку розвідувальних груп, підтримка підрозділів, які виконують бойові завдання у відриві від основних сил і в тактичній глибині у ворога.

Київське ТОВ «НВП «Атлон Авіа» у 2017 році виконувало держконтракт на постачання для СБУ розробленого й виробленого БпАК, а також держконтракт по держоборонзамовленню на постачання для Збройних Сил України БпАК А1-СМ «Фурія».

Комплекс, що постачається до ЗСУ, є модернізацією першої версії, при якій було враховано досвід застосування в зоні бойових дій на Донбасі. Призначений для проведення повітряної артрозвідки та коректування вогню артилерії. БпАК «Фурія», який закупляє українська армія, — один із наймасовіших з-поміж виробів приватних компаній України.

У грудні 2017 року до експлуатації в ЗСУ допущено чотири безпілотних авіаційних комплекси: БпАК-МП-1/003 «Spectator-M» виробництва ВАТ «Меридіан» ім. С. П. Корольова, які уже використовують у зоні бойових дій; БпАК ASU-1 «Валькірія» виробництва ТОВ «Авіаційні системи України»; БпАК UA-БЕТА розробки ТОВ «ЮА Технолоджі» і БпАК «HAWK», розроблений ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи». Комплекси призначені для ведення електронно-оптичної повітряної розвідки, моніторингу, відеоспостереження і коректування артилерійського вогню в будь-який час доби.

 

БпАК «HAWK»

Також відомо, що в грудні 2017 року ВАТ «Меридіан» виграло тендер на постачання ДПСУ 5 комплексів БпАК власного виробництва.

Крім виробництва власних безпілотників, активно розробляють та випробовують засоби для боротьби з ворожими БпЛА в зоні бойових дій. Київська компанія АТ «ХК «Укрспецтехніка» продовжує випробування і розширює технічні можливості комплексу радіоперешкод «Анклав-УТ», призначеного для створення прицільних по частоті перешкод для приймачів навігаційних систем GLONASS/GPS і для подавлення сигналів управління і телеметрії, які використовують в БпЛА і високоточній зброї. Комплекс можна застосовувати для прикриття стаціонарних військових об’єктів від БпЛА способом забезпечення кругового подавлення. Радіус дії з антенами спрямованої дії – до 40 км, з антенами всенаправленої дії – до 20 км. Дуже розширює можливості комплексу використання пеленгатора для виявлення і проведення розвідки повітряних цілей.

Протягом 2017 року десятки безпілотних літальних комплексів надійшли в підрозділи української армії, підвищивши рівень її високотехнологічного оснащення. Завдяки цьому збільшуються можливості ведення повітряної розвідки, викриття ворожих позицій, наведення і коректування артилерійського вогню.

За 2017 рік авіабудівельні та авіаремонтні підприємства передали Збройним силам України приблизно 40 одиниць відновлених і модернізованих літаків і гелікоптерної техніки, зокрема 10 винищувачів. За даними британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), які вказані в огляді військових і оборонних потенціалів (The Military Ballance) за 2017 рік, Повітряні сили України мають велику винищувальну авіагрупу, що складається з 71 літака: 37 МіГ-29 і 34 Су-27 різних модифікацій. Ця цифра вже сьогодні перевищує авіаційний винищувальний потенціал більшості держав Європи. За даними споттерів, кількість українських винищувачів може бути більшою за 80.

Авіапарк відновлюється доволі швидко, в порівнянні з 2011 роком приріст за рівнем справності авіатехніки збільшився у кілька разів. Зазначимо, що під час виробництва авіаційної техніки відбувається заміщення складників російського виробництва на українські та західні аналоги. Крім підприємств авіапромислової галузі, ремонт, відновлення та модернізацію наявного авіапарку бойових машин проводять і підрозділи інженерно-авіаційної служби Повітряних Сил, вони проводять весь комплекс робіт з підтримання авіаційної техніки в стані бойової готовності. Все це значно підвищує загальну обороноздатність української армії і служить надійним щитом, щоб присікти повітряне вторгнення на територію України.

У наступній частині огляду ми розглянемо досягнення українського ОПК, які значно посилюють потенціал радіотехнічних військ і протиповітряної оборони України.

 


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.