На армію чи МВС: чи справді силовики конкурують за бюджет

Автор/джерело -  © В'ячеслав Шрамович, BBC 

У середу на засіданні уряду по бюджету-2019 міністр оборони Степан Полторак заявив, що на армію планують виділити надто мало коштів.

Він також дорікнув, що при розподілі грошей на всіх силовиків, включно з МВС та СБУ, власне Збройним силам грошей планують виділити менше, ніж це вимагає закон про нацбезпеку.

Тож чи справді силовики, зокрема армія та поліція, конкурують між собою за бюджет, який незабаром має затвердити Верховна Рада?

Що сказав Полторак?

Міністр оборони деталізував свою позицію на Facebook.

За його словами, коштів, що заклали в бюджет на наступний рік, не вистачить на закупівлю достатньої кількості нової техніки, забезпечення новостворених бригад та "створення запасів на випадок відкритої агресії".

Та чи не найбільша проблема - обладнання складів боєприпасів.

Грошей, передбачених на нинішній та наступний рік, за твердженням Полторака, не вистачить навіть на добудову сховищ, які вже почали зводити. А для більших арсеналів потрібні "зовсім інші кошти".

Зрештою, наголосив міністр, закон про нацбезпеку вимагає щороку виділяти на безпеку і оборону не менше 5% ВВП, й більшу частину цієї суми - 3% ВВП - саме на сектор оборони.

"А найголовніше, там (у законі про нацбезпеку. - Ред.) чітко визначено, хто входить до сектору безпеки, а хто входить до сектору оборони. Якщо взяти ці дані (показники проекту бюджету-2019. - Ред.) і подивитися, який ресурс отримали ЗСУ, то він є недостатніми", - підсумував голова оборонного відомства.

Закон про національну безпеку вказує, що:

- Сили безпеки - це правоохоронні, розвідувальні та інші органи, які відповідають за нацбезпеку. Іншими словами, це підрозділи, які входять у структуру МВС (поліція і Нацгвардія), СБУ, та розвідка.

- Сили оборони - це Збройні сили України та інші формування, які забезпечують оборону України.

То які ж цифри?

Автори проекту бюджету на 2019 рік наполягають - на безпеку й оборону заклали навіть трохи більше ніж 5% ВВП, а саме 209,7 млрд. грн (показники ухваленого у першому читанні кошторису).

Міністерство оборони тут справді найбільший бенефіціар - на нього передбачено понад 101 млрд грн (якщо враховувати Головне управління розвідки МО, то разом - 104 млрд грн).

Водночас, МВС та СБУ разом мають отримати майже стільки ж - 91,7 млрд грн.

Тобто мова йде про розподіл 5% ВВП на сектор безпеки і оборони майже порівну.

Тож свої 3% ВВП, судячи з таких цифр, сектор оборони справді дещо недоотримає.

Безпосередньо ж на функціонування армії у проекті бюджету передбачено 81,6 млрд грн.

У серпні голова Генштабу Віктор Муженко в інтерв’ю BBC News Україна заявляв, що цього "явно недостатньо, щоб утримувати ЗСУ в боєздатному стані, я вже не кажу про нарощування спроможності".

Тоді ж він казав, що бюджетний "мінімум" для армії - 112 млрд грн.

Обороноздатність чи політика?

Як відзначають політичні та військові експерти, такі заяви міністра оборони, який віднедавна має статус цивільного, слід розглядати не лише суто з точки зору обороноздатності, а й в контексті політичної конкуренції міністерств за бюджет.

"Конкуренція між міністерствами існує скрізь - кожне відомство бореться за свій шматок пирога", - говорить BBC News Україна директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

"Але це не природна конкуренція між інституціями. Це фактично конкуренція між політичними силами, які, на жаль, втягують у цей процес Збройні сили", - додає військовий експерт Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Ігор Козій.

Водночас політолог Вадим Карасьов звертає увагу, що такі політичні "маневри" можуть призводити до дисбалансу в системі безпеки:

"Лобістські можливості [міністра внутрішніх справ] Авакова значно більші, ніж у Полторака. В Авакова є депутати і "Народний фронт", а у Полторака - лише президент".

"Є перекіс у бік внутрішньої безпеки… Нацгвардія і поліція - добре екіпірована та організована, й армія по своїм ресурсам не надто їх випереджає. Хоча у більшості країн саме армія - найбільш потужна силова організація", - пояснює політичний експерт.

За його словами, Аваков краще "розуміє, як працює лобістська схема при формуванні бюджету".

"А Полторак значно менш досвідчений, тому в нього є лише одна можливість - говорити про це публічно та розраховувати на президента і його політичну силу", - підсумовує політолог.

Зрештою, додають експерти, за всім цим є ще й проблема контролю за тими 5% ВВП, які підуть на безпеку і оборону.

"Заявляли про запровадження нового менеджменту ресурсів і кадрів. Але на практиці цього не видно", - нарікає Микола Сунгуровський.

"Жодних проблем"

У коментарі BBC News Україна речник МВС Артем Шевченко запевняє - проблеми конкуренції відомств насправді не існує:

"Бюджет безпеки і оборони - спільний. Ніяких проблем з Полтораком у МВС немає".

"Полторак - лобіст свого відомства, а Аваков - свого. Але це не означає, що між ними існують якісь протиріччя. Просто в межах аргументації бюджетних запитів для свого відомства вони доводять главі уряду свої позиції", - додає Артем Шевченко.

Водночас, у тій же Нацгвардії неодноразово висловлювали готовність виконувати суто оборонні задачі, зокрема на передовій на Донбасі. Зараз, за рішенням Генштабу, безпосередньо на лінії зіткнення позиції тримають лише підрозділи ЗСУ.

Так само у МВС відкидають звинувачення у тому, ніби Нацгвардія та структури поліції краще забезпечені, ніж армія. Там пояснюють: переозброєння Нацгвардії краще помітне, бо ця структура менша від ЗСУ.

"Нацгвардія має отримувати техніку - у них також відповідальний напрямок. Не можна ж все пустити на передову", - погоджується з такою точкою зору військовий експерт Микола Сунгуровський.

Поки що не збільшуватимуть

Наразі ж інформації про можливе збільшення витрат на армію чи загалом на сектор безпеки й оборони не надходило.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман натомість пообіцяв перевірити, як витрачали попередні оборонні бюджети.

"Я доручу Державній аудитслужбі перевірити всі витрати на оборону, подивитися, де є ефективність, де неефективність використання, де є розподіл, резерви", - відповів він Полтораку на засіданні уряду.

До цього прем’єр пообіцяв звернутися і до РНБО: "Я пропоную прийняти протокол виступу Степана Тимофійовича (Полторака. - Ред.) і направити від уряду в РНБО свої пропозиції. Тому що без них ми тут нічого не зробимо".

У РНБО ж кажуть, що наразі нових пропозицій збільшити видатки на оборону не надходило.

"Ми завжди підтримуємо збільшення оборонного бюджету, але поки що Кабмін з подібною ініціативою не виходив", - повідомив BBC News Україна секретар РНБО Олександр Турчинов.