“Конституційний переворот Зеленського”: як формують КС і чи можна його розігнати

Автор/джерело -  © Віталій Червоненко, BBC 

Пропозиція Володимира Зеленського просто розпустити Конституційний суд через рішення, яке не сподобалось чиновникам та політикам, не передбачене законами та Конституцією України.

Найгучніший політичний скандал тижня - часткове скасування системи електронного декларування - взявся вирішувати президент за допомогою Верховної Ради.

Він направив депутатам проєкт закону, яким просто пропонує розпустити нинішній склад Конституційного суду та обрати новий. Окрім того, цим же законом президент пропонує просто повернути чинність усіх норм закону про запобігання корупції, які скасував КС.

Така пропозиція викликала хвилю обурення в юристів, експертів з конституційного права та опозиції. Конституціоналісти зі "Слуги народу" поки що відмовляються коментувати цю ініціативу.

І причини цьому зрозумілі - Конституція та профільний закон мають чітку процедуру призначення та звільнення суддів Конституційного суду. Посилання на які у пропозиції Зеленського немає.

КС наполягає на правомірності свого рішення і звертається до парламенту заповнити законодавчі прогалини так, щоб не порушувати Конституцію.

Голова КС Олександр Тупицький вже заявив, що проєкт президента має ознаки конституційного перевороту.

Як і хто призначає та звільняє суддів КС

Під час реформи 2016 року у Конституції та профільному законі чітко прописали процедури призначення та звільнення суддів.

18 суддів призначають три органи - президент, Верховна Рада та з’їзд суддів.

Спочатку проводяться відкриті конкурси, після чого суддів призначають чи обирають з переліку переможців.

Така процедура вже працює і президент Петро Порошенко призначив кількох суддів за своєю квотою в 2018 році - Сергія Головатого та Василя Лемака. Які, до слова, виступили проти рішення КС.

До речі, у КС вже довго вакантні дві посади суддів за квотою президента, який досі їх не заповнив.

Конституція та закони містять багато запобіжників, щоб гарантувати незалежність суддів КС від зовнішніх політичних впливів.

До 2016 року законодавство допускало звільнення судді КС через "порушення присяги" й такі спірні прецеденти були. Проте з 2016 року подібні можливості чітко заборонені Конституцією.

149(1) стаття Конституції дає вичерпний перелік підстав для звільнення судді КС:

- неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
- порушення ним вимог щодо несумісності (якщо суддя поєднує роботу в КС з іншою)
- вчинення ним істотного дисциплінарного проступку
- подання заяви за власним бажанням.

При цьому виключне право звільняти суддю за таких підстав має право сам КС щонайменше 12 голосами з 18.

Також суддя припиняє роботу у разі смерті, досягнення 70 років, припинення громадянства України, визнання судді безвісти відсутнім, померлим чи недієздатним. А також у разі визнання судом винним у вчинені злочину чи просто смерті.

Звичайно, суддя КС у будь-який момент може піти у відставку добровільно і це - найпростіший шлях звільнення.

Конституція України також дає чіткий перелік повноважень Верховної Ради у статті 85.

Там є повноваження призначати шість суддів КС, проте немає повноваження звільняти суддю.

У цій ситуації саме Верховна Рада буде брати на себе відповідальність щодо можливого порушення Конституції.

За і проти

Міністр юстиції Денис Малюська одним з перших з команди президента оцінив його проєкт закону.

Він напряму уникає оцінки його конституційності, але фактично підтримує розпуск КС та скасування рішення про неконституційність положень електронного декларування.

"КС - генератор ризиків, він може звести нанівець практично всі реформи останніх років, усі досягнення законодавців. Це спричинило різку реакцію президента", - заявив міністр в ефірі каналу "Україна 24".

Пан Малюська вважає, що можна повернути попереднє законодавство, яке скасував КС, й президентський проєкт саме це і пропонує.

Малюська вважає, що тепер все залежить від того, чи підтримає його наступного тижня парламент. Якщо ні, то треба повертати у закон норми щодо електронного декларування окремим проєктом.

На думку міністра, члени КС втратили довіру суспільства і їхня доброчесність викликає сумніви у суспільства.

Гарантії незалежності КС він назвав "бронею навколо суддів КС, незалежно від того, що вони робитимуть на посаді і які б цинічні рішення не ухвалювали".

"Спроба пробити цю броню - це і є пропозиція президента", - підтримав пан Малюська проєкт президента.

Натомість юрист і колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера відкрито називає проєкт президента неконституційним. І вважає, що його ухвалення зашкодить Україні та її правовій системі.

"Законопроєкт президента не має жодного відношення до конституційності. Повноваження судді КС припиняються за чіткими підставами, визначеними Конституцією", - наполягає пан Магера.

За його словами, ці гарантії спеціально виписані для гарантії незалежності суддів КС.

"Як тільки цих гарантій не буде, про незалежний суд, який можна критикувати, десь не погоджуватись, можна забути. КС стане зовсім ручним і його буде використовувати кожен, хто прийде до влади", - вважає Андрій Магера.

Він підкреслює, що рішення КС є предметом дискусії юристів і є аргументи на його користь. Тому просто розганяти суд після незручного рішення не можна.

Експерти часто згадують рішення КС влітку 2019 року про конституційність розпуску парламенту Володимиром Зеленським. Адже опозиція тоді гостро критикувала рішення і називала його неконституційним, а влада навпаки - підтримала.

Андрій Магера вважає, що за будь-яких обставин парламент не повинен ухвалювати неконституційних законів.

При цьому пан Магера нагадав, що зараз у президента є повне право заповнити свою квоту в КС, яка вже довго вакантна.

Позиція Конституційного суду

Голова КС Олександр Тупицький на спеціальному брифінгу в Києві заявив, що рішення суду було правомірним, а завданням Верховної Ради є заповнити прогалини антикорупційних законів. Щоб вони не порушували Основний Закон.

"За ніч склепали (законопроєкт президента - Ред.). Проєкт має ознаки Конституційного перевороту в Україні. Я це відповідально заявляю. Він порушує 149 статтю Конституції", - наполягає пан Тупицький.

При цьому голова КС вважає, що якщо вже діяти неконституційно, то президент хай вже сам своїм указом розпустить суд.

"Чому тоді не указом президента? Навіщо залучати парламент у неконституційний спосіб. Це ініціатива президента, так простіше самому зробити", - заявив голова.

Він назвав законопроєкт "апріорі неконституційним". І наполягає, що у разі розгону КС порушиться принцип незмінності влади, адже дуже довго в країні не існуватиме Конституційного суду.

Тупицький натякнув, що у разі ухвалення якоюсь обласною радою рішення щодо порушення територіальної цілісності України, тільки КС має право його зупиняти. А його не буде.

"Мета проєкту - створити слухняний, кнопочний суд", - резюмував голова КС.