Дефіцит медиків в Україні: хто лікуватиме хворих на COVID-19?

Автор/джерело -  © Ольга Журавльова, DW 

У розпал епідемії COVID-19 навантаження на українські лікарні продовжує зростати. Водночас питання браку лікарів так і не вдалося вирішити. І перспективи, судячи з усього, далеко не райдужні.

Ірина К. із невеликого містечка в Чернігівській області місяць тому звільнилася з посади фельдшера екстреної медичної допомоги. Жінка, яка попросила не називати своє ім’я, розповідає, що до цього кроку її змусила ситуація з зарплатою. "Людей з підтвердженим діагнозом COVID-19 я бачила, а доплати - ні", - скаржиться медик. За її словами, вона не отримувала обіцяних урядом грошей за роботу в умовах епідемії й після безуспішних спроб з’ясувати ситуацію покинула роботу після 30 років медичного стажу.

Вона говорить про надзвичайне навантаження, яке зараз лягло на плечі медиків. "На 15 тисяч населення у нас працює два сімейних лікарі та два педіатри, - каже у розмові з DW Ірина К. - У поліклініці щодня черги, хворі вистоюють по 3-5 годин". У переповненій місцевій лікарні всіма хворими на COVID-19 опікується лише один лікар-інфекціоніст і один терапевт, веде далі жінка. Тепер уже колишня фельдшерка стверджує, що попри таке неймовірне навантаження медпрацівникам доводиться мати справу ще й затримкою зарплат.

Інфекційні відділення - лікарі на межі вигоряння

Не дивно, що багато хто не витримує і, як Ірина К. кидає роботу. За даними міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), на сьогодні недоукомплектованими 24,7 тисяч лікарських посад, при цьому дефіцит у сільських медзакладах складає близько восьми тисяч осіб.

Про те, що це означає на практиці розповіла на прохання DW Керівниця Центру первинної медичної допомоги у місті Вараш Рівненської області Жанна Мирончук: "Рук не вистачає. Кожен другий з пневмонією. Лікуємо вдома, оскільки госпіталізувати, на жаль, не можемо. У міській лікарні немає місць. Моральна напруга зараз дуже висока, лікарі зриваються, грозять звільненням".

За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), середня завантаженість однієї "ковідної" команди складає 26 пацієнтів, при цьому в деяких закладах лікар за одне чергування може допомагати аж ста пацієнтам. "Таке навантаження на лікарів призводить до значної втоми та вигоряння", - погоджуються в НСЗУ.

Надія на студентів, інтернів та викладачів

Відразу укомплектувати необхідним персоналом поки що не вдається і перший в Україні тимчасовий госпіталь для хворих на COVID-19. Його розгорнула у Львові лікарня швидкої в будівлі сусіднього медичного коледжу післядипломної освіти. Раніше у місцевій облдержадміністрації заявляли, що розглядають варіант залучати до "ковідних" відділень студентів старших курсів, лікарів-інтернів, а також лікарів інших спеціальностей. До речі, раніше і міністр охорони здоров’я Максим Степанов не виключав можливості залучення старшокурсників та лікарів-інтернів.

Подібні плани, однак, викликають чимало запитань у фахівців. На думку директорки Львівського медичного коледжу Лесі Вовк, у цьому випадку йтися може виключно про добровільну згоду студентів. За її словами, понад 40 студентів їхнього закладу уже працюють молодшими медичними працівниками, однак до "ковідних" відділень поки що йти не зголошуються.

Крім того, Вовк вказала на фінансовий бік справи: хто забезпечуватиме таких добровільних помічників, наприклад, засобами протиінфекційного захисту, якщо вони не в штаті? "Для цього потрібно мати додаткове фінансування", - каже Вовк.

Звертати увагу потрібно не стільки на студентів, скільки на практикуючих лікарів та викладачів, зауважує своєю чергою голова Всеукраїнської асоціації інфекціоністів, завідувач кафедри Тернопільського національного медичного університету Михайло Андрейчин. "У нас не задіяні всі можливості практичної медицини та можливості медичних університетів. Працівники клінічних кафедр досі не залучені до практичної роботи, хоча уже є поправка до закону, яка це дозволяє", - дивується співрозмовник DW.

У "ковідні" бригади - педіатрів та хірургів

Долучатися до боротьби із COVID-19 лікарям-інтернам та науково-педагогічним працівникам дозволили ще в липні. Наприкінці жовтня МОЗ окремою постановою також розширив перелік спеціальностей лікарів, які можуть входити до стаціонарних бригад. Якщо раніше йшлося про обов’язкову наявність інфекціоніста та анестезіолога, то відтепер вимоги спростили і у деяких випадках можливі залучення додаткових бригад без анестезіолога. До лікування хворих на COVID-19 дозволено допускати лікарів внутрішньої медицини, хірургів, педіатрів, а також лікарів-інтернів.

"Це особлива категорія - хворі на COVID-19. Хвороба ця складна, схильна до ускладнень, - зауважує Андрейчик. - До того ж, хворих треба обслуговувати, дотримуючись максимальних заходів безпеки". Голова Всеукраїнської асоціації інфекціоністів погоджується з тим, що протокол про надання медичної допомоги при коронавірусній хворобі можна вивчити за день. "Але щоби налагодити лікування, звісно, треба значно більше часу", - каже Андрейчик і додає: "Думаю, що ліпше було б, аби на перших порах допомагали порадами і участю інфекціоністи".

Але саме кваліфікованих інфекціоністів в Україні якраз обмаль. Причиною такої ситуації співрозмовник DW називає реорганізацію закладів унаслідок попередніх етапів медичної реформи. "Лікарську працю не цінять, і середня зарплата лікарів нижча, ніж в інших галузях", - перелічує також проблеми медиків Андрейчик. Окрім того, за даними МОЗ, у дефіциті в Україні також епідеміологи, вірусологи та лаборанти.

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко при цьому анонсував нову систему заохочення лікарів. За його словами, медики, які зголосяться долучитися до боротьби з COVID-19, зможуть зберегти основне робоче місце і тимчасово за контрактом перейти у "ковідні" відділення. Але чи отримають лікарі за таку тимчасову роботу зарплату, не говорячи вже про обіцяні українським урядом доплати й надбавки за працю з коронавірусними хворими? У Національній службі здоров’я України днями визнали, що їм не вистачає майже 5,6 мільярда гривень на оплату медзакладам, які мають договори на лікування пацієнтів із COVID-19.