Саміт Україна-ЄС: три угоди, газ і військова співпраця

Автор/джерело -  © DW 

На 23 саміті Україна-ЄС були підписані три угоди й обговорені спільні відповіді на енергетичні та безпекові виклики. Гості з Брюсселя також пояснили, про що йдеться у планах військової місії ЄС для України.

Три угоди та початок дискусій на високому рівні з проблем енергетики та безпеки - такими стали головні підсумки 23 саміту Україна-Європейський Союз, який відбувся 12 жовтня у Києві. Для участі у зустрічі на найвищому рівні до столиці України завітали голова Європейської ради Шарль Мішель, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та високий представник Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель. ЄС визнав європейські прагнення України та привітав результати з імплементації угоди про асоціацію, відзначив успіх поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Європейські гості назвали Україну надійним транзитером газу та пообіцяли подальшу підтримку українського суверенітету й територіальної цілісності.

Про що домовилися на саміті

Біля президентської резиденції "Маріїнський палац", де відбувалися переговори учасників саміту Україна-ЄС, зранку вишикувалося кількадесят осіб, які назвалися журналістами закритих владою телеканалів, що належали проросійському політику Віктор Медведчуку. З численними прапорами тих телеканалів та гаслами в руках і на паркані вони створювали барвисту і галасливу картинку того, що вони назвали "протестом проти придушення свободи слова в Україні". Але ця акція, схоже, лишилася цілком непоміченою всередині палацу, де тривали дискусії європейських гостей з президентом України Зеленським.

Підсумковій прес-конференції лідерів саміту, яка почалася з півгодинним запізненням, передувала церемонія підписання трьох спільних угод. Головною з них вважається Угода про Спільний авіаційний простір. Урсула фон дер Ляєн зазначила, що угода набуде чинності ще до її ратифікації всіма парламентами держав-членів ЄС. Своєю чергою, прем’єр України Денис Шмигаль назвав її "авіаційним безвізом".

Ще одна угода була укладена між Україною та Європейським співтовариством з атомної енергії. Вона стосується української участі в Рамковій програмі з досліджень та інновацій "Горизонт Європа" та програми з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії. Третя угода робить Україну учасницею європейської програми "Креативна Європа", яка має допомогти українцям втілювати в державах Євросоюзу проєкти, зокрема, у сфері культури і медіа.

Газова проблема

Для Європейської комісії Україна залишається і має залишатись надійним транзитером газу, заявила Урсула фон дер Ляєн. "Я розумію ваше занепокоєння, занепокоєння України щодо постачання газу, зменшення поставок від "Газпрому", не тільки на цю зиму, а і на наступні", - сказала вона. За словами голови Єврокомісії, зараз спільно з українськими експертами вивчаються "різні сценарії" газопостачання України, в тому числі й з країн-членів ЄС реверсом через Словаччину.

Свою чергою, президент Зеленський повідомив про початок дискусії із "застосування третього енергетичного пакету ЄС щодо Північного потоку-2 і окремої санкційної політики щодо Північного потоку". Але додав, що це буде тривалий процес. Після завершення пресконференції віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина пояснила, що Україна домагається продовжити дискусію про долю суперечливого російського газогону, побудованого в обхід України, на найвищому рівні, під час консультацій в межах угоди про асоціацію та "залучення української сторони до підготовки Єврокомісію висновку щодо сертифікації газогону". Стефанішина нагадала, що Україна впровадила законодавство щодо третього європейського енергопакету і для неї важливо, щоби жодних винятків з нього не було.

Безпекові проєкти

Додаткових санкцій проти Росії Україна домагається через проведення виборів до російської Держдуми на окупованих територіях Криму і Донбасу. "Потреба у зміцненні санкційного тиску назріла давно", - зазначив Володимир Зеленський. А Шарль Мішель, зокрема, прокоментував оприлюднені напередодні повідомлення ЗМІ щодо планів розпочати військову місію ЄС для України. Європейський посадовець пояснив, що йдеться не про пряму воєнну допомогу чи поліцейські сили Євросоюзу, а лише про навчальні заходи та спільну боротьбу з кіберзагрозами і військову місію, яку незабаром скерує до України Жозеп Баррель. "Ця місія зустрінеться з українськими колегами і буде розглядати, які спільні проєкти ми зможемо реалізувати з нашими українськими колегами з проблем військової освіти і військового навчання, які конкретні проєкти ми зможемо розробити разом", - сказав Мішель.

Вимога прискорення реформ

Європейські гості не шкодували компліментів президентові Зеленському за його "лідерство у впровадженні реформ в тяжких умовах". Водночас вони дипломатичною мовою висловили свою стурбованість впровадженням судової реформи, боротьбою з корупцією та обмеженням впливу олігархів.

Після завершення пленарної сесії саміту, церемонії підписання угод та підсумкової пресконференції пікет на захист телеканалів Медведчука вже розійшовся. Кортеж лімузинів, на яких з місця зустрічі з українським керівництвом відбували європейські гості безперешкодно виїхав з Маріїнського палацу.