Зеленський і Єрмак не зривали операцію: повна версія влади щодо “вагнергейту”

Автор/джерело -  © BBC 

Українські розвідувальні структури влітку 2020 року дійсно намагалися організувати переміщення до іншої країни або над територією України 33 найманців з ПВК “Вагнера”, але у липні операцію перенесли й вона потім була зірвана.

Але невідомо, хто дав наказ відтермінувати цей "розвідувальний захід", й ця вказівка не надходила від президента Зеленського, керівника його офісу Андрія Єрмака та тодішнього міністра оборони Андрія Тарана.

Такими є висновки звіту тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, який сьогодні оприлюднила її голова, представниця президентської партії Мар’яна Безугла.

Комісія почала роботу у травні після низки публікацій у ЗМІ, в яких провал операції та передачу інформації про неї покладали на представників чинної влади.

До складу комісії входили переважно депутати від партії "Слуга народу" - вони допитали багато залучених до проведення операції людей.

Спочатку українська влада заперечувала планування такої операції, зараз офіційна позиція змінилась.

Очікується, що найближчими днями свою версію подій оприлюднить група розслідувачів Bellingcat.

У групі вже заявили, що комісія врахувала їхні дані, а вони врахують висновок української сторони.

Основні висновки ТСК

Українські розвідники, за даними комісії, називали спробу затримання вагнерівців "спеціальним активним заходом", не "спецоперацією". Збір інформацію про найманців тривав кілька років.

- Документування даних про членів "ПВК Вагнера" та їхню участь у війні в Україні триває з 2014 року.
- Розвідувальні заходи щодо вагнерівців, які могли брати участь у війні проти України, тривали з першої половини 2018 року до липня 2020 року. Для цього головним управлінням розвідки міноборони створили легенду про ПВК "Мар", яка потребувала найманців для охорони нафтооб’єктів в Сирії та Лівані.
- Створена за легендою ПВК "Мар" провела 2000 співбесід, визначила 500 людей, які становили інтерес для українських спецслужб, 396 вдалося ідентифікувати.
Ця діяльність використовувалася переважно для виманювання особистих документів найманців.

Саму операцію із захоплення 33 вагнерівців - стадію "активного заходу", як вказує комісія, почали у червні 2020 року. У комісії наголошують, що не було багаторічної підготовки операції.

- Петро Порошенко не міг санкціонувати проведення "активного заходу", оскільки він почався у червні 2020 року.
- На одній з оперативних нарад СБУ та головного управління розвідки міністерства оборони у липні 2020 року було запропоновано організувати контрольоване переміщення 33 найманців до території країни, з якої їх можна було б доставити до України.
- "Активний захід" українських розвідників проводився без залучення спецслужб Британії, США, Туреччини, Ізраїлю та інших країн.

Було чотири варіанти переміщення вагнерівців.

- Три варіанти полягали у переміщенні вагнерівців авіарейсами Москва-Стамбул, Москва-Мінськ-Стамбул, Москва-Мінськ - тобто або до Туреччини, або до Білорусі. З території цих держав планували вимагати їх екстрадиції, використовуючи міжнародні механізми для притягнення їх до відповідальності.
- Четвертий варіант - посадка літака, який летить над територією України авіарейсом Москва-Стамбул. Для цього могли використати легенду про людину, якій стало зле на борту або легенду про теракт, у крайньому разі - примусово посадити літак.

- Відтермінування "активного заходу" відбулося 25 липня 2020 року, його реалізацію пересунули на 30 липня.
- Не вдалося встановити, хто і на якому рівні дав вказівку відтермінувати захід, документи про це відсутні.

29 липня 2020 року білоруські спецслужби повідомили про затримання 33 бійців ПВК "Вагнер" біля Мінська. Через два тижні, 14 серпня, 32 з 33 затриманих передали Росії попри прохання України про їхню екстрадицію.

- ТСК не знайшла підтвердження, що Володимир Зеленський особисто давав розпорядження керівництву ГУР МО відтермінувати "активний захід".
- Керівник Офісу президента Андрій Єрмак не мав жодних повноважень давати подібні вказівки.
- Міністр оборони за своїми повноваженнями міг лише санкціонувати певні дії щодо залучення до "активного заходу" збройних сил, але не міг вплинути на його проведення.

Водночас в ТСК вважають, що російські або білоруські спецслужби могли знати про "активний захід" українських спецслужб.

- Один з "вагнерівців звернувся наприкінці травня до працівників ГУР Генштабу ЗС Росії, щоб перевірити сторону-вербувальника з ПВК "Мар"(а цією стороною були українські спецслужби) і запитати, чи не загрожуватиме членам групи кримінальна відповідальність за російським законодавством про найманство.
- Немає підтвердження витоку інформації з боку української сторони під час проведення "активного заходу" та підготовки до нього.
- Не вдалося встановити, чи координували свої дії спецслужби Білорусі та Росії.
- Затримання "вагнерівців" могло бути пов’язано з політичною ситуацією в Білорусі напередодні виборів президента 4 серпня 2020 року.

"ТСК вважає, що затримання 33 найманців було очікуваним результатом роботи білоруських спецслужб в умовах посиленого контррозвідувального режиму напередодні президентських виборів", - наголошується у звіті.

В ТСК наголошують також, що російські спецслужби проводять дезінформаційну операцію, аби завдяки цим подіям спровокувати недовіру до влади та розпалювати внутрішнє протистояння в Україні.

Як розгорталися події

29 липня 2020 року в Білорусі затримали групу чоловіків, начебто причетних до російської приватної військової кампанії "Вагнер".

За даними білоруської влади, всі затримані були бійцями приватної військової компанії "Вагнер", 14 з них воювали на Донбасі.

Після затримання росіян Лукашенко провів екстрену нараду силовиків. 30 липня затриманих звинуватили в підготовці терактів у Білорусі.

Офіс генпрокурора звернувся з запитом про екстрадицію "вагнерівців" 12 серпня 2020 року, проте вже 14 серпня Білорусь передала 32 з 33 затриманих Росії, ще один з затриманих був громадянином Білорусі, тому його не передали.

Пізніше українські журналісти та деякі політики заявили, що таким чином зірвалася "блискуча операція" українських спецслужб. Начебто "вагнерівців" виманили з Росії, запропонувавши їм участь у військовій кампанії за кордоном, а потім, під час перельоту Мінськ-Стамбул, планували раптово посадити літак в Україні і затримати всіх фігурантів.

Звучали гучні звинувачення у держзраді та спеціальному зливі інформації Росії. Начебто операцію призупинили після наради в Офісі президента за участі Володимира Зеленського та голови ОП Андрія Єрмака.

У травні 2021 року Рада створила тимчасову слідчу комісію, яка мала займатися не лише справою вагнерівців, але й подіями під Іловайськом у 2014 році та Дебальцевим у 2015 році.

Що Безугла казала у вересні

У вересні цього року Мар’яна Безугла повідомила попередню інформацію ТСК.

Тоді вона визнала, що українські спецслужби справді планували виманити з Росії "вагнерівців", причетних до конфлікту на Донбасі, літак з ними в Україні примусово садити не збирались.

Екстрена посадка літака була лише одним з резервних варіантів, її не розглядали як основний, підкреслила Безугла.

"Коли спецслужба опрацьовує такий спецзахід, може бути і 10, і 15 варіантів", - пояснила вона.

За планами українських спецслужб, літак з вагнерівцями мав прилетіти в Туреччину, де турецька сторона могла б затримати групу через участь в сирійській кампанії. Україна розраховувала отримати "вагнерівців" "в рамках міжнародної взаємодії".

На уточнення журналістів, чи були взагалі гарантії, що їх би затримали в Туреччині, а потім передали Україні, Безугла тоді не змогла дати відповіді.

Також вона заявила тоді, що офіс президента не має відношення рішення до відтермінування заходу.

"Президент особисто не координує такі заходи, - заявила депутатка. - Відтермінування було на рівні спецслужб".

Про те, що операцію не скасовували, на її думку, свідчить те, що "вагнерівцям" купили нові квитки в Стамбул на інші дати.

А провал спецзаходу Безугла пояснила тим, що не врахували складну політичну ситуацію в Білорусі перед президентськими виборами.

"Події розвивалися таким чином, що відбулася контргра трьох спецслужб - це Україна, це РФ, це Білорусь, - пояснила вона. - Прямої координації по цьому питанню у білоруських і російських спецслужб не передбачалося і не було, вони діяли нескоординовано. Ми отримали такий трикутник".

Водночас Безугла заявила, що заява Петра Порошенка, що це він санкціонував операцію з захоплення "вагнерівців", не відповідає дійсності.

"Спецзахід проводився, але все це стосується липня 2020 року. Все, що було в 2018 році, є рутинною роботою спецслужб - це збір інформації", - заявила вона.

Безугла також розкритикувала Порошенка, що він так і не прийшов на засідання ТСК давати свідчення.

"Виглядає, що він ввів в оману суспільство", - заявила вона.