Зеленський більше не “голуб миру”

Автор/джерело -  © Маргарита Малюкова, Служба Моніторингу ВВС 

Західні ЗМІ і далі рясніють заголовками про можливе вторгнення Росії в Україну. Також преса розмірковує, чи готова Україна та її президент до такого розвитку подій.

Зеленський "помудрішав"

Російська загроза "загартувала" Володимира Зеленського, пише Guardian.

Український президент зазнав "глибокої політичної трансформації" через скупчення російських військ.

"Одне можна сказати точно: він вже не є тим "голубом", яким був під час передвиборчої кампанії", - пише видання.

З часу останнього перемир’я вже загинуло 50 українських військових - факт, який боляче лягає на плечі президента.

"Я думаю, він помудрішав. Подорослішав, - каже Орися Луцевич, дослідниця України у Chatham House. - Йому довелося відчути тягар відповідальності".

Якісь військові дії з боку Росії є ймовірними, адже в Зеленського і Путіна нині "несумісні бачення" вирішення проблеми війни на Донбасі, вважає пані Луцевич.

"Однак, за словами оглядачів, Зеленський досі проявляє певну політичну незрілість, надто покладаючись на маленьку групу радників, які працювали з ним на телебаченні", - пише газета.

"Він багато чого не розуміє в політиці. Він вважає, наприклад, що будь-хто, хто його критикує, піддається маніпуляції", - цитує газета українського політолога Олексія Гараня.

Вторгнення до Різдва?

Є "дуже реальна ймовірність", що Росія планує вторгнення в Україну на Святвечір (24 грудня), пише британський таблоїд Daily Star.

Про це очільники британської розвідки розповіли урядовцям, пише видання.

Ця дата збігається із 42-річчям нападу Радянського Союзу на Афганістан.

Раніше міністр оборони України Олексій Резніков припускав, що Росія може готувати наступ у кінці січня.

При цьому британські експерти, яких опитала шотландська газета The Sunday Post, вважають повномасштабне вторгнення малоймовірним.

Зокрема, професор Пітер Джексон з Університету Глазго каже, що напад буде "кошмаром" для Путіна.

Лектор із Університету Сент-Ендрюса, Матео Фумагаллі, вважає скупчення військ частиною стратегії Путіна з отримання поступок від Байдена. Він каже, що напад буде "дорогим з точки зору грошей та кількості солдатів, які для цього знадобляться".

Однак він додає, що Росія дедалі більше переконується у "слабкості Заходу", тому, "хоча вторгнення є малоймовірним, Росія може спробувати відтяти частину території України".

Фумагаллі каже, що в разі повномасштабної війни українська армія завдасть болісного удару Росії, однак остаточно зазнає поразки.

Професор Мервін Бейн з Абердинського університету аргументує, що скупчення військ має на меті "провокувати продовження малоінтенсивних бойових дій на Донбасі", що практично дає Москві право вето на вступ України в НАТО.

Бейн не вірить у вторгнення Росії, однак прогнозує, що війна на Донбасі продовжиться.

Зброя Україні

Адміністрація Байдена розглядає можливість постачання "зброї та іншої допомоги" українській армії та "подібної логістичної допомоги" проукраїнським силам у разі нападу Росії, повідомляє Washington Post, цитуючи джерело.

Серед такої зброї - переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК). Свого часу вони мали руйнівний вплив на радянську армію в Афганістані, нагадує видання.

Робоча група з представників ЦРУ та інших ключових відомств зараз вивчає, як піднімалися повстання проти СРСР в Афганістані та проти проросійських сил у Сирії. До групи також залучені юристи, які вивчають, як можна надати допомогу українській стороні без порушення американського чи міжнародного законодавства.

Окрім армії, близько 500 тисяч українців пройшли військове тренування з 2014 року, і не менш як мільйон одиниць зброї перебувають у приватній власності. Це буде одним із джерел опору, пише газета.

Як готується Київ

Київ зберігає спокій на фоні тиску Кремля, пише Washington Post в іншій статті.

У столиці - відчуття нормальності, "атмосфера того, що життя продовжується", пише газета. Водночас дехто вже має план евакуації.

Київська влада повідомляє, що п’ять тисяч підземних локацій можуть використовуватися як укриття в екстреному випадку. Втім, у деяких зараз розміщуються бізнеси - студія танцю, імпровізаційний театр, кафе і салони. Вони не зобов’язані надавати притулок, навіть якщо на їхньому місці колись були бомбосховища.

Однак деякі бізнеси готові відіграти цю роль в разі необхідності. Серед них - кафе "Чорне Порося" у серці Києва. Його працівники були спочатку спантеличені, що заклад віднесли до списку укриттів. Та директор Нелі Калюжна підтвердила, що заклад "готовий" взяти на себе таку функцію.

А Кирило Кисляков ще з 2014 року проєктував свій бар - "Бармен Диктат" - як бункер. Тож його важкі металеві двері та металеві підкріплення на стінах не є збігом. А попільнички тут зроблені з корпусів куль, відправлених українськими солдатами з фронту.

"Навіть у барі має бути щось таке, що нагадує, що війна нікуди не зникла", - каже він.