|
Військові навчання Білорусі та Росії: на що зважиться “Союзна рішучість”
Автор/джерело - © Олександр Бураков DW
|
Дата публiкацiї - 19.01.2022 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4684
У лютому на білоруській території пройдуть навчання збройних сил Білорусі та Росії.
До чого готуються країни, з’ясовувала DW.
У Мозирському районі Гомельської області місцеві жителі вранці 18 січня помітили військових РФ, лісові дороги були перекриті шлагбаумами, а в’їзд на них можливий за перепустками. Раніше військова техніка на залізничних платформах була помічена під Мінськом, у Слуцьку та Гомелі. Так розпочалася підготовка до спільних військових навчань Білорусі та Росії під назвою "Союзна рішучість". Правитель Білорусі Олександр Лукашенко у понеділок заслухав доповідь про навчання збройних сил та анонсував, що вони пройдуть у лютому на південних та західних кордонах країни.
Російські війська у Білорусі
Про заплановані спільні навчання Олександр Лукашенко говорив ще 29 грудня минулого року на зустрічі з Володимиром Путіним. На той час Росія вже перекинула до кордону з Україною близько 100 тисяч військовослужбовців. Офіційний Київ та лідери західних країн побоюються, що Москва готується до нового вторгнення в Україну. Росія подібні наміри заперечує, вимагаючи "гарантій безпеки", зокрема відмови від перспективи вступу України до НАТО.
На цьому тлі Олександр Лукашенко, обговорюючи плани майбутніх навчань, заявив, що біля кордонів Білорусі нібито відбувається нарощування військового контингенту України та зосередження "підрозділів Національної гвардії з націоналістів-радикалів, що ще дужче, ніж натовські військовослужбовці". Служба безпеки України відразу ж відреагувала на цю заяву, назвавши її "маніпулятивною та провокативною".
Навчання відбудуться з 10 по 20 лютого, їхньою метою названо відпрацювання завдань запобігання та відсіч зовнішньої агресії, а також протидія тероризму. До цієї дати проводитиметься раптова перевірка боєготовності - тобто передислокація та створення угруповань військ. На території Білорусі буде задіяно п’ять полігонів та чотири військових аеродроми.
Перший ешелон з автомобільною та важкою технікою, за повідомленням пресслужби міноборони Білорусі, вже прибув до країни, і найближчим часом російські військові вирушать до району виконання завдань. Своєю чергою, заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін на брифінгу для іноземних військових аташе 18 січня повідомив, що з Росії до Білорусі для навчань перебазують два дивізіони систем ППО С-400, один дивізіон комплексів "Панцир-С" та дванадцять літаків Су-35.
Навчання чи війна?
На пряме запитання, чи буде війна, білоруський військовий аналітик Єгор Лебедок відповів, що для її початку зібраних на білоруській території сил недостатньо, проте їх вистачає, якщо брати все угруповання російських військ навколо України. Тому, на його думку, якийсь збройний конфлікт, швидше за все, буде, але не зрозуміло коли.
"Всі ставлять питання про війну, але проблему треба брати ширше", - зазначає Лебедок. Росія, вважає він, відчуває, що стратегічно відстає від Заходу. За останні сім років стало зрозуміло, що дезорганізувати НАТО не вдалося, а зараз цей військовий блок відкинув вимогу Путіна повернутися до конфігурації 1997 року, яка передувала розширенню меж альянсу за рахунок країн колишнього соцтабору. Тому і виникла, за словами аналітика, "логічна думка, а чи не атакувати, поки ти ще сильний".
А в Білорусі йде ескалація конфлікту та підготовка до нього населення. У понеділок заступник начальника Генштабу Білорусі, начальник головного оперативного управління Павло Муравейко заявив, що на західному кордоні польські військові виконують провокаційні завдання - "бажаючи продемонструвати свою потрібність Європі, Польща переміщує туди якомога більше військових".
Така риторика, продовжує Лебедок, лише посилює атмосферу тривожності, а насправді Білорусі як військово-політичного чинника немає - Росія відпрацьовує тут свої плани, використовуючи оперативний простір. Білоруській державі це не потрібно, але Олександр Лукашенко може у підсумку розраховувати на зниження тиску з боку Росії - так він розрахується з Володимиром Путіним за підтримку.
Сил на війну немає, на гібридний конфлікт є
Білоруський військовий оглядач Олександр Алесін, у свою чергу, зазначає, що за канонами військового мистецтва, перевага того, хто йде в наступ, має бути в пропорції 3:1 або 4:1. І якщо біля кордонів з українського боку зосереджено 120 тисяч військовослужбовців, то Росії потрібно 500 тисяч солдатів, а це більше, ніж сухопутна армія РФ. Характер техніки, що прибула до Білорусі, на кшталт систем С-400 або комплексів "Панцир-С", вказує все ж таки на відпрацювання оборонних боїв.
Росія, за словами експерта, розуміє реакцію Заходу на свої дії, тому її завданням є навмисне виснажувати своїх опонентів. Удар якщо й буде, то матиме гібридний характер - і зовсім не там, де армія РФ демонструє військову активність.
Війна малоймовірна, вважає Алесін, але якийсь конфлікт буде, щоб і надалі присутністю військ виснажувати Україну економічно доти, доки в країні не настане розкол еліт - а, судячи з останніх новин, протистояння вже спостерігається. Інтерес Росії у тому, щоб в Україні знайшлися сили, налаштовані проти вступу країни до НАТО.
Професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань зазначає, що в Україні дуже стурбовані тим, що Білорусь потенційно може стати плацдармом для агресії. Російські війська беруть участь у маневрах, а це означає, що з боку протяжного білорусько-українського кордону може бути атака. І армія, звісно, готується до такого варіанту.
Побоювання повномасштабної війни є, продовжує Гарань, адже логіку Путіна важко зрозуміти, але це було б не раціональним рішенням, бо все виллється у серйозну міжнародну кризу. Більшою є ймовірність локальної військової операції - наприклад, Росія може захопити порт на Азовському морі чи Північно-Кримський канал. Але треба розуміти, що російська армія матиме втрати, додає Олексій Гарань: "І ми, як демократи, не хочемо жертв і цінуємо життя солдатів, а РФ - ні".
|
|
|
|
|
© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.
|