- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...
Український уряд вважає, що поширення коронавірусу в Україні уповільнилося. МОЗ робить такі висновки на підставі статистичних даних про кількість хворих.
Окрім того, міністр охорони здоров’я Максим Степанов твердить, що у лікарнях не збільшується кількість людей, які лікуються від COVID-19.
Президент Володимир Зеленський також вважає, що в Україні - стабілізація з поширенням коронавірусу.
В останній тиждень нові випадки захворюваності не перевищували 12,5 тисяч, а у вихідні і одразу ж після них їх кількість знижувалася до 5-8 тисяч. Хоча ще наприкінці листопада статистика била рекорди у понад 16 тисяч.
В уряді вважають це наслідком запроваджених карантинних обмежень і, зокрема, карантину вихідного дня.
Однак чи можна вважати цю статистику реалістичною і такою, що дає надії на спад пандемії в Україні?
Хворіє менше чи менше звертаються до лікарів?
Найбільш показовими стали статистичні дані за останній тиждень листопада і майже три тижні грудня. Саме аналізуючи їх, і прем’єр-міністр, і міністр охорони здоров’я кажуть, що людей хворіє менше.
Найвищі показники виявлених випадків в Україні були зафіксовані 27 і 28 листопада - відповідно 16,2 та майже 16,3 тис людей. Вже 30 листопада повідомляли про 10 тисяч нових хворих.
У перші п’ять днів грудня знову сталося підвищення - до 12,5-15 тис хворих на добу. Після цього відбувалося новий спад.
7 грудня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що вперше з кінця серпня кількість нових випадків за тиждень менша, ніж за попередній тиждень.
"Якщо з 23 по 29 листопада у нас було 96 936, то зараз за тиждень з 30 листопада по 6 грудня - 89 322. Тобто майже на 7,5 тис менше", - заявляв Максим Степанов.
Міністр твердив, що у ті тижні тестувань було проведено приблизно однакову кількість - близько 279 тис.
Окрім того, наголошував Максим Степанов, кількість госпіталізованих до лікарень, коли порівнювати ті самі два тижні, зменшилася приблизно на півтори тисячі людей.
Після заяв урядовців, з 8 грудня і до сьогоднішнього дня дані про нових хворих коливаються в межах від 8 до 13,5 тисяч, а у вихідні і одразу ж після них опускаються до 5-8 тисяч за добу, що справді виглядає як зменшення кількості хворих.
"Ніякого піку і спаду не було"
Не складно помітити, що ці цифри корелюються із кількістю проведених тестів.
У дні, коли МОЗ повідомляв про понад 16 тис нових хворих, кількість тестувань становила близько 70 тисяч. А тоді, коли статистика падала, були нижчими і показники тестувань.
Однак уряд наполягає: якщо менше людей хворіє, то і тестів роблять менше.
З такою позицією не погоджуються експерти. Зокрема, з Київської школи економіки, які проаналізували ковідну статистику в Україні.
Там кажуть, що зменшення виявлених випадків напряму пов’язане зі зменшенням обсягів тестування та затримками із потраплянням даних до статистичних звітів.
Київська школа економіки бачить пряму залежність між кількістю виявлених хворих і кількістю тестів
"Наша система тестування діє пасивно. Вона не є інструментом виявлення коронавірусу у популяції. Вона є інструментом виявлення тяжких хворих. Наша система сидить і чекає, поки людина сама докладе зусиль, щоб її протестували", - каже ВВС News Україна керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк.
Він зауважує, що причин, через які люди не тестуються, багато: від самопочуття людини до її фінансових можливостей.
Про досить типову ситуацію розповідає нам мама дівчинки однієї з київських шкіл, де у листопаді захворіла вчителька і третина учнів класу.
"Першою із нас захворіла донька. Ми вже тоді знали, що в класі є хворі, всіх відправили на карантин. Потім через чотири дні захворіла я, і симптоми були важчі, потім ще через кілька днів - чоловік. Тест за 900 гривень і рентген з нас трьох зробила лише я, оскільки почувалася найгірше. І я знаю, що подібна ситуація була у принаймні десяти сім’ях учнів класу", - розповідає ВВС News Україна 37-річна Оксана.
Павло Ковтонюк стверджує, що аналіз статистичних даних довів, що наприкінці листопада не було піку виявлених випадків коронавірусу, хоч МОЗ повідомляв про антирекорди у понад 16 тисяч нових хворих.
За його словами, Київська школа економіки проаналізувала дані МОЗ і Національної служби здоров’я, які рахують хворих по-різному. Міністерство показує кількість нових випадків на дату, коли їх внесли до статистичної відомості. Національна служба здоров’я фіксує хворих тоді, коли є позитивний тест.
"Проаналізувавши ці два масиви даних, ми побачили дуже цікаву річ: насправді стрімкого зростання і потім падіння не було", - каже експерт.
"Наприкінці листопада, тобто, до введення карантину вихідного дня зростання спочатку стабілізувалося, а потім були незначні коливання на рівні 12 тисяч випадків на день. Але виявилося, що частина даних в статистику МОЗ вносилися пізніше і великими партіями. Внаслідок чого і були рекордні цифри - 14 тисяч, понад 16 тисяч наприкінці листопада", - пояснює Павло Ковтонюк.
"Але це не були люди, зафіксовані реально у певні дні. І коли статистика нібито "спадала", це просто означало, що внесення заднім числом припинилося і фіксуються ті самі 12 тисяч", - пояснює він.
За словами експерта, з кінця листопада Україна і досі перебуває у фазі повільного зростання чи коливання на рівні цих 12 тисяч випадків.
То може це стабілізація?
Але якщо фахівці кажуть, що з кінця листопада спостерігається приблизно одна і та ж ситуація з кількістю виявлених хворих, то чи варто говорити про стабілізацію, після якої слід очікувати і поступового зменшення випадків захворювання? Тим більше, що з 19 грудня запроваджені жорсткіші заходи карантину, а у січні Україну чекає локдаун.
Президент Володимир Зеленський вважає, що стабілізація таки є.
"Сьогодні зранку настрій у мене кращий, бо ми вже тижнів зо два-три поспіль отримуємо статистику, скажімо так, стабілізації цієї складної ситуації", - сказав він в інтерв’ю виданню The New York Times.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко минулого тижня заявляв, що впродовж останніх чотирьох тижнів кількість хворих у стаціонарах лікарень не зростає і коливається в межах 27-29 тисяч, що також може свідчити про певну стабілізацію епідеміологічної ситуації.
Однак опоненти уряду наполягають на тому, що задля реальної картини захворюваності слід робити близько 200 тисяч тестів на добу, а не 40-70 тисяч, як робиться зараз.
"Тобто, чи є спад, чи є стабілізація, ми не знаємо. Ми точно знаємо лише те, що є неконтрольоване поширення вірусу", - каже пан Ковтонюк в інтерв’ю ВВС News Україна.
Медичний директор Вишгородської центральної районної лікарні Київської області, лікар-інфекціоніст Наталія Шилан каже, що ситуація із тестуванням змінилася, бо загалом змінилося ставлення людей до хвороби: черг на аналізи вже немає, але говорити про те, що хворих поменшало, не доводиться.
"Я би не казала, що в нашому районі стало менше хворих. Ми можемо лише констатувати стабілізацію у тому сенсі, що стало менше паніки, люди розуміють, що більшість з них перехворіє і це не буде тяжка форма. Окрім того, ми спостерігаємо ситуацію, коли люди, котрі мають коронавірусну хворобу легкої форми, не звертаються до лікарів і не роблять тести", - зазначає Наталія Шилан в коментарі ВВС News Україна.
У Київській школі економіки кажуть про те, що в Україні і далі лишається одним із найвищих у світі коефіцієнт виявлення хворих, тобто, кількість хворих у порівнянні із кількістю зроблених тестів - 33% за рекомендованих ВООЗ 5%. Окрім того, лишається високою смертність від Covid і практично не зменшується кількість госпіталізованих.
В уряді ж обіцяють, що на кінець 2020 року робитимуть 75 тисяч тестів.
Тож рубіж в один мільйон хворих, який до кінця цього тижня, імовірно, перетне Україна, буде дуже умовним, оскільки реальна кількість, кажуть експерти, може бути щонайменше у кілька разів більшою.
Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що ітернаціональними ідеалами хотіли би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими “вселюдськими” фразами прикрити своє духове відчуження від рідної нації...” Іван Франко
Актуально
7826 переглядів
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
