Є такий давній вираз: «Ворог мого ворога - мій друг». І хоча теперішню Росію ми не вважаємо своїм відвертим ворогом (навіть зі всіма її шовіністично-великодержавними «мухами»), коли звідти до нас приїхала «протухша» російська телезірка - Савік Шустер, українська громадськість віднеслася до нього з максимальною душевною теплотою та гостинністю.Я наголошую на слові «максимальною» тому, що образ «московського вигнанця» виявився здатним об’єднати у хвилі прихильності до себе абсолютно різних за своїми політичними уподобаннями українців.
Для проросійськи налаштованих громадян України самого факту, що даний тележурналіст приїхав «из самой Москвы!!!» виявилося цілком достатньо, щоби почати відразу «дивитися йому в рот». Для прозахідної ж частини України (проєвропейської, пронатівської) кодовим словом стало «вигнанець», тобто, Савік - жертва «путінського режиму», постраждав за демократію! Цікаво, що в Росії (тобто на місці попередньої роботи нашого «героя») ми маємо абсолютно протилежну ситуацію: Шустера не любить ніхто - ні демократи (для них він зрадник та лицемір), ні представники та прихильники «режиму Путіна» (ці його просто мають за «шпіона» та шкідника). Чому так?
Відповідь на це запитання нам дасть ознайомлення з біографією найбільш роздутої, на сьогоднішній день, «зірки» українського телепростору. Отже, Савік Шустер (повне ім’я – Савелій, або Шевель Шустер).
Народився 22 листопада 1952 року у Литві (СРСР). У віці 19 років разом з батьками емігрує до Канади. Кар’єру журналіста розпочинає у 1979 році в Афганістані, де впродовж десяти років висвітлює військові дії, знаходячись на боці моджахедів. З 1988 року працює на «Радіо Свобода» ведучим інформаційних передач. З 1996 року – директор московського бюро «Радіо Свобода». В 2001 році починає співробітництво з телекомпанією НТВ (де в різний час веде ток-шоу «Свобода слова» та програми «Третій тайм», «Головний герой» та інші). У тому ж 2001 році звільнений з «Радіо Свобода» «за співробітництво з каналом НТВ» (мабуть, багато хто ще пам’ятає ту ситуацію, коли найпопулярніший, на той час, російський телеканал, під тиском кремлівської влади переживав зміну власника. В знак протесту проти антидемократичних змін, з каналу пішли усі основні журналісти та ведучі. Усі, окрім Савіка Шустера, який чомусь в останній момент вирішив залишитися, зрадивши таким чином своїх колег-демократів). Влітку 2004 року програму «Свобода слова» було закрито, а Савіка призначили замісником генерального директора телекомпанії з документального кіно, що по своїй суті демонструвало відверте небажання подальшої з ним співпраці.
З 2005 року Савік Шустер – ведучий програми «Свобода слова» на українському телеканалі ICTV. У 2007 році він переходить на телеканал «Інтер». Того ж року, журнал «VIVA!» проголошує Савіка «найкрасивішим чоловіком України»(!!!) («найкрасивішою українкою» була обрана Тіна Кароль (Таня Ліберман). Тож будемо просто вважати, що керівництво даного журналу вирішило влаштувати таке собі показове єврейське свято на пустому місці. Ну, «чим би дитя не тішилось – аби не плакало!»). У 2008 році Шустер переходить на телеканал «Україна».
Чи не нагадує вам професійний шлях нашого «героя» кар’єру якогось футболіста-легіонера, який завжди гратиме там, де більше заплатять? Але якщо з футболом все зрозуміло: якщо ти добре граєш – тобі добре платитимуть, то за що платять роботодавці Савіку Шустеру (а платять дуже добре – така зарплата українським журналістам не снилася і в найсолодших снах)? За вміння влаштовувати провокації в прямому ефірі? За систематичний підрив суспільної довіри до української держави та її законів? За повну дискредитацію усіх політичних сил?
Звичайно, можна сказати: до чого тут взагалі Шустер – такі вже в нас політики, брехливі, заздрісні, нечисті на руку. Усе це, безумовно, так, але якими б наші політики, все-таки, не були – можна створювати умови, які сприятимуть їхній продуктивній роботі, а можна створювати умови, які цю роботу фактично унеможливлюють. Можна пожежу гасити, а можна роздмухувати (для підняття рейтингів телепрограми). Політичні ток-шоу Шустера перетворили українську політику на шоу-бізнес, на цирк з клоунами. Саме завдяки їм наші депутати та держслужбовці отримали публічний майданчик для регулярної демонстрації усіх своїх найгірших якостей та вад. В їхніх промовах тепер годі й шукати хоча б якісь ознаки розуму, честі та гідності, зате буйним цвітом цвіте демагогія, популізм та відверта брехня.
Лише сліпа, глуха або цілковито дурна людина не розуміє сьогодні, що Савік Шустер та його «творча концепція», як ніщо інше працює на розкол нашого суспільства та навіть знищення нашої держави! І нам, українцям, повинно бути все-одно – чи це в нього виходить випадково чи цілеспрямовано (про зв’язки Шустера зі спецслужбами говорять давно і багато, маючи на те вагомі причини. Тут відразу згадується його постійне перебування у гарячих точках в якості журналіста, а також довголітня праця на «Радіо Свобода», яка офіційно фінансується Конгресом США та багатьма вважається структурою ЦРУ. Так що певні зв’язки, безумовно, повинні були залишитися. До того ж досить складно собі уявити більш простий та дешевий спосіб моніторингу суспільної думки та стану політикуму в Україні, ніж його програми. Як каже В.Путін: «Бывших разведчиков не бывает!».
Віднедавна, вже цілих п’ять разів на тиждень мільйони українців (а ми давно відомі цілому світові своєю самовбивчою толерантністю та терпимістю) мають змогу бачити, як в прямому ефірі їх ділять на ворожі табори та заражають ненавистю один до одного. Українські біди та проблеми – це хліб нашого високопрофесійного «героя». Лад та спокій в Україні – це його професійне банкрутство. Тому цілком природно, що він, ну аж ніяк не зацікавлений у покращенні нашого з вами життя (чи зможете ви пригадати хоча б один випадок, коли програма Шустера, при всій своїй резонансності, реально допомогла у вирішенні якоїсь проблеми?). Три роки тому це зрозуміли росіяни і з формулюванням: «За расшатывание основ государства», виштовхали хитрого Савіка зі своєї країни. Тому може й нам вже пора вирішити, що нам потрібніше – «керована лише Савіком Шустером свобода слова» чи лад, порядок та спокій в нашій державі?
Актуально
53281 перегляд
Публiкацiї за темою «Медіа»:
